СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" липня 2019 р. Справа № 12/125б
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.
Секретар судового засідання - Соляник Н.В.
за участю:
від апелянта - не з`явився
від банкрута - не з`явився
від кредиторів - Фісатіді Г. Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", м.Київ (вх. № 1450 Л/2)
на ухвалу господарського суду Луганської області від 15.04.2019 (суддя - Вінніков С.В.), постановлену у м. Харків о 10:25 год.
за результатом розгляду скарги №1-4-2/159-ЛК від 29.01.2019 уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк"
на дії ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомлект"
у справі № 12/125б
за заявою Приватного підприємства "Будинок", м. Луганськ
до Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомлект", м. Луганськ
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.04.2019 у справі № 12/125б, серед іншого, відмовлено у задоволенні скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк" №1-4-2/159-ЛК від 29.01.2019 на дії ліквідатора Клименка М.А.
Ухвала суду першої інстанції в цій частині мотивована тим, що ліквідатором у відповідності до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" здійснено розподіл грошових коштів отриманих від продажу на аукціоні 29.06.2017 іпотечного майна Публічного акціонерного товариства "Фідобанк".
Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" не оскаржує розмір окремо розподілених ліквідатором грошових коштів, отриманих від реалізації іпотечного майна, а вважає, що отримані грошові кошти у сумі 432235 грн 16 коп. від реалізації іпотечного майна повинні бути використані виключно на погашення вимог забезпеченого кредитора - ПАТ "Фідобанк" в повному обсязі.
Враховуючи, що кошти, які залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси та те, що приписами Закону про банкрутство не передбачено необхідності отримання згоди забезпеченого іпотекою кредитора при розподілу грошових коштів, отриманих від реалізації іпотечного майна, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги на дії ліквідатора Клименка М.А.
Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі за текстом - ПАТ "Фідобанк") звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Луганської області від 15.04.2019 у справі № 12/125б, в якій просило її скасувати в частині відмови в задоволенні скарги ПАТ "Фідобанк" №31-4-2/159-ЛК від 29.01.2019 і ухвалити нове рішення, яким:
- визнати дії ліквідатора Клименка М.А. щодо розподілу грошових коштів від продажу іпотечного майна ПАТ "Фідобанк" незаконними;
- зобов`язати ліквідатора ПрАТ "Луганськспецтехкомлект" Клименко М.А. здійснити розподіл грошових коштів відповідно до вимог ч.4 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- зобов`язати ліквідатора ПрАТ "Луганськспецтехкомлект" Клименко М.А. перерахувати грошові кошти, отримані від продажу іпотечного майна ПУАТ "Фідобанк" на рахунок Банку.
ПАТ "Фідобанк" вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з неповним встановленням обставин, що мають значення для справи внаслідок неправильного дослідження доказів і надання їм оцінки, неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апелянт посилається на те, що ліквідатором самостійно, без згоди ПАТ "Фідобанк", розподілені грошові кошти від продажу на аукціоні 29.06.2017 іпотечного майна наступним чином: на послуги арбітражного керуючого Клименко М.А. за виконання функцій ліквідатора у період з 01.07.2014 по 29.01.2018 у сумі 154016,00 грн.; на витрати по проведенню та організацію торгів - 45934,11 грн.; ПАТ "Фідобанк" - 200000,00грн.
Вищезазначені дії апелянт вважає такими, що суперечать приписам ч.4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Клименко М.А. вважає доводи апелянта необґрунтованими, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Луганської області від 15.04.2019 у справі № 12/125б - без змін.
Арбітражний керуючий Клименко М.А. посилається на те, що ліквідатором на адресу ПАТ "Фідобанк" надсилався лист №1-12/125б щодо узгодження розрахунків з ліквідаційного рахунку та вчинення інших дій, в тому числі, і погодження розрахунків з ліквідаційного рахунку банкрута. Зазначає, що жодних заперечень з боку ПАТ "Фідобанк" на адресу ліквідатора не надходило.
Арбітражний керуючий Клименко М.А. вважає, що за рахунок коштів від продажу заставного майна, які спрямовуються на погашення вимог заставного кредитора в процедурі ліквідації, можливо погасити витрати, які пов`язані з утриманням, збереженням, а також продажем такого заставного майна.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на ухвалу господарського суду Луганської області від 15.04.2019 у справі № 12/125б, розгляд справи призначено на 10.07.2019.
Про дату, час та місце судового засідання учасники провадження повідомлені належним чином.
У зв`язку з відпусткою судді-члена колегії Плахова О.В., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника кредитора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.
Згідно вимог ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до п. 1.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року, положення цього Закону, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цього Закону.
Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.
Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Ухвалою суду від 27.12.2010 порушено провадження у справі про банкрутство боржника ПрАТ "Луганськспецтехкомплект", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою від 20.06.2011 визнано грошові вимоги кредитора ПП "Будинок" до боржника в сумі 451700 грн 00 коп.; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бугулян О.А. (ліцензія серії АГ № 594774 від 21.02.2011).
За ухвалою від 03.09.2012 (з урахуванням ухвали суду від 21.09.2012) судом було затверджено реєстр вимог кредиторів у складі вимог наступних кредиторів:
- Луганської міської ради в сумі 41701 грн 56 коп. (третя черга);
- ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" в сумі 11402528 грн 24 коп. (четверта черга);
- гр. ОСОБА_1 в сумі 3408684 грн 96 коп. в тому числі: 2753000 грн 00 коп. основного боргу (4 черга); 398175 грн 00 коп. інфляційних втрат (4 черга); 114517 грн 15 коп. - 3 % річних (4 черга) та 142992 грн 81 коп. пені (6 черга);
- Приватного підприємства "Будинок" в сумі 1304689 грн 43 коп. (4 черга);
- заставного кредитора - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції у сумі 11963679 грн 75 коп. (1 черга);
- заставного кредитора - ПАТ "Ерсте Банк" в сумі 6685984 грн 52 коп. (1 черга).
Ухвалою від 08.11.2012 (з урахуванням ухвали суду від 19.11.2012) судом було здійснено заміну кредитора ОСОБА_1 , за заявленими грошовими вимогами до ПАТ "ЛСТК" у розмірі 3408684 грн 96 коп., його правонаступником за договором відступлення прав вимоги №ОБ-10-20120910/1 від 10.09.2012 Приватним підприємством "Будинок"; припинено процедуру розпорядження майном боржника; введено процедуру санації ПрАТ "Луганськспецтехкомплект"; призначено керуючим санацією ПрАТ "Луганськспецтехкомплект" Проценка О.Г.; призначено розпорядником майна ПрАТ "Луганськспецтехкомплект" арбітражного керуючого Бугулян О.А.
Постановою господарського суду Луганської області від 11.03.2013 було достроково припинено процедуру санації - ПрАТ "Луганськспецтехкомплект", ідентифікаційний код 01242366, пров.Краснодонський, б.4, м.Луганськ, боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Клименка М.А. (свідоцтво №161 від 07.02.2013).
Ухвалою господарського суду від 20.05.2013 затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Клименка М.А. за виконання ним повноважень ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомплект", починаючи з 11.03.2013 до закінчення ліквідаційної процедури у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених діючим законодавством України, за рахунок коштів, які надходять на ліквідаційний рахунок підприємства-банкрута.
Ухвалами господарського суду Луганської області від 12.08.2013 та від 02.12.2013 здійснено заміну кредитора по справі Публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк", яке перейменоване на Публічне акціонерне товариство "Фідокомбанк", його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "ФІДОБАНК".
Згідно довідки №247 від 28.04.2015 справа №12/125б про банкрутство ПрАТ "Луганськспецтехкомплект" вважається втраченою, що зафіксовано актом експертної комісії господарського суду Луганської області №1 від 03.04.2015 "Про нестачу архівних справ (документів)" внаслідок проведення антитерористичної операції (Указ Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України").
Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.06.2015 частково відновлено втрачені матеріали справи №12/125б про банкрутство ПрАТ "Луганськспецтехкомплект".
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
Виходячи із положень загальних норм ст. ст. 41, 44, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідаційна процедура направлена на здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів, шляхом продажу майна банкрута.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.
Визначений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ст.ст.44,49-75) порядок продажу майна в провадженні у справі про банкрутство передбачає реалізацію майна банкрута в ліквідаційній процедурі шляхом проведення торгів у формі аукціону ліквідатором самостійно або із залученням організатора аукціону на конкурсній основі на підставі укладеного з ним договору про проведення аукціону.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси
Майно банкрута, яке передано в заставу (іпотеку) з метою забезпечення виконання зобов`язань, має особливий правовий статус під час провадження у справі про банкрутство, та знаходиться в управлінні ліквідатора, який має право реалізувати дане майно в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", але, ліквідатор до продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, повинен спочатку звернутись до кредитора, вимоги якого забезпечено таким майном, для отримання згоди на його реалізацію.
При цьому, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені законом.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ Фідобанк не заперечував щодо продажу майна у ліквідаційній процедурі.
За період з березня 2017 року по липень 2017 року виставлено на публічні торги (аукціон) частину майна банкрута, яке знаходиться в забезпеченні ПУАТ Фідобанк , зокрема, ЛОТ №2. Майновий комплекс (рухоме та нерухоме майно) розташований за адресою: Україна, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 1П, початковою (стартовою) вартістю - 1 879 283,84 грн без ПДВ.
Статус земельної ділянки: Державний акт на право власності на земельну ділянку від 21.11.2008 Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020841900016. Кадастровий номер земельної ділянки: 4412900000:02:001:0065 .
29.06.2017 відбулися публічні аукціонні торги з продажу частини майна банкрута ПрАТ Луганськспецтехкомплект .
За результатами торгів реалізоване наступне майно :
- ЛОТ №2. Майновий комплекс (рухоме та нерухоме майно) розташований за адресою: Україна, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 1 П .
Статус земельної ділянки: Державний акт на право власності на земельну ділянку від 21.11.2008р. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020841900016. Кадастровий номер земельної ділянки: 4412900000: 02:001:0065.
Продажна ціна Лоту №2 склала 432235,16 грн без ПДВ.
09.08.2017 ліквідатор Клименко М.А. направив на адресу уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Фідобанк" Коваленко О.В. лист №1-12/125б, в якому повідомив про проведення аукціону щодо продажу частини заставного майна банкрута та про наявність зобов`язань, відповідно до ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", щодо заходів з проведення процедури ліквідації.
У вказаному листі ліквідатор Клименко М.А. просив:
надати згоду на зняття заборони на відчуження зазначеного вище майна банкрута, накладеного відповідно до договору іпотеки від 12.06.2007 (РПВН: 1374234);
погодити розрахунки з ліквідаційного рахунку банкрута таким чином:
- на послуги арбітражного керуючого Клименка М.А. за виконання функцій ліквідатора за період з 01.07.2014 по 01.08.2017 (дві мінімальні заробітні плати) у сумі - 122016,00 грн., а у разі затримки відповіді - заборгованість станом на дату відновлення ліквідаційного рахунку;
- на витрати по проведенню та організації торгів у сумі - 45934,11 грн.;
- витрати на проведення аудиту та незалежної експертної оцінки майна банкрута за весь період ліквідаційної процедури - 100000,00 грн.;
- на рахунок ПАТ Фідобанк - 150000,00 грн. (т.4, а.с.136).
У вищезазначеному листі №1-12/125б від 09.08.2017 ліквідатор Клименко М . А . звернув увагу ПАТ "Фідобанк", що усього майна банкрута ПрАТ "Луганськспецтехкомлект" достатньо для задоволення вимог ПАТ "Фідобанк".
У листі №1-4-2/854-ЛК/1 від 26.09.2017 (т.4, а.с.138), адресованому приватному нотаріусу Єпіфанцевій Н.В., ПАТ "Фідобанк" надав згоду на припинення обтяження на майновий комплекс, розташований за адресою: вул.Заводська, 1П, м.Сєвєродонецьк Луганської області .
З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти від продажу на аукціоні вказаного майна у сумі 432235 грн 16 коп. без ПДВ були направлені ліквідатором Клименком М.А. на погашення вимог першої черги, наступним чином:
- на послуги арбітражного керуючого Клименка М.А. за виконання функцій ліквідатора за період з 01.07.2014 по 29.01.2018 (дві мінімальні заробітні плати) у сумі - 154016 грн 00 коп.;
- на витрати по проведенню та організацію торгів у загальній сумі 45934 грн 11 коп.;
- на рахунок ПАТ "Фідобанк" - 200000 грн 00 коп.
Нормами ч. 4 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
При цьому, відповідно до частини 11 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
04.02.2019 ПАТ "Фідобанк" звернулося до господарського суду Луганської області зі скаргою №1-4-2/159-ЛК від 29.01.2019 на дії ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомлект", в якій просило визнати дії ліквідатора Клименка М.А. щодо розподілу грошових коштів від продажу іпотечного майна Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" незаконними; зобов`язати ліквідатора ПрАТ "Луганськспецтехкомплект" Клименка М.А. здійснити розподіл грошових коштів відповідно до вимог ч.4 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; зобов`язати ліквідатора ПрАТ "Луганськспецтехкомплект" Клименка М.А. перерахувати грошові кошти, отримані від продажу іпотечного майна ПАТ "Фідобанк" на рахунок банку.
Скарга ПАТ "Фідобанк" мотивована тим, що ліквідатором Клименко М.А. розподілено грошові кошти забезпеченого кредитора без його згоди. Скаржник вважав, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", всі грошові кошти в повній сумі від продажу іпотечного майна ПАТ "Фідобанк" у сумі 432235 грн 16 коп. повинні бути направлені на задоволення вимог кредитора ПАТ "Фідобанк".
Крім того, скаржник посилався на те, що ліквідатор не виконує повноваження щодо звітування перед комітетом кредиторів відповідно до приписів ч.9 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Судом встановлено, що доводи скарги на дії ліквідатора стосуються неправомірності дій ліквідатора стосовно спрямування ним коштів, одержаних від реалізації заставного майна банку, на погашення витрат в ліквідаційній процедурі, не пов`язаних з реалізацією заставного майна.
Відповідно до частини восьмої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов`язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Визначення забезпеченого зобов`язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, здійснюється з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов`язань (зокрема, статей 572, 575, 589 ЦК України, Закону України Про заставу , Закону України Про іпотеку ).
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України Про заставу ).
Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які воно забезпечує. При цьому кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.
Тобто, законодавець чітко визначив джерело покриття витрат, зокрема, пов`язаних з продажем саме предмета забезпечення.
При цьому, такі витрати не віднесені до жодної з черг задоволення, оскільки за приписами частини дев`ятої статті 45 Закону про банкрутство, погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.
Аналізуючи наведені норми, слід дійти висновку, що за рахунок коштів від продажу заставного майна, які спрямовуються на погашення вимог заставного кредитора в процедурі ліквідації, можливо погасити і витрати, які пов`язані з продажем саме такого заставного майна.
Така ж правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від 20.09.2018 у справі №904/720/14, від 09.10.2018 у справі №5004/1762/11, від 13.03.2019 у справі №10/46/2011/5003.
Положеннями ст.43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Пунктом 1 ч.1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому у першу чергу задовольняються, зокрема вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов`язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута.
Частинами 1, 3, 5 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією визначається в розмірі 5 відсотків від обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів майна, майнових прав), які на день відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, а також 3 відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора. Право вимоги арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) на додаткову грошову винагороду виникає з дня фактичного надходження до боржника стягнутих на його користь активів чи їх частини, які на день відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, або з дня фактичного повного або часткового погашення вимог конкурсних кредиторів пропорційно до їх обсягу. Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.
Таким чином, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що у справі про банкрутство арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов`язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі.
Крім того, приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено необхідності отримання згоди забезпеченого іпотекою кредитора при розподілу грошових коштів, отриманих від реалізації іпотечного майна.
При цьому, ліквідатор листом №1-12/125б від 09.08.2017 повідомив банк про порядок спрямування з ліквідаційного рахунку банкрута коштів, отриманих від продажу заставного майна ПАТ "Фідобанк" .
В матеріалах справи відсутні заперечення банку на лист №1-12/125б від 09.08.2017 щодо погашення заборгованості за послуги арбітражного керуючого Клименка М.А. за виконання функцій ліквідатора у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомлект".
Судом встановлено, що розрахунок витрат на послуги арбітражного керуючого Клименка М.А. за виконання функцій ліквідатора у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомлект", який додано до матеріалів справи, здійснено відповідно до приписів ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (дві мінімальні заробітні плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора у справі), та є арифметично правильним.
З урахуванням усіх обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ліквідатор у відповідності до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правомірно здійснив оплату послуг арбітражного керуючого Клименка М.А. за виконання функцій ліквідатора у справі та витрат по проведенню (організації) торгів.
Крім того, як вбачається зі скарги на дії ліквідатора, ПАТ "Фідобанк" вважає, що ліквідатор Клименко М.А. не здійснював повноваження ліквідатора у відповідності до приписів ч. 9 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (не звітував комітету кредиторів).
Частиною 9 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Луганської області від 07.09.2012 у справі №12/125б затверджений реєстр вимог кредиторів у складі наступних кредиторів: Луганської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська спеціалізована торгівельна компанія", гр. ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Будинок"; заставні кредитори - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції та ПАТ "Ерсте Банк".
В подальшому сформовано склад комітету кредиторів: ПП "Будинок" кількість голосів 4570; ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" кількість голосів 11402; ПАТ "Ерсте Банк" (правонаступник - ПАТ "Фідобанк") кількість голосів 6685.
Юридичні особи, які входять до складу комітету кредиторів - ПП "Будинок" і ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" не перереєстровані на території України і знаходяться в м. Луганську, що унеможливлює звітування ліквідатором перед комітетом кредиторів банкрута.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням членів комітету кредиторів ПП "Будинок" і ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" є м. Луганськ, з яким на дату постановлення оскаржуваної ухвали відсутнє поштове сполучення.
Обов`язок ліквідатора звітувати про свою діяльність не рідше, ніж один раз на місяць, визначений ч.9 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлений перед комітетом кредиторів, а не його окремим кредитором.
Крім того, в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують, що поточний звіт ліквідатора станом на 15.03.2019 направлений на адресу ПАТ "Фідобанк".
З матеріалів також вбачається, що ліквідатор Клименко М.А. на виконання вимог ухвал суду першої інстанції надає до господарського суду Луганської області поточні звіти ліквідатора про вжиті ним заходи в ліквідаційній процедурі (т.4, а.с. 34, 57, 76, 127).
Враховуючи вищенаведене, судова колегія апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволення скарги №1-4-2/159-ЛК від 29.01.2019 на дії ліквідатора Клименка М.А.
За таких обставин, доводи, викладені в апеляційній скарзі на ухвалу господарського суду Луганської області від 15.04.2019 у справі №12/125б, не спростовують висновків суду першої інстанції в оскаржуваному процесуальному документі.
Отже, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на ухвалу господарського суду Луганської області від 15.04.2019 у справі №12/125б не підлягає задоволенню.
Ухвала господарського суду Луганської області від 15.04.2019 у справі №12/125б підлягає залишенню без змін.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на ухвалу господарського суду Луганської області від 15.04.2019 у справі №12/125б - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 15.04.2019 у справі №12/125б - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 11.07.2019
Головуючий суддя Т.Д. Геза
Суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2019 |
Оприлюднено | 12.07.2019 |
Номер документу | 82968973 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні