Рішення

від 08.07.2019 по справі 913/527/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

08 липня 2019 року Справа № 913/527/18

м. Харків Провадження №17/913/527/18

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Суткового Андрія Миколайовича, м. Сєвєродонецьк Луганської області,

до Дочірнього підприємства Сєвєродонецька автобаза Публічного акціонерного товариства Луганськбудтранс , м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 128964 грн 91 коп.

Секретар судового засідання Рвачов О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

Обставини справи: Фізична особа - підприємець Сутковий Андрій Миколайович (позивач у справі) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою без номера від 25.10.2018 до Дочірнього підприємства Сєвєродонецька автобаза Публічного акціонерного товариства Луганськбудтранс (відповідач у справі) про стягнення боргу 128964,91 грн за договором про надання юридичних послуг - правової допомоги №01/18 від 02.01.2018 (далі - Договір), з яких: 90964,91 грн - основний борг; 20000,00 грн - штраф за невиконання умов Договору; 18000,00 грн - збитки.

Ухвалою суду від 30.10.2018 відкрито провадження у справі № 913/527/18, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

20.11.2018 до відділу документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 15.11.2018 №142, в якому він просить відмовити у задоволені позову повністю, оскільки не отримав від позивача послуги у повному обсязі.

Відповідач повідомив, що на виконання вказаного договору позивачем було складено акт приймання-передачі виконаних робіт № 2 від 13.09.2018, який був під підпис вручений директору підприємства відповідача. Розглянувши зазначений акт, відповідач не погодився із об`ємом виконаних робіт, тому від підписання відмовився, оскільки позивач в акті зазначив, що економія клієнта за 2014, 2015, 2016 роки складає 117845,52 грн, 177536,67 грн та 168350,08 грн відповідно, зокрема з огляду на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 у справі № 812/371/18, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018. Але, органом податкової служби подано касаційну скаргу до Верховного Суду, що підтверджується ухвалою від 26.10.2018.

Щодо решти сум економії відповідач зазначив, що він отримав роздруківку щодо стану розрахунків з бюджетом від 10.11.2018, з якої вбачається, що за відповідачем обліковується недоїмка з плати за землю в сумі 909616,19 грн. У зв`язку з чим, відповідач направив позивачу листи від 11.10.2018 № 133 та від 17.10.2018 № 135, в яких він повідомив, що позивачем послуги за договором не виконані у повному обсязі, тому акт підписати не можливо. Вказане підтверджується і листом позивача від 13.11.2018.

Також відповідач вважає, що позивачем не доведено вини відповідача у спричиненні позивачу витрат у сумі 18000,00 грн, причинного зв`язку між понесеними позивачем витратами та діями відповідача.

Крім того, відповідач зазначив, що акт був отриманий відповідачем 13.09.2018. За умовами договору у відповідача є п`ять днів на його підписання, а у разі відмови акт вважається підписаним, даний строк спливає 18.09.2018. Акт мав бути оплачений протягом одного місяця, строк виконання грошового зобов`язання настав лише 18.10.2018. Проте позивач звернувся до суду 08.10.2018.

Відповідач вважає, що на день звернення позивача до суду строк виконання грошового зобов`язання відповідачем не настав, зокрема, у зв`язку з тим, що позивачем обов`язки, покладені на нього відповідно до договору виконані не у повному обсязі.

17.12.2018 до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 14.12.2018, в якому останній заперечує проти викладених у відзиві доводів відповідача, просить долучити до матеріалів справи докази та поновити встановлений строк на подання відповіді на відзив до 17.12.2018.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що після подання звітних податкових декларацій за 2014, 2015, 2016, 2017 роки директором відповідача підписано проміжний акт № 1 приймання-передачі наданих послуг по договору.

Позивач також повідомив, що податковим повідомленням-рішенням форми Р № 0002691203 від 19.07.2016 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, відносно відповідача було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем оренда плата з юридичних осіб (код платежу 18010600) на загальну суму 821258,18 грн, з яких: 657006,54 грн - податкові зобов`язання та 164251,64 грн - штрафні (фінансові) санкції. Дані показники було відображено в акті № 84-07 від 12.01.2018.

Як зазначив позивач, в результаті його юридичних дій було здійснено захист прав та інтересів та отримано позитивне для відповідача рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 у справі № 812/371/18, що залишено без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018, яким податкове повідомлення-рішення № 0002691203 від 19.07.2016 було визнано протиправним та скасовано, про що було відображено у акті від 12.12.2018 № 2583-52.

Позивач повідомив, що в результаті його юридичних дій відповідачу в рамках чинного законодавства України було забезпечено зменшення розміру орендної плати за 2013-2016 роки з 0,5% до 3,0 % та за 2017-2018 роки з 0,5% до 1,07% за договором оренди земельної ділянки № 66 від 09.03.2004, доказом отримання послуги є податкові декларації відповідача, які підготував позивач.

Крім того, позивач зазначив, що ним відповідачу здійснено підготовку звітних податкових декларацій та Розкриття окремих результатів діяльності (пояснення) щодо податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014, 201, 2016, 2017 роки.

Щодо збитків завданих протиправною поведінкою відповідача позивач зазначив, що у зв`язку з неотриманням від відповідача грошових коштів, він був змушений для поповнення обігових коштів у травні-червні 2018 року звернутися до банківської установи та уклав кредитний договір на суму 75000,00 грн., що є ідентичною з сумою заборгованості відповідача за актом № 1 приймання-передачі наданих послуг за Договором, яка складала 68569,98 грн. Витрати на обслуговування даного кредиту у сумі 18000,00 грн є збитками позивача, які йому завдано неправомірними діями відповідача внаслідок несплати останнім послуг за Договором.

09.01.2019 до відділу документального забезпечення суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення в яких він вказує, що цілі договору про надання послуг не досягнуті і позивач не бажає виконувати п.2.4 - 2.7 Договору. Щодо перерахунку за другу половину 2016, 2017, 2018 років позивач тільки склав декларації, за якими на даний час іде спір. При цьому декларації складені на 27415 кв.м земельної ділянки, а відповідач з 18.06.2009 користується лише 20928 кв.м, що підтверджується грошовою оцінкою земельної ділянки від 23.02.2016 №1343.

В 2013 та 2014 роках податкова інспекція за борги підприємства перед бюджетом з аукціону продала деякі приміщення, що були у відповідача у користуванні, тому підприємство відповідача не користувалися ще деякою площею земельної ділянки. Відповідач звертався до міської ради щодо зменшення оплати за землю, проте міська рада не дає відповіді по суті заяв, а позивач відмовляється вирішувати вказані питання, що передбачено договором. Крім того, через продаж власником майна в 2017 році, площа фактичного використання земельної ділянки зменшилась ще на 7342 кв.м. Однак, позивач перешкоджає вирішенню вказаного питання - зменшення плати за землю, оскільки відмовляється повернути оригінал договору оренди землі від 09.03.2004 №66, який був отриманий від відповідача для надання до суду.

Ухвалою суду від 14.01.2019 провадження у справі №913/527/18 було зупинено до розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справи №812/371/18. Ухвалою від 03.06.2019 суд поновив провадження у даній справі з огляду на усунення обставини, що викликали зупинення провадження у справі.

18.06.2019 до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання від 18.06.2019 б/н, за яким останній просить долучити до матеріалів справи надані докази, оскільки вони з`явилися в розпорядженні позивача вже після відкриття провадження у справі № 913/527/18, а саме лист ДП Сєвєродонецька автобаза ПАТ Луганськбудтранс вих. № 68 від 22.11.2017 до в.о. начальника ГУ ДФС у Луганській області, лист ГУ ДФС у Луганській області Про надання відповіді від 09.01.2018 за № 47/10/12-32-12-03-02, акт № 17-52 від 13.12.2018 та акт № 2661-52 від 13.12.2018, які судом долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 18.06.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

18.06.2019 після судового засідання від відповідача до відділу документального забезпечення суду надійшли додаткові пояснення б/н та б/д, в яких останній додатково повідомив, що у п.п. 1.1, 1.2 Договору чітко визначено предмет: повернення грошових коштів за оренду землі з 14.04.2014 по 07.06.2016 та зменшення

орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 09.03.2004 № 66. Пунктом 4.1 договору чітко встановлена оплата послуг: після досягнення цілі договору сплачується винагорода. Вказана дата настала лише 23.04.2019, але позивач вимагав оплату після рішення суду першої інстанції, потім після апеляційної інстанції, при цьому не виконуючи умови договору в повному обсязі.

Відповідач вказує, що в п. 5 Договору зазначена сума за всі надані послуги: 20% від суми економії оплати за землю в період з 14.04.2014 по 07.06.2016, тому акт приймання - передачі виконаних робіт має бути складений лише після постанови суду касаційної інстанції від 23.04.2019, а можливо і пізніше, з огляду на те, що не всі умови договору виконані.

08.07.2019 до початку розгляду справи по суті до відділу документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява від 08.07.2019 б/н, в якій останній повідомив обставини, які стали підставою для розрахунку сум економії Клієнта.

Так, у 2013 році сума економії відповідача в розмірі 142143,05 грн зумовлена тим, що станом на дату складання даного акту закінчився проміжок часу встановлений Податковим кодексом України, протягом якого ДФС мала право пред`явити претензії до відповідача (1095). При цьому, дана суму була відображена в обліковій картці платника податків - відповідача та завдяки діям позивача вказана сума за ДП Сєвєродонецька автобаза ПАТ Луганськбудтранс не обліковується.

У 2014 році сума економії відповідача має дві підстави:

- звільнення останнього від орендної плати в силу вимог ст. 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . Дана сума розраховується наступним чином:

142143,05 грн / 12 міс = 11845,25 грн - розмір орендної плати в місяць;

11845,25/30 х 17 (кількість днів у квітні 2014 року, протягом яких Відповідач був звільнений від орендної плати) = 6712,31 грн;

11845,25 грн х 8 (кількість повних місяців у 2014 році, протягом яких Відповідач був звільнений від орендної плати) + 6712,31 грн = 101474,31 грн;

- застосування К орендної плати у розмірі не 5 %, а 3 %.

Решта суми економії відповідача розраховується наступним чином:

142143,05 грн - 101474,31 грн = 40668,74 грн - залишок податкових зобов`язань відповідача за період з 01.01.2014 по 13.04.2014 при коефіцієнті орендної плати - 5%.

При К орендної плати - 3%, залишок податкових зобов`язань відповідача за період з 01.01.2014 по 13.04.2014 складає: 40668,74 грн/5x3 = 24297,53 грн, а розмір економії останнього за цей же період - 40668,74 грн - 24297,53 грн = 16371,21 грн.

Таким чином, сума економії відповідача за 2014 рік складає: 101474,31 грн + 16371,21 грн = 117845,52 грн, що і знайшло відображення у Акті № 1 приймання-передачі наданих послуг за Договору про надання юридичних послуг - правової допомоги № 01/18 від 02.01.2018.

Сума економії відповідача у 2015 році у сумі 177536,67 грн повністю зумовлена тим, що протягом усього року останній був звільнений від орендної плати в силу вимог ст. 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

У 2016 році сума економії відповідача має дві підстави:

- звільнення останнього від орендної плати в силу вимог ст. 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . Дана сума розраховується наступним чином:

254410,04 грн / 12 міс = 21200,84 грн - розмір орендної плати в місяць;

21200,84/30 х 7 (кількість днів у червні 2016 року, протягом яких відповідач був звільнений від орендної плати) = 4946,86 грн;

21200,84 грн х 5 (кількість повних місяців у 2016 році, протягом яких відповідач був звільнений від орендної плати) + 4946,86 грн. = 110951,06 грн;

- застосування коефіцієнту орендної плати у розмірі не 5 %, а 3 %.

Решта суми економії відповідача розраховується наступним чином:

254410,04 грн - 110951,06 грн = 143458,98 грн - залишок податкових зобов`язань відповідача за період з 08.06.2016 по 31.12.2016 при коефіцієнті орендної плати - 5%.

При коефіцієнті орендної плати - 3%, залишок податкових зобов`язань відповідача за період з 08.06.2016 по 31.12.2016 складає: 143458,98 грн /5 x 3 = 86059,96 грн, а розмір економії останнього за цей же період - 143458,98 грн - 86059,96 грн = 57399,02 грн.

Таким чином, сума економії відповідача за 2016 рік складає: 110951,06 грн + 57399,02 грн = 168350,08 грн, що і знайшло відображення у Акті № 1 приймання-передачі наданих послуг по Договору.

Сума економії відповідача у 2017 та 20018 роках у сумі 211974,61 грн щорічно має підставою застосування коефіцієнту орендної плати у розмірі не 5%, а 1,07%, як це і зазначено у договорі оренди землі відповідача.

Таким чином, загальна сума економії відповідача у сумі 1029824,54 грн складається з:

142143,05 грн (за 2013 рік) + 101474,31 грн (за 2014 рік АТО) + 16371,21 грн (К за 2014 рік) + 177536,67 грн (за 2015 рік АТО) + 110951,06 грн (за 2016 рік АТО) + 57399,02 грн (К за 2016 рік) + 211974,61 грн х 2 (К за 2017 та 2018 роки) = 1029824,54 грн.

Також представник позивача у заяві відмовився від частини позовних вимог щодо стягнення:

- одного з штрафів у сумі 10000,00 грн, передбаченого п. 6.3 Договору, за несплату отриманих послуг що відображені в Акті № 2 від 13.09.2018 протягом більш ніж на 30 днів, у зв`язку з тим, що між наданням відповідачу Акта № 2 від 13.09.2018 та датою подання даного позову пройшло менше 30 днів;

- збитків у сумі 18000,00 грн (процентів за користування кредитними коштами)

- винагороди за економію відповідача за 2018 рік у сумі 211974,61 х 20 % = 42394,92 грн.

Крім того, представник позивача, посилаючись на ст. 129 ГПК України, просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18000 грн, зазначивши, що Договір та відповідні акти будуть надані суду протягом 5 днів з моменту ухвалення судового рішення.

Сторони не скористалися правом участі в судовому засіданні 08.07.2019, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд встановив таке.

02.01.2018 між фізичною особою-підприємцем Сутковим Андрієм Миколайович , як Юристом (далі - позивач) та Дочірнім підприємством Сєвєродонецька автобаза Публічного акціонерного товариства ЛУГАНСЬКБУДТРАНС , як Клієнтом (далі - відповідач) було укладено Договір про надання юридичних послуг - правової допомоги № 01/18 (далі - Договір).

Згідно з п.1.1 Договору предметом цього договору є надання правової допомоги з питання реалізації права Клієнта як суб`єкта, на якого розповсюджується дія Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції в частині звільнення від плати за землю за земельні ділянки комунальної форми власності, розташовані в межах м. Сєвєродонецька.

Метою є:

1) реалізація права на звільнення Клієнта від плати за землю за земельні ділянки державної та комунальної форми власності та повернення грошових коштів, сплачених Клієнтом як плата за землю за земельні ділянки державної та комунальної форми власності, в період з 14.04.2014 по 07.06.2016 та розумне, у межах чинного законодавства України, зменшення розміру плати за земельні ділянки.

2) зменшення в межах чинного законодавства України орендної плати за договором оренди земельної ділянки № 66 від 09.03.2004.

Обмеження: юридичні та фактичні дії, які здійснює Юрист (Клієнт на виконання рекомендацій Юриста) при досягненні цілей Договору, не повинні мати наслідком застосування штрафних санкцій з боку органів податкової служби.

Відповідно до п. 4.1 Договору за роботи, які виконанні Юристом згідно з п.п.2.1-2.7 Договору, для досягнення мети Договору, Клієнт, при досягненні мети Договору, виплачує грошову винагороду у розмірі:

- 20 % від суми, яка підлягає виплаті за землю за земельні ділянки державної та комунальної власності, які знаходяться у користуванні Клієнта у період з 14.04.2014 по 07.06.2016.

Зазначені суми відображаються в Акті приймання-передачі виконаних робіт та протягом одного місяця з моменту підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт підлягають оплаті.

У п.5.1 Договору передбачено, що оплата послуг за Договором здійснюється у наступному порядку:

- авансовий платіж у розмірі 20000,00 грн - протягом трьох днів з моменту підписання Договору;

- 20 % від суми економії оплати за землю за земельні ділянки державної та комунальної власності, які знаходяться у користуванні Клієнта у період з 14.04.2014 по 07.06.2016 та зменшення, у рамках чинного законодавства України, орендної плати за договором оренди земельної ділянки № 66 від 09.03.2004 (винагорода Юриста) - протягом трьох днів з моменту підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт визначеного у п.5.2 Договору, при цьому, сума авансу вираховується з винагороди Юриста.

Згідно з п. 5.2 Договору сторони протягом трьох банківських днів, з досягнення мети Договору, підписують Акт приймання-передачі виконаних робіт. Одностороння відмова від підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт не допускається. У разі відмови Клієнта від підписання протягом п`яти днів Акту приймання-передачі виконаних робіт, за умови виконання Юристом зобов`язань за Договором, Акт приймання-передачі виконаних робіт вважається підписаним. У процесі виконання Договору сторонами можуть підписуватися Акти приймання-передачі виконаних робіт за виконання окремих видів робіт.

Відповідно до пункту 6.3 Договору у разі прострочення Клієнтом виконання зобов`язань, передбачених п.п.4.1, 4.2 або п.5.1 Договору більше ніж на 30 (тридцять днів), останній сплачує Юристу штраф у розмірі 10000,00 грн.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними своїх договірних зобов`язань (п.9.1 Договору).

На виконання умов Договору між сторонами за Договором був підписаний акт приймання-передачі від 21.01.2018 (а.с.13), згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв наступні документи:

- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) звітна за 2015, 2016, 2017 роки у 2 примірниках на кожен рік;

- розкриття окремих результатів діяльності (пояснення) щодо податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) звітна за 2015, 2016, 2017 роки у 2 примірниках на кожен рік;

- супровідний лист на ім`я в.о. начальника ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області за 2015, 2016, 2017 роки у 2 примірниках на кожен рік.

25.01.2018 між сторонами за Договором був підписаний Акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт від 25.01.2018 (а.с.14), згідно з яким позивачем на виконання зобов`язань за Договором у січні 2018 року були виконані наступні роботи з надання юридично-правової допомоги:

- розробку та супровід реалізації проекту з мінімізації плати за землю;

- надання Клієнту консультацій та роз`яснень щодо мінімізації плати за землю;

- зменшення, у рамках чинного законодавства України, орендної плати за договором оренди земельної ділянки № 66 від 09.03.2004;

- підготовку податкових декларацій за 2015, 2016, 2017 роки

Рік НГО земельної ділянкиК ДФСОрендна плата, ДФСК по договоруОрендна плата, АТП2Різниця, економія Клієнта 2013 2842860,93 5 142143,05 0 142143,05 2014 2842860,93 5 142143,05 3 24297,53 117845,52 2015 3550733,3 5 177536,67 3 0 177536,67 2016 5088200,82 5 254410,04 3 86059,96 168350,08 2017 5393492,87 5 269674,64 1,07 57700,03 211974,61 985907,45 168057,52 817849,93 Всього економія склала 814849,93 грн.

В акті зазначено, що позивачу, на підставі п.5.1 Договору, був перераховано аванс - 20000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 04.01.2018.

Також в акті зазначено, що позивач, на підставі п.4.1 Договору, має право на оплату послуг у розмірі 20 % економії плати за землю за 2014, 2015, 2016, та 2017 роки, яка отримана в результаті юридичних та фактичних дій позивача, а саме - 163569,98 грн.

В акті сторони визначили, що до сплати позивачу підлягає сума 143569,98 грн (163569,98 грн - 20000,00 грн).

13.09.2018 позивач за супровідним листом надав відповідачу для підписання Акт № 2 приймання-передачі виконаних робіт за Договором від 12.09.2018 (а.с.15-16), згідно з яким економія відповідача, з урахуванням 2018 року, склала 1029824,54 грн.

В акті зазначено, що позивачу, на підставі п.5.1 Договору, було перераховано:

- 20000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 04.01.2018;

- 25000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 25.01.2018;

- 50000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 13.02.2018

Також в акті зазначено, що позивач, на підставі п.4.1 Договору, має право на оплату послуг у розмірі 20 % економії плати за землю за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки, яка отримана в результаті юридичних та фактичних дій позивача, а саме - 205964,91 грн.

В акті зазначено, що до сплати позивачу підлягає сума 110964,91 грн (205964,91 грн - 95000,00 грн).

Вказаний акт відповідачем підписано не було.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач від підписання Акту № 2 приймання-передачі виконаних робіт за Договором від 12.09.2018 відмовився, посилаючись на те, що потрібно чекати рішення суду касаційної інстанції.

Водночас, відповідачем в межах Договору було сплачено позивачу 115000,00 грн: 20000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 04.01.2018; 25000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 25.01.2018; 50000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 13.02.2018. 20000,00 грн з призначенням платежу Оплата за юридичні послуги згідно п 4.1 Договору на надання правової допомоги №1/18 від 02/01/18 без ПДВ , підтверджується платіжним дорученням № 55 від 18.09.2018.

У зв`язку з тим, що відповідач відмовляється від повного виконання зобов`язань за Договором, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач з позовними вимогами не погодився в повному обсязі, з підстав викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про таке.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Предметом судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання юридичних послуг - правової допомоги № 01/18 від 02.01.2018.

Вищевказаний Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Загальні положення про послуги визначені главою 63 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження надання послуг відповідачу, позивачем надано Акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт від 25.01.2018 (а.с.14), згідно з яким економія відповідача щодо плати за землю у зв`язку з надання послуг позивачем склала 814849,93 грн. Також в акті зазначено, що позивач, на підставі п.4.1 Договору, має право на оплату послуг у розмірі 20 % економії плати за землю за 2014, 2015, 2016, та 2017 роки, яка отримана в результаті юридичних та фактичних дій позивача, а саме - 163569,98 грн.

В акті сторони визначили, що до сплати позивачу підлягає сума 143569,98 грн (163569,98 грн - 20000,00 грн авансу).

Вказаний Акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками обох підприємств.

Акт № 2 приймання-передачі виконаних робіт за Договором від 12.09.2018 (а.с.15-16) по суті дублює суми щодо економії плати за землю за 2014-2017 роки, але додатково містить відомості щодо такої економії за 2018 рік. В цілому, з урахуванням 2018 року, економія відповідача згідно з актом № 2 склала 1029824,54 грн.

В акті зазначено, що позивачу, на підставі п.5.1 Договору, було перераховано:

- 20000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 04.01.2018;

- 25000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 25.01.2018;

- 50000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 13.02.2018

Також в акті зазначено, що позивач, на підставі п.4.1 Договору, має право на оплату послуг у розмірі 20 % економії плати за землю за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки, яка отримана в результаті юридичних та фактичних дій позивача, а саме - 205964,91 грн.

В акті зазначено, що до сплати позивачу підлягає сума 110964,91 грн (205964,91 грн - 95000,00 грн).

Вказаний акт відповідачем підписано не було, як зауважив позивач та підтвердив відповідач, він заперечував проти підписання вказаного акту.

Позивач відмовився від суми винагороди в розмірі 20% економії з плати за землю у 2018 році, відображеної у Акті № 2, про що зазначалось вище, тому, з огляду на підписання Акту № 1 приймання-передачі виконаних робіт, суд вважає підтвердженим надання послуг позивачем щодо здійснення економії плати за землю, передбаченої Договором, у 2014-2017 роках.

Відповідно до п. 4.1 Договору, за роботи, які виконанні Юристом згідно з п.п.2.1-2.7 Договору, для досягнення мети Договору, Клієнт, при досягненні мети Договору, виплачує грошову винагороду у розмірі 20 % від суми, яка підлягає виплаті за землю за земельні ділянки державної та комунальної власності, які знаходяться у користуванні Клієнта у період з 14.04.2014 по 07.06.2016.

Водночас, у п.5.1 Договору встановлено, що оплата послуг за Договором здійснюється у наступному порядку: авансовий платіж у розмірі 20000,00 грн - протягом трьох днів з моменту підписання Договору; 20 % від суми економії оплати за землю за земельні ділянки державної та комунальної власності, які знаходяться у користуванні Клієнта у період з 14.04.2014 по 07.06.2016 та зменшення, у рамках чинного законодавства України, орендної плати за договором оренди земельної ділянки № 66 від 09.03.2004 (винагорода Юриста) - протягом трьох днів з моменту підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт визначеного у п.5.2 Договору, при цьому, сума авансу вираховується з винагороди Юриста.

Проте, у пункті 4.1 Договору базою для нарахування 20% винагороди також можна вважати суму економії, і невідповідності між означеними пунктами немає, оскільки в цей період діяв мораторій на сплату орендної плати, встановлений ст. 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , тобто орендна плата не повинна була сплачуватись, отже сума економії по суті складала всю суму, яка підлягає платі за землю у період дії цієї норми з 14.04.2014 по 07.06.2016.

Абзацом 2 пункту 4.1 Договору також встановлено, що суми економії оплати за землю відображаються в Акті приймання-передачі виконаних робіт та протягом одного місяця з моменту підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт підлягають оплаті.

Інший строк оплати встановлений у п. 5.1 Договору, відповідно до якого оплата послуг за Договором в розмірі 20 % від суми економії оплати за землю здійснюється протягом трьох днів з моменту підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт визначеного у п.5.2 Договору, при цьому, сума авансу вираховується з винагороди Юриста.

Як вбачається з умов Договору, у процесі його виконання, сторони можуть складати та підписувати Акти приймання-передачі виконаних робіт за виконання окремих видів робіт, а остаточний Акт приймання-передачі виконаних робіт сторони підписують протягом трьох банківських днів з досягнення мети Договору (пункти 4.1, 5.2 Договору).

Оскільки Акт приймання-передачі виконаних робіт № 2 містив відомості щодо надання послуг у 2018 році та був складений станом на жовтень 2018 року, Акт приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 25.01.2018 суд вважає складеним на окремі види робіт (а по суті правовідносин - послуг), тому строк його оплати складає один місяць з моменту підписання, а саме до 25.02.2018 включно.

Втім, відповідачем було 04.01.2018 сплачено 20000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1; 25000,00 грн сплачено 25.01.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 7; 50000,00 грн сплачено 13.02.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 13. Отже, прострочення відповідача щодо виконання зобов`язання з оплати наданих послуг відбулось з 26.02.2018 на суму 163569,98 грн - 95000,00 грн = 68569,98 грн. В подальшому відповідачем платіжним дорученням № 55 від 18.09.2018 було сплачено ще 20000,00 грн, тому борг відповідача станом на час розгляду справи складає 48569,98 грн.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано наявність боргу в сумі 48569,98 грн з оплати наданих за Договором послуг, тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а позов цій частині - задоволенню.

Заперечення відповідача щодо невиконання в повному обсязі послуг за Договором спростовуються матеріалами справи, зокрема, підписаним з обох сторін Актом приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 25.01.2018.

Посилання відповідача на неповне виконання умов Договору через відсутність рішення суду касаційної інстанції щодо скасування податкового повідомлення - рішення, яким йому збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Орендна плата з юридичних осіб на 821258,18 грн, спростовуються матеріалами справи, зокрема, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі №812/371/18, якою позитивні для відповідача постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2018, та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018, залишено без змін.

Крім того, вищевказана постанова суду першої інстанції набрала чинності з дати постанови суду апеляційної інстанції - 12.09.2018, тому належне виконання позивачем умов Договору в цій частині відбулось в тому числі і у цю дату.

Стосовно доводів відповідача щодо зменшення розміру земельної ділянки, та як наслідок, зменшення сум орендної плати, що не було враховано позивачем, суд зауважує, що відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження цього факту, зокрема, внесення змін до договору оренди землі тощо, тому вказаний довід відповідача відхиляється судом, як безпідставний.

Решта доводів відповідача не потребують детального спростування, у зв`язку з тим, що спростовуються матеріалами справи та викладеною вище правовою позицією суду.

У заяві від 08.07.2019 б/н, яка подана до початку розгляду справи по суті, представник позивача відмовився від частини позовних вимог щодо стягнення:

- одного з штрафів у сумі 10000,00 грн, передбаченого п. 6.3 Договору, за несплату отриманих послуг що відображені в Акті № 2 від 13.09.2018 протягом більш ніж на 30 днів, у зв`язку з тим, що між наданням відповідачу Акта № 2 від 13.09.2018 та датою подання даного позову пройшло менше 30 днів;

- збитків у сумі 18000,00 грн (процентів за користування кредитними коштами)

- винагороди за економію відповідача з плати за землю у 2018 році, тобто заборгованості у сумі 211974,61 х 20 % = 42394,92 грн.

Розглянувши заяву представника позивача від 08.07.2019 щодо відмови від частини позовних вимог, суд враховує таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

У частині 6 ст. 46 ГПК України визначено, що суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи те, що дії законного представника не суперечать інтересам особи, яку він представляє, щодо відмови в частині позовних вимог, а саме штрафу у сумі 10000,00 грн, збитків у сумі 18000,00 грн та заборгованості відповідача щодо винагороди позивача в частині економії орендної плати за 2018 рік у сумі 42394,92 грн, суд приймає часткову відмову від позову, у зв`язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Суд звертає увагу, що у п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом ), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Позивачем також, з урахуванням зави про часткову відмову від позову, було заявлено до стягнення штраф у сумі 10000,00 грн на підставі пункту 6.3 Договору, відповідно до якого у разі прострочення Клієнтом виконання зобов`язань, передбачених п.п.4.1, 4.2 або п.5.1 Договору більше ніж на 30 (тридцять днів), останній сплачує Юристу штраф у розмірі 10000,00 грн.

Судом встановлено, що прострочення відповідача з огляду на кінцевий термін виконання зобов`язання по оплаті послуг позивача - 25.02.2018, станом на дату подання позову 26.10.2018, становило значно більше 30 днів, тому вказана вимога є обґрунтованою, доведеною позивачем та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню в сумі боргу 48569,98 грн та 10000,00 грн штрафу за прострочення виконання зобов`язання з оплати наданих послуг. В решті позовних вимог провадження у справі слід закрити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Позивачем до початку судових дебатів в порядку ст. 129 ГПК України було заявлено про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 18000,00 грн, однак, докази на їх підтвердження позивачем буде надано протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення суду.

Згідно з ч. 8. ст. 129 ГПК, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже питання щодо стягнення витрат позивача правову допомогу в сумі 18000,00 грн буде вирішено судом в додатковому рішенні за умови надання позивачем відповідних доказів.

Керуючись п. 2 ч. 1, ч. 8. ст. 129, п. 4 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Сєвєродонецька автобаза Публічного акціонерного товариства Луганськбудтранс (вул. Б. Ліщини (Заводська), 37, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 01236199) на користь Фізичної особи - підприємця Суткового Андрія Миколайовича (площа АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) борг у сумі 48569,98 грн, штраф у сумі 10000,00 грн, судовий збір у сумі 878,55 грн.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі щодо решти позовних вимог закрити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні 08.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2019.

Суддя О.С. Фонова