Ухвала

від 08.07.2019 по справі 917/679/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"08" липня 2019 р. Справа № 917/679/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В., суддя Радіонова О.О.

секретар судового засідання Євтушенко Є.В.

за участю представників:

від скаржника - Бовконюк С.А., за договором, ордером та свідоцтвом;

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Кременчук вх. № 1859 П/З на рішення господарського суду Полтавської області від 26.07.2018 р. у справі № 917/679/18 (суддя - Бунякіна Г.І., повний текст складено та підписано 30.07.2018 р.)

за позовом Фермерського господарства Мілан-Агро , с. Купєвате, Полтавська область

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава

про визнання права користування та володіння на умовах оренди земельною ділянкою

ВСТАНОВИЛА:

11.06.2018 р. Фермерське господарство Мілан-Агро (далі - ФГ Мілан-Агро , позивач) звернулося нарочним до господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, відповідач) про визнання за позивачем права користування та володіння на умовах оренди земельною ділянкою загальною площею 87,8915 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства за договором оренди землі від 26.12.2011 р., зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.07.2017 р., яка розміщена на території Градизької селищної ради Полтавської області.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що зазначена земельна ділянка була надана в оренду громадянину ОСОБА_2., який є засновником та керівником ФГ Мілан-Агро , проте землі фермерського господарства не можуть складатися із земель сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді його засновника (учасника), тому право оренди має бути зареєстровано за позивачем як за юридичною особою.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.07.2018 р. позов задоволено, визнано за ФГ Мілан-Агро право користування на умовах оренди зазначеною земельною ділянкою.

Рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що спірна земельна ділянка надавалася в оренду громадянину ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства із створенням юридичної особи - ФГ Мілан-Агро .

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не погодився з даним рішенням суду та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.08.2018 р. була залишена без руху.

В подальшому, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 р. апеляційну скаргу повернуто заявнику - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області у зв`язку з неусуненням ним недоліків у встановлений судом строк.

06.06.2019 р. ОСОБА_1 , не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на договір про спільну діяльність від 04.05.2016 р., укладений між фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та стверджує, що після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення ОСОБА_1 . не може працювати на зазначеній земельній ділянці та реалізовувати свої права та обов`язки за умовами договору про спільну діяльність від 04.05.2016 р.

На думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно не залучив Глобинську державну адміністрацію (орендодавця) та ОСОБА_2. (орендаря) до участі у справі у якості відповідачів, а з огляду на те, що стороною договору оренди землі від 26.12.2011 р. є фізична особа, даний спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства, а не господарського.

08.07.2019 р. до початку судового засідання через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника позивача у іншому судовому процесі.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 р. не визнавалася обов`язковою явка представників учасників апеляційного провадження, які були попереджені, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Враховуючи викладене, зазначене клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю, з огляду на наступне.

У березні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до голови Глобинської РДА із заявою з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 98 га для ведення фермерського господарства.

Розпорядженням Глобинської РДА Полтавської області № 130 від 19.03.2010 р. громадянину ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 98 га, рілля, із земель державної власності не наданих у власність чи користування, для передачі у користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства на території Градизької селищної ради терміном на 49 років з орендною платою на рівні земельного податку.

Розпорядженням Глобинської РДА Полтавської області № 174 від 02.04.2010 р. внесено зміни до розпорядження № 130 від 19.03.2010 р., замінивши площу земельної ділянки з 98 га на 88 га.

Розпорядженням Глобинської РДА Полтавської області № 413 від 21.07.2010 р.:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства в межах Градизької селищної ради;

- передано в оренду громадянину ОСОБА_2. терміном на 49 років земельну ділянку площею 87,89 га, за рахунок сільськогосподарських земель державної власності (землі запасу) Градизької селищної ради, не наданих у власність та постійне користування, з них: ріллі 87,89 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства;

- надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою загальною площею 87,89 га.

Рішенням № 1 від 19.03.2010 р. засновника ФГ Мілан-Агро ОСОБА_2 затверджено статут ФГ Мілан-Агро , його юридичну адресу, а також призначено головою ОСОБА_2.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФГ Мілан-Агро зареєстроване у встановленому законом порядку 30.03.2010 р.

26.12.2011 р. між Глобинською РДА, як орендодавцем, та ОСОБА_2 , як орендарем, укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства), яка знаходиться на території Градизької селищної ради.

Згідно з п. 2.1 договору, в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 87,8915 га, рілля. Кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1.

Відповідно до п. 3.1 договору, договір укладено на 49 років починаючи з дати його державної реєстрації.

Умовами п. 5.1 договору сторонами погоджено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Згідно з п. 12 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Договір підписаний сторонами без зауважень чи заперечень, з боку орендодавця підпис представника скріплений відповідною печаткою, зареєстрований у Відділі Держкомзему у Глобинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.02.2012 р. за № 532060004002219.

У травні 2018 року голова ФГ Мілан-Агро ОСОБА_2. листом звернувся до начальника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з проханням визнати право користування за фермерським господарством та внести зміни до договору оренди, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 91775907 від 12.07.2017 р. в частині зміни орендаря земельної ділянки, а саме: орендар земельної ділянки - ФГ Мілан-Агро в особі голови ОСОБА_2

Відповідач листом № 32-16-0.332-2704/2-18 від 10.05.2018 р., посилаючись на ст.ст. 15, 30 Закону України Про оренду землі та ст. 124 Земельного кодексу України, повідомив позивача про залишення без задоволення його клопотання.

Зазначена обставина щодо відмови визнання права користування спірною земельною ділянкою за ФГ Мілан-Агро , а не за громадянином ОСОБА_2 . , який є керівником та засновником фермерського господарства, а також щодо відмови у внесенні змін до договору відносно особи орендаря стала підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевим господарським судом встановлено, що ст. 7 Закону України Про фермерське господарство (в редакції, чинній станом на 2010 рік) закріплено порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства саме громадянам, які виявили бажання створити фермерське господарство як юридичну особу з метою виробництва товарної сільськогосподарської продукції, здійснення її переробки та реалізації.

При цьому, судом першої інстанції зазначено, що за вимогами ч. 1 ст. 8 Закону України Про фермерське господарство (в редакції, чинній станом на 2010 рік) державна реєстрація фермерського господарства як юридичної особи здійснюється після укладення договору оренди земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства та державної реєстрації договору.

Наразі, скаржник стверджує, що рішенням від 26.07.2018 р. у цій справі господарський суд Полтавської області безпідставно втрутився в договірні правовідносини між скаржником та ОСОБА_2 ., чим позбавив скаржника прав та обов`язків за договором про спільну діяльність від 04.05.2016 р.

Пунктом 1.1 договору про спільну діяльність визначено, що сторони за цим договором зобов`язуються шляхом об`єднання майна, коштів та зусиль спільно діяти у сфері здійснення господарської діяльності на земельних ділянках для досягнення таких спільних господарських цілей: обробіток земельних ділянок, вирощування зернових культур; вирощування олійних культур; вирощування буряків; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; заготівля, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції; надання послуг у сфері сільського господарства (інші необхідні види діяльності з метою задоволення всіх потреб сторін).

Згідно з п. 3.1 договору про спільну діяльність, укладеного 04.05.2016 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ., ОСОБА_2 зобов`язується надати на виконання предмету договору земельну ділянку загальною площею 87,8915 га ріллі кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Градизької селищної ради за актом прийому-передачі земельної ділянки.

При цьому, відповідно до п. 4.1 договору про спільну діяльність, ОСОБА_1 зобов`язується:

- здійснювати фінансування провадження господарської діяльності на наданій ОСОБА_2 земельній ділянці;

- здійснювати організацію провадження господарської діяльності на наданій ОСОБА_2. земельній ділянці, що є необхідною для виконання предмету договору, включаючи купівлю та/або найм сільськогосподарської техніки, насіння, культур, паливно-мастильних матеріалів, найм робітників та інше.

А отже, за умов зазначеного договору до безпосередніх обов`язків ОСОБА_1 відноситься тільки те, що зазначено у п. 4.1 договору.

Розділом 6 договору про спільну діяльність визначено внески сторін, а саме:

- внеском ОСОБА_2 є надана ОСОБА_1 на період дії цього договору на цілі спільної діяльності земельна ділянка; частка ОСОБА_2 . становить 50 %;

- внеском ОСОБА_1 є особиста трудова участь, а також грошові кошти у розмірі, необхідному для здійснення господарської діяльності на наданій ОСОБА_2. земельній ділянці; частка ОСОБА_1 становить 50 %.

Згідно з п. 10. договору про спільну діяльність, договір починає діяти з моменту його підписання та діє до 04.05.2021 року.

Договір про спільну діяльність укладено у простій письмовій формі, підписано сторонами договору без зауважень чи заперечень.

Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки від 04.05.2016 р. ОСОБА_2 . передав земельну ділянку площею 87,8915 га ріллі кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Градижської сільської ради, а ОСОБА_1 . прийняв цю земельну ділянку на виконання предмету договору про спільну діяльність.

Проте, варто зауважити, що ані зазначений договір, ані акт не містять їх офіційної реєстрації, а підписи сторін не засвідчені відповідним чином.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України, набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Тобто, частиною першою статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є заявник скарги, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо заявник скарги зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що заявник скарги в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

Будь-який інший правовий зв`язок між заявником скарги і сторонами спору не може братися до уваги.

Отже, перш ніж переглядати справу в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд повинен встановити чи вирішено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 3 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалось.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між заявником скарги і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 року у справі № 5023/4734/12, від 18.09.2018 року у справі №910/5459/15-г, від 11.07.2018 року у справі №911/2635/17.

Відповідно до резолютивної частини рішення господарського суду Полтавської області від 26.07.2018 р. у справі № 917/679/18 вирішено спір про визнання за позивачем права користування на умовах оренди земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, наданої в оренду засновнику цього фермерського господарства.

Мотивувальна частина оскаржуваного рішення також не містить висновків суду про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника.

До того ж, про пряме внесення змін до договору оренди, зокрема, про перехід права оренди від орендаря до ФГ Мілан-Агро чи повне правонаступництво або втрату права оренди орендарем ні в позові, ні в оскаржуваному рішенні не йдеться.

Вбачається, що договір оренди землі від 26.12.2011 р. на теперішній час є чинним, матеріали справи не містять доказів визнання його недійсним або розірваним у судовому порядку.

Наразі, скаржником не доведено яким чином порушено його права та законні інтереси за договором про спільну діяльність від 04.05.2016 р., з огляду на те, що ФГ Мілан-Агро засновано на виконання вимог ст.ст. 7, 8 Закону України Про фермерське господарство ОСОБА_2., який є орендарем за договором оренди землі від 26.12.2011 р. та стороною договору про спільну діяльність від 04.05.2016 р., а також керівником та засновником цього фермерського господарства.

Матеріалами справи та скаржником не доведено порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 . внаслідок визнання права користування на умовах оренди спірною земельною ділянкою за ФГ Мілан-Агро , яке й було засноване ОСОБА_2 з метою ведення фермерського господарства на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 .

Враховуючи, що скаржником не наведено доводів порушення його права оскаржуваним рішенням суду, в той час як доводи апеляційної скарги стосуються виключно констатації неможливості виконання скаржником умов договору про спільну діяльність від 04.05.2016 р. без документального підтвердження викладених доводів, переоцінки доказів раніше поданих до суду сторонами, яким вже дана оцінка господарським судом (зокрема, договору оренди землі від 26.12.2011 р.), відсутність вирішення питання рішенням суду про права інтереси та обов`язки скаржника, апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що місцевим господарським судом, всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, не розподілено судові витрати за позовом, що, у випадку звернення позивача до господарського суду Полтавської області з відповідною заявою, може бути підставою для прийняття додаткового рішення в розумінні ст. 244 ГПК України.

Керуючись ст. 234, п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, колегія

УХВАЛИЛА:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 26.07.2018 р. у справі № 917/679/18.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Повний текст ухвали складено 09.07.2019 р.

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.О. Радіонова