Ухвала

від 03.07.2019 по справі 826/13558/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13558/15

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

03 липня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів Костюк Л.О. та Федотова І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНІКС РЕСУРС до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И ЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року апеляційну скаргу ДПІ Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з дня вручення ухвали. Апелянту необхідно було усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору та мотивованого клопотання про поновлення строку звернення із апеляційною скаргою із наданням доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку.

На виконання вимог ухвали суду від апелянта 27 червня 2019 року надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Надаючи оцінку клопотанню про відстрочення сплати судового збору, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Разом з тим, сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Як свідчить судова практика Верховного Суду, обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України (обмежене фінансування або несвоєчасне перерахування коштів), відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору (відсутність фінансування) не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору суб`єкта владних повноважень.

Отже, обставин, які можуть бути підставами для відстрочення апелянту сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України Про судовий збір встановлено не було, тому клопотання апелянта в частині відстрочення сплати задоволенню не підлягає.

При вирішенні питання щодо продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, суд повинен виходити зі змісту конкретної дії, яку повинен вчинити апелянт для усунення таких недоліків, а також обставин, які свідчили б, що такі недоліки можуть бути усунуті. Апелянтом не зазначено строк протягом якого такі недоліки можуть бути усунуті із наданням відповідних доказів, що податковий орган має намір у найкоротші строки виконати вимоги ухвали суду.

Так, неодноразове невиконання вимог ухвал про залишення апеляційної скарги без руху та звернення до суду з численними клопотаннями про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, обґрунтованими ідентичними підставами, може свідчити про зловживання процесуальним правом на продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, що призводить до затягування адміністративного процесу.

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Щодо порушеного строку на апеляційне оскарження ДПІ зазначає наступне.

Апелянт скориставшись правом на апеляційне оскарження 04 березня 2019 року звертався до суду з апеляційною скаргою, проте у зв`язку із неможливістю сплати судового збору, ухвалою апеляційного суду від 18 березня 2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху. В подальшому ухвалою суду від 16 квітня 2019 року апелянту було продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а ухвалою суду від 06 травня 2019 року апеляційну скаргу було повернуто через невиконання вимог ухвали суду від 04 березня 2019 року у встановлені строки.

Оцінюючи поважність доводів апелянта щодо причин пропуску строку звернення на апеляційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку, що останні не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою.

Як свідчить судова практика Верховного Суду, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи щодо неналежного фінансування, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованим клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, а наведені в ньому причини пропуску строку - неповажними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст. 295, 296, 298, 299, 321, 325, 328-331 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНІКС РЕСУРС до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О. Костюк

І.В. Федотов