Рішення

від 18.07.2019 по справі 522/22612/16-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/22612/16-ц

Провадження № 2/522/4117/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в листопаді 2016р. звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії та просила визнати незаконним рішення ОМР №683-VІІ від 27.04.2016 року про Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0442 га, за адресою АДРЕСА_1 , скасування реєстрації права власності на вказану земельну ділянку та зобов`язання демонтувати капітальний паркан.

В обґрунтування позову зазначила, що підставою позову є ч.3 ст.152, ч.1 155, ч.2 ст.158 ЗК України і в обґрунтування позивач вказала, що в її користуванні більше 40 років знаходилась земельна ділянка пл. 0,0648 га, і що її домоволодіння має спільну стіну і що у жовтні 2016р. відповідач почав зводити капітальний паркан, порушуючи інсоляцію та межі земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні позивача і що відповідач незаконно отримав у власність земельну ділянку пл. 0,0442 га при загальній площа зем. ділянки у 0,0810 га.

До суду 01.12.2016 року надійшла відповідь з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо місця реєстрації відповідачів.

Ухвалою суду від 12.12.2016 року по справі відкрите провадження та призначене підготовче засідання на 26.12.2016 року. Також ухвалою суду забезпечено частково позов.

Ухвалою суду від 26.12.2016р. за участю представників учасників справи судом витребувані докази, а саме з ДАБІ в Одеській області та Приморської райадміністрації одеської міської ради, у зв`язку з чим засідання відкладено на 30.01.2017р.

19.01.2017р. на адресу суду надійшла відповідь з ДАБІ в Одеській області, та 24.01.2017р.- з Приморської райадміністрації Одеської міської ради,

26.01.2017р. на викання ухвали суду надійшли докази з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Ухвалою суду від 30.01.2017р. за участю сторін справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.03.2017р.

23.03.2017р. до суду надійшло клопотання адвоката Рева Д.С. як представника ОСОБА_1 про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи.

Судове засідання 23.03.2017р. відкладено у зв`язку з неявкою представника третьої особи для подальшої можливості обговорення клопотання на 17.05.2017р. та клопотанням представника відповідача.

17.05.2017р. в судове засідання з`явився представник відповідача адвокат Сопільняк В.Ю., не з`явився представник позивача , який подав клопотання про відкладання судового засідання та третьої особи, у зв`язку з чим засідання відкладено на 20.06.2017р.

20.06.2017р. в судове засідання з`явились представники позивача- адвокати Рева Д.С. та Філіппова Т.А., представник відповідача адвокат Сопільняк В.Ю. та Одеської міської ради - Дудніченко Д.О., не з`явились треті особи, та надали суду свої пояснення та заперечення та по справі оголошена перерва до 19.07.2017р.

Ухвалою суду 19.07.2017р. після обговорення учасниками процесу клопотання у задоволенні клопотання представника позивачапро призначення судової земельно-технічної експертизи - відмовлено та оголошено перерву до 26.09.2017р..

26.06.2017р. за клопотанням представників позивачів по справі оголошено перерву з метою надання права на подання письмового клопотання на 13.10.2017р.

В судовому засіданні 13.10.2017р. представники позивача підтримали своє клопотання від 11.10.2017р. про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, при цьому заперечував представник відповідача . Ухвалою суду 13.10.2017р.задоволено клопотання та призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1.Чи відповідає капітальний паркан, який розділяє земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та був зведений ОСОБА_5 державним будівельним нормам України?;

2. Чи загороджує капітальний паркан, який розділяє земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та був зведений ОСОБА_5 вікна домоволодіння, яке належить ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ?;

3.Чи порушує капітальний паркан, який розділяє земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , та був зведений ОСОБА_5 інсоляцію у домоволодінні, що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ?.

Провадження по справі зупинено.

03.08.2018р. на адресу суду від ОНДІСЕ надійшов висновок та матеріали справи, у зв`язку з чим ухвалою суду від 28.08.2018р. провадження по справі відновлено та призначено судове засідання на 16.10.2018р.

16.10.2018р. в судове засідання з`явились представник відповідача та Одеської міської ради, не з`явились представники позивача, адвокат рева Д.С. надав через сайт суду заяву про відкладання засідання у зв`язку з участю у іншій справі, крім того 16.10.2018р. подав клопотання про зупинення провадження по справі. При цьому причини інший представник адв. Філіппова не повідомила причини неявки, у зв`язку з неявкою представників позивача судове засідання відкладено на 08.11.2018р.

08.11.2018р. в судове засідання з`явились представник позивача Рева Д.С. який також є представник третьої особи ,і Філіпова Т.А. , представник відповідача Сопільняк В .Ю. та Одеської міської ради Дудніченко Д.

Ухвалою суду від 08.11.2018р. у задоволенні клопотання адвоката позивача - Реви Д.С. про зупинення провадження по справі - відмовлено , а також у задоволенні клопотання представника відповідача - Сопільняка В.Ю. про закриття провадження по справі - відмовлено . По справі оголошено перерву до 17.12.2018р.

14.12.2018р. до суду надійшла заява адв. Рева Д. про зняття з розгляду справи у зв`язку з подачею ним апеляційної скарги на ухвалу суду від 08.11.2018р.та про участь іу іншій справі.

17.12.2018р. в судове засідання з`явились представник відповідача та Одеської міської ради, не з`явились представники позивача , третьої особи. Суд протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання адв. Рева Д. та у зв`язку з неявкою представників позивача та третьої особи відкладено на 29.01.2019р., неявку адв. Філіпової визнано неповажною. У зв`язку з апеляційною скаргою справу направлено до апеляційного суду Одеської області.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04.02.2019р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження та 16.05.2019р. справу повернуто до суду.

В судове засідання, призначене на 18.07.2019р. , не з`явились представники позивача, та третьої особи, відповідача та третьої особи, причини неявки суду не повідомили, окрім адв. Реви Д., про час і місце судового засідання сповіщались належним чином. При цьому адв. Рева 16.07.2019р. надіслав електронне клопотання про відкладання судового засідання у зв`язку з участю в іншій справі, та надавши ксерокопію ордера на підставі договору від 18.07.2019р. Другий представник позивача не повідомила суд про причини неявки.

Суд сповіщав про слухання справи шляхом надсилання к поштової кореспонденції так і шляхом надіслання смс-повідомлення, яке було отримано стороною завчасно, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у випадку першої неявки учасника справи,якщо він повідомлений належним чином,та які судом визнані поважними.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому суд враховує що по суті справи сторони надавали суду свої пояснення.

Враховуючи тривалий термін розгляду справи з 2016р., а також, що сторони по суті справи вже надавали суду свої пояснення, від позову позивач не відмовляється, суд вважає можливим закінчити розгляд справи у відсутності не з`явившхся учасників справи на підставі наданих доказів. При цьому судом вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо виконання принципу рівних можливостей виконано .

У зв`язку з викладеним та на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 29.07. 2019 року.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення учасників справи у минулих судових засіданнях, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно позовних вимог вбачається, що предметом спору є :

визнання незаконним рішення Одеської міської ради №683-VІІ від 27.04.2016 року про Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0442 га, за адресою АДРЕСА_1 , скасування реєстрації права власності на вказану земельну ділянку на ОСОБА_2 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 та зобов`язання демонтувати незаконно побудований капітальний паркан, який розділяє земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1 та 10 / 7.

Підставою позову є ч.3 ст.152, ч.1 155, ч.2 ст.158 ЗК України і в обґрунтування позивач вказала, що в її користуванні більше 40 років знаходилась земельна ділянка пл. 0,0648 га, і що її домоволодіння має спільну стіну і що у жовтні 2016р. відповідач почав зводити капітальний паркан, порушуючи інсоляцію та межі земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні позивача і що відповідач незаконно отримав у власність земельну ділянку пл.. 0,0442 га при загальній площа зем. ділянки у 0,0810 га.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності від 24.06.2014р. інд. номер: НОМЕР_2 є співвласником 1/3 спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , заг. пл..44,9 кв.м., житл. пл.. 29 кв.м. (а.с.17), разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Згідно копії технічного паспорту від 12.06.2014р. вбачається що будинок розташований на зем. ділянці пл.. 648 кв.м.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.11.2016р. вбачається, що ОСОБА_2 володіє на праві власності земельною ділянкою кадастровий номер: НОМЕР_1 , пл.. 0,0442 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі рішення Одеської міської ради від 27.04.2016р. №683-VII про затвердження проекту землеустрою та житловим будинком 10/3 заг. пл.. 45,9 кв.м., житл. 27,9 кв.м. на підставі договору дарування від 15.07.2013р.(а.с.18).

З наданих суду документів вбачається, що ОСОБА_2 звернувся 04.07.2013р. до Одеського міського голови з заявою про передачу у приватну власність земельної ділянки яка розташована під його житловим будинком пд..0,0442га. з наданням відповідного переліку документів (технічним паспортом, викопіровкою, витягом, договором дарування від 15.07.2013р. між ним та ОСОБА_9 , а.с. 98-106). Також суду надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_10 . 9а.с.175- 202) з актом прийомки-передачі межових знаків від 17.12.2015р. з висновком Управління архітектури та містобудування від 06.06.2014р.(а.с.171-172 т.2).

Також судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 29.01.2010р. (справа №2-5268/10) позови ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 задоволено частково:

Визнано недійсним з моменту укладення договір дарування земельної ділянки від 11 грудня 2003 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус Одеського МНО) Карімовою Л. М. та зареєстрований в реєстрі за номером 1447, за яким ОСОБА_11 подарувала, а ОСОБА_12 прийняла в дар земельну ділянку площею 0,0810 га, яка розташована на АДРЕСА_5 .

Визнано недійсним виданий на ім`я ОСОБА_12 державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 18 вересня 2006 року, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010650501211.

Визнано недійсним з моменту укладення договір дарування земельної ділянки від 03 квітня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського МНО Тітаренко О. С. та зареєстрований в реєстрі за номером 2110, за яким ОСОБА_12 подарувала, а ОСОБА_13 прийняв в дар земельну ділянку площею 0,0537 га, яка розташована на АДРЕСА_5 .

Встановлено в натурі межі земельної ділянки площею 0,0442 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , та перебуває у користуванні ОСОБА_9 , відповідно до яких:

- відстань від точки 1 (кут огорожі з боку АДРЕСА_1, зі сторони, де знаходиться житловий будинок літ. А , позначений на технічному паспорті від 15 січня 2007 року) по прямій лінії по межі огорожі з суміжними землекористувачами до точки 2 складає 8,89 м;

- від точки 2 з наступним поворотом вправо по прямій лінії по зовнішній стіні житлового будинку літ. А , позначеного в технічному паспорті

від 15 січня 2007 року, до точки 3 відстань складає 0,24 м;

- від точки 3 з наступним поворотом вліво по прямій лінії по внутрішній стіні житлового будинку літ. А , що розділяє приміщення № 3 - жиле, площею 20,8 кв. м, до точки 4 - стіни домоволодіння суміжного власника (позивачів), відстань складає 6,0 м;

- від точки 4 з наступним поворотом вправо по прямій лінії по внутрішній стіні жилого будинку літ. А , що розділяє приміщення № 3 - жиле, площею 20,8 кв. м, і № 2 - кухня, площею 6,5 кв. м, до точки 5, частини домоволодіння позивачів, відстань складає 8,22 м;

- від точки 5 з наступним поворотом вліво по прямій лінії по внутрішній стіні жилого будинку літ. А , що розділяє приміщення № 1 - коридор, площею 4,9 кв. м, до точки 11, частини домоволодіння позивачів, відстань складає 1,37 м;

- від точки 11 з наступним поворотом вправо по прямій лінії по межі огорожі між ділянками ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , до точки 12 відстань складає 19,54 м;

- від точки 12 з наступним поворотом вправо по прямій лінії по межі огорожі з суміжним землекористувачем до точки 10 відстань складає

16,26 м;

- від точки 10 з наступним поворотом вправо по прямій лінії по межі огорожі з боку АДРЕСА_1 до первісної точки відліку 1 відстань складає 28,0 м.

Відновлено стан земельної ділянки площею 0,0442 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває у користуванні ОСОБА_9 , який існував до порушення її меж та заборонено ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 порушувати межі зазначеної земельної ділянки.

Зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_9 у користуванні земельною ділянкою площею 0,0442 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Визнано протиправною відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у погодженні ОСОБА_9 в приватизації земельної ділянки площею 0,0442 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02 червня 2010 року рішення Приморського районного суду міста Одеси від 20 січня 2010 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_9 про встановлення в натурі межі земельної ділянки, відновлення стану земельної ділянки, заборони ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 порушувати межі зазначеної земельної ділянки, зобов`язання їх не чинити перешкоди ОСОБА_9 у користуванні спірною земельною ділянкою та відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ,

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні нею - скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду України від 22 червня 2011 року ухвалу апеляційного суду Одеської області від 02 червня 2010 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2011 року рішення Приморського районного суду міста Одеси від 29 січня 2010 року залишено без змін.

Постановою ВС 21.08.2018р. апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2011 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_9 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно до ст. 16 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст.317 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 155 ЗК Україниу разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідності до статті 116 ЗК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Будь-яких належних обґрунтувань щодо підстав визнання недійсним рішення Одеської міської ради №683-VІІ від 27.04.2016 року про Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0442 га, за адресою АДРЕСА_1 , позивач суду не надав, а тому суд не вбачає підстав для їх задоволення.

Також не надано належних доказів щодо знаходження у власності або у користуванні позивачу у встановленому законом порядку земельної ділянки пл. 0,0648 га.

Щодо вимог про зобов`язання демонтувати капітальний паркан. То суд також не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки суду не наведено норми права для задоволення такої вимоги, крім того суд не вбачає висновок судового експерта ОНДІСЕ судової будівельно-технічної експертизи від 12.06.2018р. №17-5252 належним доказом в цій частині, так як він посилається на інший висновок про вплив житлового будинку 10/3 та огорожі на умови інсоляції та природного освітлення будинку АДРЕСА_2 , складеного ФОП ОСОБА_16 у 2017р., висновок якого судом не призначався.

Крім того судом встановлено, що будинок АДРЕСА_2 на час розгляду справи належить вже не позивачу, а ОСОБА_17 на підставі укладених договорів купівлі-продажу 11.06.2018р. між ним та ОСОБА_18 (а.с.59-62 т.3), з яких вбачається що остання володіла будинком на праві власності зареєстрованого 07.06.2018р. номер запису: 26541703.

Таким чином на час розгляду справи об`єкт нерухомості, тобто домоволодіння АДРЕСА_2 не належить позивачу.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

На підставі вказаного, позов не підлягає задоволенню .

Оскільки питання щодо стягнення судових витрат позивачем не заявлялось, тому їх вирішення судом не здійснювалось.

На підставі викладеного, керуючись ст.41, 47 Конституції України, ст.ст.15, 16, 319, 321, 379, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 153, 155,158 ЗК України, ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 209-210, 223, 247, 259, 263-265, 268, 280, 282, 353-354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 29 липня 2019 року.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси Домусчі Л.В.