Рішення

від 12.06.2019 по справі 905/1513/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.06.2019р. Справа №905/1513/16

за позовом : Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України (01033, м.Київ, Печерський район, вул.Саксаганського, буд.1, код ЄДРПОУ 37243279)

до відповідача 1: Олександрівської районної державної адміністрації (84000, Донецька область, Олександрівський район, смт Олександрівка, вул.Самарська, буд.27, код ЄДРПОУ 05420741)

до відповідача 2: Відділу держгеокадастру в Олександрівському районі Донецької області (84000, Донецька область, Олександрівський район, смт Олександрівка, площа Олександра Невського, буд.1, код ЄДРПОУ 39894567)

до відповідача 3: Державного підприємства Донецька залізниця (83000, м.Донецьк, вул.Артема, буд.68, код ЄДРПОУ 01074957)

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3 : Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815)

про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації від 21.10.2004р. та державного акту на право постійного користування землею від 22.10.2004р. серія ЯЯ №055787

Головуючий суддя: Паляниця Ю.О.

Суддя: Величко Н.В.

Суддя: Макарова Ю.В.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Таволжанський М.В. - адв.

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

Згідно із ст.216 ГПК України

в засіданні суду оголошувалась перерва з 03.06.2019р. по 12.06.2019р.

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Донецької області знаходилась справа №905/1513/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , м.Київ до відповідачів, Олександрівської районної державної адміністрації, смт Олександрівка, Відділу держгеокадастру у Олександрівському районні Донецької області, смт Олександрівка, Державного підприємства Донецька залізниця , м.Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3, Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м.Київ про визнання недійсним та скасування розпорядження №409 від 21.10.2004р. голови Олександрівської районної державної адміністрації Про затвердження проекту землеустрою по інвентаризації та надання у постійне користування земельних ділянок Донецької залізниці та державного акту на право постійного користування землею від 22.10.2004р. серія НОМЕР_1 055787.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на підставі постанови №593 від 06.06.2011р. Кабінету Міністрів України цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Донецька область, с.Іверське, вул.Елітна, 5, був переданий до статутного капіталу позивача. В подальшому позивачем було виявлено, що в результаті технічної помилки розпорядженням №409 від 21.10.2004р. голови Олександрівської районної державної адміністрації частина земельної ділянки позивача площею 1,4726 га була передана у постійне користування Донецькій залізниці. Згодом на підставі розпорядження №409 від 21.10.2004р. було видано акт на право постійного користування землею від 26.10.2004р. серія ЯЯ №055787. На звернення позивача до Державного підприємства Донецька залізниця щодо приведення у відповідність технічної документації останнє не відреагувало, у зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні з позовом до господарського суду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.06.2016р. у справі №905/1513/16 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , м.Київ до відповідачів, Олександрівської районної державної адміністрації, смт Олександрівка, Відділу держгеокадастру у Олександрівському районні Донецької області, смт Олександрівка, Державного підприємства Донецька залізниця , м.Донецьк про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації від 21.10.2004р. та державного акту на право постійного користування землею від 22.10.2004р. серія ЯЯ №055787, відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016р. рішення господарського суду Донецької області від 29.06.2016р. у справі №905/1513/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2017р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016р. та рішення господарського суду Донецької області від 29.06.2016р. у справі №905/1513/16 скасовано. Справу №905/1513/16 передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

У постанові від 08.02.2017р. Вищий господарський суд України вказав, що судами не було надано правової оцінки доказам, представленим Публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України , на підтвердження доводів щодо налягання земельних ділянок, тоді як встановлення цих обставин має істотне значення для вирішення спору. З огляду на те, що місцевий та апеляційний суд не дослідили обставини налягання відповідних земельних ділянок, суд касаційної інстанції зазначив про передчасність висновків судів щодо відмови в позові.

Водночас, колегією суддів касаційної інстанції зазначалось про необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про те, що створення корпорації вже після видання спірного розпорядження голови адміністрації виключає можливість порушення прав такої юридичної особи.

Відповідно до ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла на момент прийняття постанови від 08.02.2017р., вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Аналогічні за змістом приписи містяться у ч.5 ст.310, ч.1 ст.316 вказаного кодексу в редакції, що діє на теперішній час.

