Ухвала від 05.06.2019 по справі 527/445/17

Ухвала

05 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 527/445/17

Провадження № 14-249 цс 19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача - Ткачука О. С.

суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Пророка В.В., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянула справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Глобинського районного суду Полтавської області від 20 березня 2017 року, постановлену суддею Олефір А.О., та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 18 квітня 2017 року, постановлену колегією суддів: Карпушина Г.Л., Мартєва С.Ю., Лобова О.А.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст обставин справи

1. У лютому 2017 року Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області (далі - УПФУ в Глобинському районі) звернулось до Глобинського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії.

2. Позовна заява мотивована тим, що відповідач безпідставно отримав переплату виплаченої пенсії в сумі 2 034,64 грн, яку позивач вимагає повернути.

3. Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 20 березня 2017 року в задоволенні клопотання представника відповідача -ОСОБА_3 про передачу справи на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду Полтавської області відмовлено.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі про стягнення суми переплати виплаченої пенсії, свідчать про їх цивільно-правовий характер, враховуючи предмет і підстави позову, що ґрунтується на цивільно-правових нормах. З огляду на норми Цивільного процесуального кодексу України від 2004 року розгляд таких справ має відбуватися за правилами цивільного судочинства.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 18 квітня 2017 року апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_3 відхилена, ухвала Глобинського районного суду Полтавської області від 20 березня 2017 року залишена без змін.

6. Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що хоча в даному спорі бере участь суб`єкт публічного права, однак даний спір не є публічно-правовим. Управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи, що дає підстави для висновків щодо спору про цивільне право, який слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 25 квітня 2017 року представник відповідача ОСОБА_3 подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), вважаючи, що суди попередніх інстанцій прийняли судові рішення, неправильно застосувавши норми матеріального права та порушивши норми процесуального права.

8. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Глобинського районного суду Полтавської області від 20 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 18 квітня 2017 року, задовольнити клопотання відповідача, передавши справу за підсудністю для розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Рух справи в суді касаційної інстанції

9. Ухвалою судді ВССУ від 16 травня 2017 року відкрите касаційне провадження у справі та витребувані матеріали справи з суду першої інстанції.

10. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією ЦПК України, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією ЦПК України.

11. Згідно з частиною першою статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

12. 05 березня 2018 року справа передана на розгляд Верховному Суду.

13. 10 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Мотивував тим, що відповідач оскаржує ухвалу Глобинського районного суду Полтавської області від 20 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 18 квітня 2017 року через порушення правил предметної юрисдикції.

14. 08 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу за позовом УПФУ в Глобинському районі до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

15. Відповідач у касаційній скарзі вказує на те, що відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - КАС України) позивач є суб`єктом владних повноважень та здійснює владні управлінські функції щодо нього. Суди попередніх інстанцій помилково дійшли висновку щодо спору про цивільне право, оскільки відповідний суб`єкт публічного права бере участь у цьому спорі, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Позиція позивача

16. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.

Позиція Верховного Суду

17. Частиною другою статті 324 ЦПК України (в редакції, що діяла на час звернення до суду з касаційною скаргою) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

18. Проте це не означає, що посилання у касаційній скарзі на будь-яке порушення норм процесуального права є безумовною підставою для оскарження судових рішень.

19. Відповідно до частини другої статті 292 ЦПК України (в редакції, що діяла на час звернення до суду з апеляційною скаргою) ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 293 цього Кодексу.

20. Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, наведений у частині першій статті 293 ЦПК України (в редакції, що діяла на час звернення до суду з апеляційною скаргою) .

21. Відповідач подав касаційну скаргу на ухвалу Глобинського районного суду Полтавської області від 20 березня 2017 року про відмову в задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду, яка, на думку відповідача, постановлена з порушенням правил предметної юрисдикції.

22. Згідно зі статтею 293 ЦПК України (в редакції, що діяла на час звернення до суду з апеляційною скаргою) в апеляційному порядку з підстав порушення правил предметної юрисдикції (необхідності розгляду спору за правилами іншого судочинства) ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання окремо від рішення щодо суті спору не підлягає оскарженню. Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку було можливим лише разом із рішенням суду, ухваленим стосовно суті спору.

23. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами, шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення стосовно суті спору й окремо від такого рішення. Учасник процесу не позбавлений права висловити свої міркування щодо наявності підстав для закриття провадження під час розгляду справи, а також оскаржуючи рішення, ухвалене щодо суті спору.

24. Так, оскільки справа розглянута судами по суті не була, а ухвала про відмову в задоволенні клопотання не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від судового рішення по суті, така ухвала суду першої інстанції відповідно до частини першої статті 324 ЦПК України (в редакції, що діяла на час звернення до суду з касаційною скаргою) не могла бути оскаржена й у касаційному порядку. А тому касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача слід закрити.

25. Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду зробила в ухвалах від 13 червня 2018 року у справах № 522/14750/16-ц (провадження

№ 14-205 цс 18), № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184 цс 18), № 761/30675/17 (провадження № 14-189 цс 18) та у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження №14-259 цс 18).

26. Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

27. Згідно з практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та має бути досягнута пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями(див., mutatis mutandis, рішення у справі Мельник проти України ( Melnyk v. Ukraine ) від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03 , § 22).

28. Згідно з пунктом d статті 5 Рекомендацій (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних і торговельних справах від 7 лютого 1995 року для забезпечення того, щоб суд апеляційної інстанції розглядав лише вагомі питання, державам слід відтермінувати реалізацію права на оскарження з низки проміжних питань до подання основної скарги у справі.

29. Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду стосовно суті спору, є розумним обмеженням, що має на меті запобігти зловживанням процесуальними правами, які призводять до невиправданих зволікань під час розгляду справи, та забезпечити такий розгляд впродовж розумного строку. Велика Палата Верховного Суду вважає цю мету легітимною.

30. Обмеження права на апеляційне оскарження ухвал окремо від рішення щодо суті спору є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати безперспективність такого оскарження.

31. Учасник справи не позбавляється права доступу до суду, оскільки він має можливість викласти аргументи щодо порушення правил предметної юрисдикції в апеляційній скарзі на рішення, ухваленого по суті спору.

32. Таким чином, передбачені процесуальним законом обмеження права на окреме апеляційне оскарження з підстав порушення правил предметної юрисдикції ухвал суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду не нівелюють для учасника судового процесу можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ настільки, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Керуючись пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною другою статті 261 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

У Х В А Л И Л А :

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Глобинського районного суду Полтавської області від 20 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 18 квітня 2017 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії - закрити.

2. Справу повернути для продовження розгляду до Глобинського районного суду Полтавської області.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.С. Ткачук

Судді: Н.О. Антонюк В.С Князєв

С.В. Бакуліна Л.М. Лобойко

В.В. Британчук Н.П. Лященко

Ю. Л. Власов О.Б. Прокопенко

М. І. Гриців В.В Пророк

В.І. Данішевська Л.І. Рогач

Ж.М. Єленіна О.М. Ситнік

О.С. Золотніков В.Ю. Уркевич

О.Р. Кібенко О.Г. Яновська