Постанова

від 12.06.2019 по справі 903/389/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 903/389/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін в судове засідання не з`явились

про дату, час та місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 13.02.2019

у складі колегії суддів: Олексюк Г.Є. (головуючого), Гудак А.В., Грязнова В.В.

та на рішення Господарського суду Волинської області

від 18.09.2018

у складі судді: Войціховського В.А.

у справі № 903/389/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до відповідачів : 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державної організації (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб"

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_1 ; 2. ОСОБА_2

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та скасування державної реєстрації припинення записів про обтяження нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

1. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус" про застосування до правовідносин сторін наслідків недійсності нікчемного правочину - договору про відступлення права вимоги від 10.07.2014, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав АТ "Дельта Банк".

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

2. Рішенням Господарського суду Волинської області від 18.09.2018 у справі №903/389/18 в задоволенні позову відмовлено.

3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до суду з апеляційною скаргою.

4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

5. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

5.1 29.10.2012 між Публічним акціонерним товариством "Астра Банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" (позичальник) було укладено генеральний кредитний договір №699004013308012 з договорами про внесення змін та доповнень до нього від 29.10.2012 №1, від 29.10.2012 №2, від 18.12.2012 №3, від 29.04.2013 №3, від 29.08.2013 №4 (т. 1, а. с. 24-36), у відповідності до умов якого кредитор - ПАТ "Астра Банк" відкрив позичальнику - ТОВ "Торговий дім "Аванта" відновлювальну кредитну лінію з кредитним лімітом в сумі 5 220 000 грн.

5.2 Пунктом 1.3. договору встановлено строк кредиту з 29.10.2012 по 29.10.2015.

5.3 Договір підписано сторонами та скріплено відтисками печаток господарюючих суб`єктів.

5.4 29.10.2012 між Публічним акціонерним товариством "Астра Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" було укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до генерального кредитного договору №699004013308012, у відповідності до умов якого позичальнику надано відновлювальний кредитний транш в розмірі 1 044 000 грн. на строк з 29.10.2012 по 25.10.2013 включно (т. 1, а. с. 31).

5.5 29.10.2012 між Публічним акціонерним товариством "Астра Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" було укладено договір про внесення змін та доповнень №2 до генерального кредитного договору №699004013308012, у відповідності до умов якого позичальнику було надано відновлювальний кредитний транш в розмірі 4 176 000 грн. на строк з 29.10.2012 по 29.10.2015р. включно (т. 1, а. с. 32).

5.6 29.10.2012 між Публічним акціонерним товариством "Астра Банк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №699004013308012/32, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Герилів М.Р. та зареєстрований в реєстрі за №2216 з договором про внесення змін до нього від 29.04.2013 (т. 1, а. с. 37-41), у відповідності до умов якого цей договір забезпечує виконання позичальником зобов`язань за генеральним кредитним договором №699004013308012 від 29.10.2018 з будь-якими змінами та доповненнями до нього. У відповідності до Закону України "Про іпотеку" та інших нормативно-правових актів України, іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку складське приміщення (в. літ. В-1) площею 3459,3 кв.м., а саме складські приміщення 1, з 3 по 30, з 44 по 58, з 72 по 76, що знаходиться в будинку АДРЕСА_2 .

5.7 Згідно іпотечного договору №699004013308012/32 накладено заборону на відчуження зазначеного в договорі майна. Заборону зареєстровано в реєстрі 29.10.2012 за №2217 (т. 1, а. с. 40).

5.8 29.10.2012 між Публічним акціонерним товариством "Астра Банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус" (заставодавець) було укладено договір застави майнових прав №699004013308012/31 з договором про внесення змін та доповнень до нього від 29.04.2013 (том 1, а. с. 42-43, 45).

5.9 Згідно п. 1.1. договору застави майнових прав №699004013308012/31, заставодавець передає заставодержателю в повному обсязі майнове право, що виникло у заставодавця на підставі договору №292-09А оренди нежитлового приміщення від 26.10.2009, укладеного між ТОВ "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус" (орендодавець) та ТОВ "Торговий дім "Аванта" (орендар), а саме право вимоги орендної плати за оренду складського приміщення (в. літ. В-1) площею 3459,3 кв.м., а саме: складські приміщення 1, з 3 по 30, з 44 по 58, з 72 по 76, що знаходиться в будинку АДРЕСА_2 .

5.10 02.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Астра Банк" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Т.В., реєстровий номер 1533 з договором про внесення змін до нього №1 від 19.12.2013 (т. 2, а. с. 13-18).

5.11 Згідно п.п. 1.1., 2.1. договору купівлі-продажу прав вимоги від 02.12.2013, продавець продав (відступив) та передав покупцю всі права (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю.

5.12 Відповідно до додатку №1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 02.12.2013 купівельна ціна прав вимоги до ТОВ "Торговий дім "Аванта" згідно генерального кредитного договору №699004013308012 склала 3 788 593, 31 грн. (т. 2, а. с. 20).

5.13 Тобто, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" стало новим кредитором відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Інвестиційна група "Глобус".

5.14 07.05.2014 Господарським судом Волинської області було порушено провадження у справі № 903/407/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" про стягнення 5 635 882, 12 грн., з них: 4 176 000 грн. - строкова заборгованість за кредитом; 960 721,18 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 68 355, 97 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту; 84 017, 05 - строкова заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами; 336 068, 21 грн. - прострочена заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами; 10 719, 69 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом та судових витрат по справі.

5.15 23.05.2014 Господарським судом Волинської області було порушено провадження у справі № 903/475/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Інвестиційна група "Глобус" про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно - складське приміщення (в літ: В-1), а саме: складське приміщення 1; з 3 по 30; з 44 по 58; з 72 по 76, загальною площею 3459,3 м.кв., що знаходиться в будинку АДРЕСА_2 та належить ТОВ "Компанія управління активами "Інвестиційна група "Глобус", яке знаходиться в іпотеці згідно іпотечного договору від 29.10.2012 в розмірі 5 136 721,18грн. заборгованості за кредитом, 34 559,64грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 198 840,37грн. відсотків, 1 973,60грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків.

5.16 10.07.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надбання" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., реєстровий номер 950 (т. 1, а.с. 46-47).

5.17 Згідно п.1.1 договору про відступлення права вимоги від 10.07.2014, первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги щодо виконання зобов`язань боржника за генеральним кредитним договором № 699004013308012 від 29.10.2012, із змінами та доповненнями внесеними: договором про внесення змін та доповнень № 1 від 29.10.2012 до генерального кредитного договору № 699004013308012 від 29.10.2012, договором про внесення змін та доповнень №2 від 29.10.2012 до генерального кредитного договору № 699004013308012 від 29.10.2012, договором про внесення змін та доповнень №3 від 18.10.2012 до генерального кредитного договору № 699004013308012 від 29.10.2012, договором про внесення змін та доповнень № 3 від 29.04.2013 до генерального кредитного договору № 699004013308012 від 29.10.2012, договором про внесення змін та доповнень №4 від 29.08.2013 до генерального кредитного договору № 699004013308012 від 29.10.2012, надалі - основний договір, а саме право вимоги щодо всього розміру заборгованості на суму 5 668 829,17 грн.

5.18 Пунктом 1.4. договору про відступлення права вимоги від 10.07.2014, сторони домовились, що ціна відступлення права вимоги за основним договором, що підлягає сплаті новим кредитором на користь первісного кредитора становить 3 500 000 грн. без ПДВ.

5.19 Пунктом 1.5. договору про відступлення права вимоги від 10.07.2014, визначено, що новий кредитор зобов`язаний сплатити на користь первісного кредитора ціну відступлення права вимоги за основним договором, зазначену в п. 1.4. цього договору, в наступному порядку: 1 050 000 грн. - в день підписання цього договору відступлення прав вимоги та 2 450 000 грн. - не пізніше 01.09.2014.

5.20 11.07.2014, 27.08.2014, 28.08.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надбання" здійснило оплату в користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в сумі 1 050 000 грн., 450 000 грн., 2 000 000 грн. згідно договору про відступлення права вимоги від 10.07.2014 (т. 2, а.с. 85, 86, 87).

5.21 Поряд з тим, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" здійснило погашення заборгованості перед товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надбання" оплативши 10.07.2014 - 900 000 грн., згідно платіжного доручення №15397 та 400 000 грн., згідно платіжного доручення №15315, 13.08.2014 - 48 829,17 грн., згідно платіжного доручення №18193 та 1 270 000 грн., згідно платіжного доручення №17547 та 27.08.2014 - 1 050 000 грн., згідно платіжного доручення №19616 та 28.08.2014 - 2 000 000 грн., згідно платіжного доручення №19654 (т. 1, а. с. 113-118).

5.22 02.09.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надбання" було підписано акт приймання передачі документів до договору купівлі-продажу прав вимоги від 10.07.2014, яким було передано один кредитний договір (оригінал) №699004013308012 від 29.10.2012, 5 додаткових договорів до кредитного договору (оригінали), 2 договори забезпечення (оригінали), 2 додаткові договори до договорів забезпечення (оригінали) (т. 1, а. с. 48).

5.23 08.09.2014 Господарським судом Волинської області у справі №903/475/14 було постановлено ухвалу про припинення провадження у справі у зв`язку з тим, що до вирішення спору по суті позивач - ПАТ "Дельта Банк", звернувся до суду з заявою про відмову від позову в повному обсязі, у зв`язку з відступленням позивачем на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Надбання" прав вимоги за генеральним кредитним договором № 699004013308012 від 29.10.2012, укладеним між ПАТ "Астра Банк" та ТОВ "Торговий дім "Аванта" і відсутністю у позивача жодних претензій до відповідача та проханням позивача у зв`язку з цим припинити провадження по справі № 903/475/14.

5.24 11.09.2014 Господарським судом Волинської області у справі №903/407/14 було постановлено ухвалу про припинення провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову, у зв`язку з відступленням позивачем на користь ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" прав вимоги за генеральним кредитним договором №699004013308012 від 29.10.2012, укладеним між ПАТ "Астра Банк" та ТОВ "Торговий Дім "Аванта" та відсутністю у позивача жодних претензій до відповідача (том 1 а.с. 119).

5.25 Зазначені судові ухвали постановлені Господарським судом Волинської області 11.09.2014 у справі № 903/407/14 та 08.09.2014 у справі № 903/475/14 набрали законної сили та не були оскаржені.

5.26 Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №51 від 02.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товариству "Дельта Банк"" було розпочато процедуру виведення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно (т. 1, а.с. 54).

5.27 Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" було продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" по 02.10.2015 включно (т. 1, а.с. 56).

5.28 Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надбання" (код ЄДРПОУ 37357105, місцезнаходження 03057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, буд. 3) припинено - 17.09.2015; номер запису: 10741110017053767 (т. 1, а.с. 123).

5.29 24.09.2015 протоколом №61 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №67 від 11.03.2015 договір про відступлення права вимоги, посвідчений 10.07.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., реєстровий номер 950, укладений між ПАТ "Дельта Банк" (первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" (новий кредитор) віднесено до нікчемних, у розумінні п. п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (т. 1, а. с. 49-51). Підставою для віднесення вказаного правочину до нікчемних стало відступлення права вимоги згідно договору відступлення в розмірі 5 688 829, 17 грн. за ціною 3 500 000 грн., яка більше ніж на 38% відрізняється від розміру (вартості) права вимоги.

5.30 Постановою Національного Банку України №664 від 02.10.2015 було відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідацію АТ "Дельта Банк" (т. 1, а.с. 57).

5.31 Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 20.02.2017 №619 продовжила строк здійснення процедури ліквідації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" до 04.10.2019р. включно (т. 1, а.с. 59).

5.32 12.04.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Інвестиційна група "Глобус" здійснило продаж на користь ОСОБА_3 складського приміщення (в літ В-1) площею 3459,3 кв.м., а саме: складські приміщення 1, з 3 по 30, з 44 по 58, з 72 по 76, що знаходиться в будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових права на нерухоме майно (т. 1, а.с. 60).

5.33 07.05.2018 ОСОБА_3 , залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, помер (свідоцтво про смерть від 08.05.2018 серія НОМЕР_2 та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00020103720 від 08.05.2018) (т.1, а.с. 164-165).

5.34 Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 замінено у справі третю особу - ОСОБА_3. його правонаступниками ОСОБА_1. та ОСОБА_2

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

6. 07.03.2019 Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 07.03.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та на рішення Господарського суду Волинської області від 18.09.2018 у справі № 903/389/18, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 903/389/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.03.2019.

8. Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2019, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 903/389/18 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. від 07.03.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та на рішення Господарського суду Волинської області від 18.09.2018. Призначено розгляд касаційної скарги на 22.05.2019 об 11 год. 00 хв.

9. Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2019 відкладено розгляд касаційної скарги у справі № 903/389/18 на 12.06.2019 о 15:45.

10. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 03.06.2019, у зв`язку з відрядженням судді Жукова С.В., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 903/389/18.

11. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.06.2019 справу № 903/389/18 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Ткаченко Н.Г., Васьковського О.В.

12. Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2019 прийнято касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. від 07.03.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та на рішення Господарського суду Волинської області від 18.09.2018 у справі № 903/389/18, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г. до свого провадження.

Розгляд клопотань Верховним Судом

13. На електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 11.06.2019 надійшли заяви відповідачів про відкладення розгляду справи на іншу дату.

14. Згідно довідок начальника відділу опрацювання документів управління забезпечення автоматизованого документообігу суду № 46/19 та № 47/19 від 11.06.2019 вказані заяви не містять електронного цифрового підпису.

15. Згідно статті 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

16. Відповідно до частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

17. Частиною 3 статті 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

18. Враховуючи вищевикладене та імперативні приписи вказаних норм Господарського процесуального кодексу України, заяви відповідачів про відкладення розгляду справи на іншу дату підлягають залишенню без розгляду як такі, що подані з недотриманням форми та з порушенням встановленого порядку передбачених процесуальним законом для подачі документів в електронній формі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

19. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ПАТ "Дельта Банк" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

20. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

20.1 ТОВ "ФК "Надбання" набуло права вимоги за генеральним кредитним договором №699004013308012 від 29.10.2012 лише 02.09.2014, тому будь-які платежі, що проводилися між відповідачами до цієї дати не доводять факту погашення заборгованості за кредитним договором.

20.2 Предметом спору у справі №903/407/14 було стягнення заборгованості згідно генерального кредитного договору №699004013308012 від 29.10.2012, а предметом спору у справі №903/475/14 було звернення стягнення на предмет іпотеки. В свою чергу, предметом розгляду у даній справі є застосування наслідків нікчемного правочину, а саме повернення у первісне становище сторін та заінтересованих осіб, підставами звернення до суду з даним позовом не є наявність заборгованості за кредитним договором, а невідповідність при укладанні договору відступлення нормам закону.

20.3 Суд першої інстанції неналежно дослідив банківські виписки за період 2013-2014 років, оскільки вказана сума відображена в розділі кредитових платежів, тобто ці кошти є поточною заборгованості ТОВ "ТД "Аванта" за вказаний період, тому ніякого доходу при відступлені права вимоги позивач не отримував.

20.4 Немає законних підстав стверджувати, що іпотечний договір припинив свою дію в результаті продажу предмета іпотеки третій особі не в порядку, визначеному Законом України "Про іпотеку".

20.5 Уклавши договір відступлення прав вимоги, ТОВ "ФК "Надбання" було надано переваги перед іншими кредиторами АТ "Дельта Банк", оскільки відступивши на користь останнього майнові права за кредитним договором тим самим мінімізовано можливі ризики не повернення грошових коштів ТОВ "ФК "Надбання", розміщених на рахунку АТ "Дельта Банк".

20.6 У зв`язку із введенням тимчасової адміністрації у банку, ним пропущено строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом із поважних причини.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

21. ТОВ "Торговий Дім "Аванта", ТОВ "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус" та ОСОБА_1. подано відзиви на касаційну скаргу в яких останні просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

22. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить задовольнити касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

23. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника АТ "Альфа-Банк", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

24. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

25. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

26. Згідно частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

27. Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

28. Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

29. Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

30. Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

31. Згідно частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

32. Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

33. За змістом частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. Спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами в загальному порядку. З`ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

34. Враховуючи положення статей 207, 215 Цивільного кодексу України, господарський суд зазначає, що нікчемний правочин є таким, якщо його недійсність встановлена законом, і останній є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду.

35. Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

36. З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

37. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

38. Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

39. Пунктом 16 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

40. Згідно статті 38 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Вказаною нормою встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

41. З огляду на викладене, правочини, перевірка яких здійснюється в порядку статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", можуть вважатись нікчемними лише з підстав, передбачених цим законом, в справі про застосування наслідків нікчемних правочинів суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує їх нікчемність і настання певних юридичних наслідків.

42. При цьому, суди попередніх інстанцій керувалися нормами статей 215, 203 Цивільного кодексу України, статті 207 Господарського кодексу України з огляду на те, що правовідносини мають господарсько-правовий характер.

43. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом вважає, що договір про відступлення права вимоги від 10.07.2014 є нікчемним в силу пунктів 1-3, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тому просить суд застосувати наслідки недійсності правочину.

44. Як встановлено апеляційним судом, договір про відступлення права вимоги від 10.07.2014 не є договором про безоплатне відчуження майнових прав, а умовами вказаного договору (п. 1.4. договору) визначено оплату за відступлене право вимоги в сумі 3 500 000 грн. без ПДВ, тобто умови і порядок виконання договору про відступлення права вимоги від 10.07.2014 не передбачали ні безоплатного відчуження майна, ні відмови від власних майнових вимог.

45. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про безпідставність посилань позивача, як підставу для нікчемності договору, на положення пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

46. З огляду на встановлені фактичні обставини, беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач став новим кредитором відносно ТОВ "Торговий Дім "Аванта", сплативши при цьому 3 788 593, 31 грн.

47. Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач відступив дане право вимоги вказаних прав ТОВ "ФК "Надбання" на суму 3 500 000 грн., яка була сплачена новим кредитором позивачу, тобто різниця між сумою купівлі та сумою відступлення прав вимоги становить - 288 593,31 грн., що у відсотковому співвідношенні - 7,6% від первісної ціни.

48. Окрім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, в період з 02.12.2013 по 10.07.2014, ТОВ "ТД "Аванта" було сплачено на користь ПАТ "Дельта Банк" в рахунок погашення кредиту 1 247 259,75 грн. за генеральним кредитним договором від 29.10.2012 №699004013308012. Таким чином, загальна сума отриманих коштів ПАТ "Дельта Банк" в погашення кредиту становить 4 747 259,75 грн. (1 247 259,75 грн. + 3 500 000 грн.), тобто, різниця між купівельною ціною права вимоги та продажною ціною права вимоги становить 958 666,44 грн., тобто прибутковість операцій склала 958 666,44 грн.

49. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не доведено того, що вартість прав, які були відчужені на користь ТОВ "ФК "Надбання" відрізняється від звичайної вартості на 20 та більше відсотків, або укладення договору про відступлення права вимоги від 10.07.2014 зумовило неплатоспроможність банку або неможливість виконання грошових зобов`язань банку перед кредиторами, адже цей договір не був збитковою господарсько-фінансовою операцією, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що посилання позивача на пункти 2, 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" необґрунтовані. Окрім того, позивачем не доведено, що ПАТ "Дельта Банк", уклавши спірний договір, надав пільги будь-яким кредиторам банку, що зумовлює безпідставність позовних вимог про нікчемність спірного правочину на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

50. Номінальний розмір заборгованості за кредитним договором не є тотожнім поняттям відносно ринкової ціни права вимоги цієї заборгованості. Оцінка майна та майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, визначеними в статті 9 Закону України "Про оцінку майна майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності (стаття 3 Закону). Висновки про вартість майна та майнових прав викладаються у звіті про оцінку майна, під яким слід розуміти документ, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюються підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. При визначенні ринкової вартості прав вимоги за кредитними договорами, які були відступлені, безумовно підлягають врахуванню такі фактори, як стан обслуговування боргу, платоспроможність позичальника, наявність застави, її належне оформлення, процес стягнення боргу або звернення стягнення на заставлене майно тощо.

51. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 904/1954/16.

52. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, заявляючи вимоги про застосування наслідків нікчемного правочину, не врахував той факт, що визнаний виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб правочин нікчемним напряму стосується ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Надбання".

53. Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що двосторонність даного договору свідчить про те, що відповідачі у даній справі ніяким чином не впливали на умови цього правочину, але в силу статей 512-517 Цивільного кодексу України змушені були виконати заявлені вимоги нового кредитора ТОВ "ФК "Надбання", на підставі вказаного правочину. В свою чергу, подальше припинення діяльності ТОВ "ФК "Надбання" та внесення 17.09.2015 відповідних відомостей в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зумовлює відсутність правових підстав, в силу статей 112, 609 Цивільного кодексу України, для звернення як позивача, так і відповідачів з позовами до ТОВ "ФК "Надбання" про повернення другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання у разі недійсності правочину.

54. Окрім того, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що іпотечний договір №699004013308012/32 не може набрати чинності шляхом заявлення позовної вимоги про визнання АТ "Дельта Банк" стороною - іпотекодержателем за іпотечним договором №699004013308012/32, укладеним між ПАТ "Астра Банк" та ТОВ "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус", оскільки 12.04.2017 ТОВ "Компанія управління активами "Інвестиційна група "Глобус" здійснило продаж на користь ОСОБА_3 . складського приміщення (в літ В-1) площею 3459,3 кв.м., а саме складські приміщення 1, з 3 по 30, з 44 по 58, з 72 по 76, що знаходиться в будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідною з Державного реєстру речових права на нерухоме майно (т. 1, а. с. 60).

55. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивач жодним чином не спростував недійсність договору купівлі-продажу вказаного нерухомого майна, який нотаріально засвідчений 12.04.2017, не заявляв відповідної позовної вимоги, не надав належних та допустимих доказів щодо визнання в будь-який інший спосіб цього договору недійсним.

56. Отже, оскільки станом на дату розгляду цієї справи складське приміщення (в літ В-1) площею 3459,3 кв.м., що знаходиться в будинку АДРЕСА_2, не належить на праві власності ТОВ "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус", то суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що вказане виключає можливість набрання чинності іпотечним договором №699004013308012/32 шляхом визнання АТ "Дельта Банк" стороною - іпотекодержателем.

57. Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що вибуття із власності ТОВ "Компанія управління активами "Інвестиційна група "Глобус" даного нерухомого майна, зумовлює припинення договору №292-09А оренди нежитлового приміщення від 26.10.2009, укладеного між ТОВ "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус" (орендодавець) та ТОВ "Торговий дім "Аванта" (орендар).

58. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно п.1.1. договору застави майнових прав №699004013308012/31, заставодавець передає заставодержателю в повному обсязі майнове право, що виникло у заставодавця на підставі договору №292-09А оренди нежитлового приміщення від 26.10.2009. Позивачем не додано до матеріалів справи самого договору №292-09А в т.ч. належних та допустимих доказів того, що договір №292-09А є якимось чином продовжений у зв`язку із вибуття із власності ТОВ "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус" нерухомого майна.

59. Також, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що ТОВ "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус" не є власником майна - складських приміщень, а отже предмет, як обов`язкова складова договору найму (оренди) відсутній, що зумовлює втрату чинності (припинення) договору №292-09А оренди нежитлового приміщення від 26.10.2009, що відповідає положенням статті 291 Господарського кодексу України, згідно якої договір оренди припиняється у разі викупу об`єкта оренди.

60. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що вищезазначені обставини, щодо припинення договорів іпотеки, застави майнових прав, оренди зумовлюють відсутність правових підстав для скасування державної реєстрації припинення записів про обтяження нерухомого майна, накладених згідно з договором іпотеки від 29.10.2012, №950, а саме: 1) запису про іпотеку №6284132 (спеціальний розділ), який припинено 07.11.2014 за рішенням приватного нотаріуса КМНО Літвінова А.В., індексний номер рішення 17055323 та записів про заборону нерухомого майна №7615899 (спеціальний розділ), які припинено 07.11.2014 за рішенням приватного нотаріуса КМНО Літвінова А.В., індексний номер рішення 17055303.

61. Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що заявлені Позивачем позовні вимоги містять лише вимоги щодо застосування наслідків нікчемного правочину, проте ніяким чином Позивач не ставить вимогу про визнання Договору про відступлення права вимоги від 10.07.2014 недійсним.

62. Зазначене відповідає правовій позиції висловленій в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 906/1180/16, в якій зазначено: "Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і може бути об`єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе). Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним".

63. Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Компанія управління активами "Інвестиційна група "Глобус" здійснило продаж на користь ОСОБА_3 складського приміщення (в літ В-1) площею 3459,3 кв.м., а саме складські приміщення 1, з 3 по 30, з 44 по 58, з 72 по 76, що знаходиться в будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідною з Державного реєстру речових права на нерухоме майно (т. 1, а. с. 60).

64. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 р. замінено у справі третю особу - ОСОБА_3 його правонаступниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

65. Господарський суд зобов`язаний забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, в даному випадку спадкоємців громадянина ОСОБА_3. Будь-яке втручання державного органу на мирне володіння майном повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

66. Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що до правочину щодо купівлі-продажу складських приміщень 1 , з 3 по 30 , з 44 по 58 , з 72 по 76, що знаходиться в будинку АДРЕСА_2 , слід застосувати презумпцію правомірності правочину, так як його недійсність прямо не передбачена законом і не встановлена будь-яким судовим рішенням. Таким чином, всі заявлені позовні вимоги, що стосуються забезпечення виконання зобов`язань так чи інакше стосуються нерухомого майна, яке вибуло з володіння заставодавця і перебуває у мирному користуванні на даний момент спадкоємців ОСОБА_3 .

67. Враховуючи вищенаведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відмову позивачу в задоволенні позову про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та скасування державної реєстрації припинення записів про обтяження нерухомого майна.

68. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункти 20.2, 20.4, 20.5 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

69. Доводи скаржника (пункт 20.6 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

69.1 Судами попередніх інстанцій вірно не застосовано строк позовної давності, оскільки при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (стаття 267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

69.2 Враховуючи те, що судами вірно відмовлено в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відсутні підстави для розгляду заяви відповідачів про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

70. З огляду на імперативні приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні спору, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

71. При цьому, доводи, викладені у касаційній скарзі (пункти 20.1, 20.3 постанови), зводяться до незгоди із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи та наданою оцінкою доказів, наявних у матеріалах справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

72. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

73. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

74. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

75. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

76. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

77. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

78. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

79. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

80. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних постанови та рішення були дотримані.

81. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. від 07.03.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та на рішення Господарського суду Волинської області від 18.09.2018 у справі № 903/389/18 залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та рішення Господарського суду Волинської області від 18.09.2018 у справі № 903/389/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О.В. Васьковський

Н.Г. Ткаченко