ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2019 року Справа № 160/1179/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняСкупейко І.М. за участі: представника позивача представника відповідача Попкова О.О. Олійника В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Еверест" до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про скасування постанови №ДН 1669/261/НП/АВ/ТД-ФС/708 від 15.11.2018 року про накладення штрафу
ВСТАНОВИВ:
06.02.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Еверест (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН1669/261/НП/АВ/ТД-ФС/708 від 15.11.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 558 450,00 грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Еверест .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.03.2019 року о 10:40 год. (а.с. 3).
Усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 14.05.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.06.2019 року о 11:00 год. (а.с. 207-216).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Еверест та при перевірці встановлено порушення вимог законодавства про працю, які зафіксовані актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 23.11.2018 року № ДН1669/261/НП/АВ, видано припис про усунення виявлених порушень № ДН1669/261/НП/АВ/П від 24.10.2018 року та 15.11.2018 року прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН1669/261/НП/АВ/ТД-ФС/708, якою накладено на штраф у розмірі 558 450,00 грн. за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України в частині фактичного допуску 5 працівників до роботи без оформлення трудового договору. Позивач вважає, що ним не було допущено порушень трудового законодавства України, зокрема Кодексу законів про працю України, оскільки з вказаними 5 працівниками були укладені договори цивільно-правового характеру, у відповідності до вимог Цивільного кодексу України, на виконання конкретної роботи, при цьому дані особи не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку, а самі організовували процес надання послуг, працювали на кінцевий результат, мали певний об`єм роботи, який повинен був виконуватися у будь-який час у період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року. З огляду на наведене, позивач вважає, що праця вказаних осіб за такими договорами була юридично самостійною, з оплатою позивачем за виконані роботи за актами виконаних робіт, у зв`язку з чим вищенаведені відносини не містять ознак трудових відносин, а тому трудовий договір із вищенаведеними особами і не повинен був укладатися, а отже не встановлено наявності у господарських відносинах позивача із наведеними особами ознак трудових відносин, які б давали право відповідачеві вимагати від позивача укладення відповідних трудових договорів. Таким чином, на думку позивача, в його діях відсутні порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а тому у відповідача були відсутні підстави для вжиття заходів до притягнення товариства до відповідальності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.
26.02.2019 року на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, у якому представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що інспекційне відвідування було проведено відповідно до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, порушення вимог законодавства про працю позивачем, які викладені в акті від 23.10.2018 року № ДН1669/261/НП/АВ, дійсно мали місце, а отже при винесені постанови про накладення штрафу суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова складена у відповідності до норм чинного законодавства.
Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов та запереченнях підтримав, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Держапраці у Дніпропетровській області від 12.10.2018 року № 888-Іпо, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 17.10.2018 року № 315, інспектором праці ОСОБА_1 Юлією Володимирівною в період з 18.10.2018 року по 23.10.2018 року проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Еверест за адресою: 50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ферганська, буд. 39, з питань дотримання законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин.
Підставою для проведення перевірки стала інформація, викладена в листі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 01.10.2018 року №61356/10/04-36-13-01-12 щодо допущення до роботи працівників без укладання трудових договорів.
За результатами проведення інспекційного відвідування (позапланової перевірки) Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Еверест складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 23.11.2018 року № ДН1669/261/НП/АВ.
Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення:
- у 2018 році на товаристві існують випадки фактичного допущення працівників до роботи без укладання трудового договору, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України.
24 жовтня 2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено припис про усунення виявлених порушень № ДН1669/261/НП/АВ/П, яким приписано:
- забезпечити виконання вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України щодо недопущення до роботи працівників без укладання трудових договорів.
Згідно припису позивачу надано строк до 23.11.2018 року для усунення порушень та інформування про виконання вимог припису.
15 листопада 2018 року, на підставі акта інспекційного відвідування від 23.11.2018 року № ДН1669/261/НП/АВ, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1669/261/НП/АВ/ТД-ФС/708, якою накладено на ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест штраф у розмірі 558 450 грн.
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем постанови № ДН1669/261/НП/АВ/ТД-ФС/708 від 15.11.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 558 450,00 грн.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 20.09.2007 року № 877-V заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення про Управління Держпраці, Управління Держпраці має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління.
16.05.2017 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).
Порядок № 295 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).
Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів тощо.
Підпунктом 5 абз.1 п. 5 Порядку № 295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, в тому числі, за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.
Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.
Згідно п.8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Відповідно до п.11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Відповідно до п.п.19, 20 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
Згідно п.21 Порядку № 295 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Пунктом 27 Порядку № 295 встановлено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Відповідно до п.29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
З аналізу даних правових норм слідує, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення. При цьому, однією із підстав інспекційного відвідування є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.
За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття наказу від 12.10.2018 року № 888-Іпо Про поновлення інспекційного відвідування та винесення направлення на проведення інспекційного відвідування від 17.10.2018 року № 315 стало надходження інформації, викладеної в листі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 01.10.2018 року №61356/10/04-36-13-01-12 щодо допущення до роботи працівників без укладання трудових договорів.
На підставі наказу від 12.10.2018 року № 888-Іпо та направлення від 17.10.2018 року № 315 інспектором праці здійснено інспекційне відвідування ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест .
Щодо суті порушень, виявлених під час інспекційного відвідування суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) основним видом діяльності ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
Під час інспекційного відвідування встановлено, що між ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест та 5 особами укладені договори про надання послуг.
Так, 01.01.2018 року між ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест (замовник) та ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір № 1/2018/01, предметом якого є надання виконавцем послуг з господарського обслуговування фірми, а також прилеглої території по забезпеченню робочого стану систем каналізації, опалення, вентиляції, електромережі, щодо вжиття заходів по усуненню несправностей і аварій, щодо забезпечення зберігання технічних засобів і господарського інвентарю, його відновлення, поновлення і раціональної експлуатації, по керівництву роботою обслуговуючого персоналу, а замовник в свою чергу зобов`язується своєчасно прийняти та виплатити винагороду з підписаним актом про надання послуг. Термін дії договору встановлено з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року.
01.01.2018 року між ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест (замовник) та ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір № 2/2018/01, предметом якого є надання виконавцем послуг з контролю за збереженням майна, що знаходиться в адміністративному приміщенні і прилеглій до нього території замовника , за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ферганська, 39, а замовник в свою чергу зобов`язується своєчасно прийняти та виплатити винагороду згідно з підписаним актом про надання послуг. Термін дії договору встановлено з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року.
Також, 01.01.2018 року були укладені аналогічні договори між ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест (замовник) та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (виконавці), терміном дії з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року.
На виконання вимог даних договорів працівниками ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 систематично виконувались роботи на території ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ферганська, 39.
Проте, даними трудових угод не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовникові, не визначено перелік завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.
Разом з тим, ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест від даних працівників необхідний процес праці завгоспа та охоронників (сторожів), а не її кінцевий результат. Дані професії (завгоспа, охоронця) не носять разовий характер. Зазначені у даних договорах професії належать до Національного класифікатора професій ДК 003:2010: завідувач господарством (код КП 1239), охоронник (код КП 5169), сторож (код КП 9152) та підлягають під дію трудового законодавства, тобто їх можуть виконувати лише штатні працівники підприємства.
Відповідно до листа Мінпраці від 16.05.2011 №151/06/186-11 цивільно-правовий договір - це будь-який вид договору, який укладається відповідно до вимог не трудового, а цивільного законодавства.
За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а його результат. Він визначається після закінчення роботи та оформляється актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких здійснюється їх оплата. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його рамками, метою договору є отримання певного матеріального результату. Особа, яка виконує роботу на підставі цивільно-правового договору, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.
Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, укладається цивільно-правовий договір.
При цьому, неприпустимо оформляти договори цивільно-правового характеру на виконання небезпечних робіт, а також робіт, які мають постійний характер виконання.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 820/1432/17 (провадження № К/9901/15518/18) та від 08.05. 2018 року у справі № 127/21595/16-ц (провадження № 61-10203св18).
Відповідно до Листа Мінпраці від 26.12.2003 року №06/1-4/200 Щодо застосування трудових договорів та договорів підряду у відповідності до ч.1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Як слідує з трудових угод, укладених ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест , предметом останніх є процес праці, а не її кінцевий результат. Працівники повинні були виконувати певні трудові функції відповідно до визначеного виду господарської діяльності. При цьому, в укладених трудових угодах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги).
В самих договорах ніде не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо.
Допитаний у судовому засіданні, як свідок ОСОБА_5 , надав пояснення, в яких зазначив, що є пенсіонером, з метою підробітку працював на ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест охоронцем. Зазначив, що отримував кошти у сумі 2200,00 грн., які перераховувались йому на карту у сумі 2 200,00 грн., у відпустку не ходив. При цьому, наполягав на тому, що охороняв об`єкт в будь-який час, на свій розсуд.
Допитана судом, як свідок ОСОБА_2 зазначила, що працює приватним підприємцем та має туристичну агенцію, до жовтня 2018 року працювала на ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест , а саме надавала послуги з господарського обслуговування фірми: обслуговування та ремонт кава машини, пошук слюсарів, за що отримувала кошти. Укладати трудовий договір на меті не мала.
Свідок ОСОБА_4 зазначила, що з жовтня 2018 року не працює, до цього працювала на ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест з 09-00 годин до 15-00 годин та надавала послуги з обслуговування майна, що знаходиться на товаристві, за що отримувала заробітну плату. За період роботи на ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест у відпустку не ходила.
Допитана судом, як свідок ОСОБА_3 зазначила, що в 2003 році працювала прибиральницею на ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест , у зв`язку з фінансовими труднощами попросила про додаткову роботу, у зв`язку з чим почала ще відслідковувати ситуацію на території та здійснювати моніторинг через камери. Додаткову роботу виконувала не щодня, оскільки має хвору дитину, та графіку роботи не мала. За додаткову роботу кошти отримувала на картку. Трудового договору з нею укладено не було. З жовтня 2018 року вже не працює.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, а також покази свідків, суд дійшов висновку, що вказані трудові угоди, які укладені між ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест та 5 фізичними особами - Кравцовою І.Г., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , мають ознаки трудових договорів.
За таких обставин, позивачем ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест фактично допущено до роботи працівників - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що порушує вимоги ст.24 КЗпП України.
Так, ч. 1 ст. 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст.187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Згідно ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Проте, повідомлення про прийняття на роботу працівників, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест надано не було.
З огляду на зазначене, позивачем не спростовано встановлені відповідачем під час здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин порушення позивачем трудового законодавства, що зафіксовані актом інспекційного відвідування від 23.11.2018 року № ДН1669/261/НП/АВ.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме: 30 * 3723,00 грн. * 5 = 558 450,00 грн., де:
- 30 - коефіцієнт (тридцятикратний розмір);
- 3 723,00 грн. - мінімальна заробітна плата з 01.01.2018 року, відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 р. № 2246-VIII;
- 5 - кількість осіб, відносно яких встановлено порушення законодавства про працю (5 осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ).
Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2012 №509 (далі за текстом - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи можуть бути накладені на підставі, в тому числі, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.
Відповідно до п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
Відповідно до п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Відповідно до п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
За результатами перевірки Головним управлінням Држпраці у Дніпропетровській області винесено припис № ДН1669/261/НП/АВ/П від 24.10.2018 року, яким зобов`язано ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест усунути порушення, вказані у акті інспекційного відвідування № ДН1669/261/НП/АВ від 23.11.2018 року та не допускати їх в подальшому.
Судом встановлено, що вимоги припису позивачем не виконано, про що не заперечувалось представниками сторін у судовому засіданні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята уповноваженими посадовими особами Головного управлінням Держпраці у Дніпропетровській області № ДН1669/261/НП/АВ/ТД-ФС/708 від 15.11.2018 року на підставі акту та у відповідності до п. 8. Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, є законною та обґрунтованою.
При цьому, суд зауважує, що посилання позивача на відсутність повноважень у відповідача з накладення штрафних санкцій за результатами інспекційного відвідування, у зв`язку з визнанням нечинним Порядку № 295, є не обґрунтованими, оскільки на момент проведення інспекційного відвідування такий порядок був діючим, а тому відповідачем правомірно прийнята оскаржувана постанова.
Також, процедурні порушення, які, на думку позивача, були допущені посадовими особами відповідача під час проведення інспекційного відвідування, не є дефектом оскаржуваного рішення та не невілюють виявлених порушень, а отже не повинні сприйматись, як безумовна підстава для висновку щодо протиправності оскаржуваного рішення і, як наслідок, для його скасування.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог, з урахуванням встановлених обставин у справі та наведених норм чинного законодавства.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. . 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Еверест (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ферганська, буд. 39, код ЄДРПОУ 20273591) до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, буд. 3, код ЄДРПОУ 39788766) про скасування постанови № ДН1669/261/НП/АВ/ТД-ФС/708 від 15.11.2018 року про накладення штрафу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 14 червня 2019 року.
Суддя Н.Є. Сліпець
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2019 |
Оприлюднено | 16.06.2019 |
Номер документу | 82402166 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сліпець Надія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сліпець Надія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сліпець Надія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні