Ухвала

від 03.07.2019 по справі 824/1160/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

03 липня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1160/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дембіцького П.Д.,

за участю:

секретаря судового засідання: Остафійчук О.В.,

позивач: не з`явився.

представника позивача: не з`явився.

представника відповідача: Бабчук В.І.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс-пром" до Управління Держпраці у Чернівецькій області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Газсервіс-пром" (позивач) просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧВ-1044/18/423/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС/322 від 08 листопада 2018 року.

Позивач та його представник у судове засідання, яке відбулося 03.07.2019 року не з`явилися, про причини не прибуття, суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.07.2019 року представником Управління Держпраці у Чернівецькій області заявлено клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Газсервіс-пром" у зв`язку з не можливістю розгляду справи без особистої участі позивача в судовому розгляді та наданні ним пояснень.

Частиною 1 статті 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки (ч. 3 ст. 205 КАС України).

З огляду на вищезазначене та враховуючи положення ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути клопотання представників відповідачів про залишення позову без розгляду за відсутності позивача та його представника.

Розглянувши заявлені клопотання, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Ухвалою суду від 14.12.2018 року відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання по справі на 14:00 год. "15" січня 2019 року. (т. 1 а. с. 2-6).

Позивач у судове засідання призначене на 15.01.2019 року не з`явився, клопотань про розгляд справи без його участі не надав.

15.01.2019 року представник позивача та відповідач надали до суду клопотання про відкладення розгляду справи. (т. 1 а. с. 110, т. 3 а. с. 100).

Ухвалою суду від 18.01.2019 року витребувано докази та призначено справу до розгляду на 11:15 год. 13.02.2019 року. (т. 3 а. с. 217-219).

Вказану ухвалу позивач отримав 23.01.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 58001 0770381 5 (т. 3 а. с. 222), а представник позивача отримав 01.02.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 58001 0770367 0 (т. 3 а. с. 225).

11.02.2019 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 11:15 год. 13.02.2019 року. (т. 4 а. с. 28).

05.03.2019 року секретарем судового засідання з урахуванням вимог ст.ст. 63, 129 КАС України телефонограмою повідомив представника позивача про те, що судове засідання відбудеться о 12:00 год. 12.03.2019 року. ( т. 4 а. с. 33).

06.03.2019 року позивачу, представнику позивача направлена повістка про їх виклик у судове засідання, яке відбудеться о 12:00 год. 12 .03.2019 року. (т. 4 а. с. 30, 31).

Вказану повістку позивач отримав 11.03.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 58001 0779386 5 (т. 4 а. с. 53).

12.03.2019 року до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи призначеної на 12.03.2019 року. Розгляд справи відкладено до 16:00 год. 19.03.2019 року. (т. 4 а. с. 40, 43).

Повістку про виклик в судове засідання позивача та представника позивача, яке відбудеться о 16:00 год. 19.03.2019 року особисто отримав представник позивача 12.03.2019 року. (т. 4 а. с. 44-45).

У судове засідання призначене на 19.03.2019 року позивач, представник позивача не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено до 27.03.2019 року о 12:00 год. (т. 4 а. с. 49).

20.03.2019 року позивачу, представнику позивача направлена повістка про виклик в судове засідання, яке відбудеться о 12:00 год. 27.03.2019 року. (т. 4 а. с. 51,52).

Повістку про судове засідання призначене на 12:00 год. 27.03.2019 року представник позивача отримав 22.03.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 58001 0785069 9 (т. 4 а. с. 57).

У судове засідання призначене на 27.03.2019 року позивач, представник позивача не з`явилися, хоча були належним чином повідомлення про дату та час розгляду справи.

Ухвалою суду від 27.03.2019 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті на 16:00 год. 09.04.2019 року. (т. 4 а. с. 65-66).

Вказану ухвалу позивач отримав 29.03.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 58001 0787038 0 (т. 4 а. с. 72).

Крім того, позивачу та його представнику були направленні повістки про виклик в судове засідання призначене на 16:00 год. 09.04.2019 року. (т. 4 а. с. 63-64).

12.04.2019 року секретар судового засідання телефонограмою повідомив представника позивача, що судове засідання відбудеться о 15:30 год. 07.05.2019 року. ( т. 4 а. с. 225).

15.04.2019 року позивачу, представнику позивачу направлена повістка про виклик в судове засідання, яке відбудеться о 15:30 год. 07.05.2019 року. (т. 4 а. с. 229, 230).

Вказану повістку позивач отримав 17.04.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 58001 0792049 2 (т. 4 а. с. 231).

06.05.2019 року до суду надійшло заява представника позивача про відкладення розгляду справи з додатком одного аркуша роздруківки не підписаного, не посвідченого у встановленому порядку та підтвердженого належними доказами, як того вимагає КАСУ.

Із змісту заяви видно, що подану заява не підписана особою, без надання доказів хто її подав та підписав, що вказує на неможливість ідентифікувати особу - заявника, без належно оформленого додатку, а також доказів щодо участі в інших судових засіданнях, тобто вказана заява не відповідає вимогам ст.ст. 166-167 КАС України. . (т. 4 а. с. 236-237).

У судове засідання призначене на 15:30 год. 07.05.2019 року позивач, представник позивача не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час розгляду справи. Про причини неприбуття до суду, суд не повідомили, заяв - клопотань щодо розгляду справи у їх відсутність суду, не надали. Розгляд справи відкладено до 11:00 год. 03.07.2019 року. (т. 4 а.с. 242).

08.05.2019 року позивачу, представнику позивача направлено повістки про виклик у судове засідання, яке відбудеться о 14:00 год. 05.06.2019 року. (т. 4 а. с. 244, 245).

Вказану повістку позивач отримав 13.05.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 58001 0793625 9, а представник позивача отримав 27.05.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 58001 0793562 7 (т. 4 а. с.(т. 4 а. с. 247, 248).

28.05.2019 року до суду на одному аркушу надійшла заява, яка підписана представника позивача про відкладення розгляду справи, розгляд якої призначено на 14:00 год. 05.06.2019 року. (т. 4 а. с. 249).

Із змісту заяви видно, що вказана заява подана без надання доказів хто її подав та підписав, що вказує на неможливість ідентифікувати особу - заявника, а також доказів в обґрунтування вказаних обставин, тобто вказана заява подана без додержання ст.ст. 160, 166-167 КАС України. Крім того, суд звертає увагу, що заявником на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності заявника, не надано доказів повноважень особи, що підписала заяву та доказів, що посвідчують особу (копії РНОКПП за його наявності, паспорту, посвідчення особи).

У судове засідання призначене на 14:00 год. 05.06.2019 року позивач, представник позивача не прибули, хоча були належним чином повідомлення про дату та час розгляду справи. Про причини неприбуття до суду не повідомили, заяв - клопотань щодо розгляду справи у їх відсутність, не надали. Розгляд справи відкладено до 11:00 год. 03.07.2019 року. (т. 5 а. с. 9).

05.06.2019 року позивачу, представнику позивача направлено повістки про виклик у судове засідання, яке відбудеться о 11:00 год. 03.07.2019 року. (т. 5 а. с. 10).

Вказану повістку позивач отримав 07.06.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 58001 0805835 2. (т. 5 а. с. 13).

У судове засідання призначене на 03.07.2019 року позивач, представник позивача не прибули, хоча належним чином був повідомлений про дату, час розгляду справи, однак про причини неприбуття не повідомив, а також не забезпечив прибуття в судове засідання свого представника. Заяв, клопотань про розгляд справи за їх відсутності, суду не надали.

З урахуванням зазначених обставин, суд зазначає, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Статтею 124 КАС України передбачено, що повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином. Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов`язковою, він може направити повістку лише представнику.

Відповідно ч. 10 ст. 126 КАС України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

Частинами 1, 2 статті 129 КАС України визначено, що за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Згідно з ч.1 ст. 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Водночас в силу вимог ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

"Завчасно" означає необхідність повідомити суд у такі строки, щоб у суду була інформація про це не пізніше початку судового засідання.

Статтею 205 КАС України визначено правове регулювання наслідків неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об`єктивних причин.

Частиною 5 статті 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Також з метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.

Частиною 2 статтею 44 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, учасники судового процесу, крім наявних у них прав, наділені також певними процесуальними обов`язками, що кореспондуються з правами інших осіб, які беруть участь у справі, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом.

При цьому процесуальні права і обов`язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, враховуючи принцип рівності, не можуть визнаватися більш або менш важливими, ніж права і обов`язки іншої особи, яка бере участь у справі.

Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач у першу чергу має активно використовувати власні процесуальні права, не зловживаючи ними, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права йому надані. Натомість визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.

Пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

З урахуванням зазначених обставин позивач, представник позивача неодноразово в призначені судові засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлення про дату, час розгляду справи.

Крім того, позивач, представник позивача тричі в призначені судові засідання на 07.05.2019 року, 05.06.2019 року, 03.07.2019 року не прибули, хоча були належним чином повідомлення про дату час розгляду справи. Заяв клопотань про розгляд справи без їх участі суду не надали, у зв`язку з чим відкладено розгляд справи до 11:00 год. 03.07.2019 року.

Однак, позивач, представник позивача в судове засідання призначене на 03.07.2019 року не прибули, хоча належним чином повідомленні про дату та час розгляду справи, не повідомили про причини неявки. Заяв про розгляд справи у відсутність позивач (його представник) завчасно (до призначеного дня судового засідання) до суду не подавали.

Таким чином, неявка позивача (його представника) у судове засідання, призначене на 03.07.2019 року, є повторною - неодноразовою, заяв про розгляд справи за відсутності позивача до суду, не надали.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалами Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.12.2018 року, від 18.01.2019 року судом витребовувались у позивача письмові докази з метою з`ясування всіх обставин у справі.

Однак, позивач станом на 03.07.2019 року вимоги вищевказаних ухвал суду в частині надання письмових доказів не виконав, не подав витребувані докази, необхідні для вирішення справи, а саме: письмове пояснення посадових осіб із посиланням на Закони, нормативно правові акти, письмові докази щодо протиправності дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення щодо виявленого порушення пов`язаного із не укладенням трудових договорів в письмовій формі; графіки роботи, внутрішній розпорядок - оскільки час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством; Звіт 1 - ДФ підприємства за грудень 2017 року (квартальний, річний); Звіт 1 - ДФ підприємства за перевіряємий період 2018 року (квартальний, річний); на кожного окремо працюючого згідно укладених цивільно-правових угод - характеристику посади згідно висновку нормативно правового акта та іншими додатками за період із грудня 2017 року по жовтень 2018 року, стосовно працюючих, а також надати на кожного окремо працюючого згідно Наказу № 2-К від 25.10.2018 року "Про прийняття на роботу" - характеристику посади згідно висновку нормативно правового акта та іншими додатками, згідно працюючих.

Частиною 2 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка позивача перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Пунктом 9 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

З огляду на зміст позовних вимог, суд приходить до висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, повторно не з`явився у судове засідання, не повідомив про причини неявки, заяви про розгляд справи за їх відсутності та клопотань про відкладення розгляду справи до суду на момент розгляду справи не надав, явку представника не забезпечив, а також враховуючи те, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, а відповідач не наполягає на розгляді справи по суті, суд вважає, що позов необхідно залишити без розгляду.

Суд, також враховує усталену практику Верховного суду, щодо неявки позивача у судові засідання та не забезпечення участі представника, а тому з урахуванням викладеного та враховуючи, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення з тотожним адміністративним позовом, приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс-пром" до Управління Держпраці у Чернівецькій області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, без розгляду.

Водночас суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((Заява № 28924/04) 13.01.2011 р. ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 р. у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", п. п. 28- 36, Series A N 18)".

Разом з тим, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства", п. 57).

У рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 р. (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Враховуючи, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивача на судовий розгляд справи, а останній не продемонстрував готовність брати участь на цьому етапі розгляду його справи, тому суд вважає за необхідне застосування до нього передбачених законодавством наслідків - залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 240, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс-пром" до Управління Держпраці у Чернівецькій області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Порядок набрання рішення законної сили визначено статтею 256 КАС України.

Порядок оскарження рішення визначено ст. ст. 293, 295 КАС України. Повний текст ухвали складено 05.07.2019 року.

Суддя Дембіцький П.Д.