Рішення

від 16.02.2010 по справі 8/94-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.10

          Справа № 8/94-09.

За позовом:                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м. Суми

до відповідача:           Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м.Суми  

про стягнення 634 грн. 79 коп. та зобов’язання укласти договір                                                                  

                                                                      Суддя     СОП‘ЯНЕНКо О.Ю.

Представники:

від позивача:          Верчак Ю.В., довіреність № 1463 від 18.05.2009 року

від відповідача          ОСОБА_3, довіреність б/н від 21.10.2009 року

У судовому  засіданні брали участь: секретар судового засідання Литвиненко О.А.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 634 грн. 79 коп. за період з 01.03.2009р. по 10.08.2009р., зобов‘язати відповідача укласти договір з ТОВ “Сумитеплоенерго” про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також стягнути з відповідача 187 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

22.10.2009р. відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що нежитлове підвальне приміщення по вул. Соборній, 43 в м. Суми не підключено до системи теплопостачання і в ньому відсутні теплові прибори, що підтверджується актом – приписом від 30.12.2008 року, в якому інспектором ТОВ «Сумитеплоенерго» Ситало Ю.Д. зазначено, що у вказаному приміщенні відсутні опалювальні прибори та неізольовані труби.

Позивач подав додаткові пояснення по справі № 3767 від 18.11.2009 року, в яких зазначив, що фітнес–клуб розташований  у підвальному приміщенні житлового будинку АДРЕСА_1. В даному підвальному приміщенні знаходиться елеваторний вузол, який розміщено в окремій кімнаті підвалу (теплопункт), котра використовується фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 як роздягальня. Даний елеваторний вузол заізольовано частково.  Теплова енергія з приміщення, де розташовано елеваторний вузол, розповсюджується в інші кімнати підвального приміщення, де відсутні опалювальні прилади. Кімнати, в яких відсутні опалювальні системи, отримують тепло через незаізольовані лежаки системи опалення, що вмонтовані  в стіни та зашиті бланкопаном (візуально їх не видно), що зафіксовано актом – припису від 23.01.209 року.  

          Відповідач подав заперечення на додаткові пояснення позивача від 30.11.2009р., де вказує, що всі теплопостачаючі елементи, за винятком вентилів, належним чином заізольовані, що підтверджується фотокартками, які додані відповідачем до вказаного заперечення. Ізоляція теплопостачаючих елементів була проведена спеціалістами ТОВ “Сумитеплоенерго”. Крім того, відповідач також зазначає, що вхідна та вихідна труби елеваторного теплопункту входять в приміщення теплопункту через стелю приміщення, тобто вони не призначені для опалювання приміщення, а здійснюють транспортування енергоносія.  

          16.12.2009 р. позивач надав додаткові матеріали по справі (акт комісійного обстеження приміщення по АДРЕСА_1). Крім цього, позивач надав додаткові пояснення № 4177 від 16.12.2009 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін,  суд встановив:

Відповідно до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 27.12.2005 р. № 720 ТОВ “Сумитеплоенерго” (позивач) визнано виконавцем послуг з теплопостачання і гарячого водопостачання.

Статтею 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на підставі договору.

У період з березня 2009р. по серпень 2009р. позивач за відсутності укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення надавав відповідачу, а відповідач фактично отримував послуги з централізованого опалення.

Таким чином, з березня 2009р. по серпень 2009 року відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 634 грн. 79 коп.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що нежитлове підвальне приміщення по вул. Соборній, 43 в м. Суми не підключено до системи теплопостачання і в ньому відсутні теплові прибори, що підтверджується актом – приписом від 30.12.2008 року, в якому інспектором ТОВ «Сумитеплоенерго» Ситало Ю.Д. зазначено, що у вказаному приміщенні відсутні опалювальні прибори та неізольовані труби.

          Відповідач вказує, що всі теплопостачаючи елементи, за винятком вентилів, належним чином заізольовані, що підтверджується фотокартками, які додані відповідачем до вказаного заперечення. Ізоляція теплопостачаючих елементів була проведена спеціалістами ТОВ “Сумитеплоенерго”. Крім того, відповідач також зазначає, що вхідна та вихідна труби елеваторного теплопункту входять в приміщення теплопункту через стелю приміщення, тобто вони не призначені для опалювання приміщення, а виконують транспортування енергоносія.  

З такими запереченнями відповідача суд не погоджується, виходячи з наступного. 03.12.2009 року представниками теплової інспекції ТОВ «Сумитеплоенерго» був складений Акт комісійного обстеження системи централізованого теплопостачання об’єкту (том 1 а.с. 62). За результатами обстеження підвального приміщення житлового будинку АДРЕСА_1, встановлено, що у вказаному приміщенні знаходиться елеваторний вузол, який розміщено в окремій кімнаті підвалу (теплопункт), котра використовується фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 як роздягальня. На час огляду температура в приміщенні теплопункту складала +25°С. Даний елеваторний вузол заізольовано частково. Теплова енергія з приміщення, де розташований елеваторний вузол, розповсюджується в інші кімнати підвального приміщення, де відсутні опалювальні прилади. Кімнати, в яких відсутні опалювальні системи, отримують тепло через незаізольовані лежаки системи опалення, що вмонтовані  в стіни та зашиті бланкопаном (візуально їх не видно). У 1-му та 2-му приміщеннях клубу проходять труби опалення та зворотньої подачі теплоносія. Даний Акт підписаний представниками ТОВ «Сумитеплоенерго» Верчак Ю.В., Трищенко В.Н., Личко С.І. та представником споживача ОСОБА_3.   

Згідно з п. п. 3, 6.4 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом № 71 від 14.02.2007 року Міністерства палива та енергетики України, тепловий пункт – це спеціально обладнане приміщення, з якого здійснюється керування системами теплоспоживання, приєднаними до теплової мережі, призначений для обліку, регулювання і розподілу тепла по окремих дільницях; трансформації параметрів теплоносія; контролю за роботою місцевих систем теплоспоживання і теплової мережі. У теплових пунктах зберігання сторонніх предметів забороняється.

Теплова установка (регістр, опалювальний прибор)– узагальнене поняття обладнання (пристроїв), призначеного для виробництва, перетворення та споживання теплової енергії.

Таким чином, труби опалення та зворотньої подачі теплоносія, які знаходяться у приміщеннях фітнес-клубу, та елеваторний вузол є фактично тепловими установками, через які відбувається опалення приміщення.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з п. 3 ст. 16 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв. Споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 3 ст. 20 цього Закону).

Таким чином, договір про надання послуг централізованого опалення між сторонами не укладений, тому зобов’язання відповідача на теплопостачання виникає на підставі дії законів, що перелічені вище.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, неукладення договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за спожиту теплову енергію. Тим більше, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» та п. 3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” обов’язок укладення договору покладено на споживача.

Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та за нормами, затвердженими в установленому законом порядку.

Розмір плати за послуги з опалення приміщення відповідача, що знаходиться  за адресою: АДРЕСА_1, визначений згідно вимог п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 21.07.2005 р. № 630. Пунктами 18, 20 зазначених Правил визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, плата за послуги повинна вноситись споживачем не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим; плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів споживання на підставі платіжного документа.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Наданими позивачем документами, зокрема, Актами прийому-передачі теплової енергії від 31.03.2009 р., 30.04.2009 р., які споживачем ОСОБА_1 не підписані, рахунками № 675 від 31.03.2009 р., 30.04.2009 р., повідомленням за № 1496 від 20.05.2009 р. про наявність заборгованості, розрахунком (том 1 а.с. 137) підтверджується заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію в сумі 634 грн. 79 коп.

Відповідно до ст. ст. 32 – 34 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач, з урахуванням всіх обставин справи, подав суду належні докази, які  об‘єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію, а тому вимога щодо стягнення 634 грн. 79 коп. підлягає задоволенню. Заперечення відповідача спростовуються наведеним вище.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг взагалі, та теплопостачання зокрема, здійснюються виключно на договірних засадах. При цьому, обов’язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, лежить саме на споживачеві (ч. 3 ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги»).

          Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

          Укладення господарських договір на основі примірних і типових договорів згідно з ч. 3 ст. 184 ГК України повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу.

          Частиною 1 ст. 187 ГК України передбачено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

          Обов’язковість укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води на підставі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 21.07.2005 р. № 630, передбачена законодавством, а тому вимога позивача про зобов’язання відповідача укласти договір з ТОВ «Сумитеплоенерго» є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню. Такий договір повинен бути укладений відповідачем в редакції, виготовленій та наданій позивачем на основі типового договору, - договір № 675-Т від 01.12.2009 р. (том 1 а.с. 139). З урахуванням приписів ч. 2 ст. 187 ГК України днем укладення договору № 675-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води визначити дату набрання чинності рішенням по даній справі.

          Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

        На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

                     В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (40000, АДРЕСА_1, і. н. НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 634 грн. 79 коп. заборгованості, 187 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Зобов‘язати Фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 (40000, АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) договір № 675-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в редакції позивача на основі типового договору.

4.Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                               О.Ю. СОП‘ЯНЕНКО

    Суддя