Постанова

від 27.06.2019 по справі 2а-58/12/1070

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2019 року

Київ

справа №2а-58/12/1070

адміністративне провадження №К/9901/864/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства обслуговування повітряного руху України на постановуКиївського окружного адміністративного суду від 14.05.2012 (суддя: Журавель В.О.) та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 (колегія у складі суддів: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Романчук О.М.) у справі №2а-58/12/1070 за позовомДержавного підприємства обслуговування повітряного руху України доБориспільської об`єднаної державної податкової в Київській області Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0033412310 від 26.12.2011.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до компетенції податкових органів не входить визнання правочинів нікчемними та застосування відповідних законних наслідків недійсності правочинів. Висновок відповідача про те, що у постачальників ТОВ Кримпрофі , ПП Енерго-Комплекс відсутній об`єкт оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів (послуг) позивачем є неправомірним, оскільки порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Законодавство не містить норм, які закріплювали б взаємозалежність і узгодженість дій контрагентів щодо формування податкового кредиту і податкового зобов`язання. Немає норм, які в разі невиконання контрагентом зобов`язання з декларування ПДВ і не віднесення сум податку до складу податкових зобов`язань, а також несплати ним податку, передбачали б обмеження або позбавлення покупця-платника ПДВ права на включення цього податку до складу податкового кредиту. Таким чином, законодавство встановлює персональну податкову відповідальність і суб`єкти господарювання не мають ні можливості, ні права контролювати звітність і своєчасність сплати податків контрагентами. Отже, відповідач при опрацюванні бази автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту контрагентів підприємства, встановивши факт відсутності віднесення до податкових зобов`язань сум ПДВ рядом контрагентів позивача за наслідками фактично здійснених господарських операцій, не мав права приймати рішення про позбавлення підприємства права на податкових кредит. Крім того, на підтвердження реальності настання правових наслідків по взаємовідносинах з усіма контрагентами, за результатами взаємовідносин з якими сформовано податковий кредит у січні-лютому 2011 року, позивачем надано копії первинних документів, що дають право на формування податкового кредиту.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що при опрацюванні бази автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту контрагентів позивача не підтверджено реальність вчинених позивачем господарських операцій, відтак передчасне формування позивачем суми до бюджетного відшкодування є протиправним. Крім того, факт вчинення порушень вимог податкового законодавства керівниками підприємства, які призвели до завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року в сумі 67752 грн. та за лютий 2011 року в сумі 2 грн., встановлено судовими рішеннями у справах №3-4844/11 та №3-4845/11 Бориспільського міськрайонного суду Київської області, які не були оскаржені в судовому порядку та набрали законної сили.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом на підставі ст.20 п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1238 Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку , відповідно до п.200.11 ст.200 ПК України проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у рахунок майбутніх платежів за січень та лютий 2011 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 07.10.2011 №665-71/23-1/19477064 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок майбутніх платежів за січень-лютий 2011 року .

Висновками акта перевірки встановлено, зокрема, порушення підприємством ст.16, п.184.1 ст.184, ст.186, п.198.6 ст.198, п.201.1. п.201.6, п.201.11, ст.201 ПК України, в результаті чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ від 18.02.2011 №9000565150 за січень 2011 року в розмірі 62369 грн., яка складається з суми 18784,75 грн. та з суми 43584,78 грн., та за лютий 2011 року - в розмірі 2 грн.

Виявлені порушення відповідач пов`язує з тим, що контрагенти позивача (ТОВ Еталон Тензо , ТОВ Дніпроленд , ТОВ Мегапром , ТОВ Торгова компанія Асортимент , ТОВ Суперолл , ВАТ Полтавське АТП -15327 , ТОВ Медбі , КПК Мінос , ТОВ Сервіс Інвест , ТОВ Метро Кеш Енд Кері Україна , ПП Комфорт Тайм , ТОВ Ділмет , ТОВ ТД Русанко , ТОВ ІОН - Україна , ТОВ Агарт , ПАТ ІДС Аква Сервіс , ПП ОСОБА_1 , ПП ОСОБА_2 , ПП Фірма Олбі , ТОВ Інжиніринговий Центр Радіоекологія , КУ Барська ЦРЛ ) не віднесли до податкових зобов`язань суму ПДВ по господарським операціям з ним.

По ТОВ Ксімекс Електро податковим органом були зняті з податкових зобов`язань суми ПДВ за результатами його перевірки.

ТОВ Пвіта Центр подало розрахунок коригування сум ПДВ, в якому зменшило податкові зобов`язання за грудень 2010 року по операціям з позивачем.

З ТОВ Кримпрофі позивачем в грудні 2010 року здійснено операції, пов`язані з наданням податкової вигоди третім особам. 21.11.2011 позивач подав уточнюючий розрахунок №9011773502 за лютий 2011 року, де відкоригував податковий кредит по постачальнику ПП Енерго-Комплекс , проте за грудень 2010 року в сумі 3584,78 грн. по тим же операціям не відкоригував.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011 №0033412310, яке отримано позивачем 27.12.2011. Цим рішенням позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень-лютий 2011 року на 62371 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 25 листопада 2011 року постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі за №3-4845/11 генерального директора позивача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП, яке полягає в порушенні порядку ведення податкового обліку, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року на суму 67752 грн. та за лютий 2011 року на суму 2 грн. та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 100 грн.

25 листопада 2011 року постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі за №3-4844/11 головного бухгалтера ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП, яке полягає в порушенні порядку ведення податкового обліку, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року на суму 67752 грн. та за лютий 2011 року на суму 2 грн. та притягнуто її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 85 грн.

Зазначені постанови не оскаржено керівниками підприємства, а тому набрали законної сили 06.12.2011. Будь-яких доказів спростування фактів притягнення до адміністративної відповідальності керівників підприємства позивачем суду не надано.

У ході вирішення даного спору позивачем зазначені обставини не заперечувалися, докази на їх спростування не подавалися. А відтак з огляду на положення частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини мають силу преюдиції.

Наслідком набрання законної сили рішенням суду є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов`язковості (що передбачає обов`язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов`язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу правомочних осіб.

За вищевказаних обставин, суд касаційної інстанції вважає правильним прийняття до уваги судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні даного спору наявність постанов Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови у задоволенні позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

.........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду