Ухвала

від 03.07.2019 по справі 633/407/17

ПЕЧЕНІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 633/407/17

Провадження № 2-п/633/2/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2019 року смт. Печеніги

Печенізький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Смирнова В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Меденець Т.С.,

заявника (відповідача) - Філоненка І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Печеніги, Харківської області заяву відповідача - ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 07.12.2018 року по цивільній справі № 633/407/17 за позовом Садівничого товариства УЮТ в особі голови ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої знищенням майна, -

В С Т А НО В И В:

В провадженні Печенізького районного суду Харківської області знаходилась цивільна справа № 633/407/17 за позовом Садівничого товариства УЮТ в особі голови ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої знищенням майна.

Заочним рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 07 грудня 2018 року позовні вимоги Садівничого товариства УЮТ в особі голови Скотнікова Віктора Федоровича до ОСОБА_1 частково задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СТ УЮТ матеріальну шкоду в розмірі 17 520 гривень 65 копійок, а також судові витрати у розмірі 1 600 гривень 00 копійок.

Відповідач - ОСОБА_1 не погодившись із вищезазначеним заочним рішенням суду від 07.12.2018 року, звернувся до суду із заявою про його перегляд, посилаючись на те, що про судовий розгляд справи йому не було відомо, оскільки поштові повідомлення не надходили, судові повістки про виклик до суду йому жодного разу не були вручені, а тому при розгляді справи та ухваленні судового рішення він був позбавлений можливості надати докази та заперечення на захист своїх прав та оспорити доводи позивача . При цьому стверджував, що про винесення заочного рішення йому стало відомо після відкриття виконавчого провадження від працівників органів державної виконавчої служби, які повідомили його телефоном 27 лютого 2019 року. У зв`язку з вищенаведеним просить переглянути справу, скасувати заочне рішення суду від 07.12.2018 року та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

В судовому засіданні відповідач підтримав заяву про перегляд заочного рішення, надавши пояснення аналогічні викладеним в заяві.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, відповідно до ст. 128 ЦПК України, причину неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , розглянувши матеріали заяви та цивільної справи № 633/407/17, вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно пункту 30 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року передбачено, що заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст. 224 ЦПК України (в діючій редакції ст. 280 ЦПК України) допускається лише у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з`явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними.... і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.

Тобто, однією з необхідних умов для заочного провадження є неявка відповідача в судове засідання. Неявкою відповідача є його фактична відсутність в залі судового засідання при розгляді справи по суті. При цьому необхідно враховувати, що неявкою відповідача є його особиста відсутність, а також відсутність його представника.

Згідно ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Судом встановлено, що дійсно заочне рішення Печенізьким районним судом Харківської області постановлено 07.12.2018 року у відсутності відповідача, при цьому він повідомлявся неодноразово про час та місце розгляду справи судовими повістками за адресою, вказаною в позові, оскільки адресу реєстрації встановити не виявилось можливим, ніяких заперечень або відзиву до суду не подав з невідомих причин. Окрім того, зважаючи на те, що відповідач - ОСОБА_1 зареєстрованим на території Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області та по м. Харкову та Харківської області не значився, подальший виклик відповідача в судове засідання також здійснювався шляхом розміщення 27.11.2018 року на офіційному веб-сайті Печенізького районного суду Харківської області повістки про виклик до суду на 04.12.2018 року.

Разом з тим , з матеріалів справи вбачається, що відповідачем - ОСОБА_1 жодного разу не отримувались судові повістки про виклик, вся судова кореспонденція, яка надсилалася відповідачу була повернута до суду з відміткою Укрпошти за закінченням терміну зберігання або з інших підстав, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 27.03.2019 року у справі за № 201/6092/17 передбачено, що приписи ЦПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення за закінченням терміну зберігання є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення за закінченням терміну зберігання не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.

У зв`язку з вищенаведеним, суд визнає причини неявки відповідача у судові засідання поважними, адже відповідач особисто не отримував повістки про виклик до суду. Також суд зазначає, що не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання і оголошення, розміщене на веб-сайті суду, оскільки дане повідомлення було розміщено на сайті суду з порушенням вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, а саме - пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. Таким чином суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не знав про знаходження в провадженні суду цивільної справи № 633/407/17, останній не повідомив суд про причини своєї не явки та не подав відзив на позовну заяву з поважних причин.

Водночас, суд зазначає, що з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має також вказати докази, які мають істотне значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву відповідача - ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 07.12.2018 року по цивільній справі № 633/407/17 за позовом Садівничого товариства УЮТ в особі голови ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої знищенням майна, - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України . У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали складено 03.07.2019 року.

Суддя: В.А. Смирнов