Рішення

від 13.06.2019 по справі 755/3264/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/3264/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді: Астахової О.О.,

при секретарях Наумовій О.С., Седик Д.А.,

Тіскіні А.К., Якименко Т.С.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Слоницького В.В. Різник О.О.

свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Палагута Лариса Олександрівна, Київська міська рада, ОСОБА_8 , ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

в с т а н о в и в :

27 лютого 2017 року позивач звернулась із позовом до суду до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Палагута Лариса Олександрівна, у якому просить встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_6 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

Мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_9 . Після її смерті відкрилась спадщина на майно, що складається з квартири АДРЕСА_2 .

Позивач стверджує, що ще за життя діда ОСОБА_10 та баби ОСОБА_9 за їх проханням вона в січні 2009 року переїхала до них на постійне проживання за адресою: АДРЕСА_1 з метою допомагати по господарству і доглядати їх. З того часу, вона постійно проживає у зазначеній квартирі, хоча залишається бути зареєстрованою в квартирі батька ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3 . В квартирі АДРЕСА_2 знаходиться все майно позивача та майно її сина ОСОБА_12 , який також постійно проживає в цій квартирі з дня народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач вказує, що після смерті ОСОБА_9 вона фактично прийняла спадщину, оскільки з 2009 року проживала у вказаній квартирі, утримувала бабусю до її смерті і вважала, що може отримати свідоцтво про право на спадщину в будь-який час. Однак звернувшись 09.06.2016 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Палагути Л.О. з письмовою заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 та про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Палагути Л.О. від 14 червня 2016 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом так, як позивачем було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, встановлений ст.1270 ЦК України.

З огляду на те, що позивач постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини однією сім`єю з 2009 року, вона вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки із заявою про відмову від прийняття спадщини вона не зверталась. Враховуючи, що право позивача на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом не визнається, вона змушена звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 березня 2017 року за відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Палагута Лариса Олександрівна про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Відповідачу та третій особі запропоновано надати письмові заперечення або пояснення на позов з посиланням на докази, яуими вони обгрунтовуються в строк до 29 травня 2017 року. (Т. 1 а.с. 17).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2017 року витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Палагути Л.О. належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 . (Т. 1 а.с. 26).

На виконання вимог ухвали суду від 22 травня 2017 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палагута Л.О. надано витребувані матеріали (Т. 1 а.с.-30-68).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 травня 2017 року за клопотанням представника позивача здійснено заміну відповідача Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації на ОСОБА_7 та залучено в якості третьої особи Київську міську раду. (Т.1 а.с. 82,83).

19.06.2017 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_7 надійшла заява про визнання позову (Т. 1 а.с. 111).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.06.2017 року відмовлено у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжено судовий розгляд справи, розпочавши його по суті. (Т. 1 а.с. 114-116).

15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року за № 2147-VIII, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року за № 2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.02.2018 року за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_8 . (Т. 1 а.с. 172,173).

27.02.2018 року представником третьої особи Київської міської ради подано відзив на позов. Зі змісту якого убачається, що позивач не доводить достатніми доказами, окрім показів свідків, факт спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Також, на думку представника третьої особи, позивачем не вірно обрано спосіб захисту, оскільки не надано доказів щодо існування перешкод для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку у разі прийняття спадщини в порядку спадкування за законом. З огляду на означене, представник Київської міської ради просить відмовити у задоволенні позовних вимог. (Т. 1 а.с. 195-99).

14.05.2018 року представником третьої особи ОСОБА_8 - ОСОБА_13 надано пояснення щодо позову. Зі змісту яких убачається, що ОСОБА_8 також заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні. Мотивуючи тим, що позивач не проживала із ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини. Зазначає, що саме ОСОБА_8 проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, після її смерті здійснив поховання ОСОБА_9 . При цьому позивач участі у похованні не приймала, а свідоцтво про смерть ОСОБА_9 отримала тільки у 2016 році , після чого звернулась з позовом до суду, який є предметом розгляду. Із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_14 також звернулась тільки у 2016 році, після спливу строку встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини. Натомість ОСОБА_8 звернувся до нотаріальної контори у шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 (Т. 1 а.с. 202,203).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 року задоволено клопотання представника третьої особи Різник О. О .та витребувано з місця роботи позивача інформацію, щодо місця її проживання зазначену при працевлаштуванні на роботу. (т. 1. а.с. 219,220).

Разом з тим, витребувані за ухвалою суду від 14 травня 2018 року матеріали не були надані.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року в якості третьої особи залучено ОСОБА_3 .

Під час судового розгляду справи представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просили суд позов задовольнити виходячи із доводів, якими обгрунтовується позов. В подальшому направили заяви з проханням проводити розгляд справи у їх відсутність на підставі наданих доказів.

У судове засідання відповідач не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Направив до суду заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутність. Зі змісту заяви убачається, що відповідач позов визнає та просить розгляд справи проводити у його відсутність (Т. 1 а.с. 111,121).

Представник третьої особи ОСОБА_8 - ОСОБА_13 у судовому засіданні заперечувала проти позову виходячи із доводів, викладених у письмових поясненнях щодо позову.

Представник третьої особи Київської міської ради у судове засідання також не з`явився, просив розгляд справи проводити у його відсутність та відмовити у задоволенні позову, виходячи із мотивів, якими обгрунтовано відзив на позов.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, допитавши в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 30.07.2016 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (Т. а.с. 9).

Позивач вказує, що вона являється онукою померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 . Проте, достатніми доказами даний факт позивачем не підтверджено, оскільки із даних свідоцтва про народження позивача, свідоцтва про шлюб, яким змінено її прізвище на ОСОБА_16 , та даних свідоцтва про смерть матері позивача - ОСОБА_17 , такі обставини встановленню н підлягають. За даними витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, зазначено, що батьком матері позивача ОСОБА_17 являється ОСОБА_10 . Запис про матір ОСОБА_17 відсутній. Свідоцтва про народження ОСОБА_17 позивачем також не надано.

ОСОБА_14 вказує, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 відкрилась спадщина, яка складається із квартири АДРЕСА_2 . Позивач також вказує, що з 2009 року проживала у вказаній квартирі разом із ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та із ОСОБА_9 .

Як убачається із матеріалів справи квартира АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22.10.1993 року виданого Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_18 (Т. 1 а.с. 106).

За даними свідоцтва про право власності на житло від 22 серпня 1994 року виданого органом приватизації державного житлового фонду Київського державного авіаційного заводу, квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить відповідачу ОСОБА_7 (Т. 1 а.с. 105).

Відповідно до умов договору купівлі-продажу нерухомості від 22 вересня 1997 року, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 21.10.1997 року, про що в книзі здійснено запис д. 630-252 за реєстровим № 1212, ОСОБА_18 продала квартиру АДРЕСА_2 , а ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 купили вказану квартиру.(Т. 1 а.с. 13, 16,17,).

Відповідно до довідки виданої Керуючою дирекцією Дніпровського району м. Києва ЖРЕО № 409 від 20.08.2014 року, у квартирі АДРЕСА_2 була зареєстрована ОСОБА_9 з 16.04.1998 року та знята з реєстрації у зв`язку із смертю; чоловік ОСОБА_10 , зареєстрований з 16.04.1998 року та знятий з реєстрації 28.02.2012 року у зв`язку із смертю; дочка ОСОБА_19 зареєстрована з 16.04.1998 року та знята з реєстрації 05.01.2013 року у зв`язку із смертю. (Т. 1 а.с. 47).

Із заявами про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 звернулись до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Палагути Лариси Олександрівни третя особа: ОСОБА_8 19 серпня 2014 року, та 09.06.2016 року позивач ОСОБА_20 і третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і (т. 1 а.с. 48,51).

Постановою Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Палагути Лариси Олександрівни від 14.06.2016 року позивачу ОСОБА_14 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 , оскільки позивачем пропущено строк визначений ст. 1270 ЦК України для звернення із заявою про прийняття спадщини. (т. 1 а.с. 62). Також, Постановою нотаріуса від 14.06.2016 року відмовлено ОСОБА_3 у у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 , з аналогічних підстав (Т. 1 а.с. 68).

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_7 про встановлення факту проживання спадкоємця із спадкодавцем однією сім`єю, ОСОБА_14 посилалася на те, що з 2009 року переїхала за проханням діда ОСОБА_10 та баби ОСОБА_9 до квартири АДРЕСА_2 і з того часу там проживає. А з ІНФОРМАЦІЯ_2 року після народження сина проживає разом з дитиною за вказаною адресою.

Згідно із ч. 2,4 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 року, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Таким чином, при з`ясуванні наявності чи відсутності підстав вважати, що ОСОБА_14 та ОСОБА_9 проживали однією сім`єю, підлягають встановленню в сукупності такі факти, як спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов`язків.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як убачається з матеріалів справи, допитана судом свідок ОСОБА_3 суду показала, що вона являється рідною сестрою позивача. ОСОБА_14 з 2009 року проживала разом із бабусею ОСОБА_9 у квартирі АДРЕСА_2 . Спочатку в квартирі проживала тітка і дід, а зараз в квартирі проживає позивач одна. Дитину позивача забрала бабуся де вони разом проживали по АДРЕСА_4 . До квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 навідувалась рідко, а тому про дані обставини їй більше відомо зі слів позивача.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що до квартири АДРЕСА_2 він зрідка навідувався, коли пиїздив туди із сестрою позивача ОСОБА_3 . Йому відомо зі слів сестер, що позивач з 2009 року проживала разом із бабусею у квартирі АДРЕСА_2 . Потім він особисто бачив, коли навідувався разом із ОСОБА_3 до квартири привітати позивача з весіллям, що з 2012 року у квартирі перебували позивач з дитиною та бабуся. Коли свідок навідувався до квартири, то знаходився або у вітальні, або на кухні, при цьому діда свідок не бачив. Дитячих речей, іграшок у квартирі не бачив також.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , суду показала, що позивач проживала у квартирі АДРЕСА_2 на момент смерті ОСОБА_9 Дитина позивача проживає по АДРЕСА_4 із бабусею, яка її доглядає, оскільки ОСОБА_14 працює.

Покази свідків допитаних у судовому засіданні, суд вважає недостатнім доказом для підтвердження та встановлення обставин, які підлягають доказуванню виходячи із предмета заявлених вимог. Більше того, обставину того, що дитина позивача проживала по АДРЕСА_4 в той час, коли ОСОБА_21 проживала разом із ОСОБА_9 у квартирі по АДРЕСА_5 , про що повідомили свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , суперечать твердженням позивача викладеним у позовній заяві, в якій вона вказує, що з моменту народження дитина проживала з нею спільно у квартирі АДРЕСА_2 .

За даними акта від 20.09.2017 року складеного та підписаного майстром технічної дільниці № 5 ОСОБА_22 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_14 зі своєю бабусею ОСОБА_9 по день її смерті і мешкає по сьогоднішній день зі своїм малолітнім сином, 2013 року народження. (т. 1 а.с.147).

Надаючи оцінку даному доказу, суд приходить до висновку, що він є недопустимим, у розумінні положень 78 ЦПК України, оскільки даний акт не затверджений у встановленому законом порядку та не містить печатки. Крім того, акт підписано ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які не проживають у вказаному будинку, а являються знайомими позивача, які суду під час їх допиту в якості свідків показали, що навідувались до квартир рідко. При цьому, свідок ОСОБА_5 будучи допитаною 08.11.2017 року, тобто після підписання акту, суду показала, що дитина позивача у квартирі АДРЕСА_2 не проживає. Дитячі речі у квартирі відсутні.

Інших доказів на підтвердження ведення спільного побуту та господарства, наявність взаємних прав і обов`язків тобто, проживання однією сім`єю позивача із померлою ОСОБА_9 однією сім`єю суду не надано.

З огляду на дослідженні під час судового розгляду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про їх недостатність на підтвердження та доведення обгрунтованості заявлених позовних вимог.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт її проживання однією сім`єю з 2009 року із померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 , то суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 76-82, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1262, 1270, 1272, ЦК України, ст. ст. 3 Сімейного Кодексу України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Палагута Лариса Олександрівна, Київська міська рада, ОСОБА_8 , ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Cуддя О.О. Астахова