Постанова

від 24.10.2019 по справі 910/5051/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2019 р. Справа № 910/5051/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Дідиченко М.А.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу державного навчального закладу "Центр професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці"

на рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2019 р. (повний текст складено 22.07.2019 р.)

у справі № 910/5051/19 (суддя - Данилова М.В.)

за позовом державного навчального закладу "Центр професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Стан комплект"

про стягнення 604 575,00 грн. та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Державний навчальний заклад "Центр професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Стан комплект" про стягнення 604 575,00 грн. штрафу та зобов`язання здійснити заміну поставленого товару неналежної якості іншим на підставі договору поставки № 1 від 03.08.2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо поставки частини товару неналежної якості та несвоєчасної поставки іншої частини товару за договором поставки № 1 від 03.08.2018 р., у зв`язку з чим позивач просив господарський суд зобов`язати відповідача замінити товар та сплатити штрафні санкції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2019 р. по справі № 910/5051/19 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Стан комплект" на користь державного навчального закладу "Центр професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці" 60 457,50 грн., 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1 099,30 грн. судового збору; в решті позову - відмовлено.

Мотивуючи свій висновок, суд першої інстанції встановив, що відповідач порушив умови договору поставки № 1 від 03.08.2018 р. і не поставив одиницю товару на суму 1 070 400,00 грн., тож визнав правомірними вимоги позивача про застосування до відповідача, який прострочив виконання зобов`язання, передбаченого договором штрафу у розмірі 25 % від загальної ціни договору. З урахування заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зменшив розмір штрафу до 60 457,50 грн. (на 90 % від 604 575,00 грн.), з підстав його неспіврозмірності з тими наслідками, які настали в результаті порушення умов договору. У задоволенні решти позову відмовлено з посиланням на недоведеність позивачем отримання ним товару неналежної якості.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державний навчальний заклад "Центр професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Наводячи підстави, з яких ним порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, апелянтом зазначено, що господарський суд міста Києва, приймаючи рішення, необґрунтовано зменшив розмір штрафу, оскільки не врахував, що позивач є навчальним закладом, його діяльність не спрямована на отримання прибутку, він фінансується за рахунок Державного бюджету України і з вини відповідача втратив 1 070 400,00 грн. державної цільової субвенції, яка була виділена на поставку товару; водночас відповідачем не було надано до матеріалів справи доказів незадовільного становища чи інших виняткових обставин, які могли бути підставою для зменшення заявленого штрафу. Скаржник також посилався на ненадання відповідачем під час передачі товару та на вимогу суду оригіналів паспортів на отриману покупцем продукцію, що, на думку апелянта, є підставою для висновку про невідповідність поставленого товару вимогам по якості. Вважаючи рішення необґрунтованим в частині розподілу судових витрат, апелянт вказував на безпідставність зменшення судом першої інстанції понесених позивачем сум на правничу допомогу, з огляду на відсутність обґрунтованого клопотання відповідача про неспівмірність цих витрат.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2019 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 р. відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 26.09.2019 р.

16.09.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 р. задоволено клопотання державного навчального закладу "Центр професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

24.09.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 р. оголошено перерву до 24.10.2019 р.

В судовому засіданні 24.10.2019 р. представник відповідача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Позивач не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду неявка представників позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача.

Заслухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.08.2018 р. між державним навчальним закладом "Центр професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці" та товариством з обмеженою відповідальністю "Стан комплект" укладено договір поставки № 1 (договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар згідно накладних у відповідності до узгоджених сторонами замовлень: ДК 021-2015-426300001 металообробні верстати (токарні, фрезерувальні, шліфувальні, стрічкопилкові, заточні верстати): токарно-гвинторізний верстат ТІЛШЕК 360x1000 (2014 рік випуску) - 1 шт.; токарно-гвинторізний верстат ТІЛШЕК 560x1500 (2011 рік випуску) - 1 шт.; токарно-гвинторізний верстат ТІЛИЧЕК 460x1000 N0 (2015 рік випуску) - 1 шт.; настільний токарний верстат ТІЖКЕК 250x550 V (2015 рік випуску) - 1 шт.; універсально-фрезерний верстат ТММ 800 У(2014 рік випуску) - 1 шт.; універсальний круглошліфувальний верстат М1420Е (2018 рік випуску) - 1 шт. стрічкопилковий верстат 805018 (2016 рік випуску) - 1 шт.; точильно-шліфувальний верстат 8МЗ00 (2016 рік випуску) - 2 шт., а покупець зобов`язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

За умовами пунктів 1.2, 1.3 договору характеристики, кількість та вартість продукції, визначені у специфікації, форма якої затверджена сторонами у додатку № 1 до цього договору, який є невід`ємною його частиною (далі - специфікація). Постачальник гарантує, що продукція, яка є предметом цього договору, відповідає нормативним вимогам та діючим стандартам для цього виду продукції; вона вільна від боргових зобов`язань, не перебуває під забороною, обмеженням використання та відчуження, обтяженнями, заставою та не перебуває у власності третіх осіб.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.5-2.7 договору визначено, що поставка продукції здійснюється на умовах терміну DDP міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2010 до місця призначення: вул. С.Зулінського, 27, м. Вінниця, Україна. Постачальник здійснює виготовлення та/або поставку відповідно до календарного графіку поставок, викладеного у додатку № 2 цього договору. Початком перебігу строку поставки продукції є день, наступний за датою, в яку сторони підписали цей договір. Постачальник зобов`язаний поставити продукцію покупцю протягом 30 календарних днів від початку перебігу строку поставки. У випадку неможливості поставки всієї продукції постачальником покупцю до кінця строку поставки, постачальнику дозволяється здійснити поставку однієї одиниці продукції (верстата) в інший день, але не пізніше 90 (дев`яноста) календарних днів від початку перебігу строку поставки. Постачальник зобов`язаний письмово повідомити покупця про дату поставки продукції до місця призначення не менше ніж за 5 (п`ять) робочих днів до запланованої дати поставки.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору загальна ціна виготовлення та/або поставки продукції складає 2 418 300,00 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 403 050,00 грн. Оплата продукції, визначеної у специфікації за цим договором, здійснюється покупцем на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату не пізніше наступного дня з дати підписання сторонами акту приймання-передачі продукції.

Ціна договору включає ціну матеріалів, виготовлення, ПДВ та інші витрати, безпосередньо пов`язані з продукцією та її поставкою за цим договором, в т.ч. транспорті витрати. У випадку затримки/невиконання постачальником виконання зобов`язань за цим договором, що призвела до його розірвання, постачальник зобов`язаний за вимогою покупця повернути кошти, перераховані в якості передоплати, на його поточний рахунок протягом п`яти банківських днів з моменту отримання такої вимоги (пункти 3.6, 3.8 договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31.12.2018 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 8.1 договору).

На виконання умов договору постачальником поставлено покупцю 7 найменувань товару, на загальну суму 1 347 900,00 грн., відповідно до видаткової накладної № 38 від 03.08.2018 р.

Покупцем вартість отриманого товару сплачена у повному обсязі (платіжне доручення № 1 від 03.08.2018 р.).

Поставка універсального круглошліфувального верстату М1420Е (2018 рік випуску), вартістю 1 070 400,00 грн., відповідачем не здійснена, у зв`язку з чим протоколом тендерного комітету позивача № 41 від 23.11.2018 р. прийнято рішення направити лист-претензію постачальнику та нарахувати неустойку за період з 02.11.2018 р. по 23.11.2018 р.

23.11.2018 р. та 26.11.2018 р. покупець звертався до постачальника з листами №№ 88, 397 в яких просив сплатити неустойку та допоставити продукцію.

У відповідь листом № 81 від 26.11.2018 р. відповідач запропонував провести зміни до орієнтовної дати постачання круглошліфувального верстату мод. М1420Е із оформленням додаткової угоди до договору № 1 від 03.08.2018 р.

28.11.2018 р. протоколом засідання тендерного комітету позивача № 43 прийнято рішення продовжити термін поставки до 31.12.2018 р., про що повідомлено відповідача листом № 407 від 29.11.2018 р., а 23.12.2018 р. укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки і внесено зміни такого змісту: "на підставі пункту 4 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони дійшли згоди продовжити строк виконання зобов`язань щодо передання товару до 31.12.2018 р."; пункт 2.6 договору викладено у новій редакції - "у випадку неможливості поставки всієї продукції постачальником покупцю до кінця строку поставки, постачальнику дозволяється здійснити поставку однієї продукції (верстата) в іншій день, але в межах дії чинного договору, а саме до 31.12.2018 р.". Внесено зміни до додатку 2 п. 5 (універсальний круглошліфувальний верстат М1420Е - графік поставки - грудень 2018 року).

26.12.2018 р. покупець звернувся до постачальника з листом № 450, в якому просив надати інформацію щодо поставки універсального круглошліфувального верстата М1420Е (2018 року випуску) - 1 шт. на суму 1 070 400 грн. При цьому постачальника повідомлено, що бюджетні кошти, які виділені на поставку вказаного товару, 31.12.2018 р. автоматично повернуться до державного бюджету у разі їх невикористання.

У відповідь постачальник листом № 93 від 27.12.2018 р. запропонував продовжити термін дії договору та обґрунтував вимушене затримання поставки одиниці продукції діями заводу-виробника.

Згідно протоколу тендерного комітету позивача № 27 від 28.12.2018 р. прийнято рішення направити позовну заяву щодо сплати штрафних санкцій в розмірі 25 % від загальної суми договору.

25.03.2019 р. покупець звернувся до постачальника з претензією № 141, в якій відмовився від договору та просив сплатити штрафні санкції у розмірі 25 % від загальної ціни договору; надати висновок експерта, документальне підтвердження відповідності поставленої продукції встановленим державним стандартам і нормам якості.

У зв`язку з невиконанням претензії, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 604 575,00 грн. штрафу, а також зобов`язання відповідача здійснити заміну раніше отриманого товару іншим, належної якості.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Зі змісту частини 1 ст. 675 Цивільного кодексу України вказано, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Положенням ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України встановлюється, що покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

За умовами пунктів 4.1, 4.3, 4.6 договору продукція повинна відповідати вимогам стандартів, технічним умовам, та/або іншим нормативним документам, передбачених чинним законодавством України, а також відповідним ДСТУ (ГОСТ), затвердженим діючим ТУ України, для виду продукції, що виготовляється та/або постачається за цим договором, що підтверджується відповідним свідоцтвом (паспортом тощо) якості.

Приймання продукції за кількістю та наявністю явних недоліків здійснюється у місці призначення, після перевірки покупцем: наявності документів, зазначених в пункті 4.6 договору; відповідності технічним вимогам для даного виду продукції та вимогам нормативної документації ДСТУ (ГОСТ). У момент передачі продукції у місці призначення, постачальник надає покупцю (його повноважному представнику) оригінали наступних документів: рахунок; видаткову накладну та акт приймання-передачі продукції у 2 (двох) екземплярах; свідоцтво (паспорт та/або будь-який інший документ), що підтверджує якість продукції (посвідчений печаткою постачальника), який має містити загальні відомості про продукцію, технічні характеристики, дату виготовлення, порядок експлуатації, гарантійний строк (не може бути менший за гарантійний строк, зазначений у цьому договорі) та інше.

Як вбачається з матеріалів справи, постачальником поставлено покупцю узгоджений у договорі товар за семи найменуваннями на загальну суму 1 347 900,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 38 від 03.08.2018 р. та актом приймання продукції, які підписані покупцем та постачальником із зазначенням про відсутність зауважень по кількості, якості та технічній документації. Разом з товаром передані паспорти на верстати та довідку про відповідність технічним та інших вимогам, а копії підтверджуючих документів наявні у матеріалах справи.

Крім того позивачем була призначена комісія, яка після огляду та проведення 12-14.12.2018 року пусконалагоджувальних робіт поставлених металорізальних верстатів, прийняла рішення ввести їх в експлуатацію, про що складено акт введення в експлуатацію № 1 і в якому відсутні посилання на невідповідність верстатів вимогам по якості чи технічним характеристикам.

Доказів складення сторонами у письмовій формі документу із зазначенням у ньому причин та неможливості використання верстатів за призначенням позивачем не надано, тож, прийнявши верстати та ввівши їх в експлуатацію без зауважень і не висловивши письмових заперечень на відсутність передбачених договором супровідних документів на товар, включаючи документ, що підтверджує якість продукції, у момент отримання товару, позивач не може посилатися на неналежну якість товару і з цього приводу вимагати проведення його експертизи.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тих обставин, що у момент приймання верстатів покупцем зроблено застереження про відсутність документів, що стосуються верстатів, і такі документи покупець просив постачальника передати у визначений покупцем строк. До того ж судова колегія критично сприймає доводи покупця про відсутність документів на передані верстати, оскільки їх відсутність зробила би неможливим прийняття цих складних механізмів в експлуатацію.

Враховуючи викладене вище, а також ту обставину, що позивачем не доведено належними доказами поставку відповідачем продукції неналежної якості, відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про зобов`язання здійснити заміну товару належної якості за договором поставки № 1 від 03.08.2018 р., про що правомірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Стосовно вимоги позову про стягнення з відповідача 604 575,00 грн. штрафу у розмірі 25 % від загальної ціни договору за порушення постачальником строків передачі більш ніж на 14 календарних днів універсального круглошліфувального верстату М1420Е (2018 рік випуску) на підставі пункту 6.4 договору, то судова колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції за наслідками розгляду цієї вимоги з таких підстав.

Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Згідно умов пунктів 6.3, 6.4 договору за прострочення постачальником строків поставки продукції, а також за недотримання строків, визначених для заміни, ремонту та/або повернення дефектної продукції, покупець має право вимагати від постачальника сплатити неустойку у розмірі 0,1 % від загальної ціни договору за кожен день затримки виконання зобов`язань. При порушенні постачальником строків передачі продукції більш ніж на 14 календарних днів, покупець має право відмовитись від подальшого прийняття та вимагати від постачальника розірвання договору та повернення всіх сплачених за цим договором коштів, а також сплати штрафних санкцій у розмірі 25 % від загальної ціни договору.

Виходячи з умов договору, покупець має право на застосування штрафних санкції у розмірі 25 % від загальної ціни договору у разі, якщо ним попередньо оплачений товар і прострочення у поставці становить більше 14 днів.

Натомість договором не встановлено відповідальності постачальника у вигляді штрафу у розмірі 25 % від загальної ціни договору за несвоєчасну поставку продукції з порушенням її кількості, яка не оплачена покупцем.

Тож при визначенні розміру штрафних санкцій і відповідальності за порушення господарського зобов`язання належить застосовувати положення Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Універсальний круглошліфувальний верстат М1420Е, вартістю 1 070 400,00 грн., не був поставлений покупцю в узгоджений сторонами строк до 31.12.2018 р., і на момент звернення до суду покупець відмовився від договору і, відповідно, від прийняття виконання з простроченням, письмово повідомивши про це постачальника 25.03.2019 р.

Водночас така відмова від договору і від прийняття виконання з простроченням та від її оплати означає відсутність у покупця збитків, адже субвенція, отримана позивачем в якості освітньої, в силу ч. 4 ст. 103-2 Бюджетного Кодексу України, не підлягає поверненню до Державного бюджету і може бути використана у наступному бюджетному році з урахуванням її цільового призначення.

За таких обставин справи колегія суддів дійшла до висновку про можливість застосування до спірних правовідносин положення частини 2 статті 231 Господарського кодексу України та правомірність вимог про стягнення з відповідача 74 928,00 грн. штрафу з розрахунку 7 % від суми непоставленого товару, вартістю 1 070 400,00 грн. В іншій частині вимоги позову примусовому стягненню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат у даній справі, зокрема, в частині понесених позивачем витрат на правову допомогу, слід зазначити наступне.

Частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження надання професійної правничої допомоги у розмірі 49 177,60 грн. позивач подав до матеріалів справи наступні докази: договори № 1 про надання правової допомоги від 21.02.2019 р., 04.04.2019 р., додаткову угоду № 1 від 04.04.2019 р. до договору, акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 04.04.2019 р., рахунок № 04/04/19/1 від 04.04.2019 р., платіжне доручення № 143 від 05.04.2019 р. на суму 24 588,80 грн.; акт № 2 приймання-передачі наданих послуг від 03.06.2019 р., платіжне доручення № 256 від 10.06.2019 р. на суму 24 588,80 грн.; акт № 3 приймання-передачі наданих послуг від 27.06.2019 р., розрахунок часу, витраченого на надання правничої допомоги (детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги) на суму 49 177,60 грн.

Частинами 3-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 р., пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 р., пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 р., пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів вважає, що з огляду на обставини справи (предмет позову), враховуючи представництво адвоката та обсяг виконаних ним робіт (наданих послуг) у даній справі та часткове задоволення позовних вимог, заявлені витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 025,95 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Враховуючи встановлені обставини, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і прийшов до хибних висновків в частині стягнення штрафних санкцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі - частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення 74 928,00 грн. штрафу.

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, покладаються на сторін пропорційно.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державного навчального закладу "Центр професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці" на рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2019 р. у справі № 910/5051/19 частково задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2019 р. у справі № 910/5051/19 скасувати в частині стягнення штрафу та прийняти нове рішення в цій частині.

Задовольнити позовні вимоги державного навчального закладу "Центр професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці" частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Стан комплект" (04655, м. Київ, пр. Московський, 23; ЄДРПОУ 39264856) на користь державного навчального закладу "Центр професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці" (21022, м. Вінниця, вул. С.Зулінського, буд. 27; ЄДРПОУ 25499785) 74 928,00 грн. штрафу, 1 123,60 грн. судового збору за подання позову, 1 685,40 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 5 025,95 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог про стягнення штрафу відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2019 р. у справі № 910/5051/19 залишити без змін.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи № 910/5051/19 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 08.11.2019 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Дідиченко

Л.Г. Смірнова