Постанова

від 25.06.2019 по справі 161/9789/18

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/9789/18 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В. П. Провадження № 22-ц/802/679/19 Категорія: 19 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А. К.

суддів - Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І.,

секретар Концевич Я. О.,

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Приватного підприємства Делівері Кар , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Територіальний сервісний центр № 0741 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, Товариство з обмеженою відповідальністю А.В.Л. , про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2019 року,-

встановив:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ПП Делівері Кар про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Позов мотивований тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 липня 2017 року у цивільній справі № 161/4584/17, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на предмет застави - вантажний сідловий тягач марки MAN, моделі 18.463 FLT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2001, колір зелений, об`єм двигуна 12 816 куб. см, шасі № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , виданого 11 листопада 2006 року РЕГ Луцького МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області, шляхом надання ТзОВ А.В.Л. права продажу від імені власника вказаного автомобіля будь-якій особі.

24 лютого 2018 року між ПП Делівері Кар (комісіонером) та ТзОВ А.В.Л. (комітентом), яке діяло від її імені на підставі рішення суду, було укладено договір комісії, відповідно до умов якого комітент доручив, а комісіонер зобов`язувався за винагороду за рахунок комітента здійснити від свого імені продаж автомобіля.

Згідно Акту технічного стану транспортного засобу або його частини, що має ідентифікаційний номер № 499-02/2018 ціна продажу складає 140 000,00 гривень.

24 лютого 2018 року ПП Делівері Кар уклало з ОСОБА_3 Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 499-02/2018, за яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві транспортний засіб марки MAN, моделі 18.463 FLT, рік випуску 2001, колір зелений, шасі № НОМЕР_2 свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 .

Відповідно до п. 3.1 Договору купівлі-продажу за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 140 000 грн.

Відповідач ТзОВ А.В.Л. укладаючи договір комісії, на підставі якого укладено оспорюваний договір купівлі-продажу транспортного засобу, вийшов за межі наданих йому повноважень, які покладені на нього рішенням суду, оскільки вчинив продаж за ціною, визначеною не суб`єктом оціночної діяльності, а згідно з актом технічного стану транспортного засобу.

Внаслідок допущених порушень при оцінці майна, сума грошових коштів, отриманих ТзОВ А.В.Л. від продажу транспортного засобу є значно нижчою, а відповідно задовольняє вимоги кредитора в меншому розмірі. У зв`язку з такими протиправними діями ТзОВ А.В.Л. порушено її права, а оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним, оскільки суперечить вимогам закону в частині визначення ціни договору, що є його істотною умовою.

З урахуванням наведеного просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 499-02/2018 від 24 лютого 2018 року щодо продажу переданого на комісію вантажного сідлового тягача марки MAN, моделі 18.463 FLT, рік випуску 2001, колір зелений, шасі № НОМЕР_2 свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , укладений між ПП Делівері Кар та ОСОБА_3 , та стягнути з відповідачів понесені судові витрати по справі.

10.05.2019 представник позивача ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи для визначення ринкової вартості транспортного засобу.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2019 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі на час проведення експертизи зупинено. На вирішення експертів поставлено питання: яка ринкова вартість транспортного засобу - марки MAN, моделі 18.463 спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, рік випуску 2001, колір зелений, об`єм двигуна 12816 куб.см., шасі № НОМЕР_2 станом на дату відчуження (24.02.2018р.) із врахуванням його технічного стану, що вказаний у звіті про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 14.02.2018 року та рецензії на звіт про оцінку майна - автомобіля марки MAN, моделі 18.463, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Постановляючи ухвалу, суд виходив з наявності передбачених ст. 103 ЦПК України підстав для призначення експертизи.

Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, у якій покликаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу та постанови нове судове рішення про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи. Зазначила, що питання, яке поставлено на вирішення експерта, не має значення для вирішення спору, а тому підстав для призначення судової експертизи не було.

Інші учасники справи ухвалу суду не оскаржували, відзивів на апеляційну скаргу не подали, тому апеляційний суд розглядає апеляційну скаргу в межах її доводів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п.п. 1,4 ч.1 ст. 379 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ПП Делівері Кар , у якому просила визнати недійсним укладений між ПП Делівері Кар та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 499-02/2018 від 24 лютого 2018 року щодо продажу переданого на комісію вантажного сідлового тягача марки MAN, моделі 18.463 FLT, рік випуску 2001, колір зелений, шасі № НОМЕР_2 свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 (Том. І, а.с. 15)

Згідно з частиною 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до частини 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Частиною 1 ст. 104 ЦПК України передбачено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Суд першої інстанції погодився із доводами представника позивача ОСОБА_5 та призначив у справі судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

Разом з тим, суд не врахував, що позивачем у позовній заяві підставою для визнання договору купівлі - продажу недійсним зазначено порушення вимог закону, з посиланням на положення частини 1 ст. 203 ЦК України та частини 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до змісту заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 липня 2017 року у цивільній справі № 161/4584/17 за позовом ТзОВ А.В.Л. до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Волинської області від 22 січня 2018 року та набрало законної сили, звернуто стягнення на предмет застави, у тому числі на вантажний автомобіль марки MAN, моделі 18.463 FLT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2001, колір зелений, об`єм двигуна 12 816 куб. см, шасі № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , виданого 11 листопада 2006 року РЕГ Луцького МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області, шляхом продажу зазначеного транспортного засобу ТзОВ А.В.Л. будь-якій особі-покупцю від імені власника за ціною, визначеною незалежним суб`єктом оціночної діяльності (Том ОСОБА_7 , а.с. 20-28).

Встановлено, що автомобіль марки MAN, моделі 18.463 FLT, реєстраційний номер НОМЕР_1 проданий за ціною 140000 грн., тобто вищою ніж визначена суб`єктом оціночної діяльності у звіті про оцінку майна від 14.02.2018 (129 678 грн.) ( ОСОБА_8 , а.с. 104-117).

Обґрунтовуючи доводи щодо неправильності визначення ціни автомобіля за оспореним договором купівлі-продажу, позивач додав рецензію на звіт про оцінку майна автомобіль марки MAN, моделі 18.463 FLT, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відтак, для з`ясування обставин, відповідності оспорюваного договору закону спеціальних знань не потрібно, оскільки такі обставини встановлюються на підставі наданих учасниками справи доказів, яким судом надається правова оцінка при постановленні рішення.

Суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, зазначених положень закону не врахував, не повно дослідив обставини справи та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для призначення у справі експертизи, не врахувавши предмета та підстави заявленого позову. За таких обставин, ухвалу суду першої інстанції не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 належить задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати. У задоволенні клопотання представника позивача Бордюженко Є.Р. про призначення у справі експертизи належить відмовити, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За змістом пункту 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 квітня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 353 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 141 ЦПК.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382 - 384, 389 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2019 року в даній справі скасувати та постановити нове судове рішення.

Відмовити у призначенні автотоварознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Приватного підприємства Делівері Кар про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: