Постанова

від 13.02.2010 по справі 33/190-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний г осподарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2010 р. Справа № 33/190-0 9

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвк ін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників с торін:

позивача - Макаренко О.М.

відповідача - не з'явився.

розглянула у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу позивача вх. № 33Х/3-7 на рішення господарсь кого суду Харківської област і від 14.12.09 р. по справі № 33/190-09

за позовом ЗАТ «Буддет аль», смт. Нова Водолага

до СПД ФО ОСОБА_2, м. Харків

про визнання догово ру недійсним -

встановила:

В липні 2009 р. позивач - ЗАТ «Буддеталь», смт. Нова Вод олага звернувся до господарс ького суду з позовною заявою в якій, з урахуванням уточнен ь та доповнень, просив визнат и недійсним укладений між ни м та відповідачем - ФОП ОСО БА_2 договір на виготовленн я продукції із давальницької сировини № 30-05/08 від 30.05.2008 р. та стяг нути з відповідача судові ви трати, з посиланням на фіктив ність договору та не узгодже ність сторонами істотних умо в договору.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 14.12.09 р. (суддя Савченко А.А.) по спр аві № 33/190-09 в задоволенні позовн их вимог відмовлено.

Рішення мотивоване з тих пі дстав, що договір № 33/190-09 відпові дає вимогам чинного законода вства, сторонами з метою його виконання учинялися певні д ії, позивач не довів, що догові р укладено без наміру створе ння правових наслідків, в зв' язку з чим, підстави для визна ння його недійсним відсутні .

Позивач з рішенням господа рського суду не погоджується , вважає його таким, що прийнят е з порушенням норм матеріал ьного та процесуального прав а, подав апеляційну скаргу, в я кій просить рішення скасуват и та прийняти нове, яким задов ольнити його позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що господарський суд при винес енні рішення безпідставно не взяв до уваги той факт що стор они при укладанні договору № 30-05/08 від 30.05.2008 р. не узгодили всі не обхідні істотні умови, необх ідні для даного виду правочи ну, сам договір не спрямовани й на реальне настання правов их наслідків, що, на думку відп овідача, зумовлює недійсніст ь вказаного договору.

Крім того, позивач також пос илається на те, що господарсь кий суд при винесенні рішенн я проігнорував той факт, що ві дповідач в обґрунтування сво їх заперечень надав акти-при йому передач продукції, які з боку позивача підписані нев ідомою особою, а також специф ікації, які складені з поруше нням відповідних вимог чинно го законодавства України та ін.

Відповідач в судове засід ання свого представника не н аправив, хоча належним чином повідомлений про час та місц е розгляду апеляційної скарг и, відзиву чи пояснення по ска рзі не надав, про причини непр ибуття представника не повід омив.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевір ивши законність та обґрунтов аність рішення суду встанови ла, 30.05.2008р. між ФЛ-П ОСОБА_2 (За мовник) та ЗАТ «Буддеталь»(Ви конавцем) було укладено дого вір підряду № 30-05/08, який підписа но уповноваженими представн иками сторін (в т.ч. з боку пози вача - тодішнім головою прав ління Цебинога О.І.) та скр іплений їх печатками.

Відповідно до умов договор у відповідач (Замовник) доруч ив, а позивач (Виконавець) прий няв на себе зобов'язання вико нати наступні роботи: вигото влення будівельних елементі в та виробів з бетону та заліз обетону, столярних виробів в кількості та номенклатурі, в казаних у специфікаціях, що є невід'ємною частиною догово ру.

У відповідності до п. 1.2 дого вору сторони визначили, що по зивач виконує роботи на свій ризик власними силами з мате ріалів (давальницької сирови ни) Замовника та використову є власні матеріали, а Замовни к - відповідач по справі зобов 'язується прийняти результат и робіт та оплатити їх.

Пунктом 1.3 договору визначе но, що строки виконання робіт та передачі продукції погод жуються сторонами в специфік аціях. Робота вважається при йнятою після підписання стор онами актів здачі-приймання робіт.

Вказаний договір прийняти й сторонами до виконання, про що свідчать залучені до мате ріалів справи акти прийому-п ередачі готової продукції з посиланням в них на спірний д оговір, специфікації, виписк и з банку, тощо.

Обґрунтовуючи вимогу про в изнання договору підряду нед ійсним, позивач посилається зокрема на те, що договір є фік тивним та не породжує правов их наслідків, тому відповідн о до ст. 234 ЦК України фіктивни й правочин визнається судом недійсним.

З матеріалів справи також в бачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рі шення крім іншого виходив з т ого, що договір № 33/190-09 відповіда є вимогам чинного законодавс тва, сторонами з метою його ви конання учинялися певні дії, позивач не надав доказів під тверджуючих укладання догов ору без наміру створення пра вових наслідків в зв' язку з чим, підстави для визнання йо го недійсним відсутні.

Викладені вище висновки го сподарського суду, на думку к олегії суддів, повністю відп овідають фактичним обставин ам спору та матеріалам справ и, їм надана правильна та нал ежна правова оцінка, в зв' яз ку з чим відсутні підстави дл я задоволення апеляційної ск арги і скасування прийнятого по справі рішення.

Статтею 6 ЦК України встанов лено, що сторони мають право у класти договір, який не перед бачений актами цивільного за конодавства, але відповідає загальним засадам цивільног о законодавства. Сторони маю ть право врегулювати у догов орі, який передбачений актам и цивільного законодавства, свої відносини, які не врегул ьовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільног о законодавства і врегулюват и свої відносини на власний р озсуд. Сторони в договорі не м ожуть відступити від положен ь актів цивільного законодав ства, якщо в цих актах прямо вк азано про це, а також у разі, як що обов'язковість для сторін положень актів цивільного з аконодавства випливає з їх з місту або із суті відносин мі ж сторонами.

Відповідно до п. 1-3 ст. 180 ГК України, зміст господарсь кого договору становлять умо ви договору, визначені угодо ю його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або прип инення господарських зобов'я зань, як погоджені сторонами , так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договор у відповідно до законодавств а. Господарський договір вва жається укладеним, якщо між с торонами у передбачених зако ном порядку та формі досягну то згоди щодо усіх його істот них умов. Істотними є умови, ви знані такими за законом чи не обхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін по винна бути досягнута згода. П ри укладенні господарськог о договору сторони зобов'яза ні у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії дог овору.

Відповідно до ст. 638 ЦК Украї ни договір є укладеним, якщо сторони в належній формі дос ягли згоди з усіх істотних ум ов договору. Істотними умова ми договору є умови про пре дмет договору, умови, що визн ачені законом як істотні аб о є необхідними для договор ів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хо ча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК Укра їни, підставою недійсності правочину є недодержання в м омент вчинення правочину сто роною (сторонами) вимог, які вс тановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою стат ті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. п. 1-3 , 5-6 ст. 203 ЦК України, зміст прав очину не може суперечити цьо му Кодексу, іншим актам цивіл ьного законодавства, а також моральним засадам суспільст ва. Особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обс яг цивільної дієздатності. В олевиявлення учасника право чину має бути вільним і відпо відати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямован ий на реальне настання право вих наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється б атьками (усиновлювачами), не м оже суперечити правам та інт ересам їхніх малолітніх, неп овнолітніх чи непрацездатни х дітей.

Ст. 234 ЦК України встановлено , що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створенн я правових наслідків, які обу мовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнаєть ся судом недійсним.

Суд першої інстанції при ви несенні рішення правомірно в становив, що предметом догов ору підряду є виготовлення п озивачем на замовлення відпо відача будівельних елементі в та виробів з бетону та заліз обетону, столярних виробів, т обто визначення сторонами пр едмету договору в такий спос іб не суперечить вимогам ст. 6 ЦК України, ст. 180 ГК України.

Матеріали справи, а саме низ ка накладних, рахунки - фактур и, акти приймання - передачі го тової продукції за договором № 30-05/08 від 30.05.2008р., підписані предс тавниками сторін, свідчать п ро те, що сторонами виконувал ись умови договору, а саме на в иконання умов договору підря ду позивачем по справі надав ались послуги з виготовлення продукції, за які відповідач ем було проведено відповідні оплати, що підтверджується б анківськими виписками, надан ими відповідачем до матеріал ів справи.

Відповідно до вимог п. 1.3 спір ного договору, робота вважає ться виконаною після підписа ння сторонами акту здачі-при ймання робіт.

Відповідні акти також залу чені до матеріалів справи.

Вказане спростовує посила ння позивача на те, що договір № 30-05/08 від 30.05.2008 р. не є спрямованим на настання правових наслід ків, та є підставою для відмов и в задоволенні позову щодо в изнання даного договору фікт ивним.

Підстави для визнання неді йсним договору № 30-05/08 від 30.05.2008 р. п о мотивам його невідповіднос ті вимогам ст. ст. 203, 215 ЦК Україн и відсутні.

Посилання позивача на неві дповідність залучених до мат еріалів справи специфікацій до договору вимогам чинного законодавства України також не може бути прийняте судом д о уваги, оскільки відповідні сть чи невідповідність вказа них документів вимогам чинно го законодавства не є предме том розгляду суду в межах дан ої справи. З тих же підстав не можуть бути прийняті судом д о уваги доводи позивача про н еналежність підписів уповно важеним представникам позив ача на актах прийняття-перед ачі готової продукції.

Таким чином, твердження поз ивача про недосягнення згоди відносно істотних умов дого вору підряду, що як наслідок, с уперечить нормам глави 61 ЦК Ук раїни про підряд; про те, що до говір не спрямований на реал ьне настання правових наслід ків, що обумовлені ним; про від сутність підписаних специфі кацій до договору, обов' язк овість, яких передбачена без посередньо п. 1.3 договору; про н едосягнення сторонами згоди стосовно строку виконання р обіт, ціни робіт та матеріалі в та способів її визначення, н орм витрат, порядку оплати ро бот, тобто відсутність суттє вих умов договору, не є недове деними та такими, що не можуть бути підставою для визнання договору недійсним.

Разом з тим, аналіз положень ст. ст. 203, 216 ЦК України, ст. 180 ГК Ук раїни свідчить про те, що неви конання чи неналежне виконан ня угоди не може тягнути за со бою правових наслідків у в игляді визнання угоди недій сною. При цьому, недійсною мож е бути визнана лише укладена угода, тобто така, щодо якої сторонами в потрібній формі досягнуто згоди з усіх істот них умов. Тобто, угода в якій с торонами при її укладанні не досягнуто згоди з однієї або кількох істотних її умов не м оже тягнути за собою наслідк у визнання такої угоди недій сною.

Таким чином, вимоги відпові дача про визнання недійсним спірного договору з підстав відсутності в ньому істотних умов в будь-якому випадку зад оволенню не підлягають

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог та заперечень що позивачем не виконано.

Таким чином, висновки, викла дені в рішенні господарськог о суду відповідають вимогам чинного законодавства та фак тичним обставинам справи, а м отиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть б ути підставою для його скасу вання.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Рішення господарськ ого суду Харківської області від 14.12.09 р. по справі № 33/190-09 залиши ти без змін, а апеляційну скар гу - без задоволення.

Повний текст постанови під писано 13.02.2010 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.