Ухвала

від 08.11.2018 по справі 522/22612/16-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/424/18

Справа № 522/22612/16-ц

УХВАЛА

08 листопада 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії та просила визнати незаконним рішення ОМР №683-VІІ від 27.04.2016 року про Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0442 га, за адресою АДРЕСА_1 , скасування реєстрації права власності на вказану земельну ділянку та зобов`язання демонтувати капітальний паркан.

Ухвалою суду від 13.10.2017 року по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на час проведення якої провадження у справі було зупинено.

До суду 03.08.2018 року матеріали цивільної справи були повернуті разом висновком судової будівельно-технічної експертизи №17-5252 від 12.06.2018 року.

З 23.07.2018 року по 23.08.2018 року суддя перебувала у щорічній основній відпустці.

Ухвалою суду від 28.08.2018 року провадження по справі було поновлено та справу призначено до судового розгляду на 16.10.2018 року.

До суду 16.10.2018 року від представника позивача - Реви Д.С. надійшло до суду клопотання про зупинення провадження по справі, згідно якого просив зупинити провадження у даній справі до розгляду справи №522/10715/18 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , державного реєстратора Одеської обласної філії КП Центр державної реєстрації Іскрова Олега Вікторовича, ТОВ Санвіто Плюс про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити певні дії.

Також, до суду 16.10.2018 року надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сопільняка Валерія Юрійовича, згідно з яким просив закрити провадження у справі. Посилався на те, що позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що вона разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 7. У їх користування, як про це зазначено в позові, знаходилась земельна ділянка за цією ж адресою площею 0,0648 га.. Власником суміжного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , є відповідач - ОСОБА_2 , який у жовтні 2016 року почав зводити капітальний паркан на земельній ділянці позивачів. Предметом позов є захист права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з тим, з інформаційної довідки №141205705 від 12.10.2018 року вбачається, що власником вказаного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , є ОСОБА_6 Посилався на відсутність у позивачів права власності на вказаний об`єкт нерухомості, а тому і права користування земельною ділянкою, про порушення якого стверджується у позові, що, на думку представника відповідача, свідчить про відсутність предмету спору. За вказаних обставин просив закрити провадження у справі.

16.10.2018 року розгляд справи був відкладений за клопотанням представника позивача на 08.11.2018 року.

У судовому засіданні представник позивача - Рева Д.С., який також представляє інтереси третьої особи, подане клопотання про зупинення провадження по справі підтримав та просив задовольнити. Посилався на те, що на момент подання даного позову у позивачів було право власності на вказаний будинок за адресою: АДРЕСА_2 (раніше - ОСОБА_7 7. Представник позивача ОСОБА_8 подане клопотання також підтримала. При цьому, представника позивача заперечував проти закриття провадження у справі. Визнав, що дійсно правові підстави позову змінилися під час розгляду даної справи, їм стало відомо, коли їх насильно виселили і тому вони подали відповідний позов (справа яка розглядається у с. ОСОБА_9 ).

Представника відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сопільняк В.Ю. у судовому засіданні заперечував проти зупинення провадження у справі, при цьому посилався на розумні строки розгляду справи, а також на те, що розгляд даної справи здійснюється вже тривалий час. Також посилався на положення ч.3 ст. 210 ЦПК України, і виключних обставин для зупинення провадження на даній стадії розгляду справи не має, просив відмовити. Підтримав своє клопотання про закриття провадження у справі. Посилався на те, що з 2017 року позивачка не є власником домоволодіння і тому вона не може ініціювати розгляд справи в суді, її права не порушуються, а тому вважає, що предмет позову відсутній.

Представник Одеської міської ради - Дудніченко Д.О. у судовому засіданні також заперечував проти зупинення провадження у справі. Проти закриття провадження у справі не заперечував.

Суд з урахуванням вимог ст. 223 ЦПК України, за згодою осіб, які були присутні в судовому засіданні, ухвалив слухати справу за відсутності третьої особи, повідомленої належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У свою чергу, згідно ч.3 ст. 210 ЦПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.

Суд вбачає, що попереднє судове засіданні у даній справі було закрито 13.10.2017 року за правила ЦПК України (в редакції станом на той час), після експертизи провадження по справі було поновлено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року №2147-VIII. Вказаним Законом вводиться в дію нова редакція Цивільно-процесуального кодексу України.

Згідно п. 9 ч.1 Перехідних Положень (розділ ХІІ) справи, провадження яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу (Законом України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII) , розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, питання про зупинення провадження на стадії розгляду справи по суті регулюється положеннями ст. 210 ЦПК України, яка у свою чергу не передбачає обов`язку суду зупиняти провадження по справі з підстав п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є визнання незаконним рішення ОМР №683-VІІ від 27.04.2016 року про Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0442 га, за адресою АДРЕСА_1 , скасування реєстрації права власності на вказану земельну ділянку 10/3, та зобов`язання демонтувати незаконно побудований капітальний паркан, який розділяє земельні ділянки.

На розгляді судді Приморського районного суду м. Одеси Чернявської Л.М. перебуває справа №522/10715/18 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , державного реєстратора Одеської обласної філії КП Центр державної реєстрації Іскрова Олега Вікторовича, ТОВ Санвіто Плюс про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 ), скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити певні дії.

Розгляд справи №522/10715/18 не створює неможливості розгляду даної справи.

Таким чином, суд вбачає, що спори у даний справах стосуються різних об`єктів, виникли з різних правовідносин та обґрунтовані з посиланням на різні підстави позову, їхні вимоги є окремими та самостійними, а тому суд вважає, що правових підстав для зупинення провадження у справі, з огляду на положення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, відсутні, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача.

Відносно клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі суд враховує наступне.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Пороте поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Відповідний правовий висновок, викладений у постанові ВСУ від 03.05.2018 року по справі №404/251/17.

Суд вбачає, що на час звернення до суду з відповідним позовом позивачка була власником спірного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , чим і мотивувала свій позов.

Відсутність у позивачки права власності на вказане домоволодіння на теперішній час не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у даній справі, при цьому суд враховує, що позивачка звернулась до суду з відповідним позовом про захист її речових прав на вказане домоволодіння (справа №522/10715/18), що свідчить про невизначеність у правах і обов`язках сторін.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст. 255 ЦК України.

Керуючись ст.ст. ст. 1-13, 42, 48, 89, ч.3 ст. 210, 223, 247, 251, п.2 ч.1 ст. 255, 258, 260, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката позивача - Реви Д.С. про зупинення провадження по справі - відмовити .

У задоволенні клопотання представника відповідача - ОСОБА_10 про закриття провадження по справі - відмовити .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено 13.11.2018 року.

Суддя Домусчі Л.В.