Постанова

від 22.11.2019 по справі 917/679/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 917/679/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. 0., Берднік І. С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 (судді: Пушай В. І., Барбашова С. В., Радіонова 0. 0.) про закриття апеляційного провадження

за позовом Фермерського господарства "Мілан-Агро"

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання права користування та володіння на умовах оренди земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. 11.06.2018 Фермерське господарство "Мілан-Агро" (далі ? ФГ "Мілан-Агро") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі ? ГУ Держгеокадастру) про визнання за позивачем права користування та володіння на умовах оренди земельною ділянкою.

1.2. В обґрунтування позовних вимог ФГ "Мілан-Агро" зазначає, що земельна ділянка була надана в оренду громадянину ОСОБА_2 , який є засновником та керівником ФГ "Мілан-Агро", проте землі фермерського господарства не можуть складатися із земель сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді його засновника (учасника), тому право оренди має бути зареєстровано за позивачем як за юридичною особою.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.07.2018 позов задоволено, визнано за ФГ "Мілан-Агро" право користування земельною ділянкою на умовах договору оренди від 26.12.2011.

2.2. Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд установив, що статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній станом на 2010 рік) закріплено порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства саме громадянам, які виявили бажання створити фермерське господарство як юридичну особу з метою виробництва товарної сільськогосподарської продукції, здійснення її переробки та реалізації.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що вимогами частини першої статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній станом на 2010 рік) державна реєстрація фермерського господарства як юридичної особи здійснюється після укладення договору оренди земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства та державної реєстрації договору.

2.3. Не погоджуючись із прийнятим рішенням 06.06.2019 ОСОБА_1 (далі ? ОСОБА_1 ) звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

2.4. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.07.2018 у справі №917/679/18 і призначив справу до розгляду.

2.5. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.07.2018 у справі №917/679/18.

2.6. Оскаржувану ухвалу обґрунтовано тим, що відповідно до резолютивної частини рішення Господарського суду Полтавської області від 26.07.2018 у цій справі вирішено спір про визнання за ФГ "Мілан-Агро" права користування на умовах оренди земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, наданої в оренду засновнику цього фермерського господарства.

Крім того, мотивувальна частина оскаржуваного рішення також не містить висновків суду про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника.

Апеляційний суд дійшов висновку, що скаржником не доведено порушення його прав та законних інтересів за договором про спільну діяльність від 04.05.2016 у справі №917/679/18, з огляду на те, що рішенням місцевого господарського суду у цій справі визнано право користування земельною ділянкою за ФГ "Мілан-Агро", яке засновано на виконання вимог статей 7,8 Закону України "Про фермерське господарство" ОСОБА_2 ., який є орендарем за договором оренди землі від 26.12.2011 та керівником і засновником цього фермерського господарства.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційного господарського суду від 08.07.2019 скасувати, а провадження у справі №917/679/18 закрити.

3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що між фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про спільну діяльність від 04.05.2016. Після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення ОСОБА_1 не може працювати на зазначеній земельній ділянці та реалізовувати свої права та обов`язки за умовами договору про спільну діяльність.

На думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно не залучив Глобинську державну адміністрацію (орендодавця) та ОСОБА_2 (орендаря) до участі у справі у якості відповідачів, а з огляду на те, що стороною договору оренди землі від 26.12.2011 є фізична особа, даний спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства, а не господарського.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

4.2. Як установлено судами попередніх інстанцій, у березні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області (далі - Глобинської РДА) із заявою з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 98 га для ведення фермерського господарства.

4.3. Розпорядженням Глобинської РДА від 19.03.2010 №130 громадянину ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 98 га, рілля, із земель державної власності не наданих у власність чи користування, для передачі у користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства на території Градизької селищної ради терміном на 49 років з орендною платою на рівні земельного податку.

4.4. Розпорядженням Глобинської РДА від 02.04.2010 №174 внесено зміни до розпорядження від 19.03.2010 №1 ЗО, замінивши площу земельної ділянки з 98 га на 88 га.

4.5. Розпорядженням Глобинської РДА Полтавської області № 413 від 21.07.2010:

? затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства в межах Градизької селищної ради;

? передано в оренду громадянину ОСОБА_2 терміном на 49 років земельну ділянку площею 87,89 га, за рахунок сільськогосподарських земель державної власності (землі запасу) Градизької селищної ради, не наданих у власність та постійне користування,- з них: ріллі 87,89 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства;

? надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою загальною площею 87,89 га.

4.6. Рішенням від 19.03.2010 №1 засновника ФГ "Мілан-Агро" ОСОБА_2 затверджено статут ФГ "Мілан-Агро", його юридичну адресу, а також призначено головою ОСОБА_2

4.7. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, ФГ "Мілан-Агро" зареєстроване у встановленому законом порядку 30.03.2010.

4.8. 26.12.2011 між Глобинською РДА (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства), яка знаходиться на території Градизької селищної ради.

4.9. Згідно з пунктом 2.1 договору, в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 87,8915 га, рілля. Кадастровий номер земельної ділянки: 5320655400:00:010:0194.

4.10. Відповідно до пункту 3.1 договір укладено на 49 років починаючи з дати його державної реєстрації.

4.11. Умовами пункту 5.1 договору сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

4.12. Згідно з пунктом 12 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

4.13. Судом установлено, що договір підписаний сторонами без зауважень чи заперечень, з боку орендодавця підпис представника скріплений відповідною печаткою, зареєстрований у відділі Держкомзему у Глобинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.02.2012 за №532060004002219.

4.14. У травні 2018 року голова ФГ "Мілан-Агро" ОСОБА_2 листом звернувся до начальника ГУ Держгеокадастру з проханням визнати право користування за фермерським господарством та внести зміни до договору оренди, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 91775907 від 12.07.2017 в частині зміни орендаря земельної ділянки, а саме: орендар земельної ділянки - ФГ "Мілан-Агро" в особі голови ОСОБА_2

4.15. ГУ Держгеокадастру листом від 10.05.2018 №32-16-0.332-2704/2-18, посилаючись на статті 15, ЗО Закону України "Про оренду землі" та статтю 124 Земельного кодексу України, повідомило позивача про залишення його клопотання без задоволення.

4.16. Отже, виходячи із установлених фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що рішенням місцевого господарського суду у цій справі були вирішені права та законні інтереси ФГ "Мілан-Агро", голови цього фермерського господарства ОСОБА_2 як орендаря та Глобинської РДА як орендодавця за договором оренди земельної ділянки від 26.12.2011.

4.17. Разом із цим, апеляційний господарський суд, оцінивши договір про спільну діяльність, укладений 04.05.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , дійшов висновку, що цей договір не є предметом спору у справі №917/679/18 і рішенням місцевого господарського суду від 26.07.2018 не вирішувались питання щодо зазначеного договору, а відтак і щодо прав та обов`язків ОСОБА_1 за ним.

4.18. Відповідно до частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Дана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

4.19. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

4.20. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

4.21. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

4.22. Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду, що ОСОБА_1 не доведено порушення його права та законних інтересів за договором про спільну діяльність від 04.05.2016 внаслідок визнання права користування на умовах договору оренди земельної ділянки від 26.12.2011 за ФГ "Мілан-Агро", яке і було засноване ОСОБА_2 з метою ведення фермерського господарства.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у випадку порушення прав учасників договору про спільну діяльність від 04.05.2016, відповідний спір може бути вирішено в окремому судовому провадженні.

4.23. Суд апеляційної інстанції, установивши, що у цій справі скаржник не є учасником справи, дійшов правильного висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки питання про права і обов`язки ОСОБА_1 на момент прийняття рішення Господарського суду Полтавської області від 26.07.2018, місцевим господарським судом не вирішувалось.

4.24. Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі про те, що суд першої інстанції безпідставно не залучив Глобинську РДА (орендодавця) та ОСОБА_2 (орендаря) до участі у справі у якості відповідачів є необґрунтованими з таких підстав.

4.25. Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційної скаргою ОСОБА_1 тільки в частині перегляду ухвали суду апеляційної інстанції від 08.07.2019 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заявника. Відмовлено у частині оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 26.07.2019, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

4.26. Відповідно до частини першої статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження ? до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

4.27. Оскільки, касаційний перегляд цієї справи здійснюється тільки щодо ухвали апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , зазначений довід заявника стосується виключно оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 26.07.2019, враховуючи, що залучення до участі у справі співвідповідача або заміна неналежного відповідача відповідно до статті 48 Господарського процесуального кодексу України, вирішується судом першої інстанції.

4.28. Аргументи скаржника про те, що стороною договору оренди землі від 26.12.2011 є фізична особа, а тому даний спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства спростовується наступним.

4.29. Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2019 справу №917/679/18 разом із касаційною скаргою ОСОБА_1 було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що заявник оскаржує судове рішення з підстав порушення правил суб`єктної юрисдикції.

4.30. Проте, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08.10.2019 повернула справу №917/679/18 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.

Ухвалу обґрунтовано тим, що за змістом ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 суд на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України закрив апеляційне провадження на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.07.2018 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки він є особою, яка не брала участі у справі, та суд не вирішив питання про його права, інтереси та обов`язки, тому рішення суду першої інстанції не породжує для нього права на захист шляхом апеляційного оскарження судового рішення.

4.31. Таким чином, при постановленні цієї ухвали апеляційним судом не застосовувались норми матеріального чи процесуального права, які б могли свідчити про порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

4.32. З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано закрив апеляційне провадження у цій справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки рішення суду першої інстанції, виходячи з предмету спору у цій справі та характеру спірних правовідносин, не стосується прав, інтересів та (або) обов`язків ОСОБА_1 .

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно із частиною третьою статті 304 зазначеного Кодексу касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.3. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Згідно із частою першою-статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що правових підстав для задоволення касаційної скарги немає.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 у справі №917/679/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

І. С. Берднік