Постанова

від 26.06.2019 по справі 552/5413/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/5413/17 Номер провадження 22-ц/814/1344/19Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л.М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Панченка О.О.,

суддів: Триголова В.М., Дорош А.І.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 вересня 2017 року, ухваленого у складі головуючого судді Васильєвої Л.М.,

у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясна ярмарка Добриня-2007 про стягнення боргу , -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, на підставі Договорів про відступлення права вимоги від 26 липня 2017 року за № 1 та № 2, укладених між ним та ОСОБА_3 , і ОСОБА_4 , просив стягнути з ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 на його користь заборгованість за договорами про надання зворотної фінансової допомоги в сумі 5 372 650 грн.

Позовні вимоги мотивовано, тим, що між ним та ОСОБА_3 , 26.07. 2017 року укладений договір про відступлення права вимоги №1 відповідно до умов якого він отримав право вимагати від ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 сплати заборгованості по договорам позики (зворотної фінансової допомоги), що укладалися між ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 та ОСОБА_3 на загальну суму 5 182 650 грн. Також, 26.07.2017 року він уклав з ОСОБА_4 договір про відступлення права вимоги №2, відповідно до якого він отримав право вимагати сплати заборгованості по договору позики, який був укладений між ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 та ОСОБА_4 на суму 190000 грн. Про укладення договорів про відступлення права вимоги боржник був повідомлений, а також на адресу боржника ним направлялась вимога про повернення боргу, однак зобов`язання за договорами позики відповідач не виконав.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 14 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 5 372 650 грн.

Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 на користь ОСОБА_2 8000 грн. судового збору.

З вказаним рішенням суду не погодвся ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити в повному обсязі.

Вказує, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про його права, свободи та інтереси, оскільки він є директором, засновником та учасником ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 з часткою 50 % статутного капіталу.

ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що провадження у даній справі необхідно закрити, оскільки оскаржуваним рішенням питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалися.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 26 липня 2017 року між кредитором ОСОБА_3 та новим кредитором ОСОБА_2 було укладено договір № 1 про відступлення права вимоги, предметом якого є боргові зобов`язання ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 за договорами про надання зворотної фінансової допомоги № 6 від 06.01.2017 р., № 28 від 28.01.2016 р., № 22 від 19.12.2016 р., № 24 від 23.12.2016 р., № 26 від 26.12.2016 р. на суму основного боргу у розмірі 4 711 500 грн. та 471 150 грн. - відсотків за надання зворотної фінансової допомоги.

26 липня 2017 року між кредитором ОСОБА_4 та новим кредитором ОСОБА_2 укладено договір № 2 про відступлення права вимоги до ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 за договором про надання зворотної фінансової допомоги 3/ФД від 27.12.2012 р. на суму 190 000 грн.

31 липня 2017 року ОСОБА_2 направив ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 , рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням письмову вимогу від 30.07.2017 р. про перерахування протягом 15 банківських днів з дня отримання цієї вимоги заборгованості у сумі 5 372 650 грн., в якій повідомив про відступлення йому права вимоги та заміну кредитора у зобов`язаннях за вказаними договорами про надання зворотної фінансової допомоги, що була отримана ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 03.08.2017 р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст.ст. 514, 518 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особи за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Кузьмінським ОСОБА_6 в установленому законом порядку не спростовано презумпції правомірності вказаних договорів, які укладено із додержанням вимог ч. 1 ст. 513, ст. 1046, ч. 1 ст. 1047, ч. 2 ст. 207 ЦК України та підтверджено первинними документами.

Задовольняючи позовні вимоги нового кредитора ОСОБА_2 , про стягнення з боржника - ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 заборгованості загальною сумою 5 372 650 грн., суд першої інстанції обґрунтовано виходив з факту виникнення у відповідача обов`язку повернути надану зворотну фінансову допомогу, яка за своєю правовою природою є позикою, переходу до позивача прав первісного кредитора у зобов`язанні та прострочення боржника, що підтверджується наявними у справі доказами.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 , про підробку договорів про надання зворотної фінансової допомоги за 2016-2017р., та те, що судом першої інстанції взято до уваги документи з підробленими його підписами, оскільки належних, допустимих та достатніх доказів останнім не надано.

Заборгованість відповідача, яку просив стягнути позивач, підтверджується первинними документами та актами звірки розрахунків, які були підписані директором ТОВ Мясна ярмарка Добриня-2007 ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, вірно встановив факт виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин та обов`язку боржника - ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 сплатити позивачеві заборгованість за договорами про надання зворотної фінансової допомоги загальною сумою 5 372 650 грн.

Згідно з ч.1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною першою ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи викладені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, належними та допустимими доказами, останнім не підтверджено.

Крім того, слід зазначити, що доводи ОСОБА_1 про те, що він не підписував вказані договори про кредитні зобов"язання, як директор ТОВ "М"ясна лавка "Добриня 2007" та кошти не отримував, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки, вказані доводи вже були предметом розглдяу в суді апеляційної інстанції при перегляді оскаржуваного рішення за апеляційною скаргою ТОВ "М"ясна лавка "Добриня 2007" та яким була надана правова оцінка викладена в ухвалі Апеляційного суду Полтавської області від 27 листопада 2017 року. (т.1 а.с.219)

Згідно вимог ч. 1, 4 ст. 370 ЦПК України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість, ОСОБА_1 надано не було.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дослідив надані докази, на підставі яких дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

З огляду на те, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд у складі колегії суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, понесені апелянтом судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 вересня 2017 року - - залишити без змін.

Поновити дію рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 вересня 2017 року, яке було зупинено до закінчення апеляційного розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 26 червня 2019 року.

Головуючий-суддя О.О. Панченко

Судді: В.М. Триголов

А.І.Дорош