Рішення

від 22.07.2019 по справі 913/527/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

22 липня 2019 року Справа № 913/527/18

Провадження №17/913/527/18

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи - підприємця Суткового Андрія Миколайовича від 12.07.2019 б/н про розподіл судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України у справі

за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Суткового Андрія Миколайовича, м. Сєвєродонецьк Луганської області,

до Дочірнього підприємства Сєвєродонецька автобаза Публічного акціонерного товариства Луганськбудтранс , м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 128964 грн 91 коп.

Секретар судового засідання Бикова К.А.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув,

встановив:

Фізична особа - підприємець Сутковий Андрій Миколайович (позивач у справі) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою без номера від 25.10.2018 до Дочірнього підприємства Сєвєродонецька автобаза Публічного акціонерного товариства Луганськбудтранс (відповідач у справі) про стягнення боргу 128964,91 грн за договором про надання юридичних послуг - правової допомоги №01/18 від 02.01.2018 (далі - Договір), з яких: 90964,91 грн - основний борг; 20000,00 грн - штраф за невиконання умов Договору; 18000,00 грн - збитки.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 08.07.2019 частково задоволено позов, стягнуто з Дочірнього підприємства Сєвєродонецька автобаза Публічного акціонерного товариства Луганськбудтранс на користь Фізичної особи - підприємця Суткового Андрія Миколайовича борг у сумі 48569,98 грн, штраф у сумі 10000,00 грн, судовий збір у сумі 878,55 грн.

08.07.2019 до початку розгляду справи по суті та до судових дебатів у справі представником позивача подана заява від 08.07.2019 б/н, в якій останній, посилаючись на ст. 129 ГПК України, просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18000,00 грн, зазначивши, що Договір та відповідні акти будуть надані суду протягом 5 днів з моменту ухвалення судового рішення.

12.07.2019 (дата штемпеля на поштовому конверті) Фізична особа - підприємець Сутковий Андрій Миколайович (позивач у справі) надіслав до Господарського суду Луганської області заяву від 12.07.2019 б/н, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат та стягнути з Дочірнього підприємства Сєвєродонецька автобаза Публічного акціонерного товариства Луганськбудтранс на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 18000,00 грн.

Позивач в якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката надав суду:

- копію ордеру серія ЛГ № 017828 на надання правової допомоги від 03.10.2018 (а.с.19);

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 883 від 17.01.2008, виданого Дашко Юрію Івановичу (а.с.20),

- копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 03.10.2018, укладеного між позивачем та адвокатом Дашко Юрієм Івановичем (а.с.57);

- копію додаткової угоди (про визначення обсягу правової допомоги та розміру гонорару та фактичних витрат) від 03.10.2018 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 03.10.2018 (а.с.58);

- копію додаткової угоди № 2 (про визначення обсягу правової допомоги та розміру гонорару та фактичних витрат) від 10.07.2019 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 03.10.2018 (а.с.231);

- копію акту № 1 здачі-приймання наданих правових послуг від 10.07.2019 за договором про надання правничої (правової) допомоги від 03.10.2018 на суму 18000,00 грн (а.с.232);

- оригінал розрахункової квитанції від 10.07.2019 на суму 18000,00 грн (а.с.233).

Ухвалою суду від 16.07.2019 судове засідання для розгляду заяви призначено на 22.07.2019.

22.07.2019 відповідачем на електронну адресу суду було надіслано відзив на заяву від 13.07.2019 №13 з додатками, які оформлені з порушенням вимог п. 1.5.4 Інструкції з діловодства в господарських судах України, а саме - електронний лист не засвідчено електронним цифровим підписом, тому вказані документи судом до розгляду прийняти не були та не долучались до матеріалів справи, що підтверджується актом Господарського суду Луганської області від 22.07.2019.

Представники сторін в судове засідання 22.07.2019 не з`явились, про час та місце проведення якого повідомленні були належним чином.

Відповідно до ч.4. ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначається порядок ухвалення додаткового рішення, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати заяву про винесення додаткового рішення за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18000,00 грн, посилаючись на укладений між ним та адвокатом Дашком Ю.І. договір про надання правничої (правової) допомоги від 03.10.2018 та сплату 18000,00 грн за надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 221ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З огляду на те, що позивач надав суду розрахункову квитанцію від 10.07.2019 про сплату 18000,00 грн за надання правничої допомоги, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 4 ст.1 Закону України від 05.07.2012 №5078-VI Про адвокатуру і адвокатську діяльність (далі - Закон №5078-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 26 Закону №5078-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

У п.п. 1 п. 2 ст. 27 Закону № 5076-VI визначено, що договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди).

Судом встановлено, що 03.10.2018 між адвокатом Дашком Юрієм Івановичем (далі - Адвокат) та фізичною особою-підприємцем Сутковим Андрієм Миколайовичем (далі - Клієнт) був укладений договір про надання правничої (правової) допомоги (далі - Договір від 03.10.2018).

Відповідно до п. 1 Договору від 03.10.2018 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Клієнт доручає Адвокату, а Адвокат відповідно до чинного в Україні законодавства приймає на себе обов`язки надавати правничу (правову) допомогу Клієнту в обсязі і на умовах, встановлених цим Договором, з питань стягнення заборгованості за надані послуги, штрафу та збитків, заподіяних невиконанням зобов`язання у сумі 128954,91 грн з Дочірнього підприємства Сєвєродонецька автобаза Публічного акціонерного товариства Луганськбудтранс на користь фізичної особи-підприємця Суткового Андрія Миколайовича.

У п. 5 Договору від 03.10.2018 сторони встановили, що Клієнт зобов`язується оплатити Адвокату за надання правової допомоги та представництво інтересів за цим Договором гонорар. Розмір гонорару та порядок його обчислення і внесення визначається у додаткових угодах до цього договору.

Гонорар та фактичні витрати виплачуються Клієнтом Адвокату готівкою або безготівково (п. 7 Договору від 03.10.2018).

10.07.2019 між Адвокатом та Клієнтом була укладена Додаткова угода № 2, яка є невід`ємною частиною Договору від 03.10.2018, згідно з п.1 Додаткової угоди № 2 від 10.07.2019 відповідно до умов Договору про надання правничої (правової) допомоги від 03.10.2018 сторони домовилися про те, що розмір гонорару за надання правової допомоги згідно Договору про надання правничої (правової) допомоги становить 18000,00 грн. Сплата гонорару здійснюється по завершенню надання правової допомоги (після набрання чинності рішення суду по справі) протягом 3 робочих днів.

Гонорар виплачується Адвокатом Клієнту готівкою (п.3 Додаткової угоди № 2 від 10.07.2019).

10.07.2019 між Адвокатом та Клієнтом складено акт № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 03.10.2018 відповідно до якого сторони підтвердили надання послуг на загальну суму 18000,00 грн:

- вивчення та з`ясування стану правовідносин Клієнта та Дочірнього підприємства Сєвєродонецька автобаза Публічного акціонерного товариства Луганськбудтранс , витрачено 1 година, вартістю 2000,00 грн;

- консультації Клієнта з господарського процесуального права, роз`яснення можливих способів захисту, витрачено 1 година, вартістю 2000,00 грн;

- вивчення судової практики з питань стягнення заборгованості за надані послуги та роз`яснення її Клієнту, витрачено 1 година, вартістю 2000,00 грн;

- складання позовної заяви про стягнення заборгованості за надані послуги, витрачено 3 години, вартістю 6000,00 грн;

- складання заперечення на відзив від 12.12.2018, витрачено 1,5 година, вартістю 3000,00 грн;

- складання клопотання від 08.07.2019, витрачено 1,5 година, вартістю 3000,00 грн.

Підтвердженням того, що Дашко Ю.І. є адвокатом, свідчить свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 883 від 17.01.2008.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 08.07.2019 частково задоволено позов, стягнуто з Дочірнього підприємства Сєвєродонецька автобаза Публічного акціонерного товариства Луганськбудтранс на користь Фізичної особи - підприємця Суткового Андрія Миколайовича борг у сумі 48569,98 грн, штраф у сумі 10000,00 грн, судовий збір у сумі 878,55 грн.

10.07.2019 фізична особа - підприємець Сутковий Андрій Миколайович , як Клієнт, сплатив гонорар за надання правничої (правової) допомоги в сумі 18000,00 грн згідно з Договором про надання правничої (правової) допомоги від 03.10.2018, що підтверджується оригіналом розрахункової квитанцієї від 10.07.2019, на якій міститься підпис адвоката Дашка Ю.І., засвідчений його печаткою.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закон №5078-VI).

З огляду на наданий позивачем детальний опис наданих адвокатом послуг та розрахунок їх вартості, суд вважає, що сума 18000,00 грн є підтвердженою та виходить з неї при подальшому розподілі судових витрат.

Суд особливо звертає увагу, що згідно з п. 1 ст. 13 Закону № 5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Суд враховує, що Закон України 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг поширюється тільки на суб`єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 1. Розділу 1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350 (далі - Положення №13), це положення розроблено відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг . Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг, а також комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами при прийманні готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, та розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Отже, Закон №265/95-ВР та Положення №13 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки він не є суб`єктом господарювання. Закон №265/95-ВР та Положення №13 взагалі не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

З аналізу спеціального законодавства щодо діяльності адвоката, вбачається, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Враховуючи наведене, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта, а тому розрахункова квитанція на суму 18000,00 грн приймається судом як доказ оплати позивачем послуг з правничої допомоги.

Суд також звертає увагу, що згідно з п. 1 Розділу 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (далі - Положення №148), це положення розроблено відповідно до Закону України Про Національний банк України і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами.

Відповідно до п.п. 4, 5, 6 Розділу 2 Положення №148 суб`єкти господарювання, які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов`язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в порядку, установленому законодавством України.

Суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Суб`єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно;

2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб`єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в пункті 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Втім, як вже було зазначено вище, адвокат не є суб`єктом господарювання, тому до нього не застосовується обмеження щодо розрахунків готівкою до 10000,00 грн. Водночас, розмір обмеження 50000,00 грн при розрахунках готівкою з фізичними особами перевищено не було.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичної виплати гонорару на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, суд дійшов висновку, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правничу допомогу покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8174,78 грн.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 221, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Заяву Фізичної особи - підприємця Суткового Андрія Миколайовича від 12.07.2019 б/н про розподіл судових витрат у справі № 912/537/18 задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Сєвєродонецька автобаза Публічного акціонерного товариства Луганськбудтранс (вул. Б. Ліщини (Заводська), 37, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 01236199) на користь Фізичної особи - підприємця Суткового Андрія Миколайовича (площа АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8174,78 грн.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 29.07.2019.

Суддя О.С. Фонова