Постанова

від 10.09.2019 по справі 923/875/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 923/875/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.А., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Скіф О"

на рішення Господарського суду Херсонської області

(суддя - Закурін М.К.)

від 08.04.2019

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Поліщук Л.В., судді: Богатир К.В., Лавриненко Л.В.)

від 25.06.2019

у справі № 923/875/17

за позовом ОСОБА_1

до Фермерського господарства "Скіф О"

про визнання рішення та статуту недійсними,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явилися

відповідача - ОСОБА_2 .

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Фермерського господарства "Скіф О" (далі - ФГ "Скіф О") про визнання недійсними рішень зборів членів ФГ "Скіф О" від 25.01.2013, оформлених протоколом №01 від 25.01.2013, та нової редакції статуту ФГ "Скіф О", зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.02.2013 за №14981050003000365.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що весною 2017 року під час перевірки господарсько-фінансових документів ОСОБА_1 дізнався про проведення 25.01.2013 зборів членів Фермерського господарства "СКІФ О", на яких вирішувалися питання управління господарством та затвердження нової редакції Статуту. На вказані Загальні збори позивач, який був головою фермерського господарства та єдиною повноважною особою у відповідності до пункту 7.2. Статуту фермерського господарства у питанні затвердження та ухвалення будь-яких змін до Статуту, не запрошувався та безпосередньої участі у них не приймав, не головував на них та протокол № 1 від 25.01.2013 не підписував, а, отже, підпис у вказаному протоколі є підробленим.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 03.05.2018 у справі №923/875/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю з огляду на те, що позивачем пропущено строк позовної давності про застосування якого заявлено Фермерським господарством "Скіф О".

2.2. Одеський апеляційний господарський суд постановою від 02.08.2018 рішення Господарського суду Херсонської області від 03.05.2018 у справі №923/875/17 залишив без змін.

2.3. Постановою Верховного Суду від 24.10.2018 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 та рішення Господарського суду Херсонської області від 03.05.2018 у справі №923/875/17 скасовано, справу №923/875/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

У постанові Верховного Суду зазначено, що в даному випадку господарські суди не надали належної оцінки тій обставині, яким чином учасник фермерського господарства, якого не зобов`язано ні Законом України "Про фермерське господарство", ні вимогами статуту фермерського господарства повідомляти про проведення, дату, час та місце проведення зборів, повинен був або мав можливість довідатися про порушення свого права (зміни у складі учасників фермерського господарства) або про особу, яка його порушила. Отже, враховуючи, що у Фермерського господарства "Скіф О" немає зобов`язань перед своїми членами щодо повідомлення про проведення загальних зборів та надання іншої інформації, господарськими судами не з`ясовано, чи міг за таких обставин позивач проявити звичайну обачність, зацікавитися станом своїх корпоративних прав та довідатись про порушення свого права, з урахуванням тієї обставини, що позивач неодноразово наголошував на тому, що керівництво поточною діяльністю фермерського господарства його сином повністю його влаштовувало. З огляду на викладене суд касаційної інстанції вказав, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що позов у цій справі був пред`явлений поза межами позовної давності від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, є передчасним, оскільки зроблений з неправильним застосуванням до спірних правовідносин статті 261 Цивільного кодексу України щодо перебігу позовної давності, тобто не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

2.4. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Херсонської області від 08.04.2019 у справі №923/875/17 позовні вимоги задоволено; визнано недійсним рішення зборів членів Фермерського господарства "Скіф О" № 1 від 25.01.2013; визнано недійсним статут Фермерського господарства "Скіф О" (нова редакція) від 2013 року, зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.02.2013 за №14981050003000365.

2.5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 рішення Господарського суду Херсонської області від 08.04.2019 у справі №923/875/17 залишено без змін.

2.6. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- відповідно до рішення дванадцятої сесії Чаплинської районної ради народних депутатів від 08.04.1993 за №140 та розпорядження Чаплинської районної ради народних депутатів від 13.08.1993 за № 30-р ОСОБА_1 було засновано та зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "Скіф", в якому ОСОБА_1 був визначений як засновник і голова фермерського господарства;

- статут Селянського (фермерського) господарства "Скіф" і нову назву - Фермерське господарство "Скіф О" затверджено 26.02.2008;

- Фермерське господарство "Скіф О" отримало нове свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО №665292, вказані зміни внесені до Єдиного державного реєстру за №14981050003000365 від 26.02.2008;

- згідно з пунктом 1.3 статуту фермерського господарства у редакції 2008 року, членами Фермерського господарства "Скіф О" є голова фермерського господарства ОСОБА_1 та член фермерського господарства ОСОБА_5 ;

- статутний фонд (складений капітал) фермерського господарства становить 1000 грн (пункт 4.1 статуту);

- відповідно до пункту 4.2 статуту внесок членів ФГ до статутного фонду за рахунок їх майна та коштів становить: 1) голова ФГ ОСОБА_1 - 500 грн (50 %), 2) член фермерського господарства ОСОБА_5 - 500 грн (50 %);

- пунктом 7.1 статуту визначено, що Вищим органом управління фермерського господарства є рішення зборів фермерського господарства;

- згідно із пунктом 7.2 статуту до виключної компетенції рішення голови фермерського господарства належать, зокрема, затвердження та ухвалення будь-яких змін до цього статуту, виключення зі складу членів фермерського господарства;

- представницьким та виконавчим органом фермерського господарства є голова. Інтереси фермерського господарства представляє голова (пункт 7.3 статуту);

- згідно з рішенням від 09.11.2009 № 1 та наказом голови фермерського господарства "Скіф О" № 8-к від 09.11.2009 у зв`язку з досягненням пенсійного віку та необхідністю лікування ОСОБА_1 тимчасово, на невизначений термін залишив посаду голови фермерського господарства (без виходу з числа учасників (засновників) фермерського господарства), а керування господарством тимчасово, на невизначений термін доручив члену господарства ОСОБА_5 , з певними обмеженнями повноважень в його діяльності, а саме права на внесення змін до установчих документів;

- на підставі зазначених повноважень виконуючий обов`язки голови фермерського господарства ОСОБА_5 здійснював господарсько-фінансову діяльність і керівництво фермерським господарством до 31.08.2016;

- ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 02.09.2016);

- в якості доводів позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що навесні 2017 року під час перевірки господарсько-фінансових документів виявив, що за час керівництва фермерським господарством виконуючий обов`язки голови фермерського господарства ОСОБА_5 самовільно, без його згоди прийняв рішення зборів членів Фермерського господарства "Скіф О" від 23.01.2013, оформлене протоколом № 1 від 23.01.2013, а під час судового розгляду справи вказав, що дізнався про це у липні 2016 року;

- за змістом оспорюваного рішення на зборах були присутні члени господарства ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , у зв`язку з чим збори вважались легітимними;

- на порядок денний зборів були поставлені питання про обрання голови та секретаря зборів, про розгляд заяви ОСОБА_1 про вихід зі складу членів фермерського господарства, про обрання голови фермерського господарства та про нову редакцію статуту фермерського господарства;

- за результатами прийнятих зборами рішень було вирішено виключити ОСОБА_1 зі складу членів фермерського господарства та затвердити статут Фермерського господарства "Скіф О" у новій редакції, згідно з пунктом 1.3. якої засновником фермерського господарства зазначено ОСОБА_5 ;

- на підставі зазначених рішення та протоколу зборів членів фермерського господарства ОСОБА_5 12.02.2013 здійснив державну реєстрацію нової редакції статуту Фермерського господарства "Скіф О" за № 14981050006000365;

- відповідно до висновку експерта ОНДІСЕ від 05.02.2018 №17-0669 за результатами проведеної у справі судової почеркознавчої експертизи підпис від імені ОСОБА_1 на оригіналі протоколу зборів Фермерського господарства "Скіф О" від 25.01.2013 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_1 в оригіналі заяви про вихід зі складу членів Фермерського господарства "Скіф О" від 25.01.2013 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою;

- згідно з поясненнями свідка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько ОСОБА_1 запропонував написати заяву про зарахування до складу членів фермерського господарства, а 23.07.2016 запросив її та ОСОБА_5 , якому озвучив вказану заяву, запропонувавши підготувати рішення зборів. У свою чергу, ОСОБА_5 погодився із її заявою, але заявив, що ОСОБА_1 не має права вирішувати питання щодо фермерського господарства, оскільки у 2013 році проведена перереєстрація господарства і це зроблено таємно з підробленням підпису ОСОБА_1 ;

- у заявах свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вказано, що з 25.01.2013 ОСОБА_1 був обізнаний з тим, що він був виключений зі складу членів фермерського господарства, а засновником є лише ОСОБА_5 ;

- під час судового розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 пояснив, що про своє виключення зі складу членів Фермерського господарства "Скіф О" дізнався у липні 2016 року та з метою врегулювання цієї ситуації подав заяву від 27.07.2016 ОСОБА_5 з проханням включити його до складу членів господарства. Необхідність подачі заяви обґрунтовував як спосіб вирішення ситуації стосовно його виключення.

2.7. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив того, що збори 25.01.2013 були проведені з порушенням положень пунктів 1.3 та 7.2 статуту фермерського господарства, оскільки проведені без участі позивача, а відсутність їх легітимності вплинули на законність прийнятих на них рішень, у тому числі затвердження нової редакції статуту.

При цьому місцевий суд врахував, що позивач не міг довідатися про проведення зборів 25.01.2013, оскільки не виконував обов`язків голови господарства з 2013 року, а відповідачем не доведено, що у період з дня прийняття оспорюваного рішення та до 23.07.2016 позивач був обізнаний з рішенням.

З огляду на зазначене, місцевий суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності за зверненням до суду з метою захисту своїх прав, оскільки довідався 23.07.2016, а з позовом звернувся 15.09.2017.

2.8. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Херсонської області від 08.04.2019 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 у справі №923/875/17, Фермерське господарство "Скіф О" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, застосувавши до спірних правовідносин наслідки пропущення позовної давності.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Фермерського господарства "Скіф О":

- оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій прийняті з суттєвими порушеннями норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права в частині заявленої відповідачем позовної давності, зокрема статей 87, 236, 316 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про фермерське господарство", статті 261 Цивільного кодексу України.

3.3. У доповненні до касаційної скарги Фермерське господарство "Скіф О" зазначає додаткові підстави для скасування рішення місцевого суду та постанови суду апеляційної інстанції.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду Херсонської області від 08.04.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 у справі №923/875/17 залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

4.2. За змістом частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

4.3. Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. (Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 922/4316/14).

4.4. Судові рішення в частині висновків господарських судів про те, що позивачем доведено порушення його прав та інтересів при виключенні його зі складу членів Фермерського господарства "Скіф О" відповідно до протоколу №01 від 25.01.2013 та реєстрації нової редакції статуту, що відбулася 28.02.2013, не оскаржується.

4.5. Відповідно до вимог касаційної скарги, Фермерським господарством "Скіф О" оспорюється правильність висновків судів попередніх інстанцій про відмову у застосуванні до спірних правовідносин позовної давності.

4.6. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

Порівняльний аналіз змісту термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

При цьому за змістом зазначеної норми (статті 261 Цивільного кодексу України) законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Отже, при визначенні початку перебігу строку позовної давності суду слід з`ясовувати та враховувати обставини як щодо моменту, коли особа довідалась, так і щодо моменту, коли особа могла дізнатися (мала можливість дізнатися) про порушення свого права в їх сукупності, як обов`язкових складових визначення початку перебігу позовної давності.

4.7. Відповідно до статті 83 Цивільного кодексу України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, установлених законом.

4.8. Закон України "Про фермерське господарство" визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції, чинній на момент проведення спірних загальних зборів) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону. Фермерське господарство має своє найменування, печатку і штамп. Фермерське господарство діє на основі статуту. У статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Однією з особливостей фермерського господарства, яка відрізняє його від інших суб`єктів господарювання і пов`язана з особливим правовим статусом і метою, є передбачена законом можливість участі в його діяльності членів фермерського господарства. Ними можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім`ї, родичі, які об`єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом) (частина 1 статті 3 Закону України "Про фермерське господарство").

4.9. Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Тобто наявність статутного фонду фермерського господарства дає певний обсяг корпоративних прав особі, частка якої визначається у статутному фонді.

4.10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем доведено порушення його прав та інтересів при виключенні його зі складу членів Фермерського господарства "Скіф О" згідно з протоколом №01 від 25.01.2013, оскільки підпис від імені ОСОБА_1 на оригіналі протоколу зборів Фермерського господарства "Скіф О" від 25.01.2013 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою, що підтверджується висновком експерта ОНДІСЕ від 05.02.2018 №17-0669.

При цьому судами встановлено, що факт підробки статутних документів був виявлений позивачем під час приймання у члени фермерського господарства нового члена (дочки позивача) у кінці липня 2016 року, коли його син сам визнав факт підробки документів та надав згоду поновити статус голови фермерського господарства, на що 26.07.2016 видав довіреність на виконання процедури перереєстрації нових статутних документів.

Судами попередніх інстанцій враховано, що ОСОБА_1 не міг довідатися про проведення зборів 25.01.2013, оскільки в цей період не виконував обов`язків голови господарства, а відтак і не був обізнаний про прийняття оспорюваного рішення.

Крім того судами встановлено, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 здійснював керівництво фермерським господарством після дати прийняття оспорюваного рішення зборів та був обізнаний із виключенням його зі складу членів фермерського господарства.

Виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій та врахувавши положення закону та вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду від 24.10.2018 у даній справі, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що ОСОБА_1 не був обізнаний про прийняття оспорюваного рішення зборів до кінця липня 2016 року та не пропустив строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав, в зв`язку з чим відсутні правові підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності та обґрунтованим є задоволення позовних вимог.

4.11. Доводи, викладені в касаційній скарзі та доповненні до касаційної скарги Фермерського господарства "Скіф О", колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вони не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та, передусім, зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.12. При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин, колегія суддів, відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі №6-2407цс15, від 01.07.2015 у справі №6-178гс15, та Верховного Суду в постанові від 15.05.2018 у справі №911/3210/17, від 08.05.2018 у справі №911/2534/17, від 30.07.2019 у справі №911/1108/18.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Фермерське господарство "Скіф О".

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Скіф О" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 08.04.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 у справі №923/875/17 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кролевець