Постанова

від 13.06.2019 по справі 908/1012/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/1012/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Студенець В.І., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного підприємства Кіровець - Комплект ,

на рішення Господарського суду Запорізької області

(суддя - Ярешко О.В.)

від 06.09.2018,

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий - Кузнецова І.Л., судді - Кощеєв І.М., Подобєд І.М.)

від 10.01.2019,

за позовом державного підприємства Житомирський бронетанковий завод ,

до приватного підприємства Кіровець - Комплект ,

про стягнення 51 823,22 грн,

В С Т А Н О В И В:

у травні 2018 року державне підприємство Житомирський бронетанковий завод звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з приватного підприємства Кіровець - Комплект 51 823,22 грн, із яких 22 287,08 грн - пеня, 10 022,04 грн - штраф за прострочення виконання зобов`язань понад тридцять днів, 19 514,40 грн - штраф за поставку продукції неналежної якості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.09.2017 між ДП Житомирський бронетанковий завод (покупець) і ПП Кіровець-Комплект (постачальник) було укладено договір № 433, за умовами якого постачальник зобов`язувався передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити продукцію, вказану у специфікаціях на умовах та в строки, передбачені договором. Також, між сторонами були підписані специфікації № 1, № 2. Відповідач поставку за специфікацією № 1 не здійснив. При перевірці поставленої за специфікацією № 2 продукції виявлено непридатність її для подальшого використання, про що складено відповідні акти вхідного контролю № 1128, № 1129 від 02.11.2017 та повідомлено відповідача. Встановивши непридатність для використання продукції, позивач повернув її відповідачу згідно з накладними-вимогами на відпуск № 116, № 119 від 15.11.2017. Внаслідок непоставки продукції (специфікація № 1), а також поставки продукції, яка є непридатною для подальшого використання (специфікація № 2), згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 231 ГК України, умовами договору № 433 від 08.09.2017, позивач просив стягнути з відповідача 22 287,08 грн пені, 10 022,04 грн штрафу за прострочення виконання зобов`язань понад тридцять днів, 19 514,40 грн штрафу за поставку продукції неналежної якості.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.09.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2019, позов задоволено частково.

Стягнуто з ПП Кіровець-Комплект на користь позивача 11 966, 33 грн пені, 10 022, 04 грн штрафу за прострочення виконання зобов`язання понад тридцять днів та 19 514, 40 грн штрафу за поставку продукції неналежної якості та судовий збір.

В частині стягнення 10 320, 75 грн пені в задоволенні позову відмовлено.

25.01.2019 ПП Кіровець - Комплект подало касаційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.09.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2019, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підставами для скасування прийнятих у справі судових рішень зазначає те, що господарськими судами при постановленні рішення було надано пріоритет одному з учасників справи (чим порушено права іншого учасника справи), порушено принципи змагальності і диспозитивної, норми процесуального права - ст. ст. 5, 7, 11, 13, 74, 86, 236 ГПК України. Вказує на незастосування судами норм матеріального права - ст. ст. 213, 214, 251, 252, 631ЦК України, ст. ст. 173, 174, 180 ГК України. Зазначає, що поставка за накладною № 595 від 29.08.2017 є поставкою за специфікацією № 1, про що свідчить те, що акт звіряння взаємних розрахунків від 30.11.2017 підписаний лише з боку позивача з відбитком його печатки, з якого вбачається, що накладна № 595 від 29.08.2017 підтверджує здійснену поставку без розрахунку з боку позивача; збіг суми за накладною № 595 від 29.08.2017 та специфікацією № 1. Стверджує, що суди замість надання правової оцінки діям позивача щодо прийняття товару за накладними № 634 від 13.10.2017, № 628 від 06.10.2017 в основу рішення ставлять інтелектуально-емоційне ставлення позивача до цих накладних і ототожнюють їх з поставкою за специфікацією № 2. Вказує на те, що суди, взявши за основу позицію позивача, який заперечує, що поставка за накладною № 595 від 29.08.2017 стосується специфікації № 1, не звернули уваги на те, що позивач, не отримавши першої поставки за специфікацією № 1 (на думку позивача), підписує з відповідачем специфікацію № 2 і має намір замовити ще більше одиниць товару, який знову ж таки не буде поставлений; підписавши специфікацію № 2 (не направляючи заявку на отримання товару), приймає товар, який надходить за накладними № 634 від 13.10.2017, № 628 від 06.10.2017, які не містять посилання на договір, і, повертаючи відповідачу товар як неякісний, сподівається що відповідач таке повернення розцінить як повернення товару для усунення недоліків за договором. Посилається на те, що додатковим доказом того що поставка за накладними № 634 від 13.10.2017, № 628 від 06.10.2017 здійснена не відповідно до умов договору поставки № 433 від 08.09.2017 і не на виконання специфікації № 2 є те, що специфікація № 2 передбачала п`ять найменувань товарів (1. Редуктор ІЛ611-150-70, 2. Насос НШ-39, 3. Компресор АК-150 МКВ, 4. Ручний насос НР-01, 5. Редуктор 669300 М-14). Якщо позиції № № 1, 2, 4 збігаються з товарами за накладною № 634, а позиція № 3 - з товаром за накладною № 628, то позиція № 5 взагалі не була поставлена і позивач про це не вказує.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.04.2019 у зв`язку із відпусткою судді Мамалуя О.О. для розгляду цієї справи було сформовано склад колегії суддів: Стратієнко Л.В. (доповідач), судді - Студенець В.І.,Ткач І.В.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, 08.09.2017 між ДП Житомирський бронетанковий завод (покупець) і ПП Кіровець-Комплект (постачальник) було укладено договір № 433, за умовами якого постачальник зобов`язувався передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити продукцію, вказану у специфікаціях на умовах та в строки, передбачені договором.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.4 договору кількість та номенклатура продукції вказується у специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору. Якість продукції, що є предметом договору, перевіряється комісією управління якості покупця з залученням представників філії ПЗ № 637, результати перевірки оформляються актом вхідного контролю на кожну окрему партію продукції. В разі незгоди постачальника з висновками комісії щодо якості продукції, викладеними в акті вхідного контролю, постачальник протягом 5 робочих днів має право подати покупцю обґрунтовані заперечення на даний акт, які мають бути розглянуті та враховані комісією під час прийняття відповідного рішення. У випадку неотримання заперечень у встановлений термін, висновки комісії покупця вважаються погодженими постачальником.

У разі виявлення недоліків під час приймання продукції щодо якості, номенклатури, комплектності умовам договору, постачальник усуває виявлені недоліки, доукомплектовує продукцію за місцем розташування покупця (за письмовою згодою покупця) протягом 30 календарних днів з моменту отримання від покупця відповідної вимоги. У разі неможливості усунути виявлені недоліки продавець здійснює заміну продукції на таку, що відповідає вимогам договору протягом 30 календарних днів з моменту отримання від покупця відповідної вимоги. Продукція, щодо якої проводиться заміна, вважається непоставленою та зберігається в умовах незмішування з іншими однорідними вантажами. Витрати щодо заміни продукції здійснюються власними силами та за власний рахунок постачальника, у тому числі, витрати, пов`язані з транспортуванням продукції (п. 2.5 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що поставка продукції здійснюється силами та за рахунок постачальника, можливо через перевізника на склад в місці знаходження покупця (або на інших умовах, обговорених сторонами), в строки/терміни встановлені сторонами у відповідній специфікації. Моментом поставки кожної окремої партії продукції та передача її покупцю є дата підписання сторонами видаткової накладної.

Згідно з п. 10.5 договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від зобов`язань та відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних), які виникли під час дії договору.

У п. 10.11 договору сторони погодили, що договір, заявки, зміни та доповнення до договору, отримані за допомогою факсимільного та електронного зв`язку (електронною поштою) мають таку ж юридичну силу, що й оригінали до моменту обміну сторін оригіналами. Сторони зобов`язуються обмінятися оригінальними примірниками цих документів за винятком заявок.

Між сторонами було підписано специфікації № 1, № 2 до договору.

Специфікацією № 1 визначено продукцію, яка підлягала поставці. Найменування продукції- стартер С5-2С в кількості 2 штук загальною вартістю 45 600,00 грн.

Постачання продукції здійснюється партіями, власними силами та за рахунок постачальника на адресу покупця в кількості та на умовах, зазначених у специфікації. Термін поставки продукції за специфікацією № 1 складає до 15 календарних днів з моменту укладання договору поставки (п. 3 специфікації № 1).

У специфікації № 2 сторони погодили поставку продукції: редуктора ІЛ611-150-70 у кількості 4 штук, насосу НШ-39 у кількості 2 штук, компресора АК-150 МКВ у кількості 2 штук, ручного насоса НР-01 у кількості 1 штуки, редуктора 669300 М-14 у кількості 2 штук загальною вартістю 203 613, 60 грн.

Відповідно до п. 3 специфікації № 2 постачання продукції здійснюється партіями, власними силами та за рахунок постачальника на адресу покупця в кількості та на умовах, зазначених в специфікації. Термін поставки продукції за специфікацією з моменту надіслання письмової заявки на поставку товару складає: позиції 1-4 - 7 календарних днів; позиція 5 - 15 календарних днів.

Судами встановлено, що відповідач поставив позивачу таку продукцію за накладною № 628 від 06.10.2017 - компресор АК-150 МКВ в кількості 2 штук на загальну суму 52 800, 00 грн; за накладною № 634 від 13.10.2017 - редуктор ІЛ611-150-70 в кількості 4 штук, насос НШ-39 у кількості 2 штук, ручний насос НР-01 у кількості 1 штуки на загальну суму 56 724,00 грн.

Представниками ДП Житомирський бронетанковий завод із залученням представника філії ПЗ № 637 складені акти вхідного контролю № 1128, № 1129, які затверджені директором останнього 02.11.2017.

Згідно з п. 4 вказаних актів при проведенні перевірки майна виявлено: редуктори ІЛ611-150-70 у кількості 4 штук зав. № № 051798, 051808, 050328, 0511772 пройшли перевірку без зауважень; насоси НШ-39 у кількості 2 штук зав. № № К205В1617, Л602М144 - не відповідають ККД: у напрямку обертання і розміщення вхід і вихід ; ручний насос НР-01 у кількості 1 штуки зав. № 8360780114 надійшов без штуцерів і необхідний насос НР01ЮА. Майно, придатне до подальшого використання за призначенням, окрім: насосів НШ-39 у кількості 2 штук зав. № № К205В1617, Л602М144, ручного насосу НР-01 у кількості 1 штуки зав. № 8360780114, які підлягають поверненню постачальнику для заміни на такі, що відповідні ТУ.

При перевірці майна на працездатність, яке поставлено за накладною № 628 від 06.10.2017, виявлено: компресори АК-150МКВ у кількості 2 штук зав. №№ М827Х09, Е271А33 не відповідають ККД, за зовнішнім виглядом відповідають АК-150СВ. Компресори АК-150МКВ у кількості 2 штук зав. № № М827Х09, Е271А33 непридатні до подальшого використання за призначенням, підлягають поверненню постачальнику для заміни на такі, що відповідні ТУ.

За накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № № 116, 119 від 15.11.2017 позивач повернув відповідачу продукцію: компресор повітряний АМК150МКВ 765-78-сб у кількості 2 штук, насос НШ-39 у кількості 2 штук, ручний насос НР-01 у кількості 1 штуки. Вказана продукція отримана уповноваженим представником відповідача за довіреністю № 00002 від 08.11.2017.

Судами встановлено, що відповідачем не спростовано отримання вказаної продукції.

09.01.2018 позивач направив на адресу відповідача претензію № 01-11/42 від 05.01.2018, яка отримана останнім 01.02.2018, що підтверджується витягом з сайту Укрпошти. Відповідно до цієї претензії позивач вказував на необхідність проведення заміни і поставку продукції ДП Житомирський бронетанковий завод за договором № 433 від 08.09.2017 та специфікаціями № № 1, 2, сплату штрафних санкцій за поставку продукції неналежної якості у сумі 19 514, 40 грн. Разом із претензією позивач направив відповідачу також копії актів вхідного контролю № 1128, № 1129 від 02.11.2017.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором щодо своєчасної поставки продукції за специфікацією № 1 позивач згідно з договору нарахував відповідачу 8 217,99 грн пені за період з 26.09.2017 до 03.05.2018. За порушення строків щодо заміни неякісної продукції, поставленої згідно з специфікацією № 2, - пеню в сумі 14 069,08 грн за період з 16.11.2017 до 03.05.2018. За поставку неякісної продукції за специфікацією № 2 та прострочення виконання зобов`язань щодо своєчасної поставки продукції за специфікаціями № 1, № 2 - штраф у розмірі 19 514, 40 грн та 10 022, 04 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

У п. 7.3 договору сторони погодили, що у випадку порушення строків виконання постачальником умов договору про усунення виявлених недоліків (дефектів) продукції, поставки, доукомплектування, заміну продукції, постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування пені, від суми невиконаного зобов`язання, за кожен день прострочення.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що у випадку поставки продукції неналежної якості та/або номенклатури постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20 процентів від вартості продукції неналежної якості. Доказом підтвердження продукції, яка не відповідає умовам договору в частині якості та номенклатури є акт вхідного контролю покупця, погоджений у встановленому порядку з постачальником.

За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 7.1 договору).

За ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами ст. 86 ГПК України, взявши до уваги договір № 433 від 08.09.2017, специфікації № 1, № 2, акти вхідного контролю № 1128, № 1129, встановивши невиконання відповідачем зобов`язань за договором № 433 від 08.09.2017 щодо поставки продукції (специфікація № 1) та щодо своєчасної заміни неякісної продукції (специфікації № 2) та відсутність доказів якими б спростовувалось таке неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 433 від 08.09.2017, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, здійснивши перерахунок заявленої позивачем неустойки, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 11 966, 33 грн пені, 10 022, 04 грн штрафу за прострочення виконання зобов`язання понад тридцять днів, а також 19 514, 40 грн штрафу за поставку продукції неналежної якості.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що господарськими судами при постановленні рішення було надано пріоритет одному з учасників справи (чим порушено права іншого учасника справи), порушено принципи змагальності і диспозитивної, норм процесуального права - ст. ст. 5, 7, 11, 13, 74, 86, 236 ГПК України; не застосовано норм матеріального права - ст. ст. 213, 214, 251, 252, 631ЦК України, ст. ст. 173, 174, 180 ГК України, то необхідно зазначити таке.

Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Господарськими судами при прийнятті рішень було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги доводи всіх учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.

Щодо аргументів відповідача про порушення норм процесуального права - ст. ст. 5, 7, 11, 13, 74, 86, 236 ГПК України; не застосування норм матеріального права - ст. ст. 213, 214, 251, 252, 631ЦК України, ст. ст. 173, 174, 180 ГК України, то вони є безпідставними, адже, господарськими судами були прийняті рішення при дотриманні норм процесуального права з правильним застосуванням норм матеріального права. Незгода відповідача з рішенням господарських судів та бажання винесення нового рішення на його користь (про відмову у задоволенні позову у справі) не є доказом неправильного застосування судами вказаних ним норм права.

Також судами відповідно до вимог ст. 86 ГПК України було ретельно досліджено всі наявні в матеріалах справи докази, які були достатніми для прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі і доводи касаційної скарги висновків господарських судів не спростовують.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що поставка за накладною № 595 від 29.08.2017 (до укладення договору № 433 від 08.09.2017) є поставкою за специфікацією № 1, то вони були предметом розгляду апеляційного господарського суду, який вказав на те, що пунктом 3 цієї специфікації встановлено конкретний термін поставки продукції - 15 календарних днів з моменту укладення договору № 433 від 08.09.2017 і вказана специфікація не містить будь-яких застережень про те, що поставка за нею вже була здійснена. При умові здійснення такої поставки відповідач не був позбавлений права узгодити таку господарську операцію при підписанні специфікації. При цьому, необхідно зазначити, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, апеляційний суд встановив, що належних доказів на підтвердження поставки продукції за накладною № 595 від 29.09.2017 (за специфікацією № 1) відповідач не надав.

Інші доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги, яким була надана належна оцінка судом апеляційної інстанції, зводяться до необхідності іншої оцінки судом касаційної інстанції доказів, ніж та, що була зроблена господарськими судами.

Але, відповідно до ч. 2 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Рішення місцевого господарського суду і постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального права, з дотриманням передбачених ст. 3 ЦК України принципів справедливості, добросовісності, розумності, а тому підстав для їх скасування немає.

Оскільки підстав для скасування судових рішень немає, то судовий збір згідно з ст. 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу приватного підприємства Кіровець - Комплект залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 06 вересня 2018 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10 січня 2019 року у справі за № 908/1012/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді В. Студенець

І. Ткач