Рішення

від 11.06.2019 по справі 909/392/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/392/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кардинал", провулок Десятинний, буд-7 літ А, м. Київ,01133

для листування :76001, вул.Січових Стрільців, 52/1 м.Івано-Франківськ ( юридичний офіс)

до відповідача: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області вул. Б.Хмельницького, буд.92А,м. Івано-Франківськ,76006

про усунення перешкод в користуванні майно

Від позивача: Кишинський Микола Іванович, (посвідчення адвоката № 218 від 20.09.1996 ) ( довіреність б/н від 08.10.2018)-адвокат

Від відповідача: представники не з"явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кардинал" звернулося до суду з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про усунення перешкод в користуванні майном.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 21.05.2019.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач вказує на факт викупу паю у Міністерства оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони - "Укроборонпром" на підставі договору № 13/03-06/2ІФю від 13.03.2006 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 06.03.2006 № 06/03-06/ПФю про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об`єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військової частини № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін. Позовні вимоги обґрунтовані позивачем безпідставним створенням відповідачем перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпоряджання майном, а саме - недобудованим фортифікаційним комплексом, який знаходиться в с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області.

Представник позивача в призначеному судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі. Позивачем, через канцелярію суду, подано письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів ( вх. 100006/19 від 10.06.2019).

Відповідач 20.05.2019 подав суду відзив на позов ( вх. 8632/19) у якому зазначив, що у позивача відсутні оригінали документів, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відсутність у позивача доказів права власності на недобудований фортифікаційний комплекс, а тому просить суд у позові відмовити.

Відповідач у судове засідання не з"явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи по суті ( вх. 10183/19 від 11.06.2019), мотивуючи необхідністю звернення до прокуратури з метою захисту інтересів держави, доказів звернення до органів прокуратури до суду не надано.

Подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач, як юридична особа, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить відмітка "вручено 11.06.2019" на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Частиною 2 ст.42 ГПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1. ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частиною першою статті 58 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 73, 74, 77 ГПК).

Слід зазначити, що розгляд справи по суті не позбавляє відповідача звертатися з клопотаннями до прокуратури.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

На виконання Указу Президента України від 02.10.1999р. за №1262 Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №2166 від 29.11.1999р. "Про затвердження Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей. З метою реалізації вказаної Урядової програми, Міністерством оборони України було створено Центральне спеціалізоване будівельне управління, яке є державною госпрозрахунковою установою, діяльність якої спрямована на здійснення функцій замовника будівництва у Збройних силах України. Наказом начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління № 63 від 18.04.2005р. створена філія Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд", директором якої був призначений Мельник В.Л.

Наказом директора Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" за №16 від 28.07.2005р. була створена постійна робоча група з визначення пропозиції щодо придбання об"єктів нерухомості .

Філією Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд", в період 20-23 січня 2006р. організовано конкурс по відбору пропозицій на забудову території військового містечка, належного в/ч № НОМЕР_1 , яка розташована в с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області. Про проведення вказаного конкурсу, у всіх обласних газетах рекламно-інформаційного спрямування було розміщено відповідне повідомлення.

Відповідно до вказаного оголошення, пропозиції приймались до 20.02.2006р. за адресою м.Київ, вул.Артема,59.

14 лютого 2006р. Центральним спеціалізованим будівельним управлінням в особі його начальника Ісаєнка Д, В., який діяв від імені Міністерства оборони України, уповноважено директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" Мельника В. Л. від імені Міністерства оборони України укладати будь-які договори (угоди, контракти, попередні договори) в тому числі підряду на капітальне будівництво та капітальний ремонт, пайової участі в будівництві, інвестуванні будівництва житла та інші, про що видано довіреність, яка нотаріально посвідчена.

Для виконання цих повноважень, ОСОБА_1 надано право формувати перелік майна та матеріальних активів, перевірки якості, кількості майна та матеріальних активів, що постачаються, підписувати акти прийому - передачі майна, а також надано дозвіл на відчуження майна державних підприємств, госпрозрахункових організацій та установ, що функціонально підпорядковані начальнику Центрального управління Міністерства оборони України.

24 лютого 2006 року відбулось засідання робочої групи з визначення найкращої пропозиції, щодо спільної забудови вказаного вище військового містечка. Переможцем конкурсу, серед інших його учасників, було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Кардинал", з наданням останньому пропозицій в майбутньому провести викуп паю Міністерства оборони України.

Відповідно до Протоколу засідання постійної робочої групи з визначення найкращої пропозиції від 24.02.2006р., ТзОВ "Кардинал" набуло право у спільній забудові території військової частини № НОМЕР_1 , яка знаходиться в АДРЕСА_1 .

9 березня 2006р. Міністерством оборони України в особі Міністра оборони України Гриценка А.С., директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України Мельника В. Л. уповноважено укладати від імені Міністерства оборони України, на підставі рішення тендерного комітету Міністерства оборони України за бюджетні кошти правочини (договори, контракти) про пайову участь у будівництві житла, та виготовлення проектно-кошторисної документації, підряду та капітальне будівництво, купівлі продажу житла (квартир), а також укладати від імені Міністерства оборони України, на підставі рішення Міністра оборони України та за погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України за кошти суб`єктів господарювання правочини (договори, контракти) спільної діяльності, про пайову участь у будівництві житла, та виготовлення проектно-кошторисної документації, підряду та капітальне будівництво, купівлі продажу житла (квартир), про що видано довіреність, яка нотаріально посвідчена.

Для виконання цих повноважень Мельнику В. Л. надано право підписувати від імені Міністерства оборони України правочини, акти прийому-передачі, інші документи необхідні для виконання зазначених правочинів (договорів, контрактів). Вказана довіреність нотаріально посвідчена та зареєстрована в реєстрі за №610. Доказів в розумінні ст. ст. 73-80 ГПК України, про те, що названі вище довіреності на ім`я Мельника В.Л. були відкликані Міністерством оборони України відсутні.

З метою реалізації свого права, ТзОВ "Кардинал" та Міністерство оборони України, від імені якого діяла філія Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства Оборони - "Укроборонбуд" в особі директора Мельника В"ячеслава Леонідовича, що діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України, виданої Міністром оборони України Гриценком А.С. (за реєстраційним №610) укладено інвестиційний договір №06/03-06/2ІФю від 06.03.2006 р., предметом якого є спільна діяльність сторін по проектуванню та будівництву (реконструкції) об"єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться на території військової частини № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ). Площа забудови, відповідно до вказаного договору склала 1,4 га. На будівельному майданчику (території, що підлягає забудові) знаходиться нерухоме майно, а саме, недобудований фортифікаційний комплекс, який є державною власністю і складає пайовий внесок Міністерства оборони України по цьому договору. Вартість зазначеного майна визначена експертним шляхом та обумовлена в п.2.6 Договору і складає 124375,00 грн. Відповідно до п.2.7 Договору, пайовий внесок Сторони-1 (Міністерства оборони України) передається у спільну діяльність для цілей цього договору шляхом підписання акту прийому-передачі. Пайовим внеском Сторони-2 (ТзОВ "Кардинал"), згідно п.2.9 Договору будуть його витрати на проектування та будівництво (реконструкцію) 100% площі об"єкту та кожної його складової частини, а також всі інші витрати безпосередньо пов"язані з предмету цього договору та всіх інших заходів, що його забезпечують.

6 березня 2006 р. між сторонами інвестиційного договору №06/03-06/1ІФю підписано Акт приймання передачі паю, відповідно до якого Міністерство оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України - "Укроборонбуд" передано у спільну діяльність ТзОВ "Кардинал" майно, що знаходиться на території військової частини № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та є його пайовим внеском, для забезпечення цілей, обумовлених інвестиційним договором від 06.03.2006р.

Як вбчається з даного Акту, від імені Міністерства оборони України такий підписано директором філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" Мельником В.М., від імені ТзОВ "Кардинал" - директором Гасинець М.М..

13 березня 2006р. сторонами у даній справі укладено договір 13/03-06/2ІФю про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 06 березня 2006р. №06/03-06/1ІФю. За умовами вказаного договору ТзОВ "Кардинал" здійснює викуп (компенсацію вартості) пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі №06/03-06/1ІФю від 06.03.2006р. за ціною та у строки визначені цим договором. Сторона -2 (ТзОВ "Кардинал") здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) Сторони-1 (Міністерства оборони України) шляхом купівлі-продажу майна, що знаходиться на території військової частини № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), а саме - недобудований фортифікаційний комплекс.

Вартість вказаного майна погоджена сторонами і складає 124375,00 грн.

Відповідно до п.3 Договору, кошти перераховуються на рахунок філії Центрального спеціалізованого будівельного управління «Укроборонбуд»: р/р НОМЕР_2 , Філії Першого Українського міжнародного банку, МФО 322755, код ЄДРПОУ 33482302, свідоцтво платника податків НОМЕР_3 , ІПН 334823026598 з формулюванням призначення платежу: "Викуп паю Міністерства оборони України за договором від 06 березня 2006 р. №06/03-06/1ІФю, у т.ч. ПДВ або на рахунок Державного казначейства України: р/р 352270031003192 банк одержувача : ОПЕРУ Державного казначейства України, МФО 820172, код одержувача 00034022 з формулюванням призначення плетежу: «Викуп паю Міністерства оборони України за договором від 06 березня 2006 р. №06/03-06/1ІФю без ПДВ».

Передача майна проводиться після підписання сторонами акту приймання -передачі, який є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до п.10 Договору, строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання , і діє до повного виконання сторонами своїх обов"язків.

На виконання умов договору, 13.03.2006р. сторонами підписано Акт прийому-передачі матеріального активу пайової участі (паю), визначений в інвестиційному договорі №06/03-06/1ІФю від 06.03.2006 р. На підставі вказаного Акту, Міністерством оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління «Укроборонбуд» Мельник В.М. передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Кардинал" майно, а саме - недобудований фортифікаційний комплекс, який знаходиться на території військового містечка в/ч НОМЕР_1 в с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області. Цей Акт вступає в силу під відкладальною умовою відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України: з моменту перерахування коштів у сумі не менше ніж та , що передбачена ч.5 п.2 Договору про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному Договорі від 06 березня 2006р. №06/03-06/1ІФю, на рахунок філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд".

ТзОВ «Кардинал» 22.05.2012 року перерахував кошти в сумі 124 375,00 грн. на рахунок Міністерства оборони України за реквізитами вказаними у Договорі від 13.03.2013 р., зокрема на реквізити Державного казначейства України, про що свідчить платіжне доручення №14.

Однак, незважаючи на те, що сторонами виконані умови укладених договорів, позивач неодноразово наполягав на нотаріальному їх посвідченні, але відповідач постійно ухилявся від вчинення такої юридично значимої дії. В зв"язку з цим, ТзОВ «Кардинал» звернувся до господарського суду Івано - Франківської області з позовною заявою в якій просив суд визнати дійсним договір №06/03-06/1ІФю укладений 06.03.2006р. з Міністерством оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" "Про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об"єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військової частини № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін", а також договір №13/03-06/2ІФю від 13.03.2006р., укладений між цими ж сторонами "Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 06 березня 2006р. №06/03-06/1ІФю". Крім цього, в позовній заяві позивач просив суд визнати за Товариством право власності на майно, яке знаходиться на території військової частини №А2021 Міністерства оборони України, а саме: недобудований фортифікаційний комплекс, розташований в с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області.

Слід зазначити, що згідно довідки №755/02-25 від 01.07.13, наданої Департаментом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури, недобудований фортифікаційний комплекс, що знаходиться за адресою: с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області на балансі департаменту не обліковувався.

Отже, вказаний об"єкт незавершеного будівництва на баланс Івано-Франківської ОДА не передавався.

Однак, позивач ТзОВ «Кардинал» реалізувати своє право щодо володіння, користування та розпорядження, набутого в результаті господарських правовідносин та цивільно-правових угод, майна, не може.

Після розформування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2002р. №1282 «Про затвердження Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил» військової Частини № НОМЕР_1 , військове містечко цієї частини було спочатку передано до сфери управління Івано-Франківської облдержадміністрації, а з 2008 року передано на баланс ДСНС в Івано-Франківській області, де по даний час розташовується Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення, який є самостійною юридичною особою в структурі ДСНС в Івано-Франківській області.

В зв`язку із тим, що недобудований фортифікаційний комплекс, розташований в межах території на якій знаходиться матеріально-технічна база Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ДСНС в Івано-Франківській області, ТзОВ «Кардинал» неодноразово зверталось до керівництва загону з питанням погодження порядку доступу до фортифікаційного комплексу, оскільки територія загону огороджена, має одну в"їздну дорогу та пропускний режим. Проте, у доступі до майна позивачу відмовлено.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом в порядку ст. 391 ЦК України з огляду на створення відповідачем перешкод у користуванні позивачем майном, а саме - недобудованим фортифікаційним комплексом, який знаходиться на території Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області в с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області, у звязку з чим позивач просить суд зобов"язати відповідача усунути перешкоди користування майном шляхом забезпечення доступу до зазначеного майна.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно п. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до наведеної статті ЦК власник у такому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном.

Так, завдяки негаторному позову, яким у даному випадку є заявлений позивачем, захищаються права власника щодо здійснення права користування та розпорядження своїм майном, не пов`язаним із втратою власником володіння. Вимога відповідно до цього позову полягає в усуненні перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцю здійснювати повно і незаперечно свої права користування і розпорядження майном.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Крім того, негаторний позов має на меті усунення тривалих порушень зазначених повноважень власника, а не тих, що мали місце в минулому, що обумовлює непоширення на вимоги за негаторним позовом строків позовної давності.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред`явлення негаторного позову. Власник має право у даному випадку вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права.

Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 27 травня 2015 р. у справі N 6-92цс15, де зазначено, що передбачений статтею 391 ЦК України спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном, підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Негаторним вважається також позов власника про усунення перешкод у здійсненні користування майном третіми особами, в яких існували підстави для цього, але вони згодом відпали (наприклад, у разі визнання угоди недійсною, припинення договору за угодою сторін та ін). Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо).

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Отже, задоволення негаторного позову можливе за сукупністю двох підстав: наявність у позивача права вимоги усунення перешкод; вчинення перешкод відповідачем.

За відсутністю хоча б однієї з обставин, підстави для задоволення негаторного позову відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на території якого знаходить майно є Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області.

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області державна організація

Відповідно до ст.2 Кодексу Цивільного захисту України, аварійно-рятувальне формування - підрозділ аварійно-рятувальної служби, самостійний підрозділ, загін, центр, пожежно-рятувальний підрозділ (частина).

Відповідно до схеми майданчика 660КС недобудований фортифікаційний комплекс, знаходиться на території Аварійно-рятувального загону спеціального призначення управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області доступ до якої можливий через КПП ( т.1 схеми)

Доказів, що недобудований фортифікаційний комплекс, розташований на території, Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області в с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області належить останьому на праві власності чи праві оперативного управління суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, наявними у справі матеріалами підтверджується, що позивач є власником недобудованого фортифікаційного комплексу (незакінченого будівництвом), який знаходиться в с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області, тобто підтверджується факт наявності обсягу правомочностей з приводу користування спірним майном у позивача.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами зобов`язальні правовідносини відсутні.

Слід зазначити, що, між сторонами у справі не існує спору з приводу права власності на спірне нерухоме майно, тобто спір про право. У розумінні приписів статті 391 Цивільного кодексу України, котра визначена підставою позову, особливістю негаторного позову (усунення перешкод у користуванні майном) є відсутність спорів з приводу належності позивачеві майна на праві власності чи іншому титулі. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов`язані з позбавленням володіння майном. В разі ж порушення прав власника щодо його правомочності з володіння належним йому майном цивільне законодавство передбачає інші способи його захисту, зокрема, шляхом вчинення віндикаційного позову; визнання права власності.

Посилання відповідача щодо відсутності у позивача оригіналів документів, на які він посилався у позовній заяві спростовується оглянутими у судовому засіданні оригіналами.

Слід зазначити, що доказів щодо недійсності договору № 13/03-06/21ФЮ від 13.03.2006 та договору № 06/03-06/11ФЮ від 06.03.2006р. суду не надано.

Відповідачем по справі до суду не надано жодного належного доказу, яким спростовуються вимоги позивача.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Кардинал" у користуванні недобудованим фортифікаційним комплексом, що знаходиться за адресою - с.Майдан, вул. Суха Ліщина, 23, Тисменицького району Івано-Франквіської області шляхом безперешкодного доступу через контрольно-пропускний пункт.

3. Стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області вул. Б.Хмельницького, буд.92А,м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 08588725) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кардинал", провулок Десятинний, буд-7 літ А, м. Київ ( код ЄДПРОУ 32426425) - 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. - судового збору.

Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Шкіндер П.А.

Повне рішення складено 19.06.2019