Ухвала

від 09.07.2019 по справі 226/978/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 липня 2019 року

м. Київ

справа № 226/978/18

провадження № 61-12130ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 20 грудня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 15 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа-Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Восточний-5 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири,

встановив:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Восточний-5 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що в лютому 2018 року належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 було затоплено відповідачами, які мешкають у квартирі в„– 5 поверхом вище.

Враховуючи наведене, просила суд стягнути з відповідачів майнову шкоду в розмірі 21 675, 00 грн.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 20 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 15 травня 2019 року, у задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовлено.

У червні 2019 року ОСОБА_1 направила засобами поштового зв`язку до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 20 грудня

2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 15 травня 2019 року, в якій просила скасувати оскаржувані рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята

статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 921 грн.

Предметом спору у даній справі є відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, у розмірі 21 675, 00 грн, що станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 1 921 грн x 100 = 192 100 грн), відтак зазначена справа

є малозначною в силу вимог закону.

Доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки вони не вказують на винятковість значення справи для заявника. Крім того, зазначені доводи не підтверджені належними та допустимими доказами. Незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховним Судом досліджено та взято уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституцій України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 20 грудня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 15 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа -Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Восточний-5 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов