Постанова

від 25.06.2019 по справі 923/875/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/875/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, Л.В. Лавриненко,

секретар судового засідання - Іванов І.В.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: С.В. Миловський

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "СКІФ О"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 08.04.2019 (суддя Закурін М.К., м. Херсон, повний текст складено 09.04.2019)

у справі № 923/875/17

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Фермерського господарства "СКІФ О"

про визнання рішення та статуту недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Фермерського господарства "СКІФ О" про визнання недійсним рішення зборів членів Фермерського господарства "СКІФ О", оформленого протоколом № 01 від 25.01.2013, та визнання недійсною нову редакцію Статуту Фермерського господарства "СКІФ О", зареєстровану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.02.2013 за № 14981050003000365.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що весною 2017 року під час перевірки господарсько-фінансових документів ОСОБА_1 дізнався про проведення 25.01.2013 зборів членів Фермерського господарства "СКІФ О", на яких вирішувалися питання управління господарством та затвердження нової редакції Статуту. На вказані Загальні збори позивач, який був головою фермерського господарства та єдиною повноважною особою у відповідності до пункту 7.2. Статуту фермерського господарства у питанні затвердження та ухвалення будь-яких змін до Статуту, не запрошувався та безпосередньої участі у них не приймав, не головував на них та протокол № 1 від 25.01.2013 не підписував, а, отже, підпис у вказаному протоколі є підробленим.

27.10.2017 відповідач звернувся до суду із клопотанням (заявою) про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Заява мотивована тим, що з моменту виключення ОСОБА_1 з членів ФГ СКІФ О , підписання протоколу зборів членів фермерського господарства СКІФ О № 01 від 25.01.2013 та з моменту внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач був обізнаним про відповідні зміни з 25.01.2013.

Ухвалою суду від 28.11.2017 у справі призначено судово-криміналістичну (почеркознавчу) експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання: чи належить підпис на оригіналі протоколу зборів членів ФГ СКІФ О від 25.01.2013 та на оригіналі заяви про вихід зі складу членів ФГ СКІФ О від 25.01.2013, ОСОБА_1 чи іншій особі?

Відповідно до висновку експерта № 17-0669 від 05.02.2018, підписи від імені ОСОБА_1 на оригіналі протоколу зборів ФГ СКІФ О від 25.01.2013 та на оригіналі заяви про вихід зі складу членів ФГ СКІФ О від 25.01.2013, виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 03.05.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що оспорюваним рішенням та діями відповідача щодо державної реєстрації змін до Статуту ФГ були порушені права та інтереси позивача, однак, останнім без поважних причин був пропущений строк позовної давності. Як зазначив господарський суд першої інстанції, відповідно до Статуту ФГ СКІФ О в редакції від 26.02.2008 (дата державної реєстрації 28.02.2008) вищим органом управління ФГ є рішення зборів фермерського господарства (п. 7.1. Статуту). До виключної компетенції рішення голови ФГ (слід читати зборів ФГ, оскільки повноваження голови закріплені у пунктах 7.3. та 7.4., а директора ФГ у пункті 7.5. Статуту ФГ) належать, зокрема: визначення загальної господарської політики ФГ, включаючи ухвалення річного фінансового плану ФГ, річних бюджетів, показників прибутку та планів капіталовкладень; надання дозволу на укладення угод від імені ФГ на суму, що перевищує п`ятдесят грн.; ухвалення річних фінансових звітів та аудиторських звітів. Враховуючи, що ОСОБА_1 вважав себе членом ФГ, та передав ОСОБА_2 лише повноваження голови ФГ, позивач мав можливість, як мінімум, щорічно брати участь у зборах членів ФГ, а отже, на протязі року, починаючи з 28.02.2013 (дата реєстрації оспорюваних позивачем змін до Статуту ФГ СКІФ О ) по 28.02.2014 міг довідатися про порушення свого права (зміни у складі учасників ФГ) або про особу, яка його порушила. Між тим, позовна заява подана ОСОБА_1 15.09.2017, тобто більше ніж через 6 місяців, після спливу загального (трирічного) строку позовної давності. Відтак, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2018 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 та рішення Господарського суду Херсонської області від 03.05.2018 у справі №923/875/17 скасовано, справу №923/875/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

У постанові Верховного Суду зазначено, що в даному випадку господарські суди не надали належної оцінки тій обставині, яким чином учасник ФГ, якого не зобов`язано ні Законом України "Про фермерське господарство", ні вимогами статуту ФГ повідомляти про проведення, дату, час та місце проведення зборів, повинен був або мав можливість довідатися про порушення свого права (зміни у складі учасників ФГ) або про особу, яка його порушила. Отже, враховуючи, що у ФГ "СКІФ О" немає зобов`язань перед своїми членами щодо повідомлення про проведення загальних зборів та надання іншої інформації, господарськими судами не з`ясовано, чи міг за таких обставин позивач проявити звичайну обачність, зацікавитися станом своїх корпоративних прав та довідатись про порушення свого права, з урахуванням тієї обставини, що позивач неодноразово наголошував на тому, що керівництво поточною діяльністю ФГ його сином повністю його влаштовувало. З огляду на викладене суд касаційної інстанції вказав, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що позов у цій справі був пред`явлений поза межами позовної давності від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, є передчасним, оскільки зроблений з неправильним застосуванням до спірних правовідносин норм 261 Цивільного кодексу України щодо перебігу позовної давності, тобто не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин щодо наявності чи відсутності підстав для застосування позовної давності, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін у зв`язку із застосування позовної давності, дати їм належну юридичну оцінку, встановити обставини, пов`язані з початком перебігу позовної давності, а також у разі встановлення обставин пропуску позивачем позовної давності, дослідити обставини поважності причин пропуску такого строку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Херсонської області від 08.04.2019 позовні вимоги задоволено; визнано недійсним рішення Зборів членів Фермерського господарства СКІФ О № 1 від 25.01.2013; визнано недійсним Статут Фермерського господарства СКІФ О (нова редакція) від 2013 року, зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.02.2013 за № 14981050003000365. Стягнуто з Фермерського господарства СКІФ О на користь ОСОБА_1 14400 грн. компенсації зі сплати судового збору, 5199,60 грн. компенсації зі сплати витрат на проведення експертизи, 10000 грн. компенсації зі сплати витрат на правову допомогу.

Судове рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Фермерське господарство СКІФ О звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, застосувавши до спірних відносин наслідки пропущення строку позовної давності. На переконання відповідача, позивач не довів достовірними доказами той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права раніше 23.07.2016.

10.06.2019 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

11.06.2019 та 25.06.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли клопотання відповідача про долучення документів до матеріалів справи. Ці клопотання відхилені судовою колегією, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Однак, ФГ "СКІФ О" не надало таких доказів, а посилання на зміну адвоката не є причиною, що об`єктивно не залежала від відповідача.

У судовому засіданні 25.06.2019 представники сторін підтримали свої правові позиції.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Відповідно до рішення дванадцятої сесії Чаплинської районної ради народних депутатів від 08.04.1993 за №140 та розпорядження Чаплинської районної ради народних депутатів від 13.08.1993 за № 30-р позивачем було засновано та зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "Скіф", в якому ОСОБА_1 був визначений як засновник і голова фермерського господарства.

26.02.2008 затверджено новий Статут Селянського (фермерського) господарства "Скіф" і нову назву - Фермерське господарство "Скіф О".

ФГ "СКІФ О" отримало нове свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 , вказані зміни внесені до Єдиного державного реєстру за №14981050003000365 від 26.02.2008.

Згідно з п.1.3 статуту цього господарства у редакції 2008 року, членами Фермерського господарства "Скіф О" є голова фермерського господарства ОСОБА_1 та член фермерського господарства ОСОБА_2.

Статутний фонд (складений капітал) ФГ становить 1000 грн (пункт 4.1 Статуту).

Відповідно до пункту 4.2 Стутуту внесок членів ФГ до статутного фонду за рахунок їх майна та коштів становить: 1) голова ФГ ОСОБА_1 - 500 грн (50 %), 2) член фермерського господарства ОСОБА_2 - 500 грн (50 %).

Пунктом 7.1 Статуту визначено, що Вищим органом управління ФГ є рішення зборів фермерського господарства.

За положеннями пункт 7.2 Статуту до виключної компетенції рішення голови ФГ належать, зокрема наступні повноваження: затвердження та ухвалення будь-яких змін до цього Статуту, виключення зі складу членів ФГ.

Представницьким та виконавчим органом ФГ є голова ФГ. Інтереси ФГ представляє голова ФГ" (пункт 7.3.).

Виходячи з викладеного, місцевий господарський суд вірно зазначив, що зміст та повноваження, які вказані у пункті 7.2. Статуту у редакції 2008 року, повинні сприйматися як такі, що стосуються не компетенції голови фермерського господарства, а компетенції саме зборів, оскільки вони структурно викладені після визначення вищого органу управління фермерським господарством, тобто після пункту 7.1., з чого випливає, що у пункті 7.2. Статуту була допущена помилка при його друкуванні. Такий висновок також слідує з аналізу пункту 7.3. Статуту, яким голова фермерського господарства визначений як представницький та виконавчий орган, а не вищий орган управління.

Таким чином, статутним документом Фермерського господарства "Скіф О" станом на час прийняття оспорюваного рішення був Статут у редакції 2008 року; членами фермерського господарства були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з частками 50 % у кожного з них та при цьому ОСОБА_1 . визначений як голова фермерського господарства; у фермерському господарстві утворений вищий орган його управління - Збори фермерського господарства; голова фермерського господарства є представницьким та виконавчим органом; Статутом не передбачалося порядку скликання Зборів фермерського господарства, у тому числі повідомлення членів фермерського господарства про їх скликання, а також порядку проведення зборів та прийняття відповідних рішень.

Згідно з рішенням від 09.11.2009 № 1 та наказом голови ФГ "СКІФ О" № 8-к від 09.11.2009 у зв`язку з досягненням пенсійного віку та необхідністю лікування позивач тимчасово, на невизначений термін залишив посаду голови фермерського господарства (без виходу з числа учасників (засновників) фермерського господарства), а керування господарством тимчасово, на невизначений термін доручив члену господарства ОСОБА_2, з певними обмеженнями повноважень в його діяльності, а саме права на внесення змін до установчих документів (т. 1, а.с. 18-19).

На підставі зазначених повноважень виконуючий обов`язки голови фермерського господарства ОСОБА_2 здійснював господарсько-фінансову діяльність і керівництво фермерським господарством до 31.08.2016 (дата смерті).

У позовній заяві позивач зазначив, що навесні 2017 року під час перевірки господарсько-фінансових документів виявив, що за час керівництва фермерським господарством виконуючий обов`язки голови фермерського господарства ОСОБА_2 самовільно, без його згоди прийняв рішення зборів членів ФГ "СКІФ О" від 23.01.2013, оформлене протоколом № 1 від 23.01.2013, а під час судового розгляду справи вказав, що дізнався про це у липні 2016 року.

Так, за змістом цього рішення на зборах були присутні члени господарства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зв`язку з чим збори вважались легітимними.

На порядок денний зборів були поставлені питання про обрання голови та секретаря зборів, про розгляд заяви ОСОБА_1 про вихід зі складу членів фермерського господарства, про обрання голови фермерського господарства та про нову редакцію статуту фермерського господарства.

За результатами прийнятих зборами рішень було вирішено виключити ОСОБА_1 зі складу членів фермерського господарства та затвердити Статут ФГ "СКІФ О" у новій редакції, згідно з пунктом 1.3. якої засновником фермерського господарства зазначено ОСОБА_2 .

На підставі зазначених рішення та протоколу зборів членів фермерського господарства ОСОБА_2 12.02.2013 здійснив державну реєстрацію нової редакції Статуту ФГ "СКІФ О" за № 14981050006000365.

Проте, відповідно до вищезгаданого висновку експерта ОНДІСЕ від 05.02.2018 №17-0669 за результатами проведеної у справі судової почеркознавчої експертизи підпис від імені ОСОБА_1 в оригіналі протоколу зборів ФГ "СКІФ О" від 25.01.2013 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_1 в оригіналі заяви про вихід зі складу членів ФГ "СКІФ О" від 25.01.2013 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Згідно з поясненнями свідка ОСОБА_6 22.07.2016 її батько ОСОБА_1 запропонував написати заяву про зарахування до складу членів фермерського господарства, а 23.07.2016 запросив її та ОСОБА_2 , якому озвучив вказану заяву, запропонувавши підготувати рішення зборів. У свою чергу, ОСОБА_2 погодився із її заявою, але заявив, що ОСОБА_1 не має права вирішувати питання щодо фермерського господарства, оскільки у 2013 році проведена перереєстрація господарства і це зроблено таємно з підробленням підпису ОСОБА_1

Разом з тим, у заявах свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вказано, що з 25.01.2013 ОСОБА_1 був обізнаний з тим, що він був виключений зі складу членів фермерського господарства, а засновником є лише ОСОБА_2

Під час судового розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 пояснив, що у липні 2016 року дізнався про своє виключення зі складу членів ФГ "СКІФ О" та з метою врегулювання цієї ситуації подав заяву від 27.07.2016 Стопкевичу Д.О з проханням включити його до складу членів господарства. Необхідність подачі заяви обґрунтовується ним як спосіб вирішення ситуації стосовно його виключенню.

Частиною 1 статті 167 визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами". У свою чергу, згідно з частиною 3 цієї ж статті "під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав".

Відповідно до статті 55 ГК України господарські організації - це юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку".

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств визначені положеннями Закону України "Про фермерське господарство", згідно зі статтями 1, 2, 4 якого фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Позивач, будучи членом фермерського господарства, мав право брати участь у його діяльності, а також мати свою частку у майні господарства.

У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 57 Господарського кодексу України установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Статут суб`єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб`єкта господарювання, а також інші відомості, пов`язані з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Як зазначено вище, фермерське господарство діє на основі установчого документа - статуту, в якому повинні бути зазначені серед іншого органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

За положеннями статті 65 ГК України викладені основні напрямки управління підприємством, зокрема управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу; власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів; для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи; у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін; керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами; керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону; особливості управління підприємствами окремих видів (організаційних форм підприємств) встановлюються цим Кодексом та законами про такі підприємства".

Відповідно до Статуту Фермерського господарства "СКІФ О" у редакції 2008 року вищим органом управління фермерським господарством зазначено Збори фермерського господарства.

Таким чином, у Фермерському господарстві "СКІФ О" утворено вищий орган управління - Збори фермерського господарства, до компетенції якого належить виключення із членства у фермерському господарстві, при цьому такі повноваження не належать голові фермерського господарства. При цьому Статутом фермерського господарства взагалі не передбачені порядок скликання Зборів, повідомлення членів господарства про їх проведення, а також порядок прийняття рішень, у тому числі повноважність Зборів.

Як стверджує позивач, він не був повідомлений про Збори ФГ "СКІФ О" 25.01.2013, у їх проведені та прийнятті рішень участі не брав, та протокол Зборів не підписував, у зв`язку з чим відповідач повинен довести протилежне, однак, останнім не доведено, що ним вживалися заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про проведення зборів та безпосередню участь позивача у їх роботі.

Відповідно до пункту 2.14. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними у судовому порядку у разі недотримання процедури їх скликання, встановленої. Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо".

Отже, позивач не був повідомлений про скликання Зборів фермерського господарства, а тому не приймав участі у них, чим порушено його корпоративні права на управління діяльністю даного господарства.

За змістом частини 2 статті 20 ГК України кожний суб`єкт має право на захист своїх прав і законних інтересів, яке захищається серед іншого шляхом визнання недійсними актів суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта.

Таким чином, як правильно вказав місцевий господарський суд, Збори фермерського господарства "СКІФ О" 25.01.2013 були проведені з порушенням положень пунктів 1.3. та 7.2. Статуту фермерського господарства, так як були проведені без участі позивача, а відсутність їх легітимності вплинули на законність прийнятих на них рішень, у тому числі затвердження нової редакції статуту, а тому рішення зборів цього господарства № 1 від 25.01.2013 та статут у редакції 2013 року є недійсними.

Що стосується клопотання відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. При цьому аргументи відповідача, що про порушене право позивач міг дізнатися раніше, ніж він стверджує, мають ґрунтуватись не на можливих обставинах (визначене законодавством право отримувати публічну інформацію з державних реєстрів тощо), а на конкретних обставинах, що підтверджуються наданими у справі належними доказами, за яких суд може однозначно (достеменно) встановити момент, коли особа могла довідатись про порушення його прав.

Позивач вказує, що йому стало відомо про порушення прав щодо наявності оспорюваного рішення та статуту у липні 2016 року та навесні 2017 року при перевірці документів фермерського господарства, оскільки до цього він тимчасово не приймав участі у роботі господарства у зв`язку з наведеними вище обставинами.

Натомість, відповідач зазначив, що обізнаність позивача з оспорюваним рішенням зборів пов`язана з моментом його виключення із членства у фермерському господарстві, а саме з дня прийняття рішення зборів від 25.01.2013, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також виконанні обов`язків керівника господарства у період з 2009 по 2013 роки та невиконанні їх після 2013 року.

Як зазначено вище, свідок ОСОБА_6 пояснила, що 23.07.2016 вона стала свідком повідомлення ОСОБА_2 свого батька ОСОБА_1 про його виключення зі складу членів фермерського господарства.

Поряд з цим у матеріалах справи наявні заява про включення ОСОБА_1 від 27.07.2016 до складу членів фермерського господарства, а також протокол № 2 від 01.08.2016 Зборів членів ФГ "СКІФ О", на яких прийняте рішення про включення позивача до складу членів даного господарства, та цей протокол підписаний позивачем, як головою Зборів фермерського господарства.

Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 17.05.2017 у справі № 665/45/17 вказане рішення Зборів членів фермерського господарства "СКІФ О", оформлене протоколом № 2 від 01.08.2016, визнане недійсним, із зазначенням, що включення ОСОБА_1 до складу членів фермерського господарства відбулося з порушеннями, оскільки він не мав права приймати участь у роботі Зборів, у вирішенні питань порядку денного, оскільки такі повноваження у нього виникли б тільки з моменту державної реєстрації змін до Статуту, а безпосередньо сам ОСОБА_2 на них не був присутній.

Відтак, скасування рішення Зборів фермерського господарства, оформленого протоколом № 2 від 01.08.2016, не є підставою для неврахування самого факту обізнаності позивача з тим, що він не був членом фермерського господарства станом на дату подачі заяви, тобто 27.07.2016, а тому посилання ОСОБА_1 на те, що йому стало відомо про оспорюване рішення лише навесні 2017 року судом до уваги обґрунтовано не прийнято.

Натомість, оцінюючи обов`язок відповідача щодо спростування наданої позивачем інформації про порушення його прав, слід зазначити, що прийняттям ОСОБА_1 наказу № 8-к від 09.11.2009 та рішення № 1 від 09.11.2009 про складення ним повноважень голови фермерського господарства він не висловлювався щодо припинення членства у фермерському господарстві, а напроти вказав у них про подальше членство.

Крім того, продовження здійснення діяльності у якості керівника ФГ "СКІФ О" позивачем у період з 2009- 2013 роки підтверджує і сам відповідач у наданому до суду запереченні від 14.11.2017. Проте, доказів того, що позивач здійснював керівництво фермерським господарством після дати прийняття оспорюваного рішення Зборів та до 23.07.2016, а тому був обізнаний із виключенням його зі складу членів фермерського господарства, відповідачем не надано.

За таких обставин, діяльність позивача у якості голови фермерського господарства у період до 2013 року ніяким чином не пов`язана із членством у фермерському господарстві, а тому ці обставини не спростовують його тверджень про необізнаність із рішенням зборів, оформленим протоколом № 1 від 25.01.2013, у тому числі до 23.07.2016.

Судом підставно враховано, що позивач не міг довідатися про проведення зборів 25.01.2013, оскільки не виконував обов`язків голови господарства з 2013 року, а безпосередньо відповідачем не доведено, що у період з дня прийняття оспорюваного рішення та до 23.07.2016 ОСОБА_1 був обізнаний з ним.

Що стосується пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , то ці пояснення стосуються не фактів та відомих їм обставин, а висновків про обізнаність ОСОБА_1 з рішенням зборів від 25.01.2013, тому ці пояснення не приймаються до уваги судовою колегією.

При цьому посилання відповідача на внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у 2013 році відомостей про зміну складу членів господарства не приймаються до уваги, оскільки таке внесення ніяким чином не впливає на обізнаність позивача з фактом його виключення зі складу членів господарства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач не пропустив строк позовної давності щодо звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки довідався про їх порушення 23.07.2016, а звернувся до суду з вказаним вище позовом 15.09.2017, тобто у встановлений законом трирічний строк.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вищевикладені висновки господарського суду першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "СКІФ О" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 08.04.2019 у справі № 923/875/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.07.2019.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Лавриненко