Згідно з протоколами автоматизованого (в тому числі, повторного) розподілу судової справи між суддями, склад суду при новому розгляді справи змінювався: 22.02.2017р. (Мальцев М.Ю.), 11.04.2017р. ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ., Кротінова О.В.), 13.05.2017р. ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ., Кротінова О.В.), 12.07.2017р. ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 О.В., Тарапата С.С.), 07.02.2019р. ( ОСОБА_3 , Тарапата С.С., Шилова О.М.), 18.02.2019р. ( ОСОБА_3 , Шилова О.М., Бокова Ю.В.), 10.04.2019р. ( ОСОБА_3 , ОСОБА_5 О.М., Величко Н.В.), 14.05.2019р. ( ОСОБА_3 ., Величко Н.В., ОСОБА_6 Ю.В.).

Позивач при новому розгляді справи надав пояснення №2-4-10/218 від 22.03.2017р., за змістом яких зазначав, що після набуття Публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України права приватної власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс Легендарненський елеватор , корпорація набула права постійного користування земельною ділянкою в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача, а саме площею 6,86 га. При цьому, частину вказаної земельної ділянки площею 1,4726 га, на якій розташоване нерухоме майно позивача, згідно з оскаржуваним розпорядженням голови Олександрівської районної державної адміністрації передано в постійне користування відповідачу 3 для функціонування залізничного транспорту із земель транспорту та зв`язку, що порушує права та законні інтереси позивача.

У додаткових поясненнях №130-2-19/1442 від 05.03.2019р., б/н та дати, які надійшли до господарського суду 14.05.2019р., позивач наполягав на задоволенні позовних вимог та зазначав, що з підписанням акту приймання-передачі майна, яким до статутного капіталу товариства в якості вкладу (внеску) було передано цілісний майновий комплекс за адресою: Донецька область, Олександрівський район, с.Іверське, вул.Елітна, 5, товариство набуло право постійного користування земельною ділянкою в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), а саме площею 6,86 га. Проте, частину цієї земельної ділянки площею 1,4726,га, на якій розташоване нерухоме майно позивача, передано в постійне користування відповідача 3 для функціонування залізничного транспорту із земель транспорту та зв`язку.

Відповідач 1 у відзиві №01/17-197 від 14.03.2017р., поясненнях без номеру та дати, що надійшли до господарського суду 06.04.2016р., просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування розпорядження №409 від 21.10.2004р. голови Олександрівської районної державної адміністрації Про затвердження проекту землеустрою по інвентаризації та надання у постійне користування земельних ділянок Донецької залізниці оскільки спірне розпорядження прийнято у відповідності до норм чинного законодавства України, скасування якого призведе до припинення права постійного користування земельними ділянками Донецькою залізницею загальною площею 353,4513 га на території Олександрівського району Донецької області. При цьому, допущена проектною організацією під час складання проекту землеустрою по встановленню меж земельних ділянок для функціонування Донецької залізниці, перегін Дубово-Красноармійськ в Іверській сільській раді Олександрівського району не є підставлю для скасування розпорядження №409 від 21.10.2004р. голови районної державної адміністрації.

Згідно з клопотанням №01/17-919 від 24.10.2017р. відповідач 1 розгляд справи просив здійснювати без участі власного представника.

Відповідач 2 у поясненнях №910-01/1 від 01.06.2017р., №2-01/2 від 29.06.2017р. просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог до Відділу держгеокадастру в Олександрівському районі Донецької області з посиланням на те, що до повноважень вказаного органу не відноситься прийняття рішень щодо розпорядження землями державної власності.

Відповідач 3 у жодне судове засідання при новому розгляді справи не з`явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав.

Третя особа у поясненнях №2022/217 від 21.03.2017р. зазначала, що позивачем не надано доказів порушення меж земельної ділянки саме залізницею, а не іншими власниками земельних ділянок, які мають межі з позивачем. Публічне акціонерне товариство Українська залізниця також наполягало на безпідставності позовних вимог в частині скасування спірного розпорядження у повному обсязі, оскільки воно включає в себе земельні ділянки декількох селищних рад, які розташовані на території Олександрівського району, і правомірність передачі їх у користування не оскаржується.

У поясненнях №2022/352 від 21.03.2019р. третя особа стверджувала про відсутність підстав для задоволення позову Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України посилаючись, зокрема, на те, що позивачем невірно обраний спосіб захисту цивільного права та інтересу. Окрім того, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця з посиланням на матеріали справи (т.3, а.с.8) зазначало, що розпорядженням №158 від 26.04.2011р. голови Олександрівської районної державної адміністрації право постійного користування ДП ДАК Хліб України Легендарненський елеватор земельною ділянкою площею 6,86 га було припинено, а державний акт НОМЕР_2 010435 вилучений.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.07.2017р., на виконання вказівок Вищого господарського суду України по вказаній справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.07.2017р. провадження у справі №905/1513/16 зупинено до отримання результатів судової експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.

Справа №905/1513/16 скерована на адресу експертної установи.

04.02.2019р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла справа №905/1513/16 та висновок №1250 від 30.11.2018р. Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою від 14.05.2019р. господарським судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.06.2019р. Присутність учасників справи у судовому засіданні визначена не обов`язковою.

Ухвалою суду від 03.06.2019р. оголошено перерву та повідомлено сторін, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 12.06.2019р.

Представник позивача у судові засідання 03.06.2019р., 12.06.2019р. з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів 1, 2 та третьої особи у судові засідання 03.06.2019р., 12.06.2019р. з розгляду справи по суті не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача 3 у судові засідання 03.06.2019р., 12.06.2019р. з розгляду справи по суті не з`явився. Одночасно, Державне підприємство Донецька залізниця про дату, час та місце судових засідань повідомлено судом належним чином шляхом розміщення відповідних оголошень на офіційному сайті господарського суду Донецької області зважаючи на те, що місцезнаходження підприємства зареєстровано у м.Донецьк, до якого не здійснюється пересилання поштової кореспонденції.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Приписи вказаної норми процесуального права розповсюджують свою дію на третіх осіб в силу норм ч.5 ст.50 цього кодексу України.

Разом з тим, норми ст.43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників відповідачів, третьої особи не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши вказівки, які наявні у постанові Вищого господарського суду України від 08.02.2017р., заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

У відповідності до ст.3 Земельного кодексу України №562-ХІІ від 18.12.1990р. власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

За змістом ст.19 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів із земель запасу для сільськогосподарського використання.

Відповідно до ст.23 Земельного кодексу України №562-ХІІ від 18.12.1990р. право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Як встановлено, на підставі розпорядження №23/10-90 від 26.04.2000р. голови Олександрівської районної ради народних депутатів Легендарненському елеватору Донецького обласного дочірнього підприємства ДАК Хліб України 02.06.2000р. було видано державний акт серії НОМЕР_3 на право постійного користування земельною ділянкою площею 6,86 га на території Іверської сільської ради Олександрівського району для розміщення об`єктів Легендарненського елеватора. Вказанй акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 02.06.2000р. за №58.

Відповідно до ст.17 Земельного кодексу України №2768-ІІІ від 25.10.2001р. (у відповідній редакції) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності у межах, визначених цим Кодексом.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (ст.92 Земельного кодексу України у редакції станом на 2004 рік).

За змістом ст.ст.123, 126 вказаного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

21.10.2004р. головою Олександрівської районної державної адміністрації видане спірне розпорядження №409 Про затвердження проекту землеустрою по інвентаризації та надання в постійне користування земельних ділянок Донецької залізниці , яким передано в постійне користування залізниці земельну ділянку загальною площею 353,4513 га для функціонування залізничного транспорту із земель транспорту та зв`язку.

Одночасно, 24.10.2004р. було видано державний акт серії НОМЕР_4 на право постійного користування земельною ділянкою площею 51,6832 га на території Іверської сільської ради Олександрійського району Донецької області для обслуговування об`єктів залізниці (кадастровий номер 1420383300:01:000:0083).

Постановою №764 від 11.08.2010р. Кабінету Міністрів України Про заходи утворення державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України ліквідовано дочірні підприємства Державної акціонерної компанії Хліб України (у відповідності до переліку, наведеного у додатку до постанови), утворено державне підприємство Державна продовольчо-зернова корпорація України та встановлено, що статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств, що ліквідуються з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів підприємства.

Одним з дочірніх підприємств Державної акціонерної компанії Хліб України , які припиняються шляхом ліквідації згідно з відомостями, наведеними у додатку до вказаного вище акту вищого органу виконавчої влади, є Легендарненський елеватор (код ЄДРПОУ 02132220).

На виконання зазначеної постанови Кабінету Міністрів України, 20.01.2011р. комісією з ліквідації дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії Хліб України Легендарненський елеватор передано, а Державним підприємством Державна продовольча-зернова корпорації України прийнято цілісний майновий комплекс ДП Легендарненський елеватор , про що свідчить акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП Легендарненський елеватор №4 від 20.01.2011р., затверджений Міністерством аграрної політки України (т.1 а.с.21 - 29).

Одночасно, як свідчать матеріали справи, рішенням №3 від 26.01.2011р. виконавчого комітету Олександрівського району Донецької області Іверської сільської ради Про оформлення права власності на нерухоме майно погоджено визнати, оформити право власності та видати свідоцтво про право власності державі в особі Міністерства аграрної політики України (на праві господарського відання Державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України ) на об`єкт нерухомого майна Легендарненський елеватор по вулиці Елітна, 5, с.Іверське Олександрівського району Донецької області; Олександрівському БТІ зареєструвати право власності на це нерухоме майно.

На виконання вказаного рішення виконавчого комітету сільської ради, 08.02.2011р. були внесені відповідні відомості до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме власником об`єкту ІНФОРМАЦІЯ_1 елеватор , розташованого за адресою: Донецька область АДРЕСА_1 Олександрівський район, с.Іверське, вул.Елітна, буд.5 визначено державу в особі Міністерства аграрної політики України (на праві господарського відання Державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України , про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ №234265, витяг про державну реєстрацію прав серії ССУ №433587).

Як зазначає позивач, на виконання приписів ст.377 Цивільного кодексу України та ст.120 Земельного кодексу України, з огляду на набуття права власності на цілісний майновий комплекс Легендарненський елеватор , Державне підприємство Державна продовольчо-зернова корпорації України звернулось до Приватного підприємства Крамземсервіс для розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (кадастровий номер 1420383300:01:000:0003) Філії Державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України Легендарненьский елеватор (договір №1295 від 17.05.2011р.).

10.07.2011р. Приватне підприємство Крамземсервіс звернулось до Державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України з листом б/н від 10.07.2011р., за змістом якого повідомило замовника, що підготовлена підрядником технічна документація за договором №1295 від 17.05.2011р. була направлена на перевірку обмінного файлу до Донецької регіональної філії Центру ДЗК; після перевірки з`ясувалось, що суміжний землекористувач - землі Державного підприємства Донецька залізниця (загальна площа 51,6836 га) частково розташовані на землях Філії Державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України Легендарненьский елеватор ; площа земельної ділянки, яка відійшла до земель Донецької залізниці складає 1,4726 га, на якій розташоване нерухоме майно, яке є власністю елеватора, а саме: житловий будинок ( КК загальна площа 99,4 кв. м), гараж ( Я загальною площею 91,9 кв. м) приймальна лабораторія з візувальною ( Б-2 загальною площею 115,9 кв. м), під`їзна залізнична колія, вагова, XIV, загальною площею 9,1 кв. м, під`їзна залізнична колія, ХІІІ. Одночасно, у зазначеному листі вказувалось, що земельна ділянка Філії Державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України Легендарненьский елеватор , яка запроектована до відведення в постійне користування раніше надавалась Дочірньому підприємству ДАК Хліб України Легендарненький елеватор в постійне користування, що підтверджується, зокрема, державним актом серії І-ДН №010435; площа земельної ділянки та каталог координат не змінювались.

Одночасно, відповідно до постанови №593 від 06.06.2011р. Кабінету Міністрів України Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010р. №764 Державне підприємство Державна продовольчо-зернова корпорації України перетворено на державне публічне акціонерне товариство Державна продовольча-зернова корпорації України та встановлено, що останній не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі, передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо (п.2 постанови №593 від 06.06.2011р.).

У відповідності до наказу №325 від 07.07.2011р. Міністерства аграрної політики та продовольства України Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства Державна продовольча-зернова корпорації України вирішено реорганізувати державне підприємство Державна продовольчо-зернова корпорації України (код ЄДРПОУ 37243279, м.Київ, вул.Саксаганського, 1) шляхом його перетворення у публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорації України та зазначено, що останній є правонаступником майнових прав та обов`язків державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорації України .

За змістом п.1.1 статуту Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , Публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України створено шляхом перетворення державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011р. №593 Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. №764 та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2011р. №325 Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Повноваження з управління корпоративними правами товариства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 року №593 Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. №764 здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства України (п.1.4 статуту Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ).

На виконання наказу №325 від 07.07.2011р., комісією з реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорації України складено акт приймання-передачі майна, майнових прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорації України про те, що останній приймає, а Державне підприємство Державна продовольчо-зернова корпорації України передає станом на 18.11.2011р. майновий комплекс державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорації України відповідно з додатками, які є невід`ємними частинами цього акту.

За даними витягу з Переліку необоротних активів (у тому числі й нерухомого майна), що передаються як вклад (внесок) до статутного капіталу публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорації України (додаток №2 до вказаного акту приймання-передачі), до статутного капіталу позивача були передані об`єкти відповідно до переліку, розташовані за адресою: Донецька область, с.Іверське, вул.Елітна, буд.5, Легендарненський елеватор.

На підтвердження прав власника вказаного нерухомого майна позивачем представлено до матеріалів справи свідоцтво серії САЕ №343565 від 01.12.2011р. про право власності на нерухоме майно та витяг про державну реєстрацію прав серії СЕА №170302.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Відділу Держкомзему України в Олександрівському районі Донецької області з листом №129 від 15.07.2011р., у якому зазначав про допущену технічну помилку та просив внести зміни до правовстановлюючих документів Державного підприємства Донецька залізниця , які підтверджують право користування земельною ділянкою на території Іверської сільської ради.

19.04.2012р. Філія Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорації України Легендарненський елеватор звернулась до Державного підприємства Донецька залізниця з листом №138 від 19.04.2012р., у якому зазначала, зокрема, що комісією Головного управління майнових та земельних ресурсів з питань розгляду звернень та матеріалів щодо розпорядження майновими об`єктами та відмови від користування земельними ділянками залізниць, підприємств, установ та організацій залізничного транспорту 03.11.2011р. (протокол 10/11) було розглянуто пакет документів про відмову Донецької залізниці від права постійного користування земельною ділянкою площею 1,48 га та визнано останню доцільною та дозволено здійснити дії щодо неї відповідно до встановленого порядку.

Аналогічне за змістом звернення було скеровано позивачем до Служби з управління майновими і земельними ресурсами Державного підприємства Донецька залізниця .

Вищенаведені листи позивача були залишені відповідачем 3 без задоволення, що зумовило звернення Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України до суду з розглядуваним позовом.

При новому розгляді справи на виконання вказівок Вищого господарського суду України та за клопотанням позивача проведено судову будівельно-технічну експертизу (висновок №1250 від 30.11.2018р. Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України), згідно з якою судовий експерт зазначив про наступне:

- взявши до уваги наявність будівель і споруд на досліджуваній ділянці, врахувавши їх належність Легендарненському елеватору Донецького обласного дочірнього підприємства ДАК Хліб України , згідно правовстановлюючих документів на нерухоме майно, можна дійти висновку про наявність порушення меж земельної ділянки згідно правовстановлюючих документів на земельну ділянку загальною площею 6,86 га, яка була надана у постійне користування згідно з державним актом №010435 від 02.06.2000р. на земельну ділянку загальною площею 51,6832 га, що надана у постійне користування Донецькій залізниці відповідно до державного акту серії НОМЕР_1 №055787 від 26.10.2004р. має місце налягання (перетинання) у північній частині цих двох земельних ділянок на площі - 1,4855 га, з конфігурацією складного багатокутника (див. додаток - Технічний звіт ТОВ Земкадастр ),

- нерухоме майно: житловий будинок (літ.КК,К`,п/д,п/д`,к, к1) загальною площею 791 кв.м, загальною площею забудови 194,4 кв. м, гараж (літ. Я) загальною площею 99.4 кв.м, загальною площею забудови 102,0 кв.м, приймальна лабораторія з визировкой (літ.Б-2,б,б1,б2) загальна площа 125,3 кв.м, загальна площа забудови 94,1 кв.м, підїзна залізнична колія (літ.XIV) протяжністю 417,3 м, вагова площею 9.1 кв. м, під`їзна залізнична колія (літ. XIII) протяжністю 385,0 м розташоване в частині земельної ділянки площею 51,6232 га, що надана у постійне користування Донецькій залізниці відповідно до державного акту серії ЯЯ №055787 від 26.10.2004р.

Разом з тим, відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч.ч.2, 3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В силу норм ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У ст.20 Господарського кодексу України зазначено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Однак, наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Як вбачається з матеріалів позову, Публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України посилається на неможливість оформлення земельної ділянки, на якій розміщене нерухоме майно, що перебуває у користуванні відповідача, - цілісний майновий комплекс Легендарненський елеватор , розташований за адресою: Донецька область, с.Іверське, вул.Елітна, буд.5, у зв`язку з наляганням із земельною ділянкою, що передана Донецькій залізниці спірним розпорядженням голови Олександрівської районної державної адміністрації та посвідчене державним актом на право постійного користування землею від 22.10.2004р. серія ЯЯ №055787.

За приписами ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.1, 116 Земельного кодексу України (у редакції чинній станом на 2011 рік) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ст.17 вказаного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом (ст.65 Земельного кодексу України у відповідній редакції).

Згідно із ст.92 зазначеного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (п. е ч.1 ст.141 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.ч.1, 2 ст.120 Земельного кодексу України).

За таких обставин, враховуючи норми вказаних вище статей Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України, перехід права власності на об`єкт нерухомості, одночасно є підставою для переходу права на землю в обсязі і на умовах, що існували у попереднього землекористувача, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку на належною особою - власником.

Як встановлено, рішенням господарського суду Донецької області від 26.04.2017р. у справі №905/507/17 позовні вимоги Прокуратури Донецької області, в інтересах держави в особі позивачів: Кабінету Міністрів України, м.Київ, Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ, до відповідачів: Виконавчого комітету Іверської сільської ради Олександрівського району Донецької області, Олександрівський район, Донецька область, Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , м.Київ про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Іверської сільської ради Олександрівського району Донецької області від 30.11.2011р. №37 Про оформлення права власності на нерухоме майно ; визнання недійсним та скасування свідоцтва серії САЕ №343565 та САЕ №343566 від 01.12.2011р. про право приватної власності на об`єкт нерухомого майна; визнання за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України права власності на нерухоме майно задоволено; визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Іверської сільської ради Олександрівського району Донецької області від 30.11.2011р. №37 Про оформлення права власності на нерухоме майно ; визнано недійсним та скасовано свідоцтво серії НОМЕР_5 №343565 та САЕ №343566 від 01.12.2011р. про право приватної власності на об`єкт нерухомого майна - Легендарненського елеватора за Публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України ; визнано за державою Україною в особі Кабінету Міністрів України право власності на нерухоме майно - майновий комплекс, розташований по вулиці Елітна, 5 с.Іверське, Олександівський район Донецької області, загальною площею 20619,3 кв. м.

Постановами судів апеляційної інстанції від 26.06.2017р. та касаційної інстанції від 23.10.2017р. вказане рішення місцевого суду залишено без змін.

Відповідно до відомостей, які наявні у матеріалах справи, підтверджуються даними Єдиного державного реєстру судових рішень, а також не спростовані учасниками судового спору, рішення від 26.04.2017р. по справі №905/507/17 набрало законної сили.

Водночас, ухвалою господарського суду Донецької області від 24.04.2019р. відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2017р. по справі №905/507/17 за нововиявленими обставинами; рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2017р. по справі №905/507/17 залишено в силі.

Відповідно до відомостей, які наявні у матеріалах справи, підтверджуються даними Єдиного державного реєстру судових рішень, а також не спростовані учасниками судового спору, ухвала суду від 24.04.2019р. по справі №905/507/17 набрала законної сили в порядку ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд при вирішенні розглядуваного спору приймає до уваги викладені вище обставини, що встановлені при розгляді справи №905/507/17 як такі, що відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доказуванню.

При цьому, господарський суд виходить з того, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п.4 Інформаційного листа №01-8/1427 від 18.11.2003р. Вищого господарського суду України Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини ).

За таких обставин, Публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України , яким заявлено позов про визнання недійсними та скасування розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації та виданого на його підставі акту на право постійного користування землею, не є власником майна, з використанням якого пов`язана необхідність оформлення прав на землю.

Згідно з рішенням господарського суду Донецької області від 26.04.2017р. у справі №905/507/17 право власності на нерухоме майно - майновий комплекс, розташований по вулиці Елітна, 5 с.Іверське, Олександівський район Донецької області, загальною площею 20619,3 кв. м, визнано за державою Україною в особі Кабінету Міністрів України.

Виходячи з того, що саме до власника майна в силу норм ст.377 Цивільного кодексу України, ст.120 Земельного кодексу України переходить право користування земельною ділянкою, на якій це майно розміщено, Публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України не є суб`єктом, який уповноважений на звернення до суду з розглядуваними вимогами.

Окрім того, позивачем безпідставно заявлено про скасування розпорядження №409 від 21.10.2004р. голови Олександрівської районної державної адміністрації Про затвердження проекту землеустрою по інвентаризації та надання у постійне користування земельних ділянок Донецької залізниці у повному обсязі, виходячи з того, що за цим розпорядженням у постійне користування Державного підприємства Донецька залізниця передавались земельні ділянки загальною площею 353,4513 га, тоді як спірною є частина площі земельної ділянки у розмірі 51,6832 га на території Іверської сільської ради.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України до Олександрівської районної державної адміністрації та Державного підприємства Донецька залізниця про визнання недійсним та скасування розпорядження №409 від 21.10.2004р. голови Олександрівської районної державної адміністрації Про затвердження проекту землеустрою по інвентаризації та надання у постійне користування земельних ділянок Донецької залізниці та державного акту на право постійного користування землею від 22.10.2004р. серія ЯЯ №055787 слід відмовити.

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України в частині позовних вимог до відповідача 2, Відділу держгеокадастру в Олександрівському районі Донецької області підлягає закриттю, з огляду на наступне.

За змістом ч.ч.1, 5 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до інформації яка наявна у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 15.08.2017р. внесено запис №12461110010000334 про припинення юридичної особи - Відділу держгеокадастру в Олександрівському районі Донецької області (код ЄДРПОУ 39894567).

Водночас, відомостей про юридичних осіб-правонаступників Відділу держгеокадастру в Олександрівському районі Донецької області (код ЄДРПОУ 39894567) вказаний витяг не містить.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відділ держгеокадастру в Олександрівському районі Донецької області станом на дату прийняття рішення господарським судом Донецької області у справі №905/1513/16 припинено як юридичну особу, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі №905/1513/16 в частині позовних вимог до Відділу держгеокадастру в Олександрівському районі Донецької області на підставі п.6 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, господарський суд неодноразово звертав увагу позивача на те, що Відділ держгеокадастру в Олександрівському районі Донецької області є припиненим за рішенням засновників з 15.08.2017р., про що зазначено в ухвалах суду від 06.03.2019р., 27.03.2019р., 11.04.2019р.

Проте, відповідних клопотань щодо заміни вказаного учасника судового процесу його правонаступником в порядку ст.52 Господарського процесуального кодексу України до суду не надходило, так само, як і доказів набуття прав та обов`язків відповідача 2 іншою особою.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не впливають на висновки суду щодо розгляду справи по суті.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2756 грн та витрати на експертизу підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 86, 129, 210, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №905/1513/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , м.Київ до Відділу держгеокадастру у Олександрівському районні Донецької області, смт Олександрівка про визнання недійсним та скасування розпорядження №409 від 21.10.2004р. голови Олександрівської районної державної адміністрації Про затвердження проекту землеустрою по інвентаризації та надання у постійне користування земельних ділянок Донецької залізниці та державного акту на право постійного користування землею від 22.10.2004р. серія ЯЯ №055787.

Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , м.Київ до Олександрівської районної державної адміністрації, смт Олександрівка та Державного підприємства Донецька залізниця , м.Донецьк про визнання недійсним та скасування розпорядження №409 від 21.10.2004р. голови Олександрівської районної державної адміністрації Про затвердження проекту землеустрою по інвентаризації та надання у постійне користування земельних ділянок Донецької залізниці та державного акту на право постійного користування землею від 22.10.2004р. серія НОМЕР_1 №055787.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 12.06.2019р.

Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2019р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.О.Паляниця

Суддя Н.В. Величко

Суддя Ю.В. Макарова