Ухвала

від 13.06.2019 по справі 826/2695/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 червня 2019 року

Київ

справа №826/2695/18

адміністративне провадження №К/9901/16378/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №826/2695/18 за позовом Підприємства з іноземною інвестицією ЛГ Електронікс України , що повністю належить корпорації ЛГ Електронікс Інк до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), направлена суду поштою 06.06.2019.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 апеляційну скаргу ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2018 у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, шляхом, зокрема, зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначену апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що оскаржуване рішення було прийнято Окружним адміністративним судом міста Києва 03.07.2018 у відкритому судовому засіданні. Копія рішення отримана відповідачем 10.07.2018. Вперше з апеляційною скаргою відповідач звернувся 18.08.2018. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018 апеляційну скаргу ДФС залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків, з дати отримання копії вказаної ухвали. На виконання вимог ухвали, апелянтом подано клопотання про продовження строків на усунення недоліків, яке ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 задоволено, та продовжено строк на усунення недоліків. 16.10.2018 ДФС до суду повторно подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій апелянт просить продовжити строк на усунення недоліків. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2019 року апеляційну скаргу відповідача було повернуто апелянту, у зв`язку з невиконанням вимог ст. 296 КАС України.

Проте, повторно з даною апеляційною скаргою скаржник звернувся лише 28.02.2019, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення до суду. Заявляючи клопотання про поновлення строку ДФС вказувало на те, що вже раніше подавалася апеляційна скарга, яка була повернута судом апеляційної інстанції через несплату судового збору. Апелянт вказує на те, що станом на день повторної подачі апеляційної скарги ним сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги та повернення такої не позбавляє права апелянта на повторне звернення з апеляційною скаргою.

Апеляційний суд оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Тому, суд запропонував скаржнику зазначити інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 . 04.2019 на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано клопотання про поновлення процесуального строку. В обґрунтування пропуску строку подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржник посилається на те, що ним вже подавалась апеляційна скарга на зазначене рішення суду першої інстанції, проте через відсутність коштів для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги була неодноразово повернута скаржнику.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд зазначив, що зазначеним доводам апелянта надавалася оцінка в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у якій апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість посилання апелянта на поважність пропуску строку подачі апеляційної скарги через відсутність видатків на сплату судового збору. Інше вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстави для поновлення строку (пропуску строків) на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин апелянт не надав.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є поважними, зокрема ті обставини, що у зв`язку з відсутністю необхідних коштів для сплати судового збору вчасно подану ним попередню апеляційну скаргу судом повернуто.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності наведених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі, оскільки сама сплата судового збору за подання апеляційної скарги без належного обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду, не є належним усуненням недоліків апеляційної скарги в розумінні КАС України. Та обставина, що вперше апеляційну скаргу (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) було подано у строк, встановлений статтею 295 КАС України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки, як правильно зазначив апеляційний суд, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Отже, відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, як склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обгрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №826/2695/18.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду