Рішення

від 09.07.2019 по справі 237/5671/18

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 237/5671/18

Номер провадження 2/237/400/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.19 року м. Курахове Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Сенаторова В.А.

при секретарях судового засідання Лахно Т.Г., Махно Ю.В.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Мар`їнської районної державної адміністрації Мар`їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, Військово-цивільної адміністрації міста Мар`їнка та села Побєда Мар`їнського району Донецької області, треті особи: Відділ державної реєстрації Мар`їнської районної державної адміністрації, Мар`їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, Відділ Держкомзему у Мар`їнському районі Донецької області про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Мар`їнського районного суду Донецької області з вказаною позовною заявою, в якій просить за нею, яка має приватну спільну часткову власність розміром 1/2 частки земельних ділянок, розташованих на території Мар`їнської міської ради Донецької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, додатково визнати іще одну приватну спільну часткову власність розміром Ѕ частки земельних ділянок розташованих на території Мар`їнської міської ради Донецької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва її сестри ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина Російської Федерації, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 06.05.2002 видавник: УВС міста Туапсс Краснодарського краю. Остаточно визнати у повному обсязі за громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельні ділянки розташованих на території Мар`їнської міської ради Донецької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зокрема: НОМЕР_3 - площею 5,52 га, реєстраційний номер - НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 - площею 6,8 га, реєстраційний номер - НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 - площею 0,08 га, реєстраційний номер - 470004614233 НОМЕР_8 - площею 0,21 га, реєстраційний номер - 469955014233; НОМЕР_9 - площею 0,15 га, реєстраційний номер - 287222414141 НОМЕР_10 площею 0,05 га, реєстраційний номер - 36140094 та скасувати рішення, запис про державну реєстрацію прав на нерухоме майно зареєстрованим за громадянкою ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина Російської Федерації, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 06.05.2002 видавник: УВС міста Туапсс Краснодарського краю, щодо спільної часткової власності на Ѕ частку на земельні ділянки розташовані на території Мар`їнської міської ради Донецької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зокрема: НОМЕР_3 - площею 5,52 га, реєстраційний номер - НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 - площею 6,8 га, реєстраційний номер - НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 - площею 0,08 га, реєстраційний номер - 470004614233; НОМЕР_8 - площею 0,21 га, реєстраційний номер - НОМЕР_11 ; НОМЕР_9 - площею 0,15 га, реєстраційний номер - НОМЕР_12 ; НОМЕР_10 площею 0,05 га, реєстраційний номер - 36140094. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її та її сестри ОСОБА_3 - мати ОСОБА_4 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_13 НОМЕР_14 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Мар`їнського районного управління юстиції Донецької області. За життя заповіту ОСОБА_4 не залишила. Після її смерті до спадкування відкрилося наступне спадкове майно: - земельна ділянка площею 7, 090 гектарів, розташована на території Мар`їнської міської ради, яка належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_15 , - земельна ділянка площею 5,72 гектарів розташована на території Мар`їнської міської ради, яка належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_16 . Спадкоємцями першої черги є доньки, тобто позивач - ОСОБА_1 та її сестра ОСОБА_3 . У встановлений законом строк ОСОБА_1 разом з сестрою ОСОБА_3 звернулися до Мар`їнської державної нотаріальної контори та оформили право на спадщину. У подальшому ОСОБА_1 звернулася до Мар`їнського районного суду Донецької області про відчуження 1/2 частини земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Вимоги задоволено частково. Судом зобов`язано ОСОБА_3 , яка не є громадянкою України вчинити всі можливі дії щодо відчуження 1/2 земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами № НОМЕР_3 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_8 , що належать ОСОБА_3 на праві власності. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 21 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 05 квітня 2017 року скасовано. У задоволені її позовних вимог до ОСОБА_3 про відчуження 1/2 частини земельних ділянок сільськогосподарського призначення відмовлено. Проте ОСОБА_1 02 серпня 2017 року звернулася до Мар`їнського районного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_3 , треті особи: Мар`їнська державна нотаріальна контора, відділ Дерземагенства в Мар`їнському районі Донецької області про втрату права спадщини на частку землі сільськогосподарського призначення. 05 жовтня 2017 року я ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила суд визнати, що після ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянка російської федерації ОСОБА_3 , перевищила строк в один рік, встановлений ст. 81 Земельного кодексу України, наданий законом громадянину іноземної держави для відчуження належних їй на праві спадщини 1/2 частини земельних ділянок, які перебувають у спільній часткової власності разом з ОСОБА_1 з кадастровими номерами:

1. НОМЕР_3 - площею 5,52 га.;

2. НОМЕР_5 - площею 6,8 га;

3. НОМЕР_7 - площею 0,08 га;

4. НОМЕР_8 -площею 0,21 га;

5. НОМЕР_9 - площею 0,15 га;

6. НОМЕР_10 площею 0,05 га, що розташовані на території Мар`їнської міської ради Донецької області.

29.05.2018 року Мар`їнський районний суд Донецької області по справі № 237/3206/17, провадження 2/237/134/18, вирішив позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи Мар`їнська Державна нотаріальна контора, відділ Дерземагенства в Мар`їнському районі Донецької області про втрату права спадщини на частку землі сільськогосподарського призначення задовольнити і визнати, що після ІНФОРМАЦІЯ_3 року громадянка Російської Федерації ОСОБА_3 , перевищила строк в один рік, встановлений ст. 81 Земельного кодексу України, наданого законом громадянину іноземної держави для відчуження належних їй на праві спадщини частини земельних ділянок, які перебувають у спільній частковій власності з ОСОБА_1 , з кадастровими номерами:

• НОМЕР_3 - площею 5,52 га;

• НОМЕР_5 - площею 6,8 га;

• НОМЕР_7 - площею 0,08 га;

• НОМЕР_8 -площею 0,21 га;

• НОМЕР_9 - площею 0,15 га;

• НОМЕР_10 площею 0,05 га, та розташовані на території Мар`їнської міської ради Донецької області. Рішення оскаржене не було та набрало законної сили 29.06.2018 р.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача - Мар`їнської районної державної адміністрації Мар`їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, у судове засідання не з`явив, надав суду відзив, в якому зазначив, що права позивача не порушували, земельні ділянки, вказані в позовній заяві знаходяться на території органу місцевого самоврядування - Військово-цивільної адміністрації м. Мар`їнка та с. Побєда. На підставі Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних ділянок (паїв) та ст. 1277 ЦК України не вважають себе відповідачем по справі.

Представник відповідача - Військово-цивільної адміністрації міста Мар`їнка та села Побєда Мар`їнського району Донецької області в судове засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Представники третіх осіб - Відділу державної реєстрації Мар`їнської районної державної адміністрації, Мар`їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області та Відділу Держкомзему у Мар`їнському районі Донецької області в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені, причини неявки суду невідомі.

Суд, всебічно, об`єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих доказів у їх сукупності, приходить до висновків, які наведені нижче.

На підставі свідоцтва про смерть серії: НОМЕР_14 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Мар`їнського районного управління юстиції Донецької області, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача та її сестри ОСОБА_3 мати - ОСОБА_4 , Встановлено, що за життя заповіту не залишила.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 до спадкування відкрилося наступне спадкове майно:

- земельна ділянка площею 7, 090 гектарів, розташована на території Мар`їнської міської ради, яка належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_15 ;

- земельна ділянка площею 5,72 гектарів розташована на території Мар`їнської міської ради, яка належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_16 .

Встановлено, що спадкоємцями першої черги є доньки, тобто позивач - ОСОБА_1 та її сестра ОСОБА_3 .

В судовому засіданні встановлено, що у встановлений законом строк ОСОБА_1 разом з сестрою ОСОБА_3 звернулися до Мар`їнської державної нотаріальної контори та оформили право на спадщину.

Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 05 квітня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відчуження 1/2 частини земельних ділянок сільськогосподарського призначення задоволено частково і зобов`язано ОСОБА_3 , яка не є громадянкою України вчинити всі можливі дії щодо відчуження 1/2 земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами № НОМЕР_3 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_8 , що належать ОСОБА_3 на праві власності.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 21 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 05 квітня 2017 року скасовано. У задоволені моїх позовних вимог до ОСОБА_3 про відчуження 1/2 частини земельних ділянок сільськогосподарського призначення відмовлено.

Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 29.05.2018 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Мар`їнська державна нотаріальна контора, відділ Дерземагенства в Мар`їнському районі Донецької області про втрату права спадщини на частку землі сільськогосподарського призначення і визнано, що після ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянка Російської Федерації ОСОБА_3 , перевищила строк в один рік, встановлений ст. 81 Земельного кодексу України, наданий законом громадянину іноземної держави для відчуження належних їй на праві спадщини 1/2 частини земельних ділянок, які перебувають у спільній часткової власності разом з ОСОБА_1 з кадастровими номерами: НОМЕР_3 - площею 5,52 га.; НОМЕР_5 - площею 6,8 га; НОМЕР_7 - площею 0,08 га; НОМЕР_8 - площею 0,21 га; НОМЕР_9 - площею 0,15 га; НОМЕР_10 площею 0,05 га, що розташовані на території Мар`їнської міської ради Донецької області. Рішення оскаржене не було та набрало законної сили 29.06.2018р.

Частиною першої ст. 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, не визнання або оспорювання. Відповідно до ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право будь якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. В ч. 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь - який юридичний спір.

В силу приписів ст. 2 Закону України про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих конституцією і законами України, а також міжнародними, договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки не залежним, безстороннім судом утвореним Законом. Згідно з ч. 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та порядку, встановленому законами України.

Таким чином, Конституційне право на судовий захист передбачає як не від`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії які дозволяли б реалізувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

За змістом частин 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема і визнання права.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності може набуватися і у порядку спадкування тощо. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або не законність набуття права власності не встановлена судом.

Ухвлюючи рішення, суд виходить із того, що право власності виникає лише при наявності визначеного законом юридичного факту або їх сукупності. Виникнення цього права, як і будь якого цивільного права, обумовлено існуванням обставин реального життя, з якими закон пов?язує виникнення, зміну чи припинення права власності. Ці підстави закріплені ст.11 ЦК України.

Позивачка не надала суду жодного доказу виникнення на підставах не заборонених законом у неї права власності на 1/2 частку у спільній частковій власності на земельну ділянку, яку успадкувала нерезидент України ОСОБА_5 .

Та обставина, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню , а успадкована нерезидентом ОСОБА_5 земля не була нею відчужена, створює наслідки, які передбачені ст.145 ЗК України, а саме: припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності . У випадках, коли земельна ділянка цією особою (у позові - ОСОБА_5 ) протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Факт того, що ОСОБА_6 не може мати у власності землю сільськогосподарського призначення, не створює підстав для виникнення у позивача права власності на цю землю, але може створювати переважне право ОСОБА_1 на придбання у власність цієї частки у разі примусового продажу землі за рішенням суду

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.

Отже за правилами ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по - перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по - друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що право власності на земельну ділянку, яка належить позивачеві відповідачі за позовом не оспорюють, а правовстановлюючі документи на успадковану земельну ділянку позивачем не втрачені, ці документи надані суду разом з іншими доказами. Отже, судом встановлено що у цієї частині право позивача не потребує захисту з підстав, передбачених ст. 392 ЦК України. У частині позовних вимог про визнання права власності на частку земельної ділянки, яка була успадкована нерезидентом України ОСОБА_5 та у строк, встановлений законом, не відчужена, суд вважає доводи позивача неспроможними, оскільки позивач не є власником цієї землі, а лише має переважне право на придбання цього майна у разі його примусового відчуження.

Приписами ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно і обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (ч.2 ст.19 ЦПК України). За змістом позову вимога позивача щодо скасування запису про державну реєстрацію прав на нерухоме майно за нерезидентом ОСОБА_3 є похідною від спору щодо зареєстрованого майна, право власності на яке просить визнати позивач. Суд не знайшов законних підстав для задоволення вимог позивача про визнання її права власності на частку земельної ділянки, яку успадкувала громадянка Російської Федерації ОСОБА_3 , а від так, суд приходить до висновку що вимоги про скасування реєстрації успадкованого ОСОБА_3 нерухомого майна не підлягають задоволенню. Позивачка не надала суду доказів існування на момент звернення до суду підстав для задоволення позову в цієї частині.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд приходить до висновку що відповідачі не заперечують та не оспорюють права власності позивача на будь яке належне їй на праві власності майно, право власності позивача відповідачами будь яким чином не порушуволось.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Позивачка не довела належними доказами своє право власності на успадковану ОСОБА_3 1/2 частку земельної ділянки, яка розташована на території Мар`їнської міської ради Донецької області, кадастрові номери: НОМЕР_3 - площею 5,52 га.; НОМЕР_5 - площею 6,8 га; НОМЕР_7 - площею 0,08 га; НОМЕР_8 - площею 0,21 га; НОМЕР_9 - площею 0,15 га; НОМЕР_10 площею 0,05 га.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. У судовому засіданні позивач на доведення свого права власності на спадкове майно, заперечувала право спадкування ОСОБА_3 за померлою матір`ю, але суд не може вийти за межи заявлених позивачем вимог і вирішити питання щодо права спадкування ОСОБА_3 та набуття нею права у порядку спадкування на 1/2 частку земельної ділянки, яка розташована на території Мар`їнської міської ради Донецької області, кадастрові номери: НОМЕР_3 - площею 5,52 га.; НОМЕР_5 - площею 6,8 га; НОМЕР_7 - площею 0,08 га; НОМЕР_8 - площею 0,21 га; НОМЕР_9 - площею 0,15 га; НОМЕР_10 площею 0,05 га., оскільки ці вимоги не є предметом позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Мар`їнської районної державної адміністрації Мар`їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, Військово-цивільної адміністрації міста Мар`їнка та села Побєда Мар`їнського району Донецької області, треті особи: Відділ державної реєстрації Мар`їнської районної державної адміністрації, Мар`їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, Відділ Держкомзему у Мар`їнському районі Донецької області про визнання права власності, слід відмовити у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що, оскільки у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України, не підлягають відшкодуванню витрати, понесені позивачем при зверненні із цим позовом до суду.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Мар`їнської районної державної адміністрації Мар`їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, Військово-цивільної адміністрації міста Мар`їнка та села Побєда Мар`їнського району Донецької області, треті особи: Відділ державної реєстрації Мар`їнської районної державної адміністрації, Мар`їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, Відділ Держкомзему у Мар`їнському районі Донецької області про визнання права власності, відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.07.2019 року.

Суддя В.А. Сенаторов