Постанова

від 15.07.2019 по справі 826/14500/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2019 року

Київ

справа №826/14500/18

касаційне провадження №К/9901/13949/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві (далі - Управління) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 (головуючий суддя - Губська О.А., судді - Парінов А.Б., Ключкович В.Ю.) у справі за Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Діон (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві, Головного управління ДФС у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 16.11.2018 позов задовольнив повністю.

Управління оскаржило це рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 18.01.2019 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - відсутності документа про сплату судового збору, а ухвалою від 19.02.2019 - апеляційну скаргу Управління повернув, оскільки скаржник не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк у повному обсязі, а саме - документа про сплату судового збору у розмірі 13945,26 грн. не надав, а надав лише документ про сплату судового збору у розмірі 2643,00 грн. (платіжне доручення № 389 від 01.02.2019).

18.03.2019 Управління вдруге звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Також Управління подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтувало тим, що вперше Управління подало апеляційну скаргу у визначений процесуальним законом строк, проте апеляційну скаргу було повернуто з огляду на несплату скаржником судового збору у повному розмірі. Ухвала від 19.02.2019 про повернення апеляційної скарги була отримана Управлінням 04.03.2019, після чого податковий орган у найкоротший термін повторно подало апеляційну скаргу.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.03.2019 залишив апеляційну скаргу Управління без руху з підстав її невідповідності: вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України щодо подання документа про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмірі; вимогам частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку, оскільки підстави, наведені Управлінням у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними, з огляду на те, що: невиконання вимог ухвали про залишення первісно поданої апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після сплаву строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень; скаржником не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що він з поважних причин з дня отримання ухвали від 19.02.2019 не мав можливості вдруге подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги суд встановив десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0102926623580 ухвала від 27.03.2019 була вручена Управлінню 30.03.2019.

15.04.2019 Управління подало до суду апеляційної інстанції клопотання, у якому просило продовжити строк для усунення недоліків або відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги з огляду на те, що наразі вживаються відповідні заходи з метою сплати судового збору за подання апеляційної скарги, однак у Управління на дату подання апеляційної скарги та станом на дату його клопотання відсутні кошти та не проводяться платежі, що унеможливлює сплату судового збору.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.04.2019 відмовив Управлінню у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та відмовив відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2018 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки: обставини, пов`язані із фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними обставинами, які є підставою для продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги; в межах встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги Управлінням не була подана до суду апеляційної інстанції заява про поновлення строку на апеляційної оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, тоді як підстави, зазначені скаржником у доданій до апеляційної скарги заяві, були визнані неповажними згідно ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019.

Управління оскаржило ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 10.06.2019 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи невідповідність ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції нормам процесуального права, Управління посилається на те, що суд апеляційної не врахував фінансового становища податкового органу, наслідком чого стало повторне звернення до суду із апеляційною скаргою з порушенням строку. При цьому, Управління зазначає, що протягом усієї процедури здійснення апеляційного оскарження рішення суду першої інтонації податковий орган діяв у якомога найшвидший спосіб та вживав усі залежні від себе заходи для сплати судового збору. Також, Управління відзначило, що на думку контролюючого органу даний спір має немайновий характер.

Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.07.2019 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 09.07.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частин другої, третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття апеляційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 цього Кодексу та строками її подання.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на те, що Управлінням не було подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску процесуального строку у визначений судом строк, а саме - до 09.04.2019 включно, у причини, зазначені скаржником у заяві, доданій до апеляційної скарги були визнані неповажними згідно ухвали суду від 27.03.2019, Шостий апеляційний адміністративний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, діяв відповідно до норм закону.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги.

При цьому, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що скаржник у касаційній скарзі не наводить будь-яких причин неможливості подати до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску процесуального строку у визначений ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 строк.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене вище, касаційна скарга Управління підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 - без змін.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна