Рішення

від 11.06.2019 по справі 300/360/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2019 р. справа № 300/360/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лучко О.О.,

за участю секретаря Королевич О.В.,

за участю сторін:

представника позивача: Деренюк Т.Ю.,

представника відповідача: Яремака Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Державної установи «Галицький виправний центр (№128)»

до Головного управління Державної Фіскальної служби в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій ,-

В С Т А Н О В И В:

18.02.2019 Державна установа «Галицький виправний центр (№128)» (далі - ДУ «Галицький виправний центр (№128)» , позивач, установа) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної Фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.01.2019 за №0000591306, №0000601306, №0000621306, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.01.2019 за №0000661306 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.01.2019 за №0000671306.

Позовні вимоги мотивован тим, що за результатами проведеної податковим органом планової виїзної документальної перевірки позивача 10.01.2019 винесено податкові повідомлення рішення: №0000591306; №0000601306; №0000621306; вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №0000661306; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.01.2019 за №0000671306. Позивач вважає, що акт №1288/09-19-13-06/08563636 від 19.12.2018 не в повній мірі відображає фактичний стан справ щодо правильності нарахування, обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати засуджених в установі, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Державна установа Галицький виправний центр (№128) є державною установою, яка фінансується за рахунок бюджетних коштів згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, у межах річної суми видатків та є неприбутковою організацією. Крім того, з засудженими не укладались трудові договори, відтак вони не перебували у трудових відносинах з установою. Позивач зазначив, що заробітна плата, що одержана фізичною особою під час відбування покарання в місцях позбавлення волі, не є базою для нарахування податку з доходів фізичних осіб, єдиного внеску. Вважаючи оскаржувані рішення протиправнимии, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем недоліки позовної заяви усунуто в строк, наданий судом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 задоволено клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

Ухвалою суду від 13.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 22.03.2019 (а.с.27-34, т.2). У відзиві на позовну заяву зазначив, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ДУ Галицький виправний центр (№128) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.10.2015 по 30.09.2018 правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2018. За результатами розгляду матеріалів перевірки, Головним управлінням ДФС в Івано- Франківській області прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимога про сплату боргу. Під час проведення перевірки встановлено порушення порядку сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Вказав, що позивач, як податковий агент, зобов`язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу (заробітної плати) засуджених до позбавлення волі, а також єдиний внесок, незалежно від укладення письмового трудового договору із засудженими. Також позивач, як податковий агент, зобов`язаний подавати у строки, встановлені законодавством, відповідну звітність. У випадку невиконання цих обов`язків позивач повинен нести визначену законодавством відповідальність. Враховуючи зазначене, у задоволенні позову просив відмовити.

Підготовче судове засідання, призначене на 10.04.2019 не відбулося, у зв`язку з відпусткою судді.

13.05.2019 протокольною ухвалою суду продовжено строк підготовчого судового провадження. Відкладено підготовче судове засідання на 23.05.2019 у зв`язку з неявкою представника позивача в судове засідання вперше.

23.05.2019 протокольною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

29.05.2019 судове засідання за клопотанням сторін перенесено на 11.06.2019.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві.

Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив наступне.

На підставі п. 20.1 ст.20, п.75.1.2, п.75.1 ст.75, ст. 77, п.82.1 ст.82 ПК України та Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , наказу Головного управління ДФС в Івано - Франківській області № 1807 від 16.11.2018, плану - графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на IV квартал 2018 року та направлення на перевірку №2448 від 29.11.2018 проведена планова виїзна документальна перевірка діяльності ДУ Галицький виправний центр (№128) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2018, відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами перевірки складено акт перевірки №1288/09-19-13-06/08563636 від 19.12.2018 (а.с.16-57, т.1).

Відповідно до висновків акта перевірки №1288/09-19-13-06/08563636 від 19.12.2018, відповідач встановив порушення позивачем:

- вимог п.176.2, ст.176 ПК України та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України №4 від 13 січня 2015 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556, а саме: не відображення в звіті нарахування, виплати заробітної плати засуджених за ознакою доходів 101 , нарахувань та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору за період з 01.10.2015 по 30.09.2018 та відображення в звітах за період з 01.10.2015 по 30.09.2017 сум нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовців (ознака 185) за ознакою 101 - нарахування, виплата заробітної плати найманим працівникам;

- вимог п.168.1 ст.168, п.171.1, п. 171.2 ст.171 п. 176.2 ст.176 ПК України, а саме: в періоді що підлягає перевірці, при відсутності заборгованості з виплати заробітної плати, несвоєчасно та не в повному обсязі перераховувався до бюджету податок на доходи фізичних осіб (код платежу 11010100);

- вимог п.1 ч.1 ст.7, п.4 ч.2 ст.6, п.1 та 2 ч.2 ст.6, ч.2 ст.9, ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08 липня 2010 року, в результаті чого перевіркою донараховано єдиний внесок за період з 01.10.2016 по 30.09.2018 в розмірі 470261грн;

- вимог п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, а саме: в періоді що підлягає перевірці, при відсутності заборгованості з виплати заробітної плати та грошового забезпечення, несвоєчасно та не в повному обсязі перераховувався до відповідного державного бюджету військовий збір (код платежу 11011000).

26.12.2018 позивач надав відповідачу заперечення на акт перевірки №1288/09-19-13-06/08563636 від 19.12.2018 (а.с.81-83, т.1).

Відповідно до відповіді ГУ ДФС в Івано-Франківській області висновки акту перевірки №1288/09-19-13-06/08563636 від 19.12.2018 залишено без змін (а.с.84-88, т.1).

10.01.2019 відповідачем винесено податкові повідомлення рішення:

- №0000591306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб та пені у розмірі 957041,69 грн,

- №0000601306, яким до позивача застосовано штрафні санкції по податку на доходи фізичних осіб, що сплачено податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 510 грн,

- №0000621306, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з військового збору та пені у розмірі 127208,81 грн.

Крім того, відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0000661306 від 10.01.2019 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 470261 грн та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000671306 від 10.01.2019 (а.с.92-96, т.1).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вимогою про сплату боргу та рішенням податкового органу, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України).

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата) (пункт 167.1 статті 167 ПК України).

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

За приписами підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 13 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу в Україні трудові відносини засуджених регулюються законодавством про працю з урахуванням вимог кримінально-виконавчого законодавства.

Кримінально-виконавчим кодексом України (далі КВК України) визначено, що засуджені зобов`язані виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України (частина перша статті 9).

Відповідно до частини першої статті 118 КВК України засуджені до позбавлення волі мають право працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров`я і спеціальність. Засуджені залучаються до оплачуваної праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

Адміністрація зобов`язана створювати умови, що дають змогу засудженим займатися суспільно корисною оплачуваною працею.

Законом Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо адаптації правового статусу засудженого до європейських стандартів №1186-VI від 08.04.2014 частину першу статті 118 доповнено абзацом третім згідно якого праця засуджених регламентується Кодексом законів про працю України. Згідно з частиною першою статті 120 КВК України праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

Особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, із нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу відшкодовують комунально-побутові та інші надані послуги. Відшкодування засудженими витрат на послуги провадиться після відрахування прибуткового податку і аліментів (ч.1, ч.2 ст. 121 КВК України).

Нормативно-правовим актом, яким встановлюється форма і система оплати праці осіб, засуджених до позбавлення волі є Інструкція про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затверджена наказом Міністерства юстиції України №396/5 від 07.03.2013 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України № 387/22919 від 11.03.2013 року (далі Інструкція №396/5).

Відповідно до пункту 1.2. Інструкції №396/5 засуджені залучаються до праці: у центрах трудової адаптації; у майстернях, підсобних господарствах установ та слідчих ізоляторів; на підприємствах установ виконання покарань; на підприємствах державної або інших форм власності за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції відповідно до укладених угод між установою, де відбуває покарання засуджений, та замовником; на роботах з господарського обслуговування установ та слідчих ізоляторів.

Праця засуджених організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених законодавством про працю (пункт 1.3 Інструкції №396/5).

Згідно пункту 3.1. Інструкції №396/5 засуджені до позбавлення волі працюють у місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією установи. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей залежно від статі, віку, працездатності, стану здоров`я, спеціальності.

У пункті 5.1 Інструкції №396/5 визначено, що праця засуджених оплачується відповідно до її кількості і якості.

Підприємства установ розраховують тарифні ставки, посадові оклади для диференціації оплати праці залежно від професії і кваліфікації засуджених, складності й умов виконуваних ними робіт.

Заробітна плата, нарахована засудженим, за умови виконання ними норми виробітку (денної, тижневої, місячної) або тривалості робочого часу (у тому числі при залученні до робіт на підприємствах державної або інших форм власності) не може бути менше законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати.

Відповідно до пункту 6.3 зазначеної Інструкції відрахування та відшкодування із заробітної плати засуджених здійснюється відповідно до законодавства з дотриманням такої черговості: податок з доходів фізичних осіб; аліменти; вартість одягу, взуття, білизни (крім вартості спецодягу); вартість харчування, комунально-побутових та інших наданих послуг (крім вартості спецхарчування); за виконавчими листами на користь громадян; за виконавчими листами на користь юридичних осіб; відшкодування матеріальних збитків, заподіяних засудженими державі під час відбування покарання.

Таким чином, системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що засуджені до позбавлення волі з метою залучення до суспільно корисної праці виконують трудові функції в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, в результаті чого їм забезпечується відповідна компенсація за виконану роботу, тобто заробітна плата, а також додержання правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та інших умов. встановлених законодавством про працю.

Примусовість характеру трудових відносин засуджених, а також мета їх виправлення та перевиховання зумовлює особливість регулювання таких відносин шляхом поєднання норм законодавства про працю та вимог кримінально-виконавчого законодавства, що, однак, не позбавляє виплачених засудженим сум доходу за виконану ними роботу ознак заробітної плати. Норми податкового законодавства не встановлюють будь-яких особливостей оподаткування доходів фізичних осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі і отримують заробітну плату за виконання суспільно корисної праці. У зв`язку з чим обкладення цих доходів податком здійснюється у загальному порядку.

Відповідно до пункту 176.2 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені до позбавлення волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Засуджені мають право на загальних підставах на призначення та отримання пенсії за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством про пенсійне забезпечення.

Таким чином, позивач, як податковий агент, зобов`язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу (заробітної плати) засуджених до позбавлення волі, а також єдиний внесок, незалежно від укладення письмового трудового договору із засудженими. Також позивач, як податковий агент, зобов`язаний подавати у строки, встановлені законодавством, відповідну звітність. У випадку невиконання цих обов`язків нести визначену законодавством відповідальність.

Стосовно податкового повідомлення - рішення №0000591306 від 10.01.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб та пені у розмірі 957041,69 грн, суд зазначає наступне.

Податок на доходи фізичних осіб визначає розділ IV Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є : фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об`єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до пункту 164.3 статті 164 даного Кодексу при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Згідно з пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пунктом 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 даного Кодексу додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Відповідно до п.171.1, п.171.2 ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку, а за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів - податковий агент.

Відповідно до ст.127 ПК України за несплату (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб передбачено застосування штрафних санкцій, а саме: ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків: тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету; ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету; ті самі дії, вчинені протягом 1095 днів втрете та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положеннями статті 127 Кодексу встановлюється санкція, як міра відповідальності, яка покладається на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу громадянам. При цьому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу виявлення (визначення) контролюючим органом, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Якщо до моменту виплати доходу на користь громадян податковий агент хоч і з порушенням передбаченого статтею 168 Кодексу строку сплачує суму податку, застосуванню підлягає стаття 126 Кодексу. Водночас, якщо виплата доходу передувала сплаті податку, податковий агент має нести відповідальність на підставі статті 127 Кодексу.

При цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості вчинених порушень протягом певного періоду часу. Кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених статтею 127 Кодексу, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, передбачених диспозицією цієї статті (ненарахування, неутримання та/або несплата податків), протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом.

Відтак, відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0000591306 від 10.01.2019, яким збільшено ДУ Галицький виправний центр (№128) податок на доходи фізичних осіб у розмірі 91856,79 грн, за штрафними санкціями 817715, 88 грн та пені - 47469,02 грн.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0000601306 від 10.01.2019 щодо застосування штрафних санкцій до позивача за платежем податок з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, в розмірі 510 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 176.2. статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Кодексу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи ні доходи платникам податку зазначена особа протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку; в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) подавати органу державної податкової служби інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу; ґ) нести відповідальність відповідно до закону в разі неподання або несвоєчасного подання податкового розрахунку. Зазначені в ньому суми податку, що сплачуються до бюджету, є узгодженими сумами податкових зобов`язань податкового агента та в разі неповної чи несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом із сплатою штрафів та пені, які нараховуються від першого до останнього дня строку подання податкового розрахунку, встановленого цим Кодексом; д) подавати до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних

осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, що нараховані (виплачені, надані) на користь платників податку, і загальні суми податку на доходи

фізичних осіб, що утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.

Така декларація подається незалежно від того, виплачує чи ні доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду.

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень (пункт 119.2 ПК України).

Таким чином, ГУ ДФС в Івано-Франківській області правомірно застосовано до ДУ «Галицький виправний центр (№128)» штрафні санкції у розмірі 510 грн.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0000621306 від 10.01.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 127208,81 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, а саме загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Перевіркою нарахування та своєчасності виплати податку на доходи фізичних осіб з сум заробітної плати державним службовцям, вільнонайманим працівникам, грошового забезпечення військовослужбовців та особам, які відбувають покарання в ДУ Галицький виправний центр (№128) встановлено порушення п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, а саме: в періоді що підлягає перевірці, при відсутності заборгованості з виплати заробітної плати та грошового забезпечення, несвоєчасно та не в повному обсязі перераховувався до відповідного державного бюджету військовий збір.

Порушення виникло за рахунок несвоєчасного перераховування до бюджету військового збору з заробітної плати осіб, які відбувають покарання ДУ Галицький виправний центр (№128) .

Відтак, з огляду на вищенаведене, позивачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0000621306, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з військового збору у розмірі 4505,32 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 121081,84 грн та пеня у розмірі 1621,65 грн.

Стосовно оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000661306 від 10.01.2019 щодо сплати ДУ Галицький виправний центр (№128) єдиного внеску на суму 470261 грн та рішення про застосування штрафних санкцій №0000671306 за своєчасно не нарахований єдиний внесок в розмірі 235130,50 грн, суд зазначає таке.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності га господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ч. 1 ст.7 Закону).;

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (стаття 9 Закону).

Перевіркою встановлено порушення позивачем повноти відображення у звітності сум нарахованої заробітної плати особам, які відбувають покарання в ДУ Галицький виправний центр №128 , на які нараховується єдиний внесок.

Державною установою Галицький виправний центр (№128) внаслідок не нарахування та несплати єдиного внеску з сум заробітної плати особам, які відбувають покарання в ДУ Галицький виправний центр (№128) , порушено вимоги пункту 1 частини першої статті 7, пункт 4 частини другої статті 6, пункти 1 та 2 частини другої статті 6, частину другу статті 9, частину восьму статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в результаті чого перевіркою донараховано установі єдиний внесок за період з 01.10.2016 по 30.09.2018 в розмірі 470261,00 грн.

Поряд з тим, стосовно зазначеного у позові неправомірного, на думку позивача, нарахування єдиного соціального внеску з 01.10.2016, а не з 08.10.2016, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №2464 від 08.07.2010 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Таким чином, враховуючи те, що працівники отримували дохід, який не перевищує мінімальну заробітну плату, встановлену на 01.10.2016, за базу оподаткування взято мінімальну, встановлену Законом суму на жовтень 2016 року - 1450 гривень.

Відповідно до п.3 ч.11 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування N 2464-VI від 08.07.2010 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

З огляду на зазначене, ГУ ДФС в Івано-Франківській області правомірно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000661306 від 10.01.2019, щодо сплати ДУ Галицький виправний центр (№128) єдиного внеску на суму 470261 грн та рішення про застосування штрафних санкцій №0000671306 за своєчасно не нарахований єдиний внесок в розмірі 235130,50 грн.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 10.01.2019 за №0000591306, №0000601306, №0000621306, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.01.2019 за №0000661306 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.01.2019 за №0000671306, винесені відповідачем відповідно до вимог законодавства, у межах наданих повноважень та у спосіб, що визначений законом, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки в задоволенні позову позивачу відмовлено, відсутні підстави для стягнення судових витрат з відповідача. Однак, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.01.2019 задоволено клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

Відтак, підлягає до стягнення з Державної установи «Галицький виправний центр (№128)» судовий збір в розмірі 19 210 гривень, сплата якого була відстрочена до винесення рішення у справі.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 72, 76, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Державної установи «Галицький виправний центр (№128)» за рахунок бюджетних асигнувань даного суб`єкта владних повноважень судовий збір в розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Державна установа «Галицький виправний центр (№128)» (код ЄДРПОУ 08563636, с.Маріямпіль, Галицький район Івано-Франківська область, 77181);

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, 76018, м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності,20).

Суддя Лучко О.О.

Рішенняв повному обсязі складене 13.06.2019.