Постанова

від 04.07.2019 по справі 807/1514/15

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/5863/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Курильця А.Р.,

за участю секретаря судового засідання Ваврик Х.Б.,

третіх осіб на стороні позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги ОСОБА_4 , Ужгородської міської ради на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року про закриття провадження у справі №807/1514/15 (ухвала постановлена в м. Ужгород, головуючий суддя Гаврилко С.Є., ухвала в повному обсязі складена 11.05.2019) за адміністративним позовом Ужгородської міської ради до Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, треті особи на стороні позивача: Орган самоорганізації населення Будинковий комітет Моноліт , ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Агробуд-Україна про скасування рішення про державну реєстрацію та визнання недійсним свідоцтва про право власності,

в с т а н о в и в:

Ужгородська міська рада 05.08.2015 звернулася в суд із адміністративним позовом до Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області Сабов Юлії Володимирівни, третя особа на стороні позивача - Орган самоорганізації населення Будинковий комітет Моноліт , третя особа на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Агробуд-Україна , в якому просила скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 лютого 2015 року, індексний номер 19259887 видане державним реєстратором Сабов Ю.В. та визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер 33473173 видане Реєстраційною службою Ужгородського міськрайонного управління юстиції 11 лютого 2015 року Товариству з обмеженою відповідальністю Агробуд-Україна на гуртожиток літери А за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року позовну заяву було задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Сабов Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19259887 від 11 лютого 2015. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 33473173 від 11 лютого 2015 року, що видане Товариству з обмеженою відповідальністю Агробуд-Україна код ЄДРПОУ 05392045 на гуртожиток літера А загальною площею 372,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.а.с. 188-195).

15 серпня 2016 року ТзОВ Агробуд-Україна звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агробуд-Україна про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 30 грудня 2015 року в адміністративній справі № 807/1514/15 залишено без розгляду.

02 жовтня 2018 року ТзОВ Агробуд-України вдруге звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року у справі № 807/1514/15 (т. 3 а.с.а.с. 7-10).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року скасовано постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року, що ухвалена у справі № 807/1514/15. Провадження у справі № 807/1514/15 за позовом Ужгородської міської ради до Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету на стороні позивача: Орган самоорганізації населення Будинковий комітет Моноліт , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Агробуд-Україна про скасування рішення про державну реєстрацію та визнання недійсним свідоцтва про право власності - закрито.

Не погодившись із такою ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_4 та Ужгородська міська рада оскаржили її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та залишити без розгляду заяву ТзОВ Агробуд-Україна про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року.

В апеляційній скарзі Ужгородська міська рада також просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та залишити без розгляду заяву ТзОВ Агробуд-Україна про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року.

Апелянти вказують на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, звертають увагу на те, що ухвала Ужгородського міськрайонного суду від 26.09.2018 у справі №308/13418/14-ц про залишення позову без розгляду, яка стала підставою для поновлення строку заявнику була скасована постановою Закарпатського апеляційного суду від 20.12.2018, а отже підстава для поновлення судом строку звернення до суду станом на день прийняття оскаржуваної ухвали від 06.05.2019 також відпала.

Директор ТзОВ Агробуд-Україна подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_4 , в якому просив залишити її без задоволення.

Представник Органу самоорганізації населення Будинкового комітету Моноліт подав відзив на апеляційні скарги, в яких просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

У судовому засіданні представник Органу самоорганізації населення Будинкового комітету Моноліт заперечила вимоги апеляційних скарг та просила залишити їх без задоволення.

Представник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав вимоги наведені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити та залишити заяву ТзОВ Агробуд-Україна без розгляду.

Представник ТзОВ Агробуд-Україна у судовому засіданні просив залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційних скарг та відзивів на них, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підставою для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року заявник вказує скасування Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.02.2015 та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 26.11.2015, які буди підставою для ухвалення судового рішення щодо якого порушується питання про перегляд.

З приводу цього колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами з підстави, визначеної п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

02.10.2018 подаючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме після винесення Ужгородським міськрайонний судом ухвали від 26.09.2018 про залишення позовної заяви без розгляду, заявник виходив з того, що така ухвала є кінцевим рішенням за наслідками розгляду справи №308/13418/14-ц.

Основним мотивом на поновлення місячного строку заявник вказує те, що ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 25.05.2016 хоч і скасувала судові рішення у справі №308/13418/14-ц, які були підставою для винесення постанови у адміністративній справі №807/1514/15, водночас ця ухвала скерувала справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Тобто ухвала касаційного суду не була остаточною в частині вирішення справи та судовий розгляд нею не завершувався.

Колегія суддів вирішуючи спір вважає за необхідне зазначити наступне.

Право громадянина на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Норма ст. 13 КАС України передбачає право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Проте право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким як строки давності, обмеження доступу неповнолітніх і осіб, що страждають психічними розладами, тощо (рішення Європейського суду з прав людини у справі З та інші проти Сполученого Королівства ).

Право на суд , з якого право на доступ є одним з аспектів, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. Тим не менше, ці обмеження не повинні обмежувати або зменшити доступ людини таким чином або в такій мірі, що сама суть права знеціниться; такі обмеження не будуть сумісні положеннями Конвенції, якщо вони не переслідують законну мету або якщо немає розумної пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Перес де Рада Каванілес проти Іспанії ).

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини , правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

При цьому, поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які - ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Суд першої інстанції при поновленні строку ТзОВ Агробуд-Україна виходив з того, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 26 вересня 2018 року позовну заяву у справі №308/13418/14-ц було залишено без розгляду, а відтак виникли обставини, які дають можливість зробити висновок щодо наявності підстав для поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року за нововиявленими обставинами, оскільки рішення Ужгородського міськрайонного Закарпатської області від 17 лютого 2015 року у справі № 308/13418/14-ц, яке скасовано, слугувало підставою для ухвалення постанови від 30 грудня 2015 року, а тому з постановленням вказаної ухвали від 26 вересня 2018 року вичерпались обставини, які могли усувати перегляд рішення за нововиявленими обставинами у відповідності до статті 361 частини 2 пункту 3 КАС України.

З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку про поважність причин пропуску строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами та необхідністю поновлення ТзОВ Агробуд-Україна строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, так як згідно ст. 363 КАС України, яка визначає порядок і строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду, а не після закінчення нового розгляду внаслідок його скасування.

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України, яка скасувала судові рішення у справі №308/13418/14-ц, які були підставою для винесення постанови у адміністративній справі №807/1514/15, була винесена і вступила в законну силу 25.05.2016, відтак, тридцяти денний строк слід рахувати з цієї дати.

Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року було подано 02.10.2018.

Згідно ст. 364 КАС України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу (ч. 3 ст. 366 КАС України).

Відповідно до ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 123 КАС України встановлено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Колегія суддів звертає увагу, що ТзОВ Агробуд-України звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 30.12.2015 в адміністративній справі №807/1514/15 з пропуском місячного строку звернення до суду встановленого ст. 363 КАС України.

При цьому, колегія суддів вказує на те, що ухвала Ужгородського міськрайонного суду від 26.09.2018 у справі 308/13418/14-ц про залишення позову без розгляду, яка була підставою для поновлення строку заявнику, була скасована постановою Закарпатського апеляційного суду від 20.12.2018, а відтак відпала підстава для поновлення судом першої інстанції строку звернення до суду станом на день винесення оскаржуваної ухвали від 06.05.2019.

Інших поважних причин пропуску строку звернення до суду ТзОВ Агробуд-України суду не надало.

Окрім цього, колегія суддів враховує, що заявник вже звертався до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року у справі № 807/1514/15, однак ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року таку заяву було залишено без розгляду.

Між тим, у низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Осман проти Сполученого Королівства від 28 жовтня 1998 року зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою .

Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено і такими обставинами.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Наведене узгоджується з позицією Верховного суду у постанові від 12 квітня 2018 року (справа 487/843/16-а).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року в адміністративній справі № 807/1514/15 слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 , Ужгородської міської ради задовольнити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року про закриття провадження у справі №807/1514/15 скасувати та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агробуд-Україна про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року - залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Д. М. Старунський судді В. М. Багрій А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 10.07.2019