Постанова

від 03.07.2019 по справі 637/116/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 637/116/18

Провадження № 14-267цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ткачука О.С.,

суддів Анцупової Т.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І. Гудими Д.А., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Імені Ватутіна до ОСОБА_1 , державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича про скасування рішення державного реєстратора, визнання права оренди на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Імені Ватутіна , Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання недійсними розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, за касаційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства Імені Ватутіна на ухвалу Шевченківського районного суду Харківської області від 19 листопада 2018 року, постановлену суддею Стеганцовим С.М. та постанову Харківського апеляційного суду від 17 січня 2019 року, ухвалену у складі: Тичкової О.Ю., Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст та обгрунтування позовних вимог

1. У лютому 2018 року Приватне сільськогосподарське підприємство Імені Ватутіна (далі - ПСП Імені Ватутіна ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В., в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 30 серпня 2017 року щодо державної реєстрації за ОСОБА_1 права постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 31,4003 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що знаходиться на території Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області. Також просило визнати за ПСП Імені Ватутіна право оренди на земельну ділянку, загальною площею 29,9379 га, що знаходиться на території Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі договору оренди землі від 14 червня 2005 року, укладеного між ПСП Імені Ватутіна та Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області. В обгрунтування вимог позову ПСП Імені Ватутіна зазначило, що вказане рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 серпня 2017 року є незаконним, таким, що прийнято без врахування наявного у ПСП Імені Ватутіна права оренди на спірну земельну ділянку відповідно до договору оренди землі від 14 червня 2005 року, укладеного між ПСП Імені Ватутіна та Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області.

2. У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПСП Імені Ватутіна , Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просив визнати недійсними: розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області № 394 (2004 року) Про припинення права постійного користування земельною ділянкою фермерським господарством Горожанівське , від 01 квітня 2005 року № 96 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди ПСП Імені Ватутіна на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу розташованих на території Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області , договору оренди земельної ділянки від 14 червня 2005 року, укладеного між Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області та ПСП Імені Ватутіна . В обгрунтування вимог зустрічного позову ОСОБА_1 зазначив, що вказані правочини є незаконними та недійсними, оскільки вчинені всупереч вимогам діючого законодавства.

3. Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 30 липня 2018 року позов ПСП Імені Ватутіна об`єднано в одне провадження з зустрічним позовом ОСОБА_1

Короткий зміст судових рішень

4. Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 19 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 17 січня 2019 року, провадження у справі закрито з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Судові рішення обґрунтовані тим, що вищенаведений спір між вказаними особами підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки земельна ділянка, що є предметом спору, надана фізичні особі ОСОБА_1 , який є засновником відповідного Фермерського господарства Партнер-Агро , передбачена законом реєстрація якого відбулася 04 квітня 2017 року, та воно набуло статусу юридичної особи. А отже вказаний земельний спір є господарським.

Короткий зміст вимог касаційної інстанції

5. У лютому 2019 року ПСП Імені Ватутіна подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Шевченківського районного суду Харківської області від 19 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 січня 2019 року з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в тому числі, з підстав порушення правил предметної, суб`єктної юрисдикції, із посиланням на ті обставини, що на думку скаржника вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, зокрема оскільки на час державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за ОСОБА_1 (30 серпня 2017 року) було чинним вищевказане розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області № 394 від 19 листопада 2004 року, тобто у ОСОБА_1 було відсутнє право користування земельною ділянкою.

Рух справи у суді касаційної інстанції

6. 05 березня 2019 року Верховний Суд відкрив провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

7. 10 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до розгляду.

8. 08 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

9. Відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

10. 31 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позиція Верховного Суду

11. Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

12. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

13. Згідно зі ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

14. За вимогами ч. 1 ст. 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, щорозпорядженням Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області (надалі Шевченківської РДА) від 01 квітня 2005 року № 96 ПСП Імені Ватутіна надано в оренду терміном на 15 років розташовану на території Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області земельну ділянку загальною площею 69,0052 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. До складу земельної ділянки площею 69,0052 га увійшла також земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3.14 червня 2005 року між державною адміністрацією та ПСП Імені Ватутіна було укладено Договір оренди земельної ділянки, за умовами якого ПСП Імені Ватутіна отримало в оренду земельну ділянку загальною площею 69,0052 га строком на 15 років. Договір було зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії Центр ДЗК при Держкомземі України від 14 червня 2005 року за № 040570400001.

16. Разом з тим, ОСОБА_1 на підставі рішення ХІІІ сесії ХХІІІ скликання Шевченківської селищної Ради народних депутатів Шевченківського району Харківської області від 24 квітня 2001 року та державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 , було передано у постійне користування земельну ділянку площею 31,4003 га, розташовану на території Геьтманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області для ведення селянського господарства. 14 травня 2001 року ОСОБА_1 створив фермерське господарство Горожанівське (Далі - ФГ Горожанівське ). Розпорядженням Шевченківської РДА № 394 від 19 листопада 2004 року, зокрема було вирішено припинити право постійного користування земельною ділянкою ФГ Горожанівське , загальною площею 31,4 га, яка розташована на території Гетьманівської сільської ради, а також вирішено визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_2 .

17. Проте, 04 квітня 2017 року (тобто до дати звернення до суду позивача з первісним позовом по цій справі - у лютому 2018 року) ОСОБА_1 зареєстрував Фермерське господарство Партнер-Агро (ідентифікаційний код юридичної особи 41257015), а 30 серпня 2017 року державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін С.В. провів державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36823895, права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_3 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що знаходиться на території Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, за ОСОБА_1 , з посиланням як на підставу виникнення речового права - на вищевказаний державний акт серії НОМЕР_2 .

18. Отже, предметом заявленого ПСП Імені Ватутіна первісного позову є визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В. щодо державної реєстрації за ОСОБА_1 права постійного користування вказаною земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_3 , та визнання за ПСП Імені Ватутіна права оренди на вказану земельну ділянку. При цьому, цільовим призначенням земельної ділянки є ведення фермерського господарства, а ОСОБА_1 є засновником Фермерського господарства Партнер-Агро , зареєстрованого як юридична особа.

19. Предметом зустрічного позову ОСОБА_1 є визнання протиправними розпоряджень Шевченківської РДА, винесених останньою як центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, щодо вказаної спірної земельної ділянки, що раніше перебувала у користуванні і ФГ Горожанівське , та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14 червня 2005 року, укладеного між Шевченківською РДА та ПСП Імені Ватутіна , стосовно вказаної земельної ділянки.

20. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

21. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

22. Частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, щосуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

23. Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, установлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

24. Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів (стаття 12 ГПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій).

25. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України у вказаній редакції, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України у відповідній редакції).

26. Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

27. Відтак, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є, насамперед, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

28. Положеннями ст.13 ЦПК України, зокрема визначено наступне. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

29. Цей принцип диспозитивності у цивільному судочинстві реалізується шляхом вільного використання та розпорядження такими процесуальними правами, які, зокрема, впливають на виникнення, рух, розвиток і закінчення судового розгляду (право на звернення з позовом, право на зміну предмета або підстав позову, право позивача заявити клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем або про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача), випливають з участі у розгляді справи, забезпечують сторонам належний судовий захист.

30. У справі, яка розглядається, сторони звернулися до суду з вказаним первісним та зустрічним позовами, щодо зазначених спірних правовідносин, пов`язаних з використанням спірної земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності у виді сільськогосподарського виробництва.

31. Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про фермерське господарство (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

32. Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

33. Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України Про фермерське господарство ).

34. Отже, з одного боку, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності (користування) на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього, з іншого - відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства

35. Судами встановлено, що позов та зустрічний позов були подані у 2018 році, в той час як 04 квітня 2017 року ОСОБА_1 вже зареєстрував Фермерське господарство Партнер-Агро (ідентифікаційний код юридичної особи 41257015), при цьому 30 серпня 2017 року державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін С.В. провів державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36823895, права постійного користування спірною земельною ділянкою кадастровий НОМЕР_3 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що знаходиться на території Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, за ОСОБА_1 .

36. Відповідно до статті 12 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

37. За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

38. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами або органами державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

39. Тобто,якщо на час відкриття провадження у справі щодо такого спору про користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не зареєстровано, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

40. Проте, якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною чи іншою особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, фермерське господарство вже було зареєстрованим, то така справа має розглядатися за правилами господарського судочинства, при цьому наявність саме таких вищенаведених обставин має місце у даній справі.

41. З огляду на положення зазначених норм права, Велика Палата Верховного Суду приходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що цясправа має розглядатися за правилами господарського судочинства, а тому правильним є висновок судів попередніх інстанцій щодо закриття провадження в цій справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК України.

42. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року в справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18), від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц (провадження №14-262цс18) та від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц (провадження №14-282цс18). Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступлення від правових позицій, викладених у вказаних постановах.

Щодо суті касаційної скарги

43. Згідно із ч. 1 ст. 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

44. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що імперативно визначено пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

45. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм процесуального права, а тому відповідно до ч. 1 ст. 410 ЦПК України ці рішення належить залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

46. Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

47. Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, Верховний Суд не здійснює розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 402-404, 409, 410, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Імені Ватутіна залишити без задоволення.

УхвалуШевченківського районного суду Харківської області від 19 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Суддя-доповідач О.С. Ткачук

Судді: Т.О Анцупова О.Р. Кібенко

С.В. Бакуліна В.С Князєв

В.В. Британчук Л.М. Лобойко

Ю.Л. Власов Н.П. Лященко

М.І. Гриців О.Б. Прокопенко

Д.А. Гудима Л.І. Рогач

В.І. Данішевська О.М. Ситнік

Ж.М. Єленіна В.Ю. Уркевич

О.С. Золотніков О.Г. Яновська