Рішення

від 13.06.2019 по справі 917/470/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2019. Справа № 917/470/19

м. Полтава

За позовною заявою Приватного підприємство "Штайнер-Україна", вул. Гната Юри, буд. 9, кімн. 414, м. Київ, 03148

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", вул. Будька, буд. 47, м. Гадяч, Полтавська область, 37300

про стягнення 67803,06 грн.

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники:

від позивача: Літвінов Є.В. (свідоцтво серія ДН № 4948 від 27.12.17, ордер серія КВ № 402617 від 06.06.19)

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Штайнер-Україна" (далі - позивач/ ПП "Штайнер-Україна") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" (далі - відповідач/ ТОВ "Техмолпром") 67803,06 грн., в тому числі 55639,60 грн. основного боргу, 699,69 грн. 3% річних, 3067,53 грн. інфляційних та 8396,24 грн. пені. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 2001/14 від 20.01.2014.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, сторін повідомлено, що розгляд справи відбудеться 15.05.2019.

15.05.2019 у зв`язку з виникнення технічних проблем, що унеможливили проведення відеоконференції, суд відклав розгляд справи на 05.06.2019.

Ухвалою від 30.05.2019 сторін повідомлено про те, що у зв`язку із відрядженням судді Семчук О.С. судове засідання по справі № 917/470/19 відбудеться 13.06.2019.

В судове засідання 13.06.2019 відповідач не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив, в зв`язку з цим, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України спір вирішується за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 13.06.2019 представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2014 між Приватним підприємством Штайнер-Україна (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХМОЛПРОМ" (покупець за договором) укладено договір № 2001/14 (далі - Договір, копія Договору - в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець зобов`язується передавати у власність, а покупець приймати та оплачувати запасні частини до обладнання імпортного виробництва (далі - товар), на умовах, передбачених цим Договором та додатками до нього.

Згідно з пунктом 1.2. Договору якщо товар буде продаватися окремими партіями, то ціни, терміни та умови його передачі визначаються сторонами по кожній окремій партії.

Відповідно до пункту 2.1. Договору кількість та одиниці виміру Товару, що продається за цим Договором, визначаються у Додатках та видаткових накладних на Товар, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з пунктом 4.1. Договору ціни на товар узгоджуються сторонами додатково і вказуються у видаткових накладних продавця. В ціну товару включені вартість тари, упаковки, маркірування.

Відповідно до пункту 5.1. Договору продавець передає покупцю кожну партію Товару у власність за умови оплати його вартості у терміни, вказані у Додатку до Договору на цю партію.

Згідно п. п. 8.1, 8.3 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України. У випадку порушення покупцем термінів оплати Товару, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від вартості Товару за кожний день прострочення.

Пунктами 10.1 і 10.2 Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2014, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по Договору. Строк дії Договору щорічно продовжується відповідно до умов статті 10.2 цього Договору. У разі відсутності до дати закінчення чергового строку дії Договору офіційного письмового повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін до іншої сторони про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії цього Договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного року включно.

21.06.2018 між сторонами укладено Додаток № 5 до Договору (далі - Додаток № 5), відповідно до пункту 2.1 якого сторони погодили кількість та одиниці виміру товару у партії:

- 619864, закаточний ролик першої операції, діаметр 1.25 у кількості 4 штуки загальною вартістю 39768,00 грн. без ПДВ;

- 618472, закаточний ролик другої операції, діаметр 2.17 у кількості 4 штуки загальною вартістю 34820,00 грн. без ПДВ;

- 310459, закаточний патрон, діаметр 73 у кількості 4 штуки загальною вартістю 34820,00 грн. без ПДВ.

Загальна вартість всієї партії товару становить 131289,60 грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 3.1. Додатку № 5 продавець здійснює передачу цієї партії Товару упродовж 60 днів з моменту підписання специфікації Сторонами та отримання передоплати.

Продавець передає Покупцю партію Товару у власність за умови оплати його вартості у наступні терміни: 50% - передоплата протягом 3 днів після підписання цього Додатку і отримання рахунку; 50% - протягом 5 днів після отримання Товару (п. 4.1 Додатку № 5).

На виконання умов Договору та Додатку № 5 відповідачем перераховано на рахунок позивача 22.06.2018 60000,00 грн. та 27.06.2018 5650,00 грн.

В свою чергу, 05.10.2018 позивачем поставлено відповідачу товар, визначений пунктом 2.1 Додатку № 5, що підтверджується видатковою накладною № Ш-00117 від 05.10.2018 (копія видаткової накладної - в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що відповідач зобов`язаний був оплатити йому недоплачену суму за товар у розмірі 65639,60 грн. у строк до 10.10.2018.

Проте, в порушення умов Договору, відповідачем після отримання товару сплачено позивачу лише 5000,00 грн. 11.10.2018 та 5000,00 грн. 19.10.2018.

На підтвердження здійснених відповідачем оплат за поставлений товар позивачем надано копію виписки банку по рахунку позивача з 01.01.2018 до 01.04.2019.

Таким чином, відповідач заборгував позивачу за поставлений товар 55639,60 грн.

15.01.2019 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 3 від 03.01.2019, якою позивач вимагав від відповідача сплати заборгованості за Договором поставки у розмірі 55639,60 грн. (копія претензії № 3 від 03.01.2019 з доказами її направлення відповідачу - в матеріалах справи).

До претензії № 3 від 03.01.2019 позивач долучив, в тому числі, акт звірки взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю Техмолпром .

Претензію № 3 від 03.01.2019 відповідачем отримано 31.01.2019, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (копія повідомлення про вручення поштового відправлення - в матеріалах справи).

Позивач стверджує, що станом на день подання позовної заяви відповідачем не сплачено позивачу суму боргу за поставлений товару у розмірі 55639,60 грн. і просить суд стягти вказану суму боргу з відповідача.

Під час розгляду справи по суті представником позивача підтверджено наявність вказаної суми боргу на даний час.

Крім цього, на підставі п. 8.3 Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу за невиконання зобов`язань по оплаті товару 3% річних за період з 11.10.2018 по 12.03.2019 на суму 699,69 грн., інфляційні втрати за період з 11.10.2018 по 28.02.2019 на суму 3067,53 грн. те пеню за період з 11.10.2018 по 12.03.2019 на суму 8396,24 грн.

Вказані суми річних, інфляційних та пені позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач жодних заперечень на позов не надав.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Судом встановлено, що відповідач заборгував позивачу 55639,60 грн. за поставлений товар, строк оплати вказаних зобов`язань настав. В матеріалах справи відсутні докази оплати отриманого по Договору товару у повному обсязі.

Таким чином, позов в частині стягнення основного боргу в сумі 55639,60 грн. є обґрунтованим, підтвердженим належними і достатніми доказами та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно п. 8.3 Договору у випадку порушення покупцем термінів оплати товару, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від вартості товару за кожний день прострочення.

На підставі вказаного пункту Договору позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 0,2% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення за період з 11.10.2018 по 12.03.2019, яка склала 17025,72 грн.

Проте, узв`язку з тим, що Договором передбачено розмір пені не більш ніж подвійна облікова ставка, позивачем перераховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, яка за вказаний період склала 8396,24 грн.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив його правильність.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до вказаної норми позивач нарахував на суму боргу 3% річних за період з 11.10.2018 по 12.03.2019 на суму 699,69 грн. та інфляційні втрати за період з 11.10.2018 по 28.02.2019 на суму 3067,53 грн.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок річних та встановив його правильність.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 8396,24 грн. пені та 699,69 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо нарахування позивачем інфляційних втрат судом встановлено, що при нарахуванні позивачем не дотримано вимоги п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", відповідно до якого індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З врахуванням вказаної норми, зважаючи на те, що платіж за товар мав бути здійснений відповідачем у жовтні 2018 року, підстави для нарахування інфляційних втрат за жовтень у позивача відсутні.

Стягненню підлягають інфляційні втрати за період з листопада 2018 року по лютий 2019 року в розмірі 2086,19 грн. В іншій частині стягнення інфляційних втрат позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався та належними та допустимими доказами не спростував позовні вимоги позивача.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" (вул. Будька, буд. 47, м. Гадяч, Полтавська область, 37300; код ЄДРПОУ 35293993) на користь Приватного підприємство "Штайнер-Україна" (вул. Гната Юри, буд. 9, кімн. 414, м. Київ, 03148; код ЄДРПОУ 34352078) 55639 грн. 60 коп. основного боргу, 8396 грн. 24 коп. пені, 699 грн. 69 коп. 3% річних, 2086 грн. 19 коп. інфляційних втрат, 1893 грн. 20 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 18.06.2019.

Суддя О.С. Семчук