Рішення

від 10.07.2019 по справі 910/5051/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2019Справа № 910/5051/19

Господарський суд міста Києва у складі:

судді: за участю секретаря:Данилової М.В. Бордунової К.Е.

за участю представників сторін: від позивача, не з`явилися, , ; від відповідача, Кампо С.В., , ; вільний слухач, ОСОБА_1 , ,

за позовомДержавного навчального закладу Центр професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці

до проТовариства з обмеженою відповідальністю СТАН КОМПЛЕКТ стягнення заборгованості та зобов`язання вчинити дію

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18 квітня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Державного навчального закладу Центр професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці (позивач) надійшла позовна заява № 1 від 04.04.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю СТАН КОМПЛЕКТ (відповідач) про стягнення заборгованості на суму в розмірі 604 575, 00 грн. та зобов`язання відповідача здійснити заміну на товар належної якості поставлений за договором поставки № 1 від 03.08.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором поставки № 1 від 03.08.2018 року, зокрема, в порушенням умов зазначеного договору відповідач порушив строки передачі продукції, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином. Також, позивач зазначає, що відсутнє підтвердження щодо факту поставки продукції належної якості відповідачем, а саме нової продукції, а не той, що була у використанні, що є порушенням вимог щодо якості товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/5051/19 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.05.2019 року.

20.05.2019 року через відділ діловодства суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву №30 від 17.05.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 року повідомлено позивача про оголошену перерву в підготовчому засіданні по справі № 910/5051/19 на 12.06.2019 року.

30.05.2019 року через відділ діловодства суду від Позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 27.05.2019 року.

12.06.2019 року через канцелярію суду Позивач подав заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника, призначення справи до судового розгляду по суті та звернувся до суду з проханням залишити без розгляду клопотання позивача в частині призначення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 року повідомлено позивача про призначення справи № 910/5051/19 до судового розгляду по суті на 26.06.2019 року.

У судовому засіданні 26.06.2019 року судом оголошено перерву на 10.07.2019 року.

01.07.2019 року через відділ діловодства суду від Позивача надійшла заява про розподіл судових витрат від 27.06.2019 року.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між Державним навчальним закладом Центр професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці та Товариством з обмеженою відповідальністю СТАН КОМПЛЕКТ було укладено договір поставки № 1 від 03.08.2018 року далі - Договір, умовами якого було передбачено наступне.

1.1. Постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар згідно накладних у відповідності до узгоджених сторонами замовлень: ДК 021-2015-426300001 Металообробні верстати (токарні, фрезерувальні, шліфувальні, стрічкопилкові, заточні верстати):

- токарно-гвинторізний верстат ТІЛШЕК 360x1000 (2014 рік випуску) - 1 шт.;

- токарно-гвинторізний верстат ТІЛШЕК 560x1500 (2011 рік випуску) - 1 шт.;

- токарно-гвинторізний верстат ТІЛИЧЕК 460x1000 N0 (2015 рік випуску) - 1 шт.; настільний токарний верстат ТІЖКЕК 250x550 V (2015 рік випуску) - 1 шт.;

- універсально-фрезерний верстат ТММ 800 У(2014 рік випуску) - 1 шт.;

- універсальний круглошліфувальний верстат М1420Е (2018 рік випуску) - 1 шт. стрічкопилковий верстат 805018 (2016 рік випуску) - 1 шт.; точильно-шліфувальний верстат 8МЗ00 (2016 рік випуску) - 2 шт.;

а покупець зобов`язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

1.2. Характеристики , кількість та вартість продукції, визначені у Специфікації, форма якої затверджена сторонами у Додатку № 1 до цього Договору, який є невід`ємною його частиною (далі - Специфікація ).

1.3. Постачальник гарантує, що продукція, яка є предметом цього Договору, відповідає нормативним вимогам та діючим стандартам для цього виду продукції; вона вільна від боргових зобов`язань, не перебуває під забороною, обмеженням використання та відчуження, обтяженнями, заставою та не перебуває у власності третіх осіб.

2.2. Постачальник здійснює виготовлення та/або поставку відповідно до Календарного графіку поставок, викладеного у Додатку № 2 цього Договору.

2.4 Початком перебігу строку поставки продукції є день, наступний за датою, в яку сторони підписали цей Договір.

2.5. Постачальник зобов`язаний поставити продукцію покупцю протягом 30 календарних днів від початку перебігу строку поставки.

2.6. У випадку неможливості поставки всієї продукції постачальником покупцю до кінця строку поставки, постачальнику дозволяється здійснити поставку однієї одиниці продукції (верстата) в інший день, але не пізніше 90 (дев`яноста) календарних днів від початку перебігу строку поставки.

2.7. Постачальник зобов`язаний письмово повідомити Покупця про дату поставки продукції до місця призначення не менше ніж за 5 (п`ять) робочих днів до запланованої дати поставки.

3.1. Загальна ціна виготовлення та/або поставки продукції складає 2 418 300 (два мільйони чотириста вісімдесят тисяч триста) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20 % - 403 050 (чотириста три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. (далі - ціна Договору).

3.2. Оплата продукції, визначеної у Специфікації за цим Договором, здійснюється покупцем на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату не пізніше наступного дня з дати підписання сторонами акту приймання-передачі продукції.

3.6. Ціна Договору включає ціну матеріалів, виготовлення, ПДВ та інші витрати, безпосередньо пов`язані з продукцією та її поставкою за цим Договором, в т. ч. транспорті витрати.

3.8 У випадку затримки/невиконання постачальником виконання зобов`язань за цим Договором, що призвела до його розірвання, постачальник зобов`язаний на вимогою покупця повернути кошти, перераховані в якості передоплати, на його поточний рахунок протягом п`яти банківських днів з моменту отримання такої вимоги.

6.3. За прострочення постачальником строків поставки Продукції, а також за недотримання строків, визначених для заміни, ремонту та/або повернення дефектної Продукції, Покупець має право вимагати від постачальника сплатити неустойку у розмірі 0,1 % від загальної ціни Договору за кожен день затримки виконання зобов`язань.

6.4. При порушенні постачальником строків передачі Продукції більш ніж на 14 (чотирнадцять) календарних днів, покупець має право відмовитись від подальшого прийняття та вимагати від постачальника розірвання Договору та повернення всіх сплачених за цим Договором коштів, а також сплати штрафних санкцій у розмірі 25 % від загальної ціни Договору.

На виконання Договору відповідач поставив позивачу продукцію на загальну суму 1 347 900 грн., що підтверджує видаткова накладна № 38 від 03.08.2018 року, яка була оплачена згідно платіжного доручення № 1 від 03.08.2018 року.

Проте, відповідач не поставив позивачу універсальний круглошліфувальний верстат М1420Е (2018 рік випуску), вартістю 1 070 400 грн., строк поставки якого згідно п. 2.6 Договору сплив 01.11.2018 року.

У зв`язку з порушенням строків поставки продукції протоколом тендерного комітету позивача № 41 від 23.11.2018 року було прийнято рішення направити лист-претензію постачальнику та нарахувати розмір неустойки за період з 02.11.2018 року по 23.11.2018 року.

В листі № 88 від 23.11.2018 року позивач нарахував неустойку за прострочення строків поставки продукції з 02.11.2018 року по 23.11.2018 року в розмірі 53 202,60 грн. та направив разом із претензією № 397 від 26.11.2018 року, в якій просив допоставити продукцію і перерахувати вищевказану неустойку.

У відповіді № 81 від 26.11.2018 року відповідач запропонував провести зміни до орієнтовної дати постачання круглошліфувального верстату мод. М1420Е на грудень 2018 року із оформленням додаткової угоди до Договору № 1 від 03.08.2018 року, що передбачає доставку верстата в м. Вінниця, вул. Зулинського, 27 в січні 2019 року.

28.11.2018 року протоколом засідання тендерного комітету позивача № 43 від 28.11.2018 року було прийнято рішення продовжити термін поставки до 31 грудня 2018 року, про що позивач повідомив відповідача у листі № 407 від 29.11.2018 року.

Як наслідок 03.12.2018 року сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 1 від 03.08.2018 року про наступне.

1. Внести зміни до Договору поставки № 1 від 03 серпня 2018 р., а саме на підставі пункту 4 частини 4 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі № 922-УІІІ від 25.12.2015 р. сторони дійшли згоди продовжити строк виконання зобов`язань щодо передання Товару до 31 грудня 2018 року.

2. Пункт 2.6 Договору викласти в наступній редакції:

У випадку неможливості поставки всієї продукції Постачальником покупцю до кінця

строку поставки, постачальнику дозволяється здійснити поставку однієї одиниці

Продукції (верстата) в інший день, але в межах дії чинного Договору, а саме до кінця

31 грудня 2018 року.

3. Внести зміни до Додатку 2 п. 5 (Універсальний круглошліфувальний верстат мод. М1420Е - графік поставки - грудень 2018 року) до Договору та викласти його в новій редакції.

4. Інші умови вище вказаного Договору залишаються незмінними і Сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

5. Ця Угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами і діє до 31.12.2018 р.

Внаслідок того, що з часу підписання додаткової угоди відповідач не повідомляв позивача про стан виконання Договору, зобов`язання по виконанню якого мали бути виконані ним до 31.12.2108 року позивач направив відповідачу лист-запит № 450 від 26.12.2018 року, в якому просив надати інформацію щодо виконання умов Договору № 1 від 03.08.2018 року, а саме поставки універсального круглошліфувального верстата М1420Е (2018 року випуску) - 1 шт. на суму 1 070 400 грн., де також зауважено, що станом на 26.12.2018 року дана продукція не доставлена та нагадано про нарахування штрафних санкції, передбачених договором. Також повторно повідомлено, що оскільки кошти виділено згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 925 від 30.11.2016 року відповідно до умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів, розпорядником коштів, за які має бути здійснений розрахунок по оскаржуваному договору, є Кабінет Міністрів України та 31 грудня 2018 року невикористані кошти автоматично повернуться до державного бюджету.

У відповідь на Запит Позивача № 450 від 26.12.2018 у Листі № 93 від 27.12.2018 року Відповідач запропонував узгодити продовження терміну дії Договору та обґрунтував вимушене затримання поставки одиниці Продукції, надавши у підтвердження офіційне Повідомлення підприємства-виробника про вимушене продовження терміну виготовлення верстата М1420Е № 1323 від 11.12.2018 року із зазначенням, що датою очікуваного прибуття одиниці Продукції в порт призначення м. Одеса є 31.01.2018 року.

Згідно протоколу тендерного комітету позивача № 27 від 28.12.2018 року було прийнято рішення направити позовну заяву щодо сплати штрафних санкцій в розмірі 25 % від загальної суми Договору, а саме 604 575 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно п.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст.ст. 525 , 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України .

Так, ст. 216 ГК України , передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 551 ЦК України встановлює, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

У частині третій ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 216 ГК України також встановлює, господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин.

Так, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

При цьому, відповідно до частини 2 ст. 216 ГК України , застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Як встановлено частиною 3 ст. 216 ГК України , господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.)

Відповідно до ст. 230 ГК України , штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу .

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України .

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена і в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 .

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26.03.2019 року у справі № 913/284/18.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України , тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що розмір штрафних санкцій, нарахованих Позивачем неспіврозмірний з тими наслідками, що настали в результаті порушення умов Договору Відповідачем шляхом нездійснення поставки однієї з дев`яти одиниць Продукції, адже у даному випадку з боку Позивача відсутні будь-які збитки, розуміння яких надається цивільним законодавством України.

Зокрема, ч. 2 ст. 22 ЦК України визначає, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Непоставлена одиниця Продукції становить одну дев`яту від загального об`єму Продукції, яка мала бути поставлена. За таких обставин що суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%.

Щодо заміни поставленого товару на товар належної якості, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач обґрунтовує існуванням істотного порушення вимог щодо якості товару, однак переліку реальних наявних недоліків та підтвердження наявності:

- недоліків, які не можна усунути;

- недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу;

- недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення, надано не було.

Положенням ч. 1 ст. 688 ЦК України встановлюється, що покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до умов Договору, а саме:

4.3. Приймання Продукції за кількістю та наявністю явних недоліків здійснюється у місці призначення, після перевірки Покупцем:

- наявності документів, зазначених в п. 4.6. ст. 4 цього Договору;

- відповідності технічним вимогам для даного виду Продукції та вимогам нормативної документації ДСТУ (ГОСТ).

4.6. У момент передачі Продукції у місці призначення, Постачальник надає Покупцю (його повноважному представнику) оригінали наступних документів:

- рахунок;

- видаткову накладну та Акт приймання-передачі Продукції у 2 (двох) екземплярах;

- свідоцтво (паспорт та/або будь-який інший документ), що підтверджує якість Продукції (посвідчений печаткою Постачальника), який має містити загальні відомості про Продукцію, технічні характеристики, дату виготовлення, порядок експлуатації, гарантійний строк (не може бути менший за гарантійний строк, зазначений у цьому Договорі) та інше.

5.3. Постачальник повинен після отримання від Покупця повідомлення про виявлення дефектів Продукції протягом 5 (п`яти) календарних днів направити уповноваженого представника для з`ясування причини виникнення дефекту/ів та підписання Дефектного акту за участю обох сторін цього Договору.

У випадку неприбуття представника Постачальника та/або неповідомлення останнім причин неявки в зазначений в цьому пункті строк та/або у разі відмови уповноваженого представника Постачальника від підписання Дефектного акту, Покупець має право підписати такий акт із залучення двох представників Покупця і у такому випадку підписаний таким чином Дефектний акт вважатиметься таким, що підписаний належним чином Сторонами цього Договору та обов`язковим для виконання Постачальником.

5.5. У разі, якщо протягом дії гарантійного строку Продукція та/або об`єкт, на якому вона встановлена, не зможе функціонувати в нормальному режимі через наявність будь-яких дефектів, які неможливо усунути, що підтверджено Дефектним актом, підписаним сторонами, дефектна Продукція може бути повернута Покупцем Постачальнику.

У момент передачі Продукції Покупцю було надано всі документи, передбачені п. 4.6. Договору, зокрема:

- рахунок № 03/08/18/1 від 03.08.2018 року;

- видаткову накладну № 38 від 03.08.2018 року;

- Акт приймання продукції від 03.08.2018 року;

- Паспорти:

1. Токарно-гвинторізних верстатів ТШШЕК 320, ТІЛШЕК 360.;

2. Токарно-гвинторізних верстатів ТІЛШЕК. 560;

3. Універсально- фрезерних верстатів ТММ 800;

4. Стрічкопильних верстатів 805018;

5. Настільних токарно-гвинторізних верстатів ТІЛШЕК 210, ТІЖМЕК 250.

- Довідку про відповідність технічним та іншим вимогам № 41 від 05.07.2018 року.

Крім того, на Акті приймання продукції є наявними підписи представників Позивача, що свідчить про відсутність з його сторони зауважень по кількості, якості та технічній документації Продукції.

До того ж, призначена Позивачем комісія після огляду та проведення 12-14.12.2018 року пусконалагоджувальних робіт поставлених металорізальних верстатів прийняла рішення ввести їх в експлуатацію та склала Акт введення в експлуатацію № 1. Позивачем не наведено жодного аргументу, який би підкріплював твердження Позивача щодо поставки Продукції неналежної якості, а також не надано жодного доказу, який би свідчив про факт виявлення недоліків, їх кількість та характер.

Таким чином, на думку суду, доводи Позивача щодо поставлення йому товару неналежної якості є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частино 1 та 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 статті 123 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що 24.05.2019 Державним навчальним закладом Центр професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці здійснено оплату послуг адвоката згідно договору про надання правничої (правової) допомоги № 1 від 21.02.2019 року та додаткової угоди № 1 від 04.04.2019 року, на суму 49 177,60 грн.

Проте, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності і становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.

Суд також зауважує, що адвокатом Позивача, Піпком А.М. було складено невелику кількість процесуальних документів, а також адвокат Піпко А.М. був присутній у двох судових засіданнях з чотирьох.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, та наявність підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 099,30 грн.. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СТАН КОМПЛЕКТ (04655, м. Київ, пр.Московський, 23) на користь Державного навчального закладу Центр професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці (юридична адреса: 21022, м. Вінниця, вул. С. Зулінського, 27; адреса для листування: 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 41, офіс 11) грошові кошти, а саме суму заборгованості у розмірі 60 457,50 грн. (шістдесят тисяч чотириста п`ятдесят сім грн. 50 коп.), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. (п`ятнадцять тисяч грн.) та судовий збір у розмірі 1 099,30 грн. (тисяча дев`яносто дев`ять грн.30 коп.)

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 липня 2019р.

Суддя М.В. Данилова