Ухвала

від 26.09.2019 по справі 633/407/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

26 вересня 2019 року

м. Харків

справа № 633/407/17

провадження № 22-ц/818/4022/19

Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати у цивільних справах Бровченка І.О.,

розглянув у порядку підготовки до апеляційного розгляду на відповідність вимогам закону апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Печенізького районного суду Харківської області від 07 грудня 2018 року в складі судді Тимченко А.М. у цивільній справі за позовом садівничого товариства УЮТ в особі Скотнікова Віктора Федоровича до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої знищенням майна ,-

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 07 грудня 2018 року позовну заяву садівничого товариства УЮТ в особі голови Скотнікова В.Ф. до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої знищенням майна, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь садівничого товариства УЮТ матеріальну шкоду в розмірі 17520,65 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Печенізького районного суду Харківської області від 03 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

09 липня 2019 року до Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій апелянт не погоджується з судовими рішеннями Печенізького районного суду Харківської області.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 по справі за позовом садівничого товариства УЮТ в особі Скотнікова В.Ф. до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої знищенням майна, залишено без руху.

Надати апелянту строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків , а саме: подання до суду апеляційної скарги, оформленої згідно вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, відповідно до кількості учасників справи.

Попереджено, що у разі невиконання зазначених вимог ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.

Також в ухвалі Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року зазначено, якщо апелянт оскаржує заочне рішення суду у повному обсязі, при поданні апеляційної скарги повинно бути сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі, вказано суму судового збору 2400 грн.

23 вересня 2019 року ОСОБА_1 уточнив апеляційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Печенізького районного суду Харківської області від 07 грудня 2018 року.

Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подано клопотання про розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

В обґрунтування заявленого клопотання ОСОБА_1 посилається на те, що його майновий стан не дозволяє сплатити зазначені судові витрати у зв`язку із тим, що він отримує пенсію в розмірі 1800 грн, на його утриманні знаходиться громадянська дружина, яка перенесла два інсульти та прикута до ліжка, окрім його пенсії вони інших доходів не отримують, розмір судового збору перевищує 5 % суми річного доходу за попередній календарний рік, хворіє низкою хронічних захворювань та потребує постійного прийому дорогих ліків. Надає копію пенсійного посвідчення, копію довідки Управління ПФУ Шевченківського об`єднаного управління ПФУ м. Харкова, в якій зазначено розмір пенсії, яку отримав апелянт у період з листопада 2018 року по квітень 2019 року та копію довідки щодо відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених та утриманих податків за період з 3 кварталу 2018 року по 4 квартал 2018 року.

Статтею 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до вимог вказаної статті відстрочення або розстрочення сплати, зменшення або звільнення від сплати судового збору можливе за відповідним клопотанням сторони за наявності зазначених умов.

При цьому, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк особі у разі, якщо вона виступає у процесуальному статусі позивача, а не відповідача.

Враховуючи те, що правовий статус апелянта - відповідач у справі, дія вказаної норми на нього не розповсюджується.

Крім того, при посиланні апелянта на те, що розмір судового збору перевищує 5 % суми річного доходу за попередній календарний рік, апелянтом не надано документів, які б підтверджували суму такого доходу, а саме за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 55 рішення у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх цивільних прав та обов`язків (Рішення ЄСПЛ у справі Гоффман проти Німеччини ( Hoffmann v. Germany ) від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі Кудла проти Польщі ( Cudla v. Poland ) від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia ) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ Kniat v. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ Jedamski and Jedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Положення статей ЦПК України та Закону України Про судовий збір не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 686/114/16-ц.

Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов`язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 904/9117/17.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку.

Однак, доказів на підтвердження вказаних доводів про те, що апелянт перебуває у скрутному матеріальному становищі до апеляційного суду не подано. Самі по собі посилання на скрутний майновий стан не є підставою для звільнення від сплати судового збору, належних і допустимих доказів (наприклад, документів про відсутність грошових коштів на рахунку, нерухомого та рухомого майна тощо) на підтвердження того, що майновий стан ОСОБА_1 перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку, скаржник суду не надав.

Таким чином, доводи про важкий майновий стан та відсутність можливості сплати судового збору без надання доказів наведеного не можуть бути підставою для звільнення, відстрочення або зменшення сплати судового збору, відповідно до положень статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України Про судовий збір , що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

З вказаних вище норм вбачається, що перелік підстав для відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору визначений законом і є вичерпним, крім того, апелянт не відноситься до категорії, які мають пільги щодо сплати судового збору, а клопотання апелянта не свідчить про наявність умов, що відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір є підставою для розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

За таких обставин, клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати задоволенню не підлягає.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що за апеляційною скаргою не може бути відкрито апеляційне провадження, оскільки апеляційна скарга не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України.

В порушення вимог п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України апелянтом не надано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

При поданні апеляційної скарги повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 2400 грн .

Відповідна сума підлягає сплаті за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101 ; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999628; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) ; код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 34312206080012 ; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У графі призначення платежу вказується: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до п.2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Як вбачається зі змісту переліку додатків до апеляційної скарги, апелянтом зазначено копію клопотання про перегляд заочного рішення. Однак зазначеного клопотання до апеляційної скарги апелянтом не додано. Також не надано усіх додатків до заяви апелянта, якою він просить розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати, а саме: не надано документів про стан здоров`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Відсутність вказаних додатків підтверджується актом Харківського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу , застосовуються положення статті 185 цього Кодексу .

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати апелянту строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме: подання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, та подання апеляційної скарги, оформленої згідно вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України.

Керуючись ст. 185 , ч. 2 ст. 357 ЦПК України , суд

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Печенізького районного суду Харківської області від 07 грудня 2018 року по цивільній справі за позовом садівничого товариства УЮТ в особі Скотнікова Віктора Федоровича до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої знищенням майна - залишити без руху.

Надати апелянту строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків, а саме: подання до суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, та подання апеляційної скарги, оформленої згідно вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України.

Попередити, що у разі невиконання зазначених вимог ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бровченко