Рішення

від 23.05.2019 по справі 500/664/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/664/19

23 травня 2019 року м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Хрущ В.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання - Осадчука І.О.;

представника позивача - Бородіна М.О.;

представник відповідача - Фаринюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Служби у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації до Борщівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування пункту 2 частини 2 розпорядження голови Борщівської районної державної адміністрації від 23.01.2019 року №14-од "Про структуру районної державної адміністрації та граничну чисельність працівників", -

ВСТАНОВИВ:

Служба у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації (далі - позивач, Служба у справах дітей Борщівської РДА) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Борщівської районної державної адміністрації (далі - відповідач, Борщівська РДА), в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 2 частини 2 розпорядження голови Борщівської районної державної адміністрації №14-од від 23.01.2019 року "Про структуру районної державної адміністрації та граничну чисельність працівників", що стосується скорочення штатної чисельності служби у справах дітей районної державної адміністрації на дві штатних одиниці та встановлення граничної чисельності працівників служби у справах дітей районної державної адміністрації - 4 штатних одиниці.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що прийняття головою Борщівської районної державної адміністрації розпорядження №14-од від 23.01.2019 року "Про структуру районної державної адміністрації та граничну чисельність працівників", а саме пункту 2 частини 2, в якому йдеться про скорочення штатної чисельності служби у справах дітей райдержадміністрації на 2 штатні одиниці та встановлення граничної чисельності працівників служби у справах дітей районної державної адміністрації - 4 штатних одиниці, - є необґрунтованим та протиправним, з огляду на положення частини 7 статті 4 закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", якою встановлено обов`язкову кількість працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей: з розрахунку один працівник не більш ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більш ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті. Водночас, відповідно до інформації відділу статистики у Борщівському районі, службою у справах дітей здійснюється обслуговування 11326 неповнолітніх осіб у віці до 18 років. Тому, згідно норм вищевказаного Закону штатна чисельність працівників служби у справах дітей районної державної адміністрації, яка й так не досягнута, - в жодному разі не повинна скорочуватися, а тому жодних законно обґрунтованих підстав щодо видачі такого розпорядження у відповідача не було. Крім того, позивач посилається на те, що дане розпорядження прийнято із порушення передбачених законодавством вимог, щодо порядку видачі таких розпоряджень. З огляду на зазначене та із врахуванням того, що позивачем вжито всіх заходів щодо врегулювання даного спору в досудовому порядку, з метою недопущення порушень трудових прав працівників структурного підрозділу, порушень прав дітей та порушення системи соціально - правового захисту дитячих прав та інтересів, Служба у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації звернулась до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 25.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 18.04.2019 року

18.04.2019 року Борщівською РДА подано до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи, щодо заявлених позовних вимог зазначено, що розпорядження голови Борщівської районної державної адміністрації № 14-од від 23 січня 2019 року "Про структуру районної державної адміністрації та граничну чисельність працівників" було винесено відповідно до статей 5, 6, 39, 47 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року № 179 "Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій", постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 року № 606 "Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської, та Севастопольської міської районної, районної в м. Києві та Севастополі державних адміністрацій", постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 91 "Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій та розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 28 грудня 2018 року № 969-од "Про встановлення граничної чисельності працівників районних державних адміністрацій", де було затверджено граничну чисельність працівників райдержадміністрацій, зокрема й Борщівського району. Згідно частини 2 розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 28 грудня 2018 року № 969-од доручено головам районних державних адміністрацій у двотижневий строк затвердити граничну чисельність працівників, управлінь, відділів та інших структурних підрозділів райдержадміністрацій у межах чисельності, затвердженої цим розпорядженням. Відповідач також посилається на те, що згідно норм частини 4 статті 47 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" граничну чисельність, фонд оплати праці працівників структурних підрозділів, місцевої державної адміністрації, в межах виділених асигнувань, визначає голова відповідної місцевої державної адміністрації. Також відповідач посилається на те, що протягом тривалого часу позивачем не оголошувався конкурс на зайняття вакантної посади, а тому у відповідача були наявні підстави вважати, що Служба у справах дітей райдержадміністрації - не потребує збільшення штатної чисельності. Внаслідок чого й відбулося скорочення 1 штатної одиниці у фінансовому управлінні райдержадміністрації, 1 штатної одиниці у відділі-центрі надання адміністративних послуг та видачі дозвільних документів та 2 штатних одиниці у службі у справах дітей райдержадміністрації.

Крім того зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства України, а саме статті 5 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій. Згідно норм частини 4 статті 47 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" граничну чисельність, фонд оплати праці працівників структурних підрозділів, місцевої державної адміністрації, в межах виділених асигнувань, визначає голова відповідної місцевої державної адміністрації, а тому погодження з керівниками відповідних структурних підрозділів адміністрації не потребує.

Також, відповідачем зазначено, що на даний час на виконання розпорядження голови облдержадміністрації від 07.02.2018 року № 83-од було прийнято розпорядження голови райдержадміністрації від 23.02.2018 № 66-од "Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа" у Борщівському районі створено п`ять об`єднаних територіальних громад: Борщівська міська рада, Скала-Подільська селищна рада, Мельнице-Подільська селищна рада, Більче-Золотецька сільська рада, Озерянська сільська рада, а також доручено службі у справах дітей забезпечити координацію роботи щодо створення у об`єднаних територіальних громадах району служб у справах дітей або упровадження посади уповноваженого представника із захисту прав дітей, фахівця із соціальної роботи у даних громадах. Судове засідання, яке відбулось 18.04.2019 року відкладено на 15.05.2019 року для витребування від відповідача - Борщівської РДА додаткових доказів.

15.05.2019 року представником відповідача подано до суду додаткові письмові пояснення та витребуванні судом матеріали, щодо наявності та відсутності у об`єднаних територіальних громадах Борщівського району уповноважених представників із захисту прав дітей.

У судовому засіданні 15.05.2019 року оголошено перерву до 23.05.2019 року.

23.05.2019 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив їх задовольнити, з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. У задоволені позову просила відмовити.

Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що кількість постійно проживаючого населення вікової групи - до 18 років, яке перебуває на обслуговуванні служби у справах дітей Борщівської РДА нараховує 11326 осіб.

Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 28 грудня 2018 року №969-од "Про встановлення граничної чисельності працівників районних державних адміністрацій" було встановлено на 2019 рік граничну чисельність працівників районних державних адміністрацій згідно з додатком та зобов`язано голів районних державних адміністрацій у двотижневий строк затвердити граничну чисельність працівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів райдержадміністрацій у межах чисельності, затвердженої цим розпорядженням.

Згідно з Додатком до даного розпорядження граничну чисельність Борщівської районної державної адміністрації було встановлено у кількості 131 штатних одиниці, в тому числі, апарат - 29 одиниць.

Судом також встнаовлено та не заперечувалось обома сторонами у справі, що на початок 2019 року штатна чисельність працівників Служби у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації становила 6 осіб.

23 січня 2019 року Головою Борщівської районної державної адміністрації на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року № 179 "Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій", постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 року № 606 "Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської, та Севастопольської міської районної, районної в м. Києві та Севастополі державних адміністрацій", та постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 91 "Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій, а також розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 28 грудня 2018 року №969-од "Про встановлення граничної чисельності працівників районних державних адміністрацій", - видано розпорядження № 14-од "Про структуру районної державної адміністрації та граничну чисельність працівників".

В частині 2 даного розпорядження міститься норма щодо скорочення штатної чисельності Служби у справах дітей районної державної адміністрації на 2 штатних одиниці.

Частина 4 вищевказаного розпорядження зобов`язує керівників самостійних структурних підрозділів райдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права, гранична чисельність працівників яких змінена, відповідно до норм чинного законодавства України, у двотижневий строк, в межах чисельності, затвердженої ним розпорядженням, внести відповідні зміни до штатних розписів та подати їх на затвердження в районну державну адміністрацію.

Водночас, керівником служби у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації надіслано листа № 32/01 -05 від 28.01.2019 року Борщівській районній державній адміністрації, в якому йшлось про те, що скорочення граничної чисельності працівників служби у справах дітей районної державної адміністрації, є необґрунтованим та незаконним, з огляду на норми чинного законодавства.

Жодної відповіді на подане звернення, Службою у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації не отримано.

Вподальшому, не погоджуючись із вищезазначеним розпорядженням від 23.01.2019 року № 14-од "Про структуру районної державної адміністрації та граничну чисельність працівників" Служба у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації із посиланням на норми частин 7 статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", де зазначено, що кількість працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник не більш ніж на одну тисячу дітей , які проживають у районі, та не більш ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, вважає вказане розпорядження в частині 2, що стосується скорочення штатної чисельності служби у справах дітей, необґрунтованим та протиправним, - звернулась до суду для вирішення даного спору.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 118 Конституції України, виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.

Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Згідно із частинами 1,2 статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до вимог статті 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Як убачається з частин 1, 3 статті 43 названого Закону, акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до норм статті 5 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" статті 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 р. № 586-ХІV (далі - Закон № 586-ХІV) передбачено, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.

Згідно норм частини 4 статті 47 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" граничну чисельність, фонд оплати праці працівників структурних підрозділів, місцевої державної адміністрації, в межах виділених асигнувань, визначає голова відповідної місцевої державної адміністрації.

Згідно статті 1 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" №20/95-ВР здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції на: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім`ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім`ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім`ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 року №1068 затверджено Типове положення про службу у справах дітей районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, де у пункті 1 зазначено, що служба у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі є структурним підрозділом районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, який утворюється головою районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, підзвітний та підконтрольний голові районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації та службі у справах дітей відповідно обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації.

Таким чином, Служби у справах дітей є структурними підрозділами районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, які утворюються головами районних державної адміністрації, входять до їх складу і в межах району забезпечують виконання покладених на них завдань, підпорядковані головам районних державних адміністрацій, а також підзвітні та підконтрольні службі у справах дітей вищого рівня.

У преамбулі Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" від 24 січня 1995 року №20/95-ВР, в редакції Закону України №1824-VIII від 19.01.2017 року (далі - Закон №20/95-ВР) - вказано, що виходячи з Конституції України та Конвенції ООН про права дитини цей Закон визначає правові основи діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку.

Суд під час розгляду даної справи звертає увагу на те, що Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року ратифіковано Конвенцію ООН про права дитини від 20.11.1989 року.

Згідно з частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 3 статті 3 Конвенції про права дитини встановлено, що, держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

На підставі Конвенції ООН про права дитини, побудоване усе чинне законодавство України в сфері захисту прав та інтересів дітей, в тому числі, і вищезазначений Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей".

Як видно із матеріалів справи, розпорядження голови Борщівської районної державної адміністрації від 23 січня 2019 року № 14-од "Про структуру районної державної адміністрації та граничну чисельність працівників" було винесено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року № 179 "Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій", постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 року № 606 "Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської, та Севастопольської міської районної, районної в м. Києві та Севастополі державних адміністрацій", постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 91 "Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій та розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 28 грудня 2018 року № 969-од "Про встановлення граничної чисельності працівників районних державних адміністрацій".

Зі змісту даного розпорядження, встановлено, що на 2019 рік передбачено скорочення граничної чисельності штату працівників апарату та самостійних структурних підрозділів районної державної адміністрації, шляхом скорочення 1 штатної одиниці у фінансовому управлінні райдержадміністрації, 1 штатної одиниці у відділі-центрі надання адміністративних послуг та видачі дозвільних документів, 1 штатної одиниці відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації та 2 штатних одиниці у Службі у справах дітей райдержадміністрації.

Тобто, гранична чисельність працівників Служби у справах дітей райдержадміністрації, яка на початок 2019 року становила 6 штатних одиниць, була скорочена - до 4 штатних одиниць.

Судом встановлено, що на запит начальника служби у справах дітей Борщівської РДА №12/01-05 від 10.01.2019 року, відділом статистики у Борщівському районі надано інформацію вих.№20-21\01 від 15.01.2019 року про кількість населення за віковими групами, де зазначено, що на території Борщівського району станом на 01.01.2018 року проживає 11326 неповнолітніх осіб віком до 18 років.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що згідно із Законом України Про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" щодо удосконалення правового статусу служб у справах дітей №1824-VIII від 19.01.2017 року (надалі по тексту ЗаконУкраїни №1824-VIII від 19.01.2017 року) - до статті 4 Закону України від 24.01.1995 №20/95-ВР "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" включено нову, сьому, частину.

Відповідно, нововведеною частиною 7 статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" встановлено, що штатна чисельність працівників районних , міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі , та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об`єднану територіальну громаду.

Тобто, з набуттям чинності Законом України №1824-VIII від 19.01.2017 року, - законодавством чітко визначена формула, за якою здійснюється розрахунок штатної чисельності працівників служб у справах дітей як районних служб у справах дітей так і працівників служб у справах дітей виконавчих органів відповідних територіальних громад .

Відтак, зважаючи на те, що у Борщівському районі кількість постійно проживаючого населення вікової групи - до 18 років, яке перебуває на обслуговуванні Служби у справах дітей Борщівської РДА нараховує 11326 осіб, - то штатна чисельність Служби - мала бути встановлена, відповідно, не менш як 11,3 особи (зважаючи на перевищення дітей понад 11 тисяч у 326 осіб - то не менше 12 осіб).

Відповідно, судом встановлено, а жодною зі сторін не заперечувалось того, що станом на початок 2019 року та момент прийняття оскаржуваного розпорядження від 23.01.2019 року №14-од у Службі у справах дітей Борщівської РДА не було досягнуто навіть мінімальної чисельності штату працівників, визначеної Законом України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей".

Тому, вищезазначене дає підстави для висновку про те, що подальше проведення скорочення працівників Служби у справах дітей Борщівської РДА свідчить про порушення встановлених норм чинного законодавства.

Щодо посилань відповідача, на те, що у Борщівському районі створено 5 об`єднаних територіальних громад, яким надано повноваження на створення у міських, районних у містах, сільських, селищних радах об`єднаних територіальних громад служб у справах дітей, повноваження яких дублюються із повноваженнями служби у справах дітей райдержадміністрацій, - то суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1 частини1 статті 1 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" передбачено, що здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції на: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім`ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім`ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім`ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад.

Отже, із даної норми видно, що обов`язок щодо здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається як на структурні підрозділи районних державних адміністрацій, так і на виконавчі органи міських і районних у містах рад.

При цьому, такий обов`язок - має реалізовуватись, виходячи із меж визначеної компетенції на рівні відповідних райдержадміністрації та виконавчого органу місцевої ради.

Крім того, Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" розрізняє також і штатне забезпечення служб у справах дітей, які мають функціонувати як в районних державних адміністраціях так і в об`єднаних територіальних громадах.

Змінами, внесеними до цього закону 19.01.2017 року, визначено, що штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об`єднану територіальну громаду.

Разом з тим, існує і чітке розмежування у повноваженнях, покладених на служби у справах дітей райдержадміністрацій та на виконавчі органи міських, районних у містах рад, та, відповідно виконавчих органів відповідних територіальних громад .

Так, згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" передбачено, що основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім`ї та дітей, служб у справах дітей є:

- розроблення і здійснення самостійно або разом з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими організаціями заходів щодо захисту прав, свобод і законних інтересів дітей;

- координація зусиль центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності у вирішенні питань соціального захисту дітей та організації роботи із запобігання дитячій бездоглядності;

- забезпечення додержання вимог законодавства щодо встановлення опіки та піклування над дітьми, їх усиновлення;

- здійснення контролю за умовами утримання і виховання дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних установах і закладах соціального захисту для дітей незалежно від форми власності;

- ведення державної статистики щодо дітей відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів;

- ведення обліку дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усиновлених, влаштованих до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та соціально-реабілітаційних центрів (дитячих містечок);

- проведення роботи з соціально-правового захисту дітей, запобігання бездоглядності та правопорушенням серед них, із соціально-психологічної реабілітації найбільш уразливих категорій дітей, контроль та координація діяльності служб у справах дітей;

- здійснення з питань, що належать до їх компетенції, координації та методологічного забезпечення діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування стосовно соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа, а також забезпечення додержання законодавства щодо встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, їх усиновлення, застосування інших передбачених законодавством форм влаштування дітей;

- сприяння розвитку різних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Слід також зазначити, що повноваження цих служб визначені багатьма законодавчими актами і значною мірою є такими, які не можуть бути делеговані іншим структурам місцевих органів виконавчої влади.

Натомість, щодо повноважень об`єднаних територіальних громад у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей - то Наказом Міністерства соціальної політики Кабінету Міністрів України №1029а від 18.07.2018 року затверджено Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності об`єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей.

У пункті 2.1. розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо організації та забезпечення діяльності об`єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей, вказано, що діяльність щодо надання адміністративних послуг соціального характеру, виконання інших управлінських процедур і операцій відповідно до положень нормативно-правових актів, вказаних в абзаці першому пункту 1.2 цих Методичних рекомендацій, рекомендовано провадити за принципом „єдиного вікна" - адміністраторами ЦНАП, посадовими особами уповноваженого соціального підрозділу (посадовою особою) чи іншими уповноваженими посадовими особами безпосередньо та на віддалених робочих місцях, створених у старостатах, з виконанням таких функцій :

1) організація безпосереднього прийому громадян;

2) приймання та опрацювання документів з метою визначення права на надання адміністративних послуг соціального характеру згідно з переліком, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.10.2017 № 782-р, та Орієнтовним переліком послуг із соціальної підтримки населення, що надаються структурними підрозділами районних державних адміністрацій (додаток 1) (далі - Орієнтовний перелік);

3) приймання документів та їх опрацювання з метою вирішення в установленому законодавством порядку питань щодо опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена;

4) передавання документів відповідним структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних державних адміністрацій, у тому числі засобами автоматизованого обміну інформацією, для опрацювання і прийняття рішень;

5) видача громадянам:

- повідомлення про прийняте рішення відповідно до поданої заяви (щодо надання соціальної підтримки);

- посвідчення про встановлення статусу особи;

- дозволу опікуну недієздатної особи та піклувальнику особи, цивільна дієздатність якої обмежена, на вчинення правочину;

- подання про можливість призначення особи опікуном або піклувальником повнолітньої недієздатної особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена;

- направлення на забезпечення технічними засобами реабілітації та видачу технічних засобів реабілітації, які були в користуванні;

- направлення на реабілітацію;

- направлення на проходження обласних МСЕК, ЦМСЕК для взяття на облік для забезпечення автомобілем;

- довідки для отримання пільг особою з інвалідністю, яка не має права на пенсію чи соціальну допомогу;

- клопотання про направлення до будинку-інтернату;

6) реєстрація повідомлень про порушення прав дитини та інформування відповідних органів;

7) реєстрація звернень і повідомлень щодо дискримінації за ознакою статі, жорстокого поводження з дітьми та вчинення домашнього насильства;

8) надання інформації членам громади щодо діяльності структурних підрозділів з питань соціального захисту населення та служби у справах Дітей районних державних адміністрацій, органу опіки та піклування, суб`єктів, що надають соціальні та реабілітаційні послуги (у тому числі дітям і сім`ям, у яких виховуються діти), органів Пенсійного фонду України, робочих органів Фонду соціального страхування України, органів державної служби зайнятості та інших служб, що належать до сфери управління системи соціального захисту населення.

З аналізу вищенаведених законодавчих актів слідує висновок, що законодавцем здійснене чітке розмежування не лише щодо кількісної чисельності, але й щодо функціональних повноважень органів (Служб при райдержадміністраціях) та працівників (служб в складі територіальних громад).

При цьому, законодавцем в жодному разі не передбачено здійснення заміни районних, міських, районних у містах служб у справах дітей (в районних адміністраціях) - на служби у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад, а, навпаки - передбачено створення додаткових відповідних органів в органах місцевого самоврядування (об`єднаних територіальних громадах).

При цьому, здійснення чіткого розмежування повноважень вказаних органів, які створені на відповідному рівні: служб у справах дітей - які створюються при райдержадміністраціях, та працівників служб у справах дітей - у виконавчих органах сільських, селищних рад відповідних територіальних громад, - передбачає не взаємовиключення , а навпаки, - взаємодію між органами, створеними на рівні держадміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування (об`єднаних територіальних громад).

Відтак, з огляду на зазначене, твердження відповідача, щодо дублювання повноважень служби у справах дітей райдержадміністрацій та виконавчих органів міських, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад, - не має законодавчого підтвердження, адже вказані служби - являються окремими структурними формуваннями із різними функціональними обов`язками.

Суд наголошує, що в силу частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, якою встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Під час розгляду даної справи суд звертає увагу на те, що Закон України №1824-VIII "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" щодо удосконалення правового статусу служб у справах дітей, прийнятий з метою посилення державних гарантій щодо захисту прав та законних інтересів дітей відповідно до Конвенції ООН про права дитини - шляхом забезпечення цієї діяльності відповідним кадровим ресурсом.

Водночас, даний закон передбачає збільшення штатної чисельності працівників служб у справах дітей усіх рівнів . При цьому встановлено, що кількість працівників служби залежить від кількості дитячого населення, що проживає на відповідній території .

Відповідно реалізація цього положення посилює кадровий потенціал служб та їхню діяльність, оскільки ефективне виконання функцій покладених на органи і служби у справах дітей, які за законом мають здійснювати свою діяльність, сприяє ефективнішому захисту права та інтереси дітей. Відповідно, скорочення працівників служби у справах дітей, унеможливить виконання першочергових своїх функцій держави щодо соціального захисту дітей.

В той же час норми частини 7, якою і було доповнено статтю 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" згідно із Законом України №1824-VIII , - фактично, становлять єдине виключення , та встановлюють обов`язковий, імперативний норматив щодо необхідної штатної чисельності саме Служб у справах дітей, які діють у складі райдержадміністрацій .

Більше того, суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено та не встановлено обов`язкового нормативу щодо визначення штатної чисельності будь-яких інших структурних підрозділів райдержадміністрацій.

Відтак, реалізація державою політики щодо сприяння збільшенню кількості працівників, які відповідно до законодавства забезпечують реалізацію на відповідній території державної політики з питань соціального захисту дітей - є пріоритетною на шляху до побудови правої держави, тому вчинення суб`єктами владних повноважень дій, які б суперечили закріпленим державним гарантіям щодо захисту прав та законних інтересів дітей відповідно до Конвенції ООН про права дитини - є недопустимими.

Відтак, зважаючи на імперативність вказаної норми та спрямованість її на виконання Конституції України та Конвенції ООН про права дитини, - відповідач, як суб`єкт владних повноважень, - не лише зобов`язаний був прийняти її до уваги, але й не допустити ще більшого її порушення ні за яких умов.

В даному випадку, таке порушення відбулось при скороченні штатної чисельності працівників Борщівської районної державної адміністрації - за рахунок скорочення штатної чисельності Служби у справах дітей, яка реалізує державну політику з питань соціального захисту прав, свобод та інтересів дітей, запобіганню дитячій бездоглядності, безпритульності та злочинності на території всього Борщівського району, та має відповідні повноваження, які є ширшими та відмінними від тих, які належать відповідним службам (окремим працівникам) на рівні об`єднаних територіальних громад.

Тобто, в даному випадку, відповідачем не було враховано того, що не досягнувши встановленого законом обов`язкового нормативу штатної чисельності Служби до цього, ним безпідставно створюються умови для допущення ще більшого порушення прав та інтересів неповнолітніх дітей на території області, які, безумовно, мають право на належний соціальний захист з боку держави.

Суд позитивно оцінює твердження відповідача про те, що райдержадміністрація вважає права та інтереси дітей важливими та пріоритетними, поряд з цим, суд звертає увагу і на те, що в ході розгляді справи судом на підставі ряду документів, які були отримані як позивачем, так і безпосередньо самим відповідачем, встановлено, - що станом на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, у жодній із створених у Борщівському районі об`єднаних територіальних громад - не було створено ані служб у справах дітей, ані посад уповноваженого представника із захисту прав дітей.

Крім того, судом не можуть бути прийняті до уваги твердження відповідача про наявність додаткової підстави для проведення скорочення штатної чисельності служби у справах дітей райдержадміністрації, а саме непроведення Службою протягом двох років конкурсу на заміщення вакантної посади головного спеціаліста - юрисконсульта, оскільки як вбачається із матеріалів справи за встановлених судом обставин, - дана обставина, не могла бути пріоритетною та визначальною підставою скорочення штатної чисельності при прийнятті розпорядженням голови районної державної адміністрації №14-од від 23.01.2019 року "Про структуру районної державної адміністрації та граничну чисельність працівників".

Також відповідачем, всупереч вимогам статті 77 КАС України при розгляді даної справи не було подано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у бюджеті Борщівської районної державної адміністрації відсутні кошти на виконання зобов`язань держави відповідно до ратифікованої Україною Конвенцію ООН про права дитини від 20.11.1989 року, та проведення економії витрат на утримання апарату райдержадміністрації.

Також відповідачем не наведено та не надано належних та допустимих доказів взаємозв`язку між відсутністю бюджетних асигнувань та необхідністю здійснювати скорочення штатної чисельності апарату райдержадміністрації за рахунок скорочення штатної чисельності Служби, без дотримання і до того часу встановленої Законом обов`язкової кількісної штатної чисельності Служби на рівні, визначеному частиною 7 статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" (тобто, 12 штатних працівників, враховуючи, що кількість дітей становить понад 11 тисяч осіб)

Окрім того, судом також не приймаються до уваги доводи відповідача, що аналогічні скорочення проведено і по інших районних державних адміністраціях в області, оскільки, як видно з матеріалів справи - такого скорочення апаратів райдержадміністрацій за рахунок Служб у справах дітей, окрім як у Борщівській РДА, - не відбувалось.

Більше того, вказані обставини не є предметом розгляду у даній справі, і інші райдержадміністрації - Тернопільської області не є учасниками даного провадження, тому посилання відповідача щодо недотримання визначеної законом штатної чисельності працівників Служб у справах дітей в інших райдержадміністраціях на території області - не можуть бути прийняті судом у підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що незважаючи на твердження відповідача про пріоритетність політики з питань захисту прав дітей на території Борщівського району, - відповідачем не спростовано протиправності пункту 2 частини 2 розпорядження голови Борщівської районної державної адміністрації від 23.01.2019 року №14-од "Про структуру районної державної адміністрації та граничну чисельність працівників".

В той же час, в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи позивача про неврахування відповідачем при прийнятті рішення про скорочення штатної чисельності Служби у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації норм частини 7 статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" та ряду обставин, які відповідач, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний був врахувати при прийнятті такого рішення.

Зокрема, в ході розгляду справи встановлено, що оскаржуване розпорядження було прийняте з порушенням принципу об`єктивності, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та порушенням принципу пропорційності, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для соціально - правового захисту дітей і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (справа "Pressos Compania Naviera S.A. та інші проти Бельгії", 20.11.1995 р. п. 38).

Така позиція висловлена ЄСПЛ у справі "Звежинський проти Польщі" (п. 71).

У пункті 73 вказаного рішення ЄСПЛ підкреслив, що розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно ("Беєлер проти Італії").

Згідно зі статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

В пункті 42 рішення "Бендерський проти України" від 15.11.2007 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (див. рішення "Руїз Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р.). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії" від 13.05.1980р.).

Отже, керуючись чинним законодавством України, Законом України Про охорону дитинства , Законом України №1824-VIII "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" (прийнятого з метою посилення державних гарантій щодо захисту прав та законних інтересів дітей відповідно до Конвенції ООН про права дитини шляхом забезпечення цієї діяльності відповідним кадровим ресурсом), рядом ратифікованих Україною Конвенцій: Конвенцією ООН про права дитини, Європейською Конвенцією про здійснення прав дітей, практикою Європейського суду з прав людини, - суд прийшов до висновку, про протиправність пункту 2 частини 2 розпорядження голови Борщівської районної державної адміністрації від 23.01.2019 року №14-од "Про структуру районної державної адміністрації та граничну чисельність працівників".

Таким чином, позовні вимоги Служби у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації - підлягають задоволенню у спосіб, визначений позивачем: шляхом визнання протиправним та скасування пункту 2 частини 2 Розпорядження Голови Борщівської районної державної адміністрації № 14-од від 23 січня 2019 року "Про структуру районної державної адміністрації та граничну чисельність працівників" - щодо скорочення штатної чисельності служби у справах дітей райдержадміністрації на 2 штатних одиниці та установлення граничної чисельності працівників служби у справах дітей райдержадміністрації у кількості - 4 штатних одиниці.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Служби у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 частини 2 Розпорядження Голови Борщівської районної державної адміністрації № 14-од від 23 січня 2019 року "Про структуру районної державної адміністрації та граничну чисельність працівників" - щодо скорочення штатної чисельності служби у справах дітей райдержадміністрації на 2 штатних одиниці та установлення граничної чисельності працівників служби у справах дітей райдержадміністрації у кількості - 4 штатних одиниці.

Реквізити сторін:

Служба у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації - адреса: вулиця Шевченка, 20а, місто Борщів, Тернопільська область, 48702, код ЄДРПОУ: 25935016;

Борщівська районна державна адміністрація - адреса: вулиця Шевченка, 20а, місто Борщів, Тернопільська область, 48700, код ЄДРПОУ: 04058309.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 06 червня 2019 року.

Головуючий суддя Хрущ В.Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В.Л.