Ухвала

від 13.11.2019 по справі 500/664/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

13 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10760/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Большакової О. О. суддів -Старунського Д. М. Багрія В. М.

перевіривши апеляційну скаргу Борщівської районної державної адміністрації на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі №500/664/19 за адміністративним позовом Служби у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації до Борщівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування пункту розпорядження голови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року задоволено повністю адміністративний позов Служби у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації до Борщівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування пункту розпорядження голови.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Борщівська районна державна адміністрація подала апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно матеріалів справи оскаржене судове рішення проголошено 23.05.2019, повне судове рішення складено 06.06.2019.

Копію зазначеного рішення апелянтом отримано 24.06.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з штриховим ідентифікатором №4602508382370 (а.с. 123).

Апеляційну скаргу подано 10 вересня 2019 року, тобто з суттєвим пропуском строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Борщівської районної державної адміністрації залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 та вимогам статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: вона подана після закінчення строків та до неї не додано оригінал документа про сплату судового збору. Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення виявлених недоліків.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №7900727805997 копія ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 вручена скаржнику 25 жовтня 2019 року.

На виконання вимог ухвали судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 скаржником 31.10.2019 подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтована тим, що причиною пропуску стало те, що представник відповідача дізналася про оскаржуване рішення з листа служби у справах дітей Борщівської РДА (№01-05/346 від 27.08.2019, вхідний №1556/02-23 від 27.08.2019), тобто 27 серпня 2019 року. Також, представник апелянта покликається на те, що вся поштова кореспонденція відскановується і направляється у електронному вигляді, однак виникли технічні несправності, а тому лист з копією рішення до неї як представника не надійшов. Звертає увагу на те, що технічні несправності виникли незалежно від волі суб`єкта владних повноважень, не залежали від волевиявлення відповідача та є наслідками порушення провайдерами умов договору. Крім того, відповідач покликається на те, що представник за довіреністю (Фаринюк Т ОСОБА_1 В.) перебувала у відпустці з 05 по 19 липня 2019 року, а з 22 липня по 23 серпня 2019 року виконувала обов`язки керівника апарату. За таких обставин, скаржник вважає, що не було об`єктивної можливості подати апеляційну скаргу у установлений законом строк, а тому є підстави для поновлення пропущеного строку.

Зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд вважає неповажними з таких підстав.

Згідно протоколу судового засідання від 23.05.2019, судове рішення було проголошене в судовому засіданні з участю належним чином уповноваженого представника відповідача Фаринюк Т.В. (а.с. 106-108, 109).

Копію рішення відповідач отримав 24 червня 2019 року.

Отже, відповідач був обізнаний про прийняте рішення, з мотивами його прийняття і мав можливість оскаржити його у встановлений законом тридцятиденний строк.

Разом з тим, згідно доводів представника відповідача про оскаржуване судове рішення їй стало відомо із листа служби у справах дітей Борщівської РДА (№01-05/346 від 27.08.2019, вхідний №1556/02-23 від 27.08.2019), тобто лише 27 серпня 2019 року, що об`єктивно перешкоджало подати їй апеляційну скаргу в межах строку.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів, а також з того, чи мав скаржник можливість своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження. В свою чергу, необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу « Res judicata» (юридичної визначеності).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

У справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» Суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

У контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення у контексті пропуску строку на таке оскарження, у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.

Причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона одночасно відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що недоліки в організації роботи відповідача, на які посилається представник апелянта у своїй заяві, не можуть бути визнані поважними причинами, що зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження.

Відповідач як орган державної влади повинен забепечити належну організацію виконання працівниками покладених на них обов`язків.

Апеляційний суд зазначає, що нефункціонування внутрішньої системи документообігу реально не перешкоджало представнику відповідача отримати копію судового рішення, яка надійшла на адресу установи, та подати апеляційну скаргу.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що відповідач подав апеляційну скаргу аж через три місяці після складання повного тексту судового рішення, отже суттєво перевищив встановленй законом строк, а тому відкриття апеляційного провадження порушуватиме принцип правової визначеності.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що строк апеляційного оскарження пропущений без поважних причин і підстави для його поновлення відсутні.

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, враховуючи, що апелянт після залишення апеляційної скарги без руху не навів у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження дійсно поважних причин, що зумовили його пропуск, відсутні підстави для поновлення, а тому у слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 286, 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Борщівської районної державної адміністрації про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі №500/664/19.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Борщівської районної державної адміністрації на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі №500/664/19 за адміністративним позовом Служби у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації до Борщівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування пункту розпорядження голови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач О. О. Большакова судді Д. М. Старунський В. М. Багрій