Рішення

від 09.03.2010 по справі 2-509

ВАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

   Справа № 2-509 /10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                         (заочне)

           09 березня 2010 року                             м. Василівка

            Василівський районний суд Запорізької області у складі:    

Головуючого – судді:                               Сидоренко Ю.В.,

при секретарі:                       Осінцевій Л.А.,

за участю представника позивача                 ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Кам’янське» про стягнення заборгованості нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, у зв’язку з затримкою її виплати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за період затримки розрахунку і про відшкодування моральної шкоди,

      В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до Комунального підприємства «Кам’янське» про стягнення заборгованості нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, у зв’язку з затримкою її виплати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за період затримки розрахунку і про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 04.12.2008 року вона була звільнена з  посади бухгалтера КП «Кам'янське» згідно наказу №13 від   04.12.2008 року. На день звільнення їй було нараховано і не сплачено заробітну плату в сумі 1200 грн. та індексація в сумі 1300 грн., що складає загальну заборгованість 2500 грн., яка до теперішнього часу їй не сплачена. Дії посадових осіб КП «Кам'янське» вважає незаконними, оскільки в порушення ст.116 КЗпП України всі нараховані виплати на день звільнення їй не виплачені. Також, у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованих сум, просить стягнути з підприємства компенсацію втрати частини доходів в сумі 133,41 грн. Також, посилаючись на ст.117 КЗпП, просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток в сумі 9000 грн. за весь час затримки по день ухвалення рішення. Вважає,  що  відповідач  є  винним  в  невиплаті їй  зазначених  сум,  а  його  дії порушують її права і законні інтереси. Даними незаконними діями відповідача крім майнової шкоди, їй завдана моральна шкода, яка виразилася в її моральних переживаннях і стражданнях, пов»язаних з втратою зароблених коштів, необхідних для особливого існування та для утримання її родини, що потягло за собою тяжкий психологічний удар із значним моральним навантаженням. Відсутність коштів у зв’язку з неодержанням заробітної плати примушує її до непередбачених додаткових зусиль для організації підтримання свого життя на нормальному рівні, погіршився сон, з»явилися головні болі, що вимушує її приймати заспокійливі ліки для зняття стресу. Моральну шкоду просить відшкодувати їй з розрахунку встановлених законом мінімальних заробітних плат за кожний відповідний місяць допущення відповідачем заборгованості із виплати заробітної плати, починаючи з 01.01.2009 року по 04.09.2009 року, в загальній сумі 6840 гривень.

В ході судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з КП «Кам'янське» на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 947,66 грн.,  компенсацію втрати частини доходу з порушенням строків їх виплати в сумі 90,34 грн., середній заробіток за весь час затримки, за період з 03.10.2008 року по день розгляду справи в суді, в сумі 9000 грн. та в рахунок компенсації моральної шкоди стягнути 6840 грн. На задоволенні уточнених позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити у повному обсязі за підставами, викладеними у позовній заяві.  

Представник позивача ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала у повному  обсязі, просить їх задовольнити за підставами, викладеними у позовній заяві.

Представник відповідача КП «Кам'янське» в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи сповіщений судом своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка в  отриманні судової повістки, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав, тому суд вирішує справи на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ч.4 ст.169 УПК України.

Позивач та його представник проти ухвалення по справі заочного рішення, на підставі наявних у ній доказів, не заперечують.

Вислухавши пояснення позивача та його представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що  позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно вимог ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах  заявлених ними вимог і на підставі доказів  сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.  

Згідно вимог ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.  В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Згідно положень ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спор.

Згідно ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження  будь-яким строком.

Відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 року за загальним правилом індивідуальні трудові спори вирішуються судами безпосередньо або після їх попереднього розгляду комісією по трудових спорах. У будь-якому разі, безпосередньо в районних (міських) судах розглядаються заяви звільнених працівників про поновлення на роботі незалежно від підстави припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причин звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи тощо, крім цього і спори з питань переведення на іншу роботу і накладення дисциплінарних стягнень. Судам необхідно мати на увазі, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ст.36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.    

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 з 01.07.2007 року по 24.12.2008 року працювала в комунальному підприємстві «Кам'янське» на посаді головного бухгалтера, наказом № 13 від 04.12.2008 року звільнена з даної посади за згодою сторін, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці ОСОБА_2, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.13-14).  

Згідно довідки про доходи, виданої КП «Кам'янське» за № 1 від 25.06.2009 року, заробітна плата ОСОБА_2 за період з 01.07.2008 року по 01.12.2008 року склала 3288,00 грн.

Згідно акту ревізії контрольно-ревізійного відділу в Василівському районі Запорізької області фінансово-господарської діяльності КП «Кам'янське» від 23.03.2009 року № 310/0007 вбачається, що ревізією з питань наявності фактів несвоєчасно них виплат та простроченої заборгованості з оплати праці встановлено, що сума заборгованості по заробітній платі станом на 01.12.2008 року колишньому головному бухгалтеру ОСОБА_2 становить 947,66  грн.  

Відповідно до вищезазначеного акту ревізії контрольно-ревізійного відділу від 23.03.2009 року № 310/0007 щодо ревізії законності та достовірності витрат на оплату праці за період з 01.01.2007 року по 01.03.2009 року виявлено, що в листопаді 2008 року згідно даних розрахункової відомості за листопад 2008 року колишньому головному бухгалтері ОСОБА_2 нарахована заробітна плата в повному обсязі, тоді як згідно табелю обліку робочого часу за листопад 2008 року, вона працювала лише по 5 годин щоденно. Таким чином, за листопад 2008 року колишньому головному бухгалтеру ОСОБА_2 безпідставно нарахована  заробітна плата за фактично невідпрацьований ОСОБА_2 час в сумі 225,00  грн.

Згідно вищезазначеного акту ревізії контрольно-ревізійного відділу від 23.03.2009 року № 310/0007 щодо ревізії правильності нарахування оплати за час відпустки головному бухгалтеру ОСОБА_2 встановлено, що в жовтні 2008 року, згідно наказу № 13 від 01.10.2008 року ОСОБА_2 надана відпустка в кількості 30 календарних днів, що є порушенням вимог ст.ст.6,7,8 Закону України «Про відпустки», у зв’язку з чим ОСОБА_2 безпідставно  надана відпустка у кількості 6 календарних днів та зайво нарахована  оплата за час відпустки в сумі 109,44  грн.  

Тому, при розрахунках заборгованості заробітної плати ОСОБА_2 на час її звільнення, судом враховуються виявлені порушення фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства  «Кам'янське» під час його перевірки контрольно-ревізійним відділом в Василівському районі Запорізької області та відображені у складеному акті ревізії № 310/0007 від 23.03.2009 року.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним стягнути з КП «Кам'янське» на користь позивача ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 947,66  грн. за відрахуванням   безпідставно  нарахованої заробітної плати за фактично невідпрацьований позивачем час у листопаді 2008 року в сумі 225,00  грн. та зайво нарахованої  оплати за час відпустки в сумі 109,44  грн., що визначено вищенаведеним актом ревізії № 310/0007 від 23.03.2009 року, та в загальній сумі заборгованість по заробітній платі  ОСОБА_2 становить  - 613,22  грн. (947,66 грн. – 225,00 грн. – 109,44 грн. = 613,22 грн.).

Також, як вбачається з вищезазначеного акту ревізії контрольно-ревізійного відділу від 23.03.2009 року № 310/0007 головному бухгалтеру ОСОБА_2 недонараховано індексацію заробітної плати за 2007 рік в сумі 42,03 грн., за 2008 рік – 1314,60 грн., всього індексації заробітної плати - на загальну суму 1356,63  грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Крім того, у зв’язку з невиплатою  КП «Кам'янське» належних головному бухгалтеру ОСОБА_2 у день її звільнення нарахованих сум, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 її середній заробіток за весь час затримки по день ухвалення судового рішення.

Середній заробіток розраховується судом відповідно до вимог п.2 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року за № 100, виходячи з  розрахунку виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.  

Як вбачається з довідки про доходи ОСОБА_2, виданої КП «Кам'янське» від 25.06.2009 року за № 1, нарахована позивачу заробітна плата за останні 2 календарні місяці роботи на підприємстві відповідача, а саме: у жовтні 2008 року становить 588,00 грн., а у листопаді 2008 року – 600,00 грн.  

Тому, виходячи з вищенаведеного Порядку обчислення середньої заробітної плати, середньомісячний  заробіток ОСОБА_2 становить – 594,00  грн. (588,00 грн. + 600,00 грн. : 2 міс. = 594,00 грн.), а, відповідно середньоденний заробіток ОСОБА_2 буде становити – 29,70  грн. (594,00 грн. : 20 роб.дн/міс. = 29,70 грн.).  

Тому, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним стягнути з КП «Кам'янське» на користь позивача ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки по день ухвалення судового рішення, за період з 03.10.2008 року по 14.12.2009 року, розмір якого складає – 8731,80  грн.  (( 594,00 грн. х 14 міс.) + ( 29,70 грн . х 14 днів)).  

Оцінюючи позовні вимоги про відшкодування відповідачем моральної шкоди, суд виходить з характеру та обсягу страждань, понесених позивачем внаслідок невиплати відповідачем у встановленні  чинним трудовим законодавством строки, які виразилися у морально-психологічних хвилюваннях, порушенні нормального ритму життя, втрати нормальних життєвих зв'язків, вимушеності позивача докладати додаткових зусиль для організації свого життя, необхідністю витрачати особистий час з приводу пошуків грошових коштів для існування та підтримки свого життя на нормальному рівні, необхідністю витрачання особистого часу для звернення за правовою допомогою та з позовом до суду, оскільки в добровільному порядку відповідач заборгованість по заробітній платі до теперішнього часу не виплатив, та відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України, ст.1167 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає дані вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 1500 грн.  

В задоволенні позовних вимог про стягнення з КП «Кам'янське» на користь позивача компенсації втрати частини заробітку у зв’язку з порушенням строків виплати, суд вважає необхідним  відмовити, оскільки під час розгляду справи позивачем не надано належних розрахунків та достовірних доказів в цій частині заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним стягнути з КП «Кам'янське» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 613,22  грн., індексацію заробітної плати за 2007, 2008 роки в сумі 1356,63  грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 03.10.2008 року по 14.12.2009 року в сумі 8731,80 грн .,   моральну шкоду в сумі 1500,00  грн., а всього - 12201,65  грн. (613,22 грн. + 1356,63 грн. + 8731,80 грн. + 1500  грн.).

 Крім того, відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 122,02 грн., виходячи з розміру задоволених позовних вимог,  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., оскільки позивач звільнений від оплати зазначених судових витрат при пред’явлені позову до суду справ даної категорії.  

Керуючись ст.ст. 16, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 116,117, 233, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 7, 10, 11, 60, 79, 88, 212-215, 218  ЦПК України, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року, суд –  

          В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Кам’янське» про стягнення заборгованості нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Кам’янське» (Запорізька область Василівський район с.Кам’янське вул.Центральна буд.21, розрахунковий рахунок № 2600230127276056 в філії ПІБ м.Дніпрорудне, МФО-313054, ЄДРПОУ – 31880803) на користь ОСОБА_2   заборгованість по заробітній платі в сумі 613,22  грн., індексацію заробітної плати в сумі 1356,63  грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 8731,80 грн .,   моральну шкоду в сумі 1500,00  грн., а всього стягнути – 12201 (дванадцять тисяч двісті одну) гривню 65   копійок.

В іншій частині позовних вимог  – відмовити.  

Стягнути з з Комунального підприємства «Кам’янське» (Запорізька область Василівський район с.Кам’янське вул.Центральна буд.21, розрахунковий рахунок № 2600230127276056 в філії ПІБ м.Дніпрорудне, МФО-313054, ЄДРПОУ – 31880803) в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 122,02  грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі - 120,00  гривень, а всього - 242 (дві сорок дві) гривні 02 копійки .

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення .

    Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження, а протягом 20 днів з дня подання такої заяви може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, вказаний вище, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Василівського районного суду

        Запорізької області                                                                  ОСОБА_3