Ухвала

від 26.06.2019 по справі 520/4909/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2019 № 520/4909/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чайкіної Н.Е.,

за участю:

представника позивача - Сабалаєва В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Хладопром (м. Харків, вул. Хабарова, 1) до Смілянського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Черкаській області (Черкаська область, м. Сміла, вул. Житомирська, 6) про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Хладопром звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому позивач просив зобов`язати Смілянський відділ державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області провести перевірку інформації щодо відсутності Смілянської філії ТОВ ЕЛІТ та його майна за адресою м.Сміла, вул АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 . Зобов`язати Смілянський відділ державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області внести зміни до постанови від 13.10.2014 №44906485 в частині місцезнаходження боржника - Смілянської філії ТОВ ЕЛІТ та його майна. Зобов`язати Смілянський відділ державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області звернутися з заявою до Смілянського міськрайонного управління юстиції щодо внесення змін до Державного реєстру прав щодо місцезнаходження суб`єкта господарювання Смілянської філії ТОВ ЕЛІТ , код 35495219 та його майна.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність уповноваженого представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 24.09.2018 року між Національним банком України та ТОВ ХЛАДОПРОМ було укладено договір купівлі-продажу майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. (а.с.13-15).

Предметом вказаного договору є нежитлові будівлі і споруди фабрики по виробництву морозива, загальною площею 16572,8 кв.м, земельна ділянка, площею 5,4008 га та рухоме майно у кількості 1351 одиниці, які розташовані на адресою Черкаська обл., АДРЕСА_3 .Сміла АДРЕСА_4 вул.Ольги Олійник АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , вартістю 54072300,00 грн.

До набуття права власності Національним Банком України, вищевказане нерухоме майно належало ТОВ ЕЛІТ (код ЄДРПОУ 32396857).

Позивачем було зареєстровано право власності на набуте нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 24.09.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ ХЛАДОПРОМ 02.04.2019 було отримано Інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна шодо об`єкта нерухомого майна. Згідно актуальної інформації з зазначеного реєстру про об`єкт нерухомого майна, Ємілянським відділом державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, на підставі Постанови від 13.10.2014 р. № 44906485 накладено арешт на все нерухоме майно Смілянської філії ТОВ Еліт , код 35495219, адреса Україна, 20700, Черкаська область, м.Сміла, вул.Рози Люксембург, 6.21. Підставою внесення запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно є рішення Смілянського міськрайонного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16483682 від 15.10.2014.

Позивач зазначає, що наявність в Державному реєстрі прав інформації щодо арешту нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_5 Сміла АДРЕСА_4 вул АДРЕСА_1 Люксембург, 21 тягне за собою настання негативних наслідків для ТОВ ХЛАДОПРОМ та перешкоджає вільному розпорядженню правомірно набутим нерухомим майном.

З огляду на наведене, на думку позивача, Смілянський відділ державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, як обтяжувач, має право та повинен звернутися із заявою до територіального органу Міністерства юстиції України, а саме до Смілянського міськрайонного управління юстиції, щодо внесення відповідних змін до Державного реєстру прав стосовно місцезнаходження боржника Смілянської філії ТОВ ЕЛІТ та його майна.

За правилами частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

Наведене узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як установлено судом під час розгляду справи, підставою для звернення з даним позовом є те, що наявність в Державному реєстрі прав інформації щодо арешту нерухомого майна, яке є предметом договору купівлі-продажу від 24.09.2018, розташованого за адресою м,Сміла, вул.Рози Люксембург, 21 тягне за собою настання негативних наслідків для ТОВ ХЛАДОПРОМ та перешкоджає вільному розпорядженню правомірно набутим нерухомим майном вказаним товариством.

Критеріями відмежування справ цивільної (господарської) юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

Відповідно до п.п.1, 6, 13 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Оскільки позовні вимоги ТОВ Хладопром заявлено на захист порушеного, на його думку, права власності на спірні нежитлові будівлі і споруди фабрики по виробництву морозива, загальною площею 16572,8 кв.м, земельну ділянку, площею 5,4008 га та рухоме майно у кількості 1351 одиниці, які розташовані на адресою Черкаська обл. АДРЕСА_6 .Сміла АДРЕСА_7 Ольги Олійник АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , вартістю 54072300,00 грн., даний спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.

У справі, що розглядається, спір не обмежується оскарженням рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, оскільки в його основі лежить спір щодо права власності на нежитлові будівлі та земельну ділянку, який з урахуванням особливості справи не може бути вирішений в адміністративному суді, що обмежений при вирішенні таких спорів вимогами процесуального закону.

Розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідав би принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.

Намагання сторін вирішити спір про речове право на об`єкти нерухомості, використовуючи систему адміністративних судів, або розгляд адміністративними судами такого спору в порядку КАС України є помилковим.

Слід зазначити, що у рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Згідно з висновками Конституційного Суду України, що сформовані у рішенні від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010, забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

В Україні систему судів утворено згідно з положеннями статей 6, 124, 125 Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.

Законом України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 5); суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (частини перша статті 18). Головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура. Процесуальними кодексами України встановлено неоднакову процедуру судового провадження щодо різних правовідносин.

На підставі положень Конституції України про судову спеціалізацію (частина перша статті 125) і про гарантування кожному права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55) в Україні утворено окрему систему судів адміністративної юрисдикції. Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень визначено як безпосереднє завдання адміністративного судочинства (частина перша статті 2 КАС України). Адміністративне судочинство як спеціалізований вид судової діяльності стало тим конституційно і законодавчо закріпленим механізмом, що збільшив можливості людини для здійснення права на судовий захист від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень у межах спеціалізації судів підпорядковано гарантіям права кожної людини на ефективний судовий захист.

Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.239 КАС України суд роз`яснює позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого господарського суду.

Частиною 2 ст.239 КАС України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4, 5, 19, 20, 238, 241, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хладопром (м. Харків, вул. Хабарова, 1) до Смілянського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Черкаській області (Черкаська область, м. Сміла, вул. Житомирська, 6) про зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого господарського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 26.06.2019.

Суддя В.В. Єгупенко