Рішення

від 20.06.2019 по справі 515/1711/18

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №515/1711/18

Провадження №2/515/217/19

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року м.Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі

головуючого - судді Сметаняка О.Я.,

за участю:

секретарів судового засідання Чумаченко Д.М., Комерзан Л.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Дукіна С.В., Семещенка О.О.,

представника третьої особи Плингеу І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, третя особа: відділ освіти Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправним розпорядження та поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, в якому, з урахуванням уточнень, просила визнати незаконним та скасувати рішення Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 428-I від 05.10.2018 року Про скасування розпорядження сільського голови від 12.01.2016 року № 4 Про призначення на посаду директора КЗ Тузлівський НВК загальноосвітня школа I-III ступеня - ліцей ОСОБА_1 ; визнати незаконним та скасувати розпорядження № 1 від 05.10.2018 року Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про звільнення позивача з займаної посади; поновити позивача на роботі на посаді директора КЗ Тузлівський НВК загальноосвітня школа I-III ступеня - ліцей; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Тузлівської сільської ради 428-I від 05.10.2018 року скасовано розпорядження сільського голови від 12.01.2016 року № 4 про призначення її на посаду директора комунального закладу Тузлівський НВК загальноосвітня школа I-III ступеня, та розпорядженням в.о. сільського голови Тузлівської сільської ради Семещенка О.О. № 1 від 05.10.2018 року її було звільнено з посади директора Тузлівського НВК на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України у зв`язку із припиненням повноважень посадової особи.

Позивач зазначає, що рішення сесії Тузлівської сільської ради 428-I від 05.10.2018 року, яким скасовано розпорядження сільського голови від 12.01.2016 року про призначення позивача на посаду директора Тузлівського НВК та розпорядження в.о. сільського голови № 1 від 05.10.2018 року про звільнення її з посади, не ґрунтується на вимогах Конституції України, КЗпП України та Статуту Тузлівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I-III ступенів - ліцей Татарбунарського району Одеської області від 19.07.2013 року № 385-VI, оскільки її звільнення не було погоджено із відділом освіти Татарбунарської райдержадміністрації.

Крім того, звільнення позивача з посади у зв`язку із припиненням повноважень посадової особи, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України не відповідає вимогам закону та не стосується керівників навчальних закладів.

На підставі вищенаведеного позивач ОСОБА_1 просила суд захистити її права шляхом визнання незаконними рішення сесії, яким скасовано розпорядження про призначення її на посаду директора навчального закладу, розпорядження сільського голови, яким її звільнено з посади та просила суд поновити її на посаді директора навчального закладу зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу (Т. 1 а.с. 1-5, 181-185, 195-199).

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 31.10.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 19.11.2018 року позивачу відмовлено у забезпечені позову шляхом зупинення рішення сесії Тузлівської сільської ради 428-I від 05.10.2018 року та розпорядження сільського голови № 1 від 05.10.2018 року до вирішення спору по суті.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 13.02.2019 року залучено до участі в справі в якості третьої особи відділ освіти Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області.

Ухвалами Татарбунарського районного суду Одеської області від 06.03.2019 року прийнято до розгляду позов ОСОБА_1 в уточненій редакції та 12.03.2010 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду на 20.03.2019 року.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 13.05.2019 року зупинено провадження у справі у зв`язку із визнанням заяви про відвід судді Сметаняка О.Я. необґрунтованою.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 06.06.2019 року відновлено провадження у справі.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 20.06.2019 року позивачу поновлено строк для подання доказів (Т. 2 а.с. 17).

В судовому засіданні 20.03.2019 року та 20.06.2019 року позивач та її представник позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити пояснили суду, що звільнення позивача було проведено з порушенням процедури, оскільки рішення сесії Тузлівської сільської ради від 05.10.2018 року, яким скасовано розпорядження голови Тузлівської сільської ради від 12.01.2016 року про призначення позивача на посаду директора навчального закладу не ґрунтується на вимогах закону, не відповідає конституції та є невмотивованим, звільнення позивача не погоджувалось з начальником відділу освіти Татарбунарської РДА. На засідання сесії Тузлівської сільської ради, яке відбувалось 05.10.2018 року позивача, яка також є депутатом сільської ради, не запрошували.

Крім того, ОСОБА_1 пояснила суду, що в якості депутата Тузлівської сільської ради вона утрималась від голосування на сесії 26.10.2018 року за рішення Тузлівської сільської ради № 432-I від 26.10.2018 року, яким внесено зміни до статуту вищевказаного навчального закладу щодо необхідності призначення керівника школи за умовами конкурсу.

Представники відповідача у відзиві на позов (Т. 1 а.с. 90-94, 187-191) та у судовому засіданні 20.03.2019 року та 20.06.2019 року позовні вимоги позивача не визнали та пояснили суду, що у відношенні ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради від педагогічного колективу, учнів та батьків надходили численні скарги щодо її поведінки. Вважають, що сесія Тузлівської сільської ради при скасуванні розпорядження голови Тузлівської сільської ради від 12.01.2016 року щодо призначення позивача на посаду директора навчального закладу діяла у межах та спосіб, визначений законом.

Пояснили суду, що зміни до Статуту навчального закладу в частині призначення керівника навчального закладу, були затверджені рішенням Тузлівської сільської ради № 31-1, 11.01.2016 року, проте державна реєстрація змін до статуту навчального закладу відбулась 08.02.2016 року, а позивача, ОСОБА_1 було призначено директором навчального закладу головою Тузлівської сільської ради всупереч положень ч. 4 ст. 20 Закону України Про освіту від 23.05.1991 року, за змістом яких керівник навчального закладу, що є комунальною власністю, призначається районним органом управління освітою.

Тому, в.о. голови Тузлівської сільської ради ОСОБА_3 в межах ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування , на підставі рішення Тузлівської сільської ради від 05.10.2018 року, скасував розпорядження від 12.01.2016 року щодо призначення ОСОБА_1 . керівником навчального закладу, як таке, що не відповідало вимогам закону.

Відповідачі повідомили суду, що рішення сесії Тузлівської сільської ради, яким внесено зміни до статуту навчального закладу від 11.01.2016 року та розпорядження сільського голови від 12.01.2016 року щодо призначення позивача директором навчального закладу не оскаржувалось ними в судовому порядку.

Крім того, відповідачі зазначили про необхідність призначення керівника навчального закладу за умовами конкурсу у зв`язку із черговим внесенням змін до статуту навчального закладу за рішенням сесії Тузлівської сільської ради № 432-I від 26.10.2018 року (Т.1 а.с. 93).

Представник третьої особи у письмових поясненнях (Т. 1 а.с. 210) та у судовому засіданні 20.06.2019 року пояснив, що зміни Статуту Тузлівського навчального закладу проведені у порушення законодавства. Про наявність статуту навчального закладу у редакції від 11.01.2016 року відділ освіти дізнався при залученні його судом у якості третьої особи. При звільненні ОСОБА_1 з посади директора до органу освіти за погодженням Тузлівська сільська рада не зверталась.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступні обставини справи відповідні правовідносини.

Так, з заяви ОСОБА_1 від 12.01.2016 року та подання сільського голови слідує, що позивач просить призначити її на посаду директора Тузлівського НВК - загальноосвітньої школи, у зв`язку із чим сільський голова просить погодження від начальника відділу освіти Татарбунарської РДА Одеської області про призначення позивача на посаду директора (Т. 1 а.с. 192-193).

Розпорядженням № 4 від 12.01.2016 року Тузлівського сільського голови встановлено, що ОСОБА_1 призначено на посаду директора Тузлівського НВК з 13.01.2016 року (Т.1 а.с. 37, 100).

З трудової книжки позивача слідує, що запис про призначення її на посаду директора Тузлівського НВК зроблений у відповідності до розпорядження № 4 від 12.01.2016 року, підстава - п. 1 ст. 23 КЗпП України, а запис про звільнення - зроблений згідно розпорядження № 1 від 05.10.2018 року в.о. сільського голови ОСОБА_3 , підстава звільнення п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України (Т. 1, а.с. 38-41).

Пунктами 1.4., 5.1. Статуту комунального закладу Тузлівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа I-III ступенів - ліцей Татарбунарського району Одеської області, затвердженого рішенням Татарбунарської ради Одеської області від 19.07.2013 року, зареєстрованого державним реєстратором 28.03.2014 року, визначено, що засновником навчального закладу є Татарбунарська районна рада Одеської області. Управління закладом освіти здійснює відділ освіти Татарбунарської райдержадміністрації. Директор навчального закладу призначається і звільняється з посади відділом освіти райдержадміністрації за попереднім погодженням кандидатури із засновником та головою Татарбунарської райдержадміністрації (Т.1 а.с. 6-34).

Змінами до Статуту комунального закладу Тузлівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа I-III ступенів - ліцей Татарбунарського району Одеської області, затверджених рішенням Тузлівської сільської ради Одеської області від 11.01.2016 року, державну реєстрацію яких проведено 08.02.2016 року, встановлено, що засновником навчального закладу є Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області. Директор навчального закладу призначається і звільняється з посади сільським головою за погодженням із начальником відділу освіти Татарбунарської райдержадміністрації (Т.1 а.с. 42-50, 65-67, 97-99).

З листа департаменту загальної та середньої освіти від 08.06.2018 року, слідує, що керівник навчального закладу звільняється з посади за рішенням засновника закладу (Т. 1 а.с. 74).

З протоколу батьківських зборів від 13.09.2018 року, звернень до Міністра освіти і науки України, звернень до депутатів Тузлівської територіальної громади, звернень педагогічного колективу та працівників школи, слідує, що батьки та педагогічний колектив невдоволені роботою ОСОБА_1 на посаді директора Тузлівського НВК та вимагають вжити заходи реагування (Т. 1 а.с. 105-131).

З рішення Тузлівської сільської ради від 05.10.2018 року № 430-I та виписки з ЄДРПОУ від 18.12.2018 року, слідує, що виконуючим обов`язки голови Тузлівської сільської ради обрано ОСОБА_3 (Т. 1 а.с. 86, 157-158).

З рішення сесії Тузлівської сільської ради від 05.10.2018 року № 428-I, слідує, що розпорядження сільського голови від 12.01.2016 року № 4 Про призначення на посаду директора Тузлівського НВК (загальноосвітня школа I-III ступенів -ліцей) ОСОБА_1 скасовано (Т. 1 а.с. 36, 73, 101).

З розпорядження в.о. сільського голови ОСОБА_4 О.О. від 05.10.2018 року № 1 слідує, що позивача звільнено з посади директора КЗ Тузлівський НВК, підстава звільнення п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, ознайомлено під розпис 11.10.2018 року (Т. 1 а.с. 35, 102).

Рішенням сесії Тузлівської сільської ради № 432-I від 26.10.2018 року, встановлено що до розділу V Статуту КЗ Тузлівський НВК внесено зміни, згідно яких керівник закладу освіти призначається та звільняється засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту (а.с. 103).

Випискою з ЄДРПОУ від 25.10.2018 року встановлено, що керівником Тузлівської сільської ради є ОСОБА_5 -Моісеєнко Л.Ю., яка діє на підставі ухвали Одеського окружного суду від 24.10.2018 року по справі 420/5327/18 Про зупинення дії рішення Тузлівської сільської ради . Строк повноважень до вирішення спору по суті (а.с. 75).

Розрахунком заробітної плати позивача від 08.04.2018 року та 834/02-15 від 20.06.2019 року, слідує, що заробітна плата позивача у серпні 2018 року склала 15153,35 грн., у вересні 2018р. - 11728,23 грн. (Т. 2 а.с. 12-14).

Положеннями ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 264 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, спірним у справі є незаконність рішення сесії Тузлівської сільської ради, згідно якого скасовано розпорядження сільського голови про призначення позивача на посаду та розпорядження голови сільської ради, якими позивача звільнено з роботи.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання незаконним та скасування рішення сесії Тузлівської сільської ради від 05.10.2018 року Про скасування розпорядження сільського голови від 12.01.2016 року № 4 Про призначення на посаду директора КЗ Тузлівський НВК загальноосвітня школа I-III ступеня - ліцей ОСОБА_1 , суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 26 Закону України Про середню освіту від 13.05.1995 року 651-XIV (редакція на час звільнення) визначено, що трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України Про освіту , цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.

Змінами до Статуту комунального закладу Тузлівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа I-III ступенів - ліцей Татарбунарського району Одеської області, затвердженого рішенням Тузлівської сільської ради 11.01.2016 року, які зареєстровано 08.02.2016 року, встановлено, що директор навчального закладу звільняється з посади сільським головою за погодженням із начальником відділу освіти Татарбунарської райдержадміністрації.

Як встановлено у судовому засіданні звільнення позивача не погоджувалось із начальником відділу освіти Татарбунарської РДА.

Також судом встановлено, що процедури дисциплінарного провадження у зв`язку зі скаргами учнів, батьків та педагогічного колективу щодо поведінки ОСОБА_1 в установленому законом порядку не проводилось.

Зі змісту положень ст. 5-1 КЗпП України, держава гарантує правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно ст. 21, 23, 24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк таяк правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим.

Аналіз положень ст. ст. 36, 40, 41 КЗпП України, тобто підстав та випадків розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця, не містять такої підстави звільнення працівника, як порушення порядку призначення на посаду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 10 ч. 4 ст. 42, п. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (редакція на час звільнення), сільський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Рішенням Конституційного суду України 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) встановлено, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Аналізуючи спірне рішення сесії Тузлівської сільської ради 428-I від 05.10.2018 року, яким скасовано розпорядження сільського голови від 12.01.2016 року про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Тузлівського НВК, суд вважає його таким, що не ґрунтується на вимогах вищезазначених законів, призвело до втрати позивачем трудового стажу за період з 13.01.2016 року по 05.10.2018 року, тобто є таким рішенням, що грубо порушує трудові права позивача, гарантовані Конституцією України.

Доводи відповідача щодо порушення порядку призначення ОСОБА_1 на посаду директора Тузлівського НВК в порушення вимог ч. 4 ст. 20 Закону України Про освіту від 23.05.1991 року, за змістом яких керівник навчального закладу, що є комунальною власністю, призначається районним органом управління освітою, суд відхиляє, оскільки розпорядження голови Тузлівської сільської ради від 12.01.2016 року про призначення позивача на посаду директора НВК в судовому порядку не оскаржувалось та вищезазначеними законодавчими актами встановлено пряму заборону скасування розпоряджень голови відповідної ради, як таких, що не відповідає вимогам закону за рішенням сесії відповідної ради.

Крім того, така підстава, як скасування розпорядження голови Тузлівської сільської ради Одеської області у зв`язку із порушенням порядку призначення працівника на посаду, відсутня у трудовому законодавстві.

Доводи відповідача щодо наявності скарг педагогічного колективу, батьків та учнів у відношенні ОСОБА_1 суд відхиляє, оскільки за вищезазначеними заявами та скаргами в порушення положень ст. 149 КЗпП України перевірка не проводилась, від позивача не було отримано письмових пояснень, тобто доказів порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 суду не надано.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання рішення сесії Тузлівської сільської ради 428-I від 05.10.2018 року незаконним, яким скасовано розпорядження сільського голови від 12.01.2016 року про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Тузлівського НВК, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування розпорядження № 1 від 05.10.2018 року Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, суд зазначає наступне.

Розпорядження № 1 від 05.10.2018 року видане в.о. голови Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області Семещенко О.О. про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, обґрунтоване рішенням сесії Тузлівської сільської ради від 05.10.2018 року, яким скасовано розпорядження голови сільської ради від 12.01.2016 року № 4 про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Тузлівського НВК.

Між тим, судом зазначалось, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядження голови Тузлівської сільської ради від 12.01.2016 року про призначення позивача на посаду директора НВК в судовому порядку ніким не оскаржувалось, а отже є чинним.

Також, положеннями п. 4 ст. 36 КЗпП України визначено, що розірвання трудового договору провадиться з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Мотиви та підстави, на які послався відповідач при виданні спірного розпорядження, тобто порушення вимог діючого законодавства при прийнятті позивача на роботу, є суперечливими, не відповідають вимогам ст. ст. 36, 40, 41 КЗпП України, оскільки не містять такої норми, як звільнення працівника у зв`язку із порушенням порядку призначення його на посаду, крім того звільнення ОСОБА_1 не погоджувалось із відділом освіти, а тому звільнення позивача за наведених обставин проведено з порушенням вимог чинного трудового законодавства.

Крім того, пунктом 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України визначено додаткові підстави розірвання трудового договору із працівником у зв`язку із припиненням повноважень посадових осіб, але зазначена норма з огляду на мету та ціль Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів від 13 травня 2014 року N 1255-УІІ не поширюється на керівників навчальних закладів.

Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення її з посади, з підстав його невідповідності вимогам вищезазначених законів, належить задовольнити.

Вирішуючи питання про поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 5 Постанови КМУ за № 100 від 08.02.1995 року Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати обчислення виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до п. 8 вищезазначеної Постанови, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Так, з розпорядження № 1 від 05.10.2018 року Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, винесеного за рішенням сесії Тузлівської сільської ради від 05.10.2018 року, слідує, що ОСОБА_1 звільнено з посади директора Тузлівського НВК з 05.10.2018 року (Т. 1 а.с. 35-41, 102).

Відповідно до довідок про середню заробітну плату (Т. 2 а.с. 12-15) наданих Тузлівською сільською Радою Татарбунарського району Одеської області, кількість робочих змін позивача ОСОБА_1 складає: у серпні 2018 року - 10р/з, в вересні 2018 року - 20 р/з, середня кількість робочих змін складає: 10 + 20 = 30 : 2 = 15р/з. Заробітна плата позивача у серпні 2018 року склала 15153,35 грн., у вересні 2018р. - 11728,23 грн., середньоденна заробітна плата складає: 15153,35 + 11728,23 = 26881,58 : 2 = 13440,79 : 15 = 896,05 грн., що не оспорюється сторонами.

Кількість часу вимушеного прогулу з 05.10.2018р. по 20.06.2019р. складає: 15 робочих змін х 8 + 10 = 130 робочих змін.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.10.2018р. по 20.06.2019р. складає: 130 х 896,05 = 116486,50грн.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді директора КЗ Тузлівського НВК з 05.10.2018 року з одночасним стягненням на її користь з відповідача Тузлівської сільської ради середнього заробітку за час вимушеного прогулу, до дня ухвалення рішення суду, що становить 116486,50 гривень.

Доводи позивача в частині розрахунку кількості робочих днів та стягнення середнього заробітку в розмірі 156808 гривень суд відхиляє, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах п. 5, 8 Постанови КМУ за № 100 від 08.02.1995 року Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати .

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування рішення сесії Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 428-I від 05.10.2018 року, визнання незаконним розпорядження в.о. голови сільської ради про звільнення її з посади № 1 від 05.10.2018 року та його скасування, належить задовольнити в повному обсязі з поновленням позивача на посаді директора Комунального Закладу Тузлівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа I-III ступенів - ліцей Татарбунарського району Одеської області та стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 05.10.2018 року по 20.06.2019 року в розмірі 116486,50 гривень.

На підставі положень п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць підлягає негайному виконанню.

Судові витрати у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України підлягають розподілу, з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог позивача.

Як вбачається з матеріалів справи при зверненні до суду з позовом, з урахуванням уточнених вимог, позивачем було заявлено три вимоги немайнового характеру, а також одна вимога майнового характеру (704,80Х4=2819,20 грн.), які слід стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 235, 236 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відділ освіти Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправним розпорядження та поновлення на роботі - задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати рішення сесії Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 428-I від 05.10.2018 року в частині скасування розпорядження сільського голови від 12.01.2016 року № 4 Про призначення на посаду директора Тузлівського НВК (загальноосвітня школа I-III ступеня - ліцей) ОСОБА_1 .

Визнати незаконним та скасувати розпорядження № 1 від 05.10.2018 року Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про звільнення ОСОБА_1 з посади директора КЗ Тузлівський НВК (загальноосвітня школа I-III ступеня - ліцей) на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на роботі на посаді директора Комунального Закладу Тузлівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа I-III ступеня - ліцей Татарбунарського району Одеської області.

Стягнути з Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04378876, адреса: 68160, Одеська обл., Татарбунарський район, село Тузли, вулиця Завгороднього, будинок 29) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 05.10.2018 року по 20.06.2018 року в розмірі 116486,50 гривень із відрахуванням із зазначеної суми податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Тузлівської сільської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 04378876, адреса: 68160, Одеська обл., Татарбунарський район, село Тузли, вулиця Завгороднього, будинок 29) на користь держави із зарахуванням до спеціального бюджету судовий збір у розмірі 2819,20 гривень.

Допустити негайне виконання судового рішення частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць та поновлення на роботі.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач Тузлівська сільська рада Татарбунарського району, Одеської області, код ЄДРПОУ 04378876, адреса: Одеська область, Татарбунарський район, село Тузли, вулиця Завгороднього, буд. 29;

третя особа: Відділ освіти Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області,код ЄДРПОУ 02145300, адреса: Одеська область, місто Татарбунари, вулиця 23 серпня, буд. 50

Повне судове рішення складено 24.06.2019 року.

Суддя О. Я. Сметаняк