Постанова

від 01.10.2019 по справі 160/1179/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 160/1179/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В. ,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробнича Фірма "Еверест" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у справі №160/1179/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробнича Фірма "Еверест" до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Еверест звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН1669/261/НП/АВ/ТД-ФС/708 від 15.11.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 558 450,00 грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Еверест .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року в задоволені позову відмовлено. Суд дійшов висновку, що укладені позивачем цивільно-правові договори мають ознаки трудового договору, отже наймані за цими договорами працівники були допущені позивачем до роботи без укладання з ними трудових договорів та без повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби за місцем обліку її як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за відповідною формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором в спосіб визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413, чим порушено вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України.

Не погодившись з рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої він, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов впвному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача за ордером (Попков О.О.) підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача за довіреністю (Лейченко І.М.) заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Перевіривши підстави апеляційного перегляду, колегія суддів вважає не обґрунтованими доводи, що наведені заявником в апеляційній скарзі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, на підставі наказу Головного управління Держапраці у Дніпропетровській області від 12.10.2018 року № 888-Іпо, направлення на проведення інспекційного відвідування від 17.10.2018 року № 315, інспектором праці Кістень Юлією Володимирівною в період з 18.10.2018 року по 23.10.2018 року проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Еверест за адресою: 50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ферганська, буд. 39, з питань дотримання законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин.

Так, підставою для проведення перевірки стала інформація, викладена в листі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 01.10.2018 року №61356/10/04-36-13-01-12 щодо допущення до роботи працівників без укладання трудових договорів.

За результатами проведення інспекційного відвідування (позапланової перевірки) ТОВ НВФ Еверест складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 23.11.2018 року № ДН1669/261/НП/АВ, відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення:

- у 2018 році на товаристві існують випадки фактичного допущення працівників до роботи без укладання трудового договору, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

24 жовтня 2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено припис про усунення виявлених порушень № ДН1669/261/НП/АВ/П, яким приписано:

- забезпечити виконання вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України щодо недопущення до роботи працівників без укладання трудових договорів.

Згідно припису позивачу надано строк до 23.11.2018 року для усунення порушень та інформування про виконання вимог припису.

15 листопада 2018 року, на підставі акта інспекційного відвідування від 23.11.2018 року № ДН1669/261/НП/АВ, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1669/261/НП/АВ/ТД-ФС/708, якою накладено на ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест штраф у розмірі 558 450 грн.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята уповноваженими посадовими особами Головного управлінням Держпраці у Дніпропетровській області № ДН1669/261/НП/АВ/ТД-ФС/708 від 15.11.2018 року на підставі акту та у відповідності до п. 8. Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, є законною та обґрунтованою.

Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з вимогами чинного законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, що виключає підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 вказаного Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) (надалі - Порядок № 295).

У відповідності до приписів пунктів 2, 3 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження). Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Згідно з підпунктом 54 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Так, статтею 265 КЗпП передбачено застосування фінансової санкції (штрафу) як вид відповідальності за порушення трудового законодавства, зокрема для фізичних осіб - підприємців якщо вони є роботодавцями.

Штраф нараховується за результатами перевірки органу Держпраці суб`єкта господарювання або роботодавця, якщо під час проведення такої перевірки встановлено ознаку порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення. Порядок проведення планових та позапланових перевірок органами Держпраці затверджено Постановою КМУ від 26.04.2017 р. №295.

При цьому приписи ст. 265 КЗпП не передбачають строкiв давностi для притягнення суб`єктiв господарювання до фінансової вiдповiдальностi, а також будь-яких спеціальних виключень в тому, що стосується притягнення до відповідальності за скоєння фізичною особою-підприємцем, який є роботодавцем, правопорушення, передбаченого цією нормою.

Підставою для застосування даного виду відповідальності відповідно до частини другої вказаної статті КЗпП визначено факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Штраф за вказаний вид порушення передбачено у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями, не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України, та накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) основним видом діяльності ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Під час інспекційного відвідування встановлено, що між ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест та 5 особами укладені договори про надання послуг.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.01.2018 року між ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір № 1/2018/01, предметом якого є надання виконавцем послуг з господарського обслуговування фірми, а також прилеглої території по забезпеченню робочого стану систем каналізації, опалення, вентиляції, електромережі, щодо вжиття заходів по усуненню несправностей і аварій, щодо забезпечення зберігання технічних засобів і господарського інвентарю, його відновлення, поновлення і раціональної експлуатації, по керівництву роботою обслуговуючого персоналу, а замовник в свою чергу зобов`язується своєчасно прийняти та виплатити винагороду з підписаним актом про надання послуг. Термін дії договору встановлено з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року.

01.01.2018 року між ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест (замовник) та ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір № 2/2018/01, предметом якого є надання виконавцем послуг з контролю за збереженням майна, що знаходиться в адміністративному приміщенні і прилеглій до нього території замовника , за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 Ферганська АДРЕСА_3 , а замовник в свою чергу зобов`язується своєчасно прийняти та виплатити винагороду згідно з підписаним актом про надання послуг. Термін дії договору встановлено з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року.

Також, 01.01.2018 року були укладені аналогічні договори між ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест (замовник) та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (виконавці), терміном дії з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року.

На виконання вимог даних договорів працівниками ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест - Кравцовою І ОСОБА_6 Г., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 систематично виконувались роботи на території ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ферганська, 39.

Проте, даними трудовими угодами не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовникові, не визначено перелік завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

Разом з тим, ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест від даних працівників необхідний процес праці завгоспа та охоронників (сторожів), а не її кінцевий результат. Дані професії (завгоспа, охоронця) не носять разовий характер. Зазначені у даних договорах професії належать до Національного класифікатора професій ДК 003:2010: завідувач господарством (код КП 1239), охоронник (код КП 5169), сторож (код КП 9152) та підлягають під дію трудового законодавства, тобто їх можуть виконувати лише штатні працівники підприємства.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як слідує з трудових угод, укладених ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест , предметом останніх є процес праці, а не її кінцевий результат. Працівники повинні були виконувати певні трудові функції відповідно до визначеного виду господарської діяльності. При цьому, в укладених трудових угодах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги).

В самих договорах не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо.

Колегія судді, враховуючи вищевикладене вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивачем ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест фактично допущено до роботи працівників - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що порушує вимоги ст.24 КЗпП України.

Приписами статті 21 КЗпП України зазначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Пунктом 6 частини першої статті 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі, додержання якої є обов`язковою при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами першою та другою статті 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Частина п`ята статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» передбачає заборону роботодавцям застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Проте, повідомлення про прийняття на роботу працівників, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку ТОВ Науково-виробнича фірма Еверест надано не було.

З огляду на зазначене, позивачем не спростовано встановлені відповідачем під час здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин порушення позивачем трудового законодавства, що зафіксовані актом інспекційного відвідування від 23.10.2018 року № ДН1669/261/НП/АВ.

Отже, особи, з якими позивачем були укладені цивільно-правові договори, та які виконували обов`язки прибиральника, обслуговування майна за адресою здійснення господарської діяльності ТОВ НВФ Еверест , фактично працювали на користь суб`єкта господарювання, такі роботи збігаються з видом його економічної діяльності, є роботою з обслуговування його діяльності, а отже ці особи виконували визначену трудову функцію в діяльності суб`єкта господарювання.

Колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта стосовно того, що відповідачем в порушення приписів ст. 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акту інспекційного відвідування було прийнято постанову про накладення штрафу, з огляду на наступне.

Так, приписами п. 19 Постанови КМУ від 26.04.2017 року № 295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

В свою чергу приписи ст. 265 КЗпП України передбачають відповідальність за порушення законодавства про працю. Таким чином, постанова про накладення штрафу від 15.11.2018 року № ДН1669/261/НП/АВ/ТД-ФС/708 відповідає приписам чинного законодавства.

Отже, під час розгляду даної справи суд ухвалив рішення на підставі встановлених ним обставин, відповідних їм доказів, з урахуванням власних висновків щодо правомірності певної поведінки позивача та з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо правомірності прийнятих відповідачем оскаржуваних припису та постанови про накладення штрафу, а відповідно, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробнича Фірма "Еверест"- залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у справі №160/1179/19- залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко