Ухвала

від 21.06.2019 по справі 915/238/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

21 червня 2019 року Справа № 915/238/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали заяви Фермерського господарства Шепіт за вих. №107 від 10.06.2019 про забезпечення позову у справі

за позовом : Фермерського господарства «Шепіт» , вул. Миру, 46, с. Садове, Арбузинський район, Миколаївська область, 55312, код ЄДРПОУ 20884857,

до відповідача : Фермерського господарства «Ліспома» , вул. 14 Героїв соціалістичної праці, 47, с. Садове, Арбузинський район, Миколаївська область, 55312, код ЄДРПОУ 41412135

про : визнання права постійного користування земельними ділянками,

без повідомлення (виклику) учасників, -

встановив:

14.02.2019 позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №95 від 13.02.2019 до відповідача про визнання права постійного кориcтування земельними ділянками з кадастровими номерами 4820383800:04:000:0027 та 4820383800:04:00:0026, виготовлені на підставі державного акту №489 від 10.04.1993 за фермерським господарством «Шепіт» .

Ухвалою від 05.03.2019 судом відкрито провадження у справі №915/238/19.

11.06.2019 фермерське господарство Шепіт звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу фермерському господарству Ліспома вчиняти певні дії щодо розпаювання, відчуження спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 4820383800:04:000:0027 та 4820383800:04:000:0026, які знаходяться в межах Благодатненської ОТГ Арбузинського району Миколаївської області.

Ухвалою суду від 12.06.2019 заяву за вих. №107 від 10.06.2019 про забезпечення позову повернуто заявнику з підстав її невідповідності п. 4 ч. 1 ст. 139 ГПК України, як таку, що не містить обґрунтування заявником необхідності застосування заходів забезпечення позову.

20.06.2019 Фермерське господарство «Шепіт» знов звернулось до суду із заявою №108 від 18.06.2019 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки площею 25.9 га з кадастровим номером 4820383800:04:000:0027 та площею 24.1 га з кадастровим номером 4820383800:04:000:0026, які знаходяться в межах Благодатненської ОТГ Арбузинського району Миколаївської області.

Заяву обґрунтовано посиланням на те, що відповідачем допущено порушення закону при заснуванні новоутвореної юридичної особи ФГ Ліспома на спірних земельних ділянках та зараз керівництвом відповідача готуються документи на розпаювання земельних ділянок з кадастровими номерами 4820383800:04:000:0027 та 4820383800:04:000:0026, що може позбавити учасників ФГ «Шепіт» права отримати земельні ділянки у приватну власність відповідно до ст. 13 Закону України Про фермерське господарство . Невжиття заходів до забезпечення позову, на думку позивача, може значно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується в тому числі забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Частиною 1 ст. 139 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

За правилами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності з частинами 1та 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України, повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Пунктами 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову роз`яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів сторонніх осіб.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у Особи на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення Особою дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення Особи від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглянувши заяву від 18.06.2019, суд дійшов висновку, що у задоволені заяви слід відмовити з наступних підстав.

По-перше, заявник, незважаючи на обставини щодо необхідності обґрунтування його припущень, викладені судом в ухвалі від 12.06.2019, вдруге звертається з аналогічною заявою не додаючи до заяви жодного доказу на підтвердження обставин, з якими ч. 2 ст. 136 ГПК України пов`язує можливість забезпечення позову.

По-друге, позов ФГ Шепіт розглядається господарським судом з 05.03.2019, за цей час відповідачем не здійснено жодних дій, які б свідчили про намір ухилитись від виконання рішення суду або тим чи іншим чином ускладнити його виконання.

За правилами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності з частинами 1та 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України, повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Таким чином, заявником не підтверджена належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується можливість забезпечення позову у вигляді накладення арешту. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення ФГ Ліспома від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, у задоволенні заяви від 18.06.2019 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 139, 140, 234, 235 ГПК України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Фермерське господарство «Шепіт» №108 від 18.06.2019 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки площею 25.9 га з кадастровим номером 4820383800:04:000:0027 та площею 24.1 га з кадастровим номером 4820383800:04:000:0026, які знаходяться в межах Благодатненської ОТГ Арбузинського району Миколаївської області.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Суддя В.О.Ржепецький