УХВАЛА
09 вересня 2019 року
м. Київ
справа №640/21828/18
адміністративне провадження №К/9901/24816/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стеценка С.Г. ,
розглянув матеріали касаційної скарги Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі № 640/21828/18 за адміністративним позовом Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства екології та природних ресурсів України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Українські мінеральні добрива про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
29.08.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019.
Суддя-доповідач, в порядку здійснення перевірки матеріалів касаційної скарги на її відповідність приписам процесуального закону, встановив, що така не оформлена згідно вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вказаною правовою нормою процесуального закону встановлено вимоги до форми і змісту касаційної скарги, а її частиною четвертою передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
У даному ж випадку, вказані приписи КАС України скаржником не виконано, натомість порушується питання про звільнення від сплати судового збору, так громадську організацію було звільнено від сплати судового збору у даній справі судом першої інстанції.
Так, згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Втім визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Так, за приписами частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням, зокрема, звільнити від сплати судового збору у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
При цьому, така підстава, як звільнення від сплати судового збору на підставі ухвали суду першої інстанції чинним законодавством не передбачено.
Разом з тим, оцінивши доводи, вказані скаржником на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, суд касаційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які би відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, й могли би зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Так, згідно пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент подання адміністративного позову), за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а юридичною особою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 6 вказаного Закону, у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 1762,00 грн.
Позовна заява подана позивачами - юридичною особою та двома фізичними особами у 2018 році та заявлено 1 вимогу немайнового характеру.
Відповідно до пп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Отже, за подання касаційної скарги сума судового збору, яка підлягає сплаті, становить 6343, 20 грн. (1762, 00 грн. - судовий збір за одну вимогу немайнового характеру для юридичної особи; 704, 80 грн. - судовий збір за одну вимогу немайнового характеру для фізичної особи, що складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; враховуючи, що 2 позивачами - фізичними особами та юридичною особою заявлено 1 вимогу немайнового характеру, ставка судового збору за подання вказаного позову до суду першої інстанції становила 3171, 60 грн. (704,80 грн. х 2 + 1762, 00 грн.); таким чином, ставка судового збору за звернення скаржника до Верховного Суду з даною касаційною скаргою становить 6343, 20 грн. ( 3171, 60 грн. х 200 %).
Згідно із частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення згаданого вище недоліку, шляхом подання документа про сплату судового збору у сумі 6343, 20 грн., який підлягає зарахуванню на розрахунковий рахунок 31219207026007, отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102, Судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд.
У випадку неусунення недоліків, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
Керуючись ст.ст. 132, 169, 248, 330, 332, 359 КАС України,
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі № 640/21828/18 за адміністративним позовом Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства екології та природних ресурсів України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Українські мінеральні добрива про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали.
Надіслати Громадській організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
С.Г. Стеценко,
Суддя
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2019 |
Оприлюднено | 10.09.2019 |
Номер документу | 84102460 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Стеценко С.Г.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні