ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/1867/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
представники сторін у судове засідання не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області
на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2018 (суддя Бабкіна В. М.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 (судді: Разіна Т. І. (головуючий), Михальська Ю. Б., Чорна Л. В.) у справі
за позовом Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області
до 1) Вишгородської районної державної адміністрації,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт НН",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Київській області,
про скасування розпорядження, визнання недійсним договору та зобов`язання привести земельну ділянку у попередній стан.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1 . У липні 2018 року Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області (далі - Новопетрівська сільрада) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації (далі - Вишгородська РДА) і до товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт НН" (далі - ТОВ "Моноліт НН"), у якому (враховуючи заяву про уточнення позовних вимог б/н від 17.08.2018, що стосується помилкового зазначення дати договору у прохальній частині позову) просила:
- визнати недійсним і скасувати розпорядження голови Вишгородської РДА від 28.08.2002 № 335 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Моноліт НН",
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Вишгородською РДА і ТОВ "Моноліт НН",
- зобов`язати відповідача привести земельну ділянку у попередній стан шляхом знесення розміщеного на ній об`єкта незавершеного будівництва.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що в зв`язку з набуттям статусу власника 15.10.2015 і права орендодавця за договором 19.05.2017 Новопетрівська сільрада листами зверталася до Державної служби України з питань геодезії та кадастру щодо можливих порушень вимог земельного законодавства при відведенні (наданні) і використанні земельних ділянок, у тому числі щодо спірної земельної ділянки, на що отримала відповідь, що спірне розпорядження видано з порушенням статей 20, 123, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а договір укладено в порушення статей 14, 15 Закону України "Про оренду землі".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду Київської області від 21.08.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено у зв`язку зі спливом позовної давності з огляду на положення статей 256, 261, 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін з мотивів наявності підстав для відмови у задоволенні позову по суті, а не з підстав пропуску позовної давності. При цьому суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції про пропуск позивачем позовної давності.
Постановою Верховного Суду від 07.06.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 і рішення Господарського суду Київської області від 21.08.2017 скасовано, справу № 911/1867/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
4. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Київської області від 22.11.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
5. Прийняті судові рішення мотивовано недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. У касаційній скарзі Новопетрівська сільрада просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову апеляційного суду, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, Новопетрівська сільрада зазначає про неправильне застосування і порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, наголошує, що: 1) суди першої та апеляційної інстанції не надали оцінки аргументам позивача щодо предмету спору; 2) суди не встановили і не надали відповідної оцінки доводам позивача щодо правомочності прийняття Вишгородською РДА спірного розпорядження, віднесення зазначеної земельної ділянки до земель водного фонду і передачі її для рекреаційних потреб, а саме для розміщення дільниці для спортивно-аматорського лову риби; 3) лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 24.03.2011 є належним доказом, що підтверджує обставини, які входять до предмету доказування, а саме незаконність спірного розпорядження і договору оренди земельної ділянки; 4) з характеру спірних правовідносин не вбачається невідповідності втручання держави у право власності ТОВ "Моноліт НН" критеріям правомірного втручання у право на мирне володіння майном; 5) суди не дали оцінки спірному договору оренди на предмет його відповідність частині 1 статті 203 ЦК України, з урахування того, що договір не містить невід`ємного додатку (проекту відведення земельної ділянки ).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
8. Відзиву на касаційну скаргу від відповідачів і третьої особи до суду не надійшло.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. 28.08.2002 головою Вишгородської РДА прийнято розпорядження № 335 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Моноліт НН" (далі - розпорядження № 335), відповідно до якого було затверджено матеріали технічної документації для укладення договору оренди земельної ділянки ТОВ "Моноліт НН", надано земельну ділянку площею 5,0634 га в оренду терміном на 49 років під розміщення дільниці для спортивно-аматорського лову риби в межах Новопетрівської сільської ради.
10. 03.09.2002, на виконання розпорядження № 335, між Вишгородською РДА та ТОВ "Моноліт НН" укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А. за № 4017, зареєстрований у Київській регіональній філії Центру ДЗК у книзі запису державної реєстрації договорів оренди від 24.05.2004 № 26, за умовами якого орендодавець надає в оренду, а орендар приймає у довгострокове, платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 5,0634 га під розміщення дільниці для спортивно-аматорського лову риби в межах Новопетрівської сільради.
11. 17.05.2006 головою Вишгородської РДА прийнято розпорядження № 266 "Про внесення змін до розпорядження голови адміністрації від 28.08.2002 № 335 "Про передачу в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Моноліт НН" (далі - розпорядження № 266), яким було внесено зміни в пункт 2 розпорядження № 335 і викладено його в наступній редакції: "Надати земельну ділянку площею 5,0634 в оренду строком на 49 років ТОВ "Моноліт НН" під розміщення об`єктів активного відпочинку та стаціонарної рекреації на території Новопетрівської сільської ради".
12. 31.05.2006, на виконання розпорядження № 266, між ТОВ "Моноліт НН" та Вишгородською РДА укладено зміни і доповнення до договору оренди земельної ділянки, посвідчені приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л. А. 31.05.2006 за № 5517 та зареєстровані в Вишгородському районному відділі № 11 Київської регіональної філії Центру ДЗК в книзі записів державної реєстрації договорів оренди від 19.06.2006 № 040634200009, за змістом яких, зокрема, було внесено зміни до пункту 1.1 договору та викладено його у новій редакції: "1.1 орендодавець надає в оренду, а орендар приймає у довгострокове, платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 5,0634 га під розміщення об`єктів активного відпочинку та стаціонарної рекреації на території Новопетрівської сільради".
13. За змістом довідки про присвоєння кадастрового номера земельної ділянки від 18.11.2009 № 1585, виданої Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі, зазначеній вище земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3221886000:03:165 НОМЕР_1 .
14. 22.08.2013 Вишгородською районною радою Київської області було прийнято рішення "Про затвердження проекту із землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області" № 383-29-VI та "Про встановлення (зміну) меж села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області" № 384-29-VI, відповідно до якого було встановлено (змінено) межі села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць від 05.01.2017 № НВ-3208119362017.
Відповідно до зазначеного витягу та документації із землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Нові Петрівці, в межі села Нові Петрівці були включені земельні ділянки в межах наступних кадастрових зон і кварталів: 221886000:03:039:ХХХХ; 3221886000:03:116:ХХХХ; 3221886000:03:165:ХХХХ; 3221886000:03:166:ХХХХ;3221886000:03:167:ХХХХ;3221886000:03:221:ХХХХ; 3221886000:03:242:ХХХХ;3221886000:02:150:ХХХХ;3221886000:02:151:ХХХХ;3221886000:02:158:ХХХХ;3221886000:02:159:ХХХХ;3221886000:01:228:ХХХХ; НОМЕР_2 :02:234:ХХХХ.
Після прийняття Вишгородською районною радою рішення № 384-29-VI і № 383-29-VI Новопетрівською сільрадою було прийнято рішення "Про оформлення права комунальної власності на земельні ділянки, що ввійшли в межі села Нові Петрівці" від 04.08.2014 № 800-34-VI, яким, зокрема, було вирішено провести внутрішню інвентаризацію земельних ділянок, включених в межі села Нові Петрівці, у випадку виявлення передачі земельних ділянок державної власності у приватну власність або користування з порушенням норм земельного та містобудівного законодавства вжити заходів щодо оскарження рішень органів державної виконавчої влади на підставі яких вони вибули з власності (користування) держави, та скасування державної реєстрації цих земельних ділянок.
15. 04.07.2014, на виконання Закону України "Про Державний земельний кадастр", земельну ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі з такими відомостями: кадастровий номер НОМЕР_3 165:0823; місце розташування: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці; цільове призначення: 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; категорія земель: землі рекреаційного призначення; площа земельної ділянки, гектарів: 5,0630.
16. 15.10.2015, на виконання статті 173 Земельного кодексу України, зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:165:0823, площею 5,063 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (РНОНМ: 754148832218, номер запису про право власності 11672721).
17. Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади села Нові Петрівці в особі Новопетрівської сільради було розміщено в газеті "Час Київщини" від 19.05.2017.
18. Новопетрівська сільська рада листами від 01.03.2017 № 234 та від 20.03.2017 № 320 зверталася до Державної служби України з питань геодезії та кадастру щодо можливих порушень вимог земельного законодавства при відведенні (наданні) та використанні земельних ділянок, у тому числі щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3221886000:03:165:0823.
19. Департамент контролю за використанням та охороною земель Державної служби України з питань геодезії та кадастру листом від 11.05.2017 № 18-28-0.19-499/63-17 надав позивачеві лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 24.03.2017 № 21-10-0.441-6473/2-17, за змістом якого Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області встановлено, що розпорядження голови Вишгородської РДА від 28.08.2002 № 335 видано з порушенням статей 20, 123, 124 ЗК України, а договір укладено в порушення статей 14, 15 Закону України "Про оренду землі", оскільки згідно з кадастровим планом, який міститься в договорі оренди, на земельній ділянці знаходиться водойма (озеро Канево), наведена обставина також підтверджується витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.04.2015 № 656, виданої Управлінням Держземагенства у Київській області, відповідно до якої площа земель водного фонду складає 2,9620 га.
20. З огляду на викладене, на переконання позивача, головою Вишгородської РДА при прийнятті розпорядження № 335 було перевищено повноваження, передбачені частиною 3 статті 122 ЗК України у редакції, яка діяла на час прийняття розпорядження, стосовно надання в користування земель рекреації і статтею 51 Водного кодексу України (далі - ВК України) у редакції, яка діяла на час прийняття розпорядження, в частині повноважень щодо передачі водних об`єктів на умовах оренди.
Позивач стверджує, що Вишгородська РДА не мала відповідних повноважень при прийнятті оскаржуваного розпорядження та необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладанні договору, оскільки розпорядження землями водного фонду для рекреаційних потреб або землями рекреації відносилося виключно до компетенції Київської обласної державної адміністрації. Водночас, прийняття головою Вишгородської РДА розпорядження № 335 без проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передачі в оренду земель водного фонду під рекреаційні потреби та зміна цільового призначення земельної ділянки з земель водного фонду на землі рекреації без відповідного проекту відведення земельної ділянки суперечать приписам чинного законодавства, а саме статтям 20, 122, 123, 124 ЗК України та статті 51 ВК України, отже є незаконним і підлягає скасуванню на підставі статті 21 ЗК України та статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
У зв`язку з тим, що підставою для укладення оспорюваного договору стало розпорядження № 335, яке є незаконним, то і повноважень на підписання договору у Вишгородської РДА не було, отже оспорюваний договір суперечить статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 20 ЗК України, частинам 1, 2 статті 203 ЦК України та підлягає визнанню недійсним на підставі статті 21 ЗК України, статті 14 Закону України "Про оренду землі" та статті 215 ЦК України.
21. Водночас, Новопетрівська сільська рада вказала, що за час користування земельною ділянкою, яка є предметом оспорюваного договору, ТОВ "Моноліт НН" побудувало і 23.11.2009 здійснило державну реєстрацію об`єкта незавершеного будівництва, а саме - ділянки для спортивно-аматорського лову риби (реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно: 28943352), за змістом інформаційної довідки від 25.05.2017 № 88024214.
У підтвердження належності земельної ділянки з кадастровим номером 3221886000:03:165:0823 до земель водного фонду позивач надав схему розміщення земельної ділянки на матеріалах Генерального плану с. Нові Петрівці, а також витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.04.2015 № 656. Зміну цільового призначення спірної ділянки на землі рекреаційного призначення, позивач доводить витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.02.2015 № НВ-3203975472015 та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.05.2017 № 88024214 тобто позивач вважає, що Вишгородська РДА прийняла спірне розпорядження про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Моноліт НН" фактично під забудову. Відповідно до зазначеної вище інформаційної довідки цільове призначення земельної ділянки вказано: "07.01. Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення".
Позиція Верховного Суду
22. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
23. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (частини 2 і 3 статті 78 ЗК України).
24. Згідно із частинами 1, статті 116 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
25. Відповідно до частини 2 статті 19 ЗК України у редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження, земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, відносяться до земель запасу.
26. Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок (статті 123 цього Кодексу у відповідній редакції).
27. За змістом статті 124 ЗК України у редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Тобто, рішення відповідного органу виконавчої влади про передачу земельної ділянки в оренду приймається на підставі проекта відведення земельної ділянки у двох випадках: зміни цільового призначення земельної ділянки під час передачі; передачі земельної ділянки із земель запасу під забудову.
28. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина 1 статті 79 ЗК України у редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження).
29. Відповідно до статті 58 ЗК України у редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.
30 Відповідно до статті 1 ВК України у редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження, водний об`єкт - це сформований природою або створений штучно об`єкт ландшафту чи геологічна структура, де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт).
31. За змістом статті 85 ВК України у редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження, порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт. Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
32. За змістом статті 51 ЗК України у редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження, до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.
33. Відповідно до статті 20 ЗК України у редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
34. Згідно зі статтею 21 цього Кодексу у відповідній редакції порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
35. Відповідно до частини 6 статті 15 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час укладення договору, у разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, визначеному Земельним кодексом України. Проект відведення земельної ділянки є невід`ємним додатком до договору оренди.
Згідно з частиною 3 статті 14 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час укладення договору, відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 цього Закону є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди згідно зі статтею 18 цього Закону, а також для визнання договору недійсним.
36. За змістом частин 3, 4 статті 122 ЗК України у редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження, районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо). Обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами 3, 7 цієї статті.
37. Положеннями частин 5, 6 статті 15 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження, передбачено, що надання земельної ділянки в оренду без зміни її цільового призначення, межі якої визначені в натурі, здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, визначеному Земельним кодексом України. Проект відведення земельної ділянки є невід`ємним додатком до договору оренди.
38. Крім того, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що з аналізу наведених положень земельного законодавства, чинних на час прийняття спірного розпорядження, убачається, що у 2002 році законодавство не вимагало виготовлення та затвердження проекта відведення для передачі Вишгородською РДА в оренду ТОВ "Моноліт НН" спірної ділянки для розміщення дільниці для спортивно-аматорського лову риби, чим спростовуються доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, про те, що суди не дали оцінки спірному договору оренди на предмет його відповідність частині 1 статті 203 ЦК України з урахування того, що договір не містить невід`ємного додатку (проекта відведення земельної ділянки).
39. За змістом стаття 122 ЗК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями розпоряджатися землями, які перебувають, відповідно, у державній та комунальній власності.
40. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
41. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним(частина 1 статті 155 ЗК України).
42. Суди першої та апеляційної інстанцій, надавши правову оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, дійшли обґрунтованого висновку, що зі змісту розпорядженням № 335 не вбачається ні передачі ТОВ "Моноліт НН" в оренду водного об`єкта, зокрема озера Канево чи його частини, ні встановлення чи зміни цільового призначення земельної ділянки, яка передається, ні передачу її під забудову, оскільки Вишгородська РДА передала в оренду земельну ділянку для розміщення дільниці для спортивно-аматорського лову риби.
Наведеним повністю спростовується твердження скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не встановили і не надали оцінки доводам позивача щодо прийняття Вишгородською РДА спірного розпорядження, віднесення зазначеної земельної ділянки до земель водного фонду і передачі її для рекреаційних потреб, а саме для розміщення дільниці для спортивно-аматорського лову риби.
43. Крім того, як установлено судами попередніх інстанцій зі змісту довідки Управління земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області від 18.11.2009 № 1585, спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер та цільове призначення "Під розміщення об`єктів активного відпочинку та стаціонарної рекреації", однак саме про таке цільове призначення у розпорядженні № 335 не зазначалося.
Також суди попередніх інстанцій установили, що у матеріалах справи не має доказів того, що на момент прийняття розпорядження № 335 існувало рішення уповноваженого органу щодо встановлення цільового призначення земельної ділянки, яка передавалась ТОВ "Моноліт НН" в оренду, або ж рішення про віднесення спірної земельної ділянки до певної категорії, як це передбачено статтею 20 ЗК України.
44. Колегія суддів також відхиляє безпідставний аргумент позивача про те, що лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 24.03.2011 № 21-10-0.441-6473/2-17, за змістом якого, відповідно до статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області встановлено порушення норм земельного законодавства під час прийняття оспорюваного розпорядження та укладення спірного договору оренди земельної ділянки, є належним доказом, що підтверджує обставини, які входять до предмету доказування, а саме незаконність спірного розпорядження і договору оренди земельної ділянки з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій цілком правомірно та обґрунтовано зазначили, що лист Держгеокадастру від 24.03.2017 № 21-10-0.441-6473/2-17 має більше інформативний/рекомендаційний характер і не може вважатися доказом, який беззаперечно засвідчує порушення законодавства при прийнятті спірного розпорядження, оскільки за змістом статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
У статті 10 цього Закону, визначено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, серед іншого, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Як установлено судами попередніх інстанцій будь-яких доказів у відповідності до статей 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" матеріали справи не місять.
45. Крім цього, підставою звернення позивача у цій справі до суду є порушення допущені, на думку Новопетрівської сільради, Вишгородською РДА за відсутності посилання позивача на порушення з боку набувача (орендаря) майна (земельної ділянки) - ТОВ "Моноліт НН" під час передачі йому спірної земельної ділянки.
З огляду на викладене колегія суддів визнає доречними посилання судів попередніх інстанцій на правову позицію Європейського суду з прав людини, яка полягає в тому, що особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, якщо такі мали місце, а державні органи не можуть вимагати повернення до попереднього стану, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки, а посилання скаржника, наведені у касаційній скарзі, що з характеру спірних правовідносин не вбачається невідповідності втручання держави у право власності ТОВ "Моноліт НН" критеріям правомірного втручання у право на мирне володіння майном відповідно визнає помилковими.
46. Отже, ураховуючи положення чинного законодавства і встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про недоведеність позивачем належними і допустимими доказами тієї обставини, що приймаючи розпорядження № 335, яке позивач просить визнати недійсним і скасувати, Вишгородська РДА порушила вимоги чинного на той час законодавства, яке регулювало передачу в оренду земельних ділянок.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
47. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, як наслідок, оскаржувані рішення і постанову ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
48. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
49. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.
Щодо судових витрат
50. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України слід покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі № 911/1867/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
К. М. Пільков
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2019 |
Оприлюднено | 05.07.2019 |
Номер документу | 82829642 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Чумак Ю.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні