Ухвала

від 04.07.2019 по справі 917/1657/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 917/1657/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

за участю секретаря судового засідання Лихошерст І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 (колегія суддів: Лакіза В.В. - головуючий, Бородіна Л.І., Плахов О.В.) та на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 (суддя Бунякіна Г.І.)

за позовом Фермерського господарства "Хризоліт"

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання права

за участю позивача: Козирь Т.О. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

Судами розглянуто спір за позовом Фермерське господарство "Хризоліт" (далі - позивач або ФГ "Хризоліт") до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - відповідач або ГУ Держгеокадастр у Полтавській області) про визнання права.

Звернувшись із касаційною скаргою відповідач просить вказані судові рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач подав до суду касаційної інстанції клопотання, у якому посилаючись на те, що усі права на земельну ділянку, щодо якої виник спір, відповідач передав органу місцевого самоврядування - Глобинській міській раді Глобинського району Полтавської області, і вже після цього звернувся із касаційною скаргою у даній справі, тому вказуючи на необхідність закриття касаційного провадження, посилаючись на те, що у відповідача відсутні права розпоряджатися земельною ділянкою та приймати щодо неї будь-які рішення, просить надати вказаним обставинам правову оцінку та відобразити їх у судовому рішенні, прийнятому за результатами розгляду касаційної скарги.

Отже наведене клопотання за своєю суттю не є клопотанням про закриття касаційного провадження, оскільки не містить вимоги про це, тому доводи, викладені у ньому, мають бути оцінені судом при розгляді касаційної скарги.

До клопотання позивачем додано копії: Рішення тридцять шостої сесії першого скликання Глобинської міської ради Полтавської області №493; копію акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність; копію додатку до цього акту, які завірені секретарем Глобинської міської ради, з проставленням печатки Глобинської міської ради.

Враховуючи те, що копія зазначеного клопотання не була направлена відповідачеві для ознайомлення, а останній не з`явився у судове засідання, 19 червня 2019 року з метою доведення до відома відповідача вказаної обставини у судовому засіданні оголошено перерву до 04 липня 2019 року 11 год. 30 хв., та повідомлено учасників справи, які не з`явилися до суду, про наступне судове засідання.

Відповідач не надав суду касаційної інстанції своїх міркувань стосовно наведених обставин та доводів, викладених у клопотанні позивача, та не виклав суду касаційної інстанції своєї правової позиції з наведених у клопотанні позивача обставин, отже суд касаційної інстанції, враховуючи неодноразову неявку представника відповідача у засідання суду касаційної інстанції, враховуючи що відповідач є юридичною особою, вважає за необхідне розглянути обставини даної справи за відсутності відповідача.

У поданому 12.06.2019 відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін вказані судові рішення, посилаючись на те, що судами у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

У даній справі спірною є земельна ділянка кадастровий номер 5320680400:00:011:0136 загальною площею 35,5609 га, і ця ж земельна ділянка зазначена у п.18 доданої позивачем копії додатку до акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06.06.2018.

Як вбачається із матеріалів справи касаційну скаргу відповідачем було подано 15.06.2018, також із наданої копії акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06.06.2018 вбачається, що вказану земельну ділянку ще до звернення відповідача із касаційною скаргою було передано із державної у комунальну власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із положеннями статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 вказаного кодексу визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Отже від імені Українського народу права власника землі здійснюють або органи державної влади, або органи місцевого самоврядування.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 4 частини 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що, зокрема, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З викладеного вбачається, що правом на звернення до господарського суду наділені як державні органи, так і органи місцевого самоврядування.

Відповідно до положень частини 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Згідно статті 14 цього Кодексу суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог (ч.1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.2).

Стаття 80 Цивільного кодексу України визначає, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Сторони - суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Сторони повинні мати господарську процесуальну правоздатність і господарську процесуальну дієздатність.

Господарська процесуальна правоздатність визначається як здатність мати процесуальні права та нести обов`язки сторони, третьої особи, заявника. Господарською процесуальною правоздатністю володіють усі фізичні та юридичні особи на підставі їхнього права на судовий захист у господарському суді своїх прав і законних інтересів. У цьому виражається нерозривний процесуальний зв`язок між процесуальною правоздатністю і здатністю мати матеріальні права та обов`язки. Особа наділяється процесуальною правоздатністю з метою захисту матеріальних прав і інтересів. Правоздатність у матеріальному праві - це здатність мати відповідні матеріальні права і нести обов`язки, а процесуальна правоздатність - це можливість бути в господарському суді стороною, третьою особою, заявником.

Оскільки господарська процесуальна правоздатність тісно пов`язана з матеріально-правовою правоздатністю і з матеріальним правом, яке підлягає захисту, вона виникає одночасно з виникненням здатності мати матеріальні права.

Таким чином передумовою участі органів та осіб, передбачених статтею 53 ГПК України, в господарському процесі в будь-якій із п`яти форм є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

Разом з тим із фактом вчинення дій щодо передачі земельної ділянки державної власності у комунальну власність у скаржника у даній справі втрачена процесуальна дієздатність.

Близька за змістом правова позиція сформульована Верховним Судом у постанові від 13.06.2018 зі справи № 922/2973/17 (п.62).

Згідно з приписами пункту 2 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

За вказаних обставин у скаржника у даній справі втрачено право на звернення із касаційною скаргою.

Таким чином оскільки касаційну скаргу подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, порушене касаційне провадження за цією касаційною скаргою у даній справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 234, 296 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі № 917/1657/17 за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області закрити.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов