Постанова

від 14.11.2019 по справі 826/2695/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2695/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ключковича В.Ю.,

суддів Безименної Н.В.,

Беспалова О.О.,

за участю

секретаря судового засідання Кузьміної Ю.О.,

представника позивача Перникози Д.О.,

представника Державної податкової служби України Шуневич-Христенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить корпорації "ЛГ Електронікс Інк." на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року (прийняту в порядку письмового провадження, суддя Скочок Т.О.) у справі за позовом підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить корпорації "ЛГ Електронікс Інк." до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Підприємство з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить корпорації "ЛГ Електронікс Інк." звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 липня 2018 року позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у не збільшенні в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку Підприємство з іноземною інвестицією ЛГ Електронікс Україна , що повністю належить корпорації ЛГ Електронікс Інк. , має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення податку за червень 2015 року у розмірі 7 362 040 грн.; зобов`язано Державну фіскальну службу України збільшити в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Підприємство з іноземною інвестицією ЛГ Електронікс Україна , що повністю належить корпорації ЛГ Електронікс Інк. , має реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення податку у розмірі 7 362 040 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість; присуджено здійснені Підприємством з іноземною інвестицією ЛГ Електронікс Україна , що повністю належить корпорації ЛГ Електронікс Інк. , (код ЄДРПОУ 25661530, адреса: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 6) документально підтверджені судові витрати у розмірі 8 810,00 грн. (вісім тисяч вісімсот сто гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

На виконання даного рішення Окружним адміністративним судом міста Києва 03.12.2018 видано виконавчі листи зі строком пред`явлення до виконання до 02.11.2021.

27.08.2019 від позивача до суду першої інстанції надійшла заява про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження, відкритого з примусового виконання рішення суду від 03.07.2018.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилався на те, що новостворена Державна податкова служба України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 Про утворення Державної податкової служби України та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019№682-р Питання Державної податкової служби є правонаступником Державної фіскальної служби України в частині прав та обов`язків останньої, в т.ч. у виконавчому провадженні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви представника підприємства з іноземною інвестицією ЛГ Електронікс Україна , що повністю належить корпорації ЛГ Електронікс Інк. , про заміну сторони виконавчого провадження №58235493, яке було відкрите з примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2018 у справі №826/2695/18.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, підприємство з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить корпорації "ЛГ Електронікс Інк." подало апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій позивач просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2019 та постановити нову, якою задовольнити заяву підприємства з іноземною інвестицією ЛГ Електронікс Україна , що повністю належить корпорації ЛГ Електронікс Інк. про заміну сторони виконавчого провадження у повній мірі: замінити сторону виконавчого провадження (боржника) у справі № 826/2695/18 з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) на Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що з 21.08.2019 Державна податкова служба України набула статусу правонаступника відповідача, а відтак перейняла обов`язок останнього щодо виконання рішення у даній справі та мала замінити відповідача в рамках виконавчого провадження як його правонаступник. Відмова суду першої інстанції у заміні відповідача (боржника) його правонаступником (ДПС України) у виконавчому провадженні фактично унеможливлює подальше виконання рішення (навіть добровільне), оскільки первісний боржник вже не має необхідного обсягу повноважень для його виконання.

Апелянт вказує, що норми законодавства не ставлять заміну сторони виконавчого провадження в залежність від наявності триваючого виконавчого провадження.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представника позивача та думку представника Державної податкової служби України, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Крім того, ч. 4 цієї ж статті Кодексу визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Дослідивши та проаналізувавши подану заяву з додатками у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом виконавчих листів №826/2695/18, виданих 03.12.2018 Окружним адміністративним судом міста Києва на виконання рішення від 03.07.2018 у справі №826/2695/18, в якості боржника визначено Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

30.01.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58235493 з виконання виконавчого листа №826/2695/18, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 03.12.2018. А саме з примусового виконання рішення суду в частині зобов`язання Державну фіскальну службу України вчинити певні дії. Боржником за даним виконавчим провадженням також було визначено Державну фіскальну службу України.

Разом з тим, до суду першої інстанції надійшов від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України супровідний лист від 27.08.2019 №20.1/58235493/8 щодо повернення до суду оригіналу виконавчого листа та постанови від 27.08.2019.

Так, 27.08.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №58235493 з виконання виконавчого листа №826/2695/18, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 03.12.2018, згідно якої вимоги державного виконавця щодо виконання рішення суду боржником не виконано. Також, Державною фіскальною службою України не надано документи, що підтверджують виконання рішення суду. 27.08.2019 до органу досудового розслідування державним виконавцем скеровано повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 63 Закону України Про виконавче провадження у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Так, постановою головного державного виконавця Рубель І.В. від 27.08.2019 вказане виконавче провадження закінчено відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження .

Колегія суддів звертає увагу на те, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 липня 2018 року з дня набрання законної сили виконано не було.

Таким чином, рішення суду у справі №826/2695/18, яке набрало чинності і згідно зі статтею 124 Конституції України є обов`язковим до виконання не виконано.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Принцип обов`язковості судових рішень є одним із основоположним принципів адміністративного судочинства, що також закріплено у статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

В силу вимог статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішення від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України зазначив: пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Враховуючи вищенаведені положення, остаточне судове рішення є обов`язковим до виконання, а тому боржник має вчинити всі залежні від нього дії для виконання такого рішення у найкоротший строк.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Отже, у разі відмови судом у заміні боржника (ДФС України - який перебуває в процесу припинення) у виконавчому провадженні на правонаступника, по виконавчому провадженню, яке не завершено повним виконанням судового рішення, зазначене стане перепоною у завершенні судового провадження у справі №826/2695/18 та реалізації стягувачем гарантованого Конвенцією права на суд .

Частиною 5 ст. 15 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1,4 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

З наведеного вище нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.

За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на зміст наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 КАС України). Оскарження такої ухвали варто розуміти як оскарження судового рішення.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року (справа № 905/1956/15).

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Постановлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Передбачено, що Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби та Державної митної служби.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р Питання Державної податкової служби погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою КМУ від 06.03.2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушення під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Згідно Наказу Державної податкової служби України від 28.08.2019 №36 "Про початок діяльності Державної податкової служби України", розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється.

Згідно з наявними в матеріалах справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 17.05.2019 внесені записи в Єдиному державному реєстрі: про державну реєстрацію Державної податкової служби України як юридичної особи, та про внесення рішення засновників (учасників) ДФС України щодо припинення такої як юридичної особи в результаті реорганізації.

Відтак, в розумінні наведених положень, колегія суддів дійшла висновку, що Державна фіскальна служба України відповідає ознакам вибулої сторони виконавчого провадження.

Таким чином, враховуючи, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 липня 2018 року не виконане, а реорганізація боржника - Державної фіскальної служби України унеможливлює його виконання, колегія суддів вважає за необхідне заяву підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить корпорації "ЛГ Електронікс Інк." про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження у справі №826/2695/18 з Державної фіскальної служби України на Державну податкову службу України задовольнити.

Інша правова позиція суду не може бути прийнятна, оскільки така фактично призводить до невиконання рішення, що набрало законної сили, та може бути розцінена як порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з прийняттям нової постанови.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального права та неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи призвели до помилкового вирішення справи, а тому ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою заяву підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить корпорації "ЛГ Електронікс Інк." про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження у справі №826/2695/18 з Державної фіскальної служби України на Державну податкову службу України задовольнити.

Разом з тим, в апеляційній скарзі міститься клопотання про видачу виконавчого листа у справі №826/2695/18 за позовом підприємства з іноземною інвестицією ЛГ Електронікс Україна , що повністю належить корпорації ЛГ Електронікс Інк. до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197), правонаступником якої є Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393) про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити дії, розглянувши яке, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки згідно пп. 18.1 п. 18 розділу VII Перехідні положення КАС України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, а відповідно до ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, а тому, виконавчий лист у даній справі має видавати Окружний адміністративний суд м. Києва.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 379 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить корпорації "ЛГ Електронікс Інк." задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року скасувати та ухвалити постанову, якою заяву підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить корпорації "ЛГ Електронікс Інк." про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження у справі №826/2695/18 з Державної фіскальної служби України на Державну податкову службу України задовольнити.

Замінити сторону у виконавчому провадженні у справі №826/2695/18 - боржника - із Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд 8, код ЄДРПОУ 39292197) на її правонаступника - Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 14 листопада 2019 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

Н.В. Безименна