Рішення

від 13.06.2019 по справі 922/970/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/970/19 Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розгянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного

провадження справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ, до товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Трейд Груп", м. Куп`янськ, фізичної особи ОСОБА_1 , с. Грушівка, про стягнення коштів у розмірі 200 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до першого відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Трейд Груп", другого відповідача, фізичної особи ОСОБА_1 , про солідарне стягнення 200 000,00 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 10 жовтня 2018 року та договором поруки POR1538994733362 від 10 жовтня 2018 року. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 квітня 2019 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/970/19, розгляд справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

10 жовтня 2018 року першим відповідачем через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуг КУБ, що розміщені на сайті "ПриватБанк"pb.ua.

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, 10 жовтня 2018 року між першим відповідачем та позивачем було укладено кредитний договір № б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних заяви та Умов.

Пунктом 3.2.8.1 Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування клієнта здійснюється в межах встановленого банком ліміту кредитування, про який банк повідомляє клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячною платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет (https://privatmarket.ua).

Відповідно до пункту 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках послуги здійснюється на наступних умовах: банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в заяві. Заява на приєднання до послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

10 жовтня 2018 року, на підставі укладеного договору позивачем було перераховано на поточний рахунок першого відповідача кредитні кошти у розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується наявними у справі копіями відповідної виписки по рахунку відповідача, а також меморіальним ордером від 10 жовтня 2018 року № HSAVOBQ5SI.

Пунктом 3.2.8.3.1 Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2 та 3.2.8.5.3 Умов відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п.З.2.8.З.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1, 3.2.8.2, 3 2.8.3, 3.2.8.3.1 цього Договору клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п.3.2.8.3.2.

За змістом п. 3.2.8.3.2 Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в заяві та тарифах, а саме: 2% від початкової суми кредиту (п.1.4 заяви - 1,8 %).

Пункт 3.2.8.9.2 Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.3.2 Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у заяві, про що зазначено у п. 3.2.8.3.1 Умов.

Пунктом 1.3 заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п.1.5 заяви).

08 жовтня 2018 року між позивачем (кредитор) та другим відповідачем (поручитель) було укладено договір поруки № РОR1538994733362, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконанням підприємством ТОВ "Ютек Трейд Груп", ЄДРПОУ 40389729, далі - боржник, зобов`язань за угодами-приєднання до: 1.1.1 розділу 3.2.8 "Кредиту Куб" Умов та правил надання банківський послуг, далі Угода 1, по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом; - за період користування кредитом згідно Угоди 1-1.8% від суми кредиту щомісяця; за період користування кредитом згідно з пп. 3.2.8.5.3 Угоди 1-4,0% від суми кредиту щомісяця; б) кредиту в розмірі, що вказаний в угоді 1. Якщо під час виконання угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою 1 в розмірах таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні. Згідно п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. У випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою 1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5 договору). Відповідно до п. 4.1 договору, сторони взаємно домовилися, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за угодою 1 цей договір припиняє свою дію.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов`язань, позивач звертався до останніх з претензією № 30.1.0.0/2 IGLDRKUB0S3Y9 на суму 142 480,47 грн., яка була залишена без відповіді та виконання.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що перший відповідач прострочив взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість, з огляду на укладення з другим відповідачем договору поруки, а також виходячи з положень ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 14 ГПК України, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 жовтня 2018 року у розмірі 200 000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори.

Внаслідок укладання договору банківського обслуговування, шляхом підписання відповідної заяви від 10 жовтня 2018 року, між позивачем та першим відповідачем виникли права та обов`язки.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Щодо солідарного стягнення заборгованості з першого і другого відповідачів, у зв`язку з укладенням договору поруки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов`язання. Забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Стаття 554 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки стороною основного зобов`язання є юридична особа, а фізична особа (другий відповідач) є поручителем у даному зобов`язані, слід зазначити, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017 р. господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення підсудності господарському суду щодо розгляду відповідної справи.

За таких обставин, даний спір підлягає розгляду в господарському суді.

До аналогічних висновків прийшов і Верховний суд у складі Великої палати у постанові від 13 березня 2018 року у справі №415/2542/15-ц (провадження №14-40цс18).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої договірні зобов`язання за договором, перерахувавши першому відповідачу на його поточний рахунок кредитні кошти у розмірі 200 000,00 грн., проте, позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 200 000,00 грн.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідачі не надали суду належних доказів виконання зобов`язань за кредитним договором № б/н від 10 жовтня 2018 року, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Трейд Груп" та фізичної особи Ковалець Віталія Михайловича 200 000,00 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 10 жовтня 2018 року задовольняються судом.

При задоволенні позову, суд також керувався приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. та п. 3.2.8.6.2. "Умов та правил надання банківських послу", відповідно до якого при настанні порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами видачі та погашення кредиту, банк має право вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту. Грошові кошти отримані відповідачем 10 жовтня 2018 року і за цей час (з 10 жовтня 2018 року (отримання грошових коштів) по 03 квітня 2019 року (пред`явлення даного позову до суду) відповідачем не було погашено жодного обов`язкового щомісячного платежу, що дає право позивачу на підставі ст. 1050 ЦК України та п. 3.2.8.6.2 правил вимагати дострокове повернення грошових коштів, про що відповідачам було скеровано вказану вище в даному рішенні суду претезію.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 3 000,00 грн. покладається на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 91, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 232, 233, 236-241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Ютек Трейд Груп" (63701, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. З. Космодем`янської, буд. 61, код ЄДРПОУ 40389729) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 жовтня 2018 року у розмірі 200 000,00 грн. та 3 000,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "13" червня 2019 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/970/19