Ухвала

від 25.06.2019 по справі 923/868/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 923/868/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019

та рішення Господарського суду Херсонської області від 24.01.2019

у справі №923/868/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Сінтекс", ЛТД

про стягнення 211 320, 69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" звернулося з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 24.01.2019 у справі № 923/868/18.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/868/18 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.06.2019.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року встановлений у розмірі 1921,00 грн.

Таким чином, 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час подання касаційної скарги становить 960 500, 00 грн.

Предметом позову у даній справі є стягнення у розмірі 211 320, 69 грн., отже даний спір підпадає під правове регулювання частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги, скаржник визначив предметом касаційного оскарження постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 24.01.2019 у справі №923/868/18.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" звернулося до Господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Сінтекс", ЛТД про стягнення 211 320, 69 грн., з яких 168 300 грн. боргу, 5 533,15грн. в якості 3% річних, 19 620,07грн. втрат від інфляції, 17 867,47грн. пені у правовідносинах за договором поставки №ТА 001321-16 від 29.08.2016.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 24.01.2019, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019, закрито провадження у справі № 923/868/18 на підставі пункту 2 частини 1 статті 175, пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України за позовною вимогою ТОВ "Дунапак Таврія" про стягнення з ТОВ ТК "Сінтекс" 168 300 грн. боргу у правовідносинах за договором поставки №ТА 001321-16 від 29.08.2016, відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ "Дунапак Таврія" про стягнення з ТОВ ТК "Сінтекс" 5533,15 грн. 3% річних, 19620,07 грн. втрат від інфляції, 17867,47 грн. пені у правовідносинах за договором поставки №ТА 001321-16 від 29.08.2016.

Судові рішення мотивовані тим, що предметом позову у даній справі №923/868/18 та у справі № 923/953/17 є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за товар, поставлений за видатковою накладною №4983 від 17.06.2017р. на суму 168300 грн. на виконання умов договору поставки №ТА 001321-16 від 29.08.2016. Таким чином, позовна вимога про стягнення 168300 грн. за товар, поставлений за видатковою накладною №4983 від 17.06.2017р. на виконання умов договору поставки №ТА 001321-16 від 29.08.2016, є позовною вимогою, по якій вже прийнято рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог, яке набрало законної сили.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 2 частини 1 статті 175 ГПК України).

Отже, передумовою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України, та, як наслідок, застосування пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України, є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.

Приймаючі оскаржувані рішення господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що фактично позов у даній справі було подано за наявністю такого, що набрало законної сили, рішення суду у справі № 923/953/17 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у зв`язку з чим місцевий господарський суд на підставі пункту 2 частини 1 статті 175, пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України закрив провадження у даній справі в частині стягнення з ТОВ ТК "Сінтекс" 168 300 грн. основного боргу у правовідносинах за договором поставки №ТА 001321-16 від 29.08.2016.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог у справі №923/953/17 про стягнення основної суми заборгованості через встановлені у цій справі обставини відсутності порушень з боку відповідача щодо оплати поставленого товару та відповідно відсутності цієї заборгованості, є обґрунтованою відмова судами у задоволенні вимог у даній справі щодо стягнення на підставі статей 216, 230, 231 ГК України, статей 549-551 ЦК України пені та на підставі статті 625 ЦК України - 3% річних та інфляційних втрат, як похідних вимог від вимог про стягнення суми основної суми заборгованості, а правильне застосування судами вказаних норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами надано повну, всебічну та об`єктивну оцінку доводам Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія". Аргументи викладені в касаційній скарзі не спростовують встановлених судами обставин і не викликають розумних сумнівів щодо застосування судами норми права.

Крім цього, слід зауважити, що в контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Таким чином законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 24.01.2019 у справі № 923/868/18, у зв`язку з її необґрунтованістю, оскільки у даній справі правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія"" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 24.01.2019 у справі № 923/868/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік