Постанова

від 09.07.2019 по справі 640/21828/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21828/18 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О., Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту до Міністерства екології та природних ресурсів України, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Українські мінеральні добрива про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі звернулися до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України, в якому просили визнати протиправним та скасувати виданий ТОВ "Українські мінеральні добрива" висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності "Реконструкція будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці і зберіганню мінеральних добрив, розташованого за адресою: вул.Заводська 1г, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область".

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачі, подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі. Апелянти мотивують свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, не доведено обставини, які мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження розглянуто справу, яка підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, ухвалами суду першої інстанції відмовлено у доступі до правосуддя 43 особам, яким повернуто без розгляду заяви про приєднання до позову як третіх осіб. Також, апелянти вказують, що судом першої інстанції не надано належної оцінки аргументам позивачів, що висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності від 26.09.2018 № 7-03/12-2018327428/1 прийнятий з перевищенням повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Крім того, апелянти наголошують, що відповідачем при підготовці дозвільного документу не враховано, що суб`єктом господарювання не забезпечено своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості щодо процесу оцінки впливу на довкілля планової діяльності.

07.06.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримав позицію суду першої інстанції.

10.06.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримав позицію суду першої інстанції.

Позивачі в судове засідання не з`явились. Про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року відмовлено в задоволенні заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача та третьої особи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзивів на неї, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля зареєстровано справу про оцінку впливу на довкілля планової діяльності ТОВ "Українські мінеральні добрива" (код ЄДРПОУ 41589812) за №2018327428.

Організацією - виконавцем ТОВ "Центр екології та розвитку нових технологій" складено Звіт з оцінки впливу на довкілля ТОВ "Українські мінеральні добрива" "Реконструкція будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці і зберіганню мінеральних добрив, розташованого за адресою: вул.Заводська 1г, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область".

За результатами оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ "Українські мінеральні добрива" 26.09.2018 року Міністерством екології та природних ресурсів України прийнято Висновок оцінки впливу на довкілля планованої діяльності "Реконструкція будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці і зберіганню мінеральних добрив, розташованого за адресою: вул.Заводська 1г, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область".

Вважаючи такий висновок протиправним, позивачі звернулися до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про відсутність порушень Міністерством екології та природних ресурсів процедури здійснення оцінки впливу на довкілля.

Крім того, суд першої інстанції вказував на те, що оскаржуваний висновок з ОВД є актом індивідуальної дії і стосується лише прав та обов`язків третьої особи, встановлює конкретні приписи, направлені до останньої та розрахований на одноразове застосування, є результатом правовідносин у сфері ОВД та містобудівної діяльності, який складено відповідно до положень національного законодавства України виключно між ТОВ "Українські мінеральні добрива" та відповідачем, а право позивачів не порушено в розумінні КАС України.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоди довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України від 23.05.2017 року №2059-VIII "Про оцінку впливу на довкілля" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон № 2059).

Згідно з частинами першою-другою статті 2 наведеного Закону оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Частиною 3 статті 2 названого Закону визначено, що суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Відповідно до частин третьої - п`ятої, десятої статті 4 Закону України Про оцінку впливу на довкілля повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюються суб`єктом господарювання не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації (не менше двох), визначених суб`єктом господарювання, територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, а також розміщуються на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, або оприлюднюються в інший спосіб, що гарантує доведення інформації до відома мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на території якої планується розміщення об`єкта, чи до відповідної територіальної громади, яка може зазнати впливу планованої діяльності, та інших зацікавлених осіб.

Інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюється суб`єктом господарювання протягом трьох робочих днів з дня їх отримання суб`єктом господарювання шляхом розміщення в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті.

Звіт з оцінки впливу на довкілля та надана суб`єктом господарювання інша документація, необхідна для оцінки впливу на довкілля, є відкритими (з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті) і надаються уповноваженим органом, органом місцевого самоврядування та суб`єктом господарювання для ознайомлення. Доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої наданої суб`єктом господарювання документації щодо планованої діяльності забезпечується шляхом їх розміщення у місцях, доступних для громадськості у приміщеннях уповноваженого органу, органу місцевого самоврядування відповідної адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності, у приміщенні суб`єкта господарювання та, додатково, може розміщуватися в інших загальнодоступних місцях, визначених суб`єктом господарювання. Громадськості надається можливість робити копії (фотокопії) та виписки із зазначеної документації, а також можливість ознайомлення з інформацією за місцем розміщення.

Уповноважений центральний орган веде Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. Інформація, внесена до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, є відкритою, вільний доступ до неї забезпечується через мережу Інтернет. Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин шостої, сьомої, десятої статті 5 цього Закону повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, вноситься уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня надходження.

Протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

Суб`єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Апелянти стверджують, що суб`єктом господарювання не забезпечено своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості щодо процесу оцінки впливу на довкілля планової діяльності.

Так, згідно із ч.3 ст. 7 Закону України Про оцінку впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону , - уповноважений центральний орган зобов`язаний забезпечити громадське обговорення у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.

Громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із занесенням до протоколу громадських слухань. Письмові зауваження і пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених частиною сьомою статті 5 цього Закону та частиною шостою цієї статті.

Частиною 4 ст. 7 цього Закону передбачено, що громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, проводиться згідно із статтею 5 цього Закону.

В свою чергу ч.5 вказаної статті наведеного Закону встановлено, що громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді).

Отже, Законодавством визначено обов`язок державного органу, здійснювати оцінку впливу на довкілля, зокрема, шляхом забезпечення громадського обговорення та проведення громадських слухань в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.

Судом першої інстанції встановлено, що у Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля зареєстровано справу про оцінку впливу на довкілля планової діяльності ТОВ "Українські мінеральні добрива" (код ЄДРПОУ 41589812) за № НОМЕР_1 , процедуру оцінки впливу на довкілля розпочато 27.03.2018 року шляхом оприлюднення повідомлення про плановану діяльність (реєстраційний номер справи в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля 2018327428). В подальшому, 05.06.2018 року, до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля внесено звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до матеріалів справи, в газеті "Червоний Гірник" від 29.03.2018 року №22 (21831) та газеті "Зірка-4" від 29.03.2018 року №13-1989, а також на дошках оголошення Криворізької міської ради опубліковано/розміщено Повідомлення про планову діяльність ТОВ "Українські мінеральні добрива".

Оголошення про початок громадських обговорень звіту з оцінки впливу на довкілля суб`єктом господарювання - третьою особою опубліковано у газеті "Червоний гірник" від 07.06.2018 року №39 (21848) та у газеті "Сегодня" від 08.06.2018 року №7 (відповідні копії оголошень містяться у матеріалах справи).

Депутатською фракцією "Об`єднання Самопоміч" у Криворізькій міській раді (від 23.07.2018 року вх.№20821/6-18), народним депутатом України В.М. Купрієм (від 02.08.2018 року вх.№1848-дз), коаліцією громадської організації "Досить труїти Кривий Ріг" (від 04.07.2018 року №37, від 06.07.2018 року №38), громадянами ОСОБА_3 (від 27.08.2018 року) та ОСОБА_4 (від 21.08.2018 року №С-1367) та ін. подано зауваження і пропозиції щодо планової діяльності.

У матеріалах справи наявні зауваження і пропозиції від громадськості, а саме від депутатської фракції "Об`єднання Самопоміч" у Криворізькій міській раді (від 23.07.2018 року вх.№20821/6-18), народного депутата України В.М. Купрія (від 02.08.2018 року вх.№1848-дз), коаліції громадської організації "Досить труїти Кривий Ріг" (від 04.07.2018 року №37, від 06.07.2018 року №38), громадян ОСОБА_3 (від 27.08.2018 року) та ОСОБА_4 (від 21.08.2018 року №С-1367) та ін., щодо планової діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з ОВД.

Громадські слухання з обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності відбулися 20.06.2018 року у приміщенні конференц-залу готелю "PARK HOUSE" за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, 11, за результатами чого складено Звіт про громадське обговорення планової діяльності від 21.09.2018 року №7-03/12-2018327428/2.

До Звіту про громадське обговорення планової діяльності додано таблицю врахування зауважень та пропозицій громадськості, отриманих протягом строку громадського обговорення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо дотримання процедурних вимог, визначених Законом України Про оцінку довкілля .

Щодо доводів апелянта про те, що Висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності від 26.09.2018 № 7-03/12-2018327428/1 прийнятий з перевищенням повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, колегія суддів зауважує про наступне.

Апелянти вважають, що згідно з Законами України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , Про адміністративні послуги , Про оцінку впливу на довкілля відповідач є суб`єктом надання адміністративних послуг, якого уповноважено видавати документи дозвільного характеру у формі висновку з оцінки впливу на довкілля або відмову у його видачі, який не встановив чи подано суб`єктом господарювання неповний пакет документів, необхідних для одержання документу дозвільного характеру, згідно із встановленим переліком.

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону №2057 уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

Відповідно до частини першої статті 3 наведеного Закону здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 11 цього Закону звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Частиною восьмою статті 1 Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" встановлено, що необхідність одержання документів дозвільного характеру, встановлена законами, виникає виключно після внесення таких документів до Переліку, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з пунктом 4 Додатку до Переліку висновок з оцінки впливу на довкілля є документом дозвільного характеру.

Відповідно до частини першої, абзацу 2 частини другої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Отже, Висновок з оцінки впливу на довкілля є лише підставою для отримання права на початок провадження планової діяльності, а документом дозвільного характеру щодо "Реконструкції будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці та зберіганню мінеральних добрив за адресою: вул. Заводська, 1 г, м. Кривий Ріг, 50057, Дніпропетровська область" слід вважати документ дозвільного характеру, передбачений Законом України "Про перелік документів дозвільного характеру" - дозвіл на виконання будівельних робіт.

Натомість, позивачі помилково ототожнюють отримання висновку з оцінки впливу на довкілля із реальним початком будівельних робіт.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується, що заява про неврахування результатів оцінки впливу на довкілля при прийнятті рішення про провадження планової діяльності "Реконструкції будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці та зберіганню мінеральних добрив за адресою: вул . Заводська, 1г, м. Кривий Ріг, 50057, Дніпропетровська область" є передчасною.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушеного права позивачів.

Частиною 2 ст.55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, нормативно-правові акти чи індивідуальні акти, прийняті суб`єктом владних повноважень з порушенням закону, підлягають визнанню нечинними чи скасуванню лише у разі порушення прав, свобод чи інтересів фізичної особи і необхідності судового захисту з метою поновлення порушеного права.

Конституційний Суд України в рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 вирішив, що поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Також, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, Конституційний Суд України в п.4.1 рішення від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

На підставі викладеного та з урахуванням приписів ст.ст.2, 5 КАС України колегія суддів доходить висновку, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №504/4148/16-а, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

В той же час, жодних належних та допустимих доказів того, що оспорюваний висновок складений з порушенням законодавчо встановленого порядку, або не відповідає вимогам законодавства України, яким регулюються спірні правовідносини, позивачами надано не було.

Оскільки відповідачем в межах досліджуваних правовідносин не приймалось будь-яких рішень, які б впливали на права та інтереси позивачів, враховуючи недоведеність позивачами обставин порушеного права внаслідок прийняття оскаржуваних рішень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що права позивачів не порушено в розумінні КАС України.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково розглянув дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, оскільки судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті, а відповідно до вимог ч. 2 ст. 317 КАС України , порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення, лише якщо це призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року.

Доводи апелянта щодо незгоди з ухвалами суду першої інстанції про повернення заяви про забезпечення позову та про приєднання до позовної заяви, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені судові рішення не є предметом апеляційного перегляду.

Щодо інших доводів апелянта, колегія суддів зауважує, що пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України Про оцінку впливу на довкілля встановлено, що висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.

Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.

Колегія суддів вважає, що за відсутності порушень процедури здійснення оцінки впливу на довкілля відповідачем, відсутні підстави для скасування висновку Міністерства екології та природних ресурсів України з оцінки впливу на довкілля планової діяльності від 26.09.2018 № 7-03/12-2018327428/1.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 березня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду .

Повний текст постанови складено 16 липня 2019 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма