Постанова

від 10.10.2019 по справі 824/1160/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/1160/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дембіцький П.Д.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

10 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Іваненко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс-пром" на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс-пром" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Газсервіс-пром" (ТОВ "Газсервіс-пром") звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-1044/18/423/АВ/П/ПТ/ТД-1 ФС/322 від 08.11.2018.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року адміністративний позов залишено без розгляду з підстав, визначених ч.5 ст.240 КАС України.

Не погодившись із вказаною ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки прибути в судове засідання представник позивача не мав можливості (судова повістка про розгляд справи представником позивача не отримувалась), так як останній з 02.06.2019 по 02.07.2019 знаходився за кордоном, про що повідомив суд.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, повноважних представників для участі у справі до суду не направили.

У відповідності до вимог ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За правилами п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з огляду на наступне.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.12.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 14:00 "15" січня 2019 року.

15.01.2019 представники сторін надали до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

18.01.2019 суд прийняв ухвалу про витребування доказів та призначив розгляд справи на 11:15 13.02.2019.

11.02.2019 від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 11:15 13.02.2019.

Клопотання представника позивача задоволено і 06.03.2019 позивачу та представнику позивача направлена повістка про їх виклик у судове засідання, яке відбудеться о 12:00 12.03.2019.

12.03.2019 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено та відкладено розгляд справи до 16:00 19.03.2019.

У судове засідання призначене на 19.03.2019 представник позивача не з`явився, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено до 27.03.2019, однак останній на вказану дату до суду не з`явився.

Ухвалою суду від 27.03.2019 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті на 16:00 год. 09.04.2019. Судова повістка представнику позивача не була вручена, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та поштовим конвертом з відміткою про повернення.

Розгляд справи відкладено до 15:30 07.05.2019.

06.05.2019 року до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи від імені ОСОБА_1 , яка не містить підпису заявника.

Протокольною ухвалою від 07.05.2019 розгляд справи відкладено на 05.06.2019.

28.05.2019 від представника позивача надійшла заява про неможливість з`явитись в судове засідання, оскільки останній в період з 02.06.2019 по 02.07.2019 буде знаходиться за межами України.

Розгляд справи відкладено до 11:00 03.07.2019, однак представник позивача в судове засідання не з`явився.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до ч.5 ст.205 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку обставинам справи, виходить зі слідуючого.

Статтею 55 Конституції України регламентовано, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За визначенням частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини п`ятої статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Пунктом четвертим частини першої ст.240 КАС України, обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не субєктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, згідно норм частини п`ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 КАС України серед підстав для застосування передбаченого цими статтями наслідку виокремлено як альтернативні: неявка позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.

Водночас комплексний аналіз положень зазначених норм процесуального закон дає підстави для таких висновків.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2018 року у справі № 826/10538/17 (провадження №К/9901/54003/18).

Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники не з`явилися у судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, на підставі наявних у ній доказів.

Натомість оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача.

Суд першої інстанції посилається виключно на наявність клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки представник останнього вважає, що справу неможливо розглянути без участі позивача.

В той же час, явка в судове засідання представника позивача судом обов`язковою не визнавалася.

Окрім іншого, колегія суддів звертає увагу на те, що 28.05.2019 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 в якій останній зазначив, що не матиме можливості взяти участь в судовому засіданні в період з 02.06.2019 по 02.07.2019, оскільки буде знаходитись за межами України. На підтвердження вказаної обставини, скаржником надана сулу апеляційної інстанції, копію закордонного паспорта з відмітками.

Отже суду було достовірно відомо про те, що представник позивача до 02.07.2019 не зможе отримати судову повістку, яка направлена останньому 05.06.2019.

Більше того, представник позивача в будь-якому разі до моменту виїзду за межі України, повідомив про неможливість прибуття у судове засідання, а також зазначив про причини неможливості прибути до суду.

Слід зазначити, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали, правової оцінки вказаній заяві не надавав.

Колегія суддів наголошує, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не з`ясувавши наведених обставин, дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду та допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами частини першої статті 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання та є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 205, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс-пром" задовольнити.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газсервіс-пром" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Іваненко Т.В